Розділ 377 — Чого я хочу

[Огляд]

[Рукавиці просунутого рівня]

[Назва: Червоні Вольтаїчні рукавиці]

[Сила +10]

[Захист +6]

[Активна навичка: Громовий плащ]

[Громовий плащ — це активна навичка. При активації вона заряджатиме рукавиці, використовуючи силу розплавлених кристалів звірів. Сині лінії на рукавицях перезаряджаються, вивільняючи шар електрики, що шокує ціль. Ця навичка жодним чином не впливає на користувача. Перезарядка навички 30 хвилин. Час перезарядки може бути скорочений, якщо для зарядки рукавиць використовується додаткове джерело енергії або зовнішнє джерело енергії.]

Читаючи опис, Квін був на сьомому небі від результатів. Це було більше, ніж він очікував, і йому було важко стримати посмішку. Алекс також це помітив, і тепер його підозри підтвердилися. З якоїсь причини здавалося, що Квін мав хист до подібних речей.

Однак він не міг бути сам майстром, інакше навіщо б йому було шукати його, подумав Алекс. Він вважав Квіна дивним персонажем, але тепер почав відчувати до нього прихильність. Не лише через можливість, яку він надав, а й тому, що він був першим клієнтом, який по-справжньому оцінив його роботу.

Квін не міг бути засмученим. По-перше, рукавиці збільшили його силу на цілих десять очок. Це означало, що його сила тепер становитиме п'ятдесят під час використання, переводячи його до наступної категорії. Потім була активна навичка. Однак це була не просто будь-яка активна навичка; вона була стихійною. Це були одні з найрідкісніших типів доступних активних навичок.

Тепер Квін зрозумів, про що говорив Алекс. Як усі звірі, що мали один і той же стихійний атрибут, допомогли йому у створенні зброї. Ще раз він не міг не подякувати Лео за те, що той постачав йому кристали. Якби він був сам, було б майже неможливо знайти гроші або полювати на звірів, щоб отримати такі речі.

"Мені шкода того, хто стане твоїм першим піддослідним з цими штуками. Гадаю, ти єдиний першокурсник, якого я знаю, що має рукавиці просунутого рівня," — сказав Алекс.

Квін хотів одразу ж випробувати спорядження, однак, була проблема. Якби він вийшов як Нічний демон, він не зміг би його використати. Вони були занадто очевидною ознакою, що зрештою приведе до нього. Якщо він використовував би це в грі або вночі, тоді люди змогли б пов'язати ці речі з ним. Тож йому доведеться поки що зберегти їх у своєму інвентарі.

"Дякую," — сказав Квін, простягнувши руку. Зрештою, вся ця справа нічого йому не коштувала, і він розумів, що це буде чудове партнерство на майбутнє.

"На майбутнє," — сказав Алекс, потиснувши йому руку у відповідь.

****

Коли уроки нарешті закінчилися, ще залишався проміжок часу до того, як небо потемніє. Зазвичай Квін використовував цей час, щоб пограти у VR-гру, але натомість сьогодні він вирішив повернутися до своєї кімнати в гуртожитку. Там він терпляче чекав, поки Ворден теж нарешті повернеться.

"Давно не бачились," — сказав Ворден. "Я думав, ти знову гратимеш у гру сьогодні?"

"Хах, так, вибач за це," Квін відповів. "Ти знаєш, що відбувається. Забудь про це, Ворден. Я хотів дати тобі дещо, щоб допомогти. Зрештою, якби не ти і твоя родина, я б ніколи не зміг битися на тому турнірі, ось." Квін сказав, витягуючи обидві руки вперед.

Почали формуватися тіні, і коли вони зникли, з'явилися два короткі мечі. Два короткі мечі мали однакову форму, вони були досить товстими та мали легкий вигин догори. Біля руків'я, на основі меча, був помітний візерунок у вигляді стріли. Однак два мечі були абсолютно різних кольорів. Поки один меч був чорним із білою стрілою, інший був білим із чорною стрілою біля основи.

Ворден не збирався відмовлятися від безкоштовного подарунка. Він справді відчував, що Квін був йому винен щось з того часу, як він ледь не був ним убитий на планеті червоного порталу. Але він не збирався порушувати цю тему зараз. Він узяв два мечі та подумав, що хоча вони й були товстими та виглядали важкими, насправді вони були неймовірно легкими.

Ворден тоді почав виконувати кілька помахів ними в повітрі. Спочатку вони були повільними, ніби він перевіряв вагу речей, але згодом він почав прискорюватися. З кожним ударом було чути звук вітру, і він ставав все голоснішим і швидшим, доки Ворден врешті не зупинився.

"Вибач, я трохи захопився. Давно я не користувався зброєю." – сказав Ворден. "Також, схоже, два різні мечі дають мені різні посилення. Чорний меч дає мені чисту міць та силу, тоді як білий меч дає швидкість."

"Ну, як і очікувалося, ти вправний у всьому." – відповів Квін. "Є ще активна навичка, але я дозволю тобі розібратися з нею самому. Гадаю, вони стануть у пригоді, коли в тебе не буде здібностей під рукою. Не завжди навколо тебе будуть люди, а ти добре володієш ближнім боєм, тож ці речі виглядають більш ніж ідеально для тебе. Я бачу в цьому тільки плюс, що вони зроблять тебе більш універсальним."

Те, що сказав Квін, мало сенс. Єдине, що тепер було потрібно Вордену, це модний пояс і піхви на поясі, або, можливо, на спині, куди він міг би помістити зброю. Він не витрачав свої кишенькові гроші, які регулярно надсилала йому родина, і був здивований, що це досі не припинилося. Тож у нього повинно вистачити, щоб купити щось самому.

"Дякую тобі за це, Квіне, це чудово, хоча, якщо можеш, можливо, варто зробити лук для Лейли згодом." – сказав Ворден.

"Не хвилюйся, я планую. Я всім вам винен за те, як ви мені досі допомагали. До речі, як там інші?" – запитав Квін.

"Інші?" – сказав Ворден, на мить розгубившись, потім він швидко зрозумів, що Квін мав на увазі Ратена і Сіла. Він забув, що Квін знав про його таємницю.

"Вони — бешкетники, але з ними все гаразд," – відповів Ворден.

Вони вдвох залишилися в кімнаті і вирішили трохи поспілкуватися. Зрештою, вони по-справжньому не розмовляли одне з одним останні два тижні. Невдовзі сонце почало сідати і врешті-решт надворі стало зовсім темно.

"Гаразд, мені краще знову йти до VR-центру," – сказав Квін, піднявши руки та вставши з ліжка.

"Квіне, я знаю, що ти не йдеш до VR-центру," – сказав Ворден. "Я знаю, що ти Нічний Демон, чи як там його називають. Слухай, я не збираюся казати тобі зупинитися. Те, що ти робиш, насправді мало позитивний вплив на всю школу, але я просто хочу тебе попередити. Що б ти не робив, не використовуй свої тіньові сили.

Я знаю, чому це досить очевидно, але це серйозніше, ніж ти думаєш. Після того, як ми дізналися про те, що Дюк зробив з Пітером, я почав розслідувати це трохи глибше і виявив, що школа не є нормальною. Звісно, булінг та дискримінація трапляються на всіх базах, і навіть у зовнішньому світі, але я ніколи раніше не бачив такого екстремального.

Я вже казав тобі це раніше, але я зв'язався зі своїм братом, щоб просто підтвердити це, і коли він навчався у своїй військовій школі на іншій базі, там не закривали очі так сильно, як це роблять ці вчителі. Уся ця справа, з булінгом та залученням другокурсників. Це більше схоже на організоване злочинне угруповання. Якщо Дюк дізнається, що ти втручаєшся, то він може прийти за тобою особисто."

Квін не ігнорував його слова, але продовжував йти до дверей, а потім відчинив їх, але перш ніж зачинити, він промовив. "Добре, бо саме цього я й хочу," — сказав Квін, зачиняючи двері.