Розділ 398 — Майстер Кістяного кігтя

Дивлячись на свій статус, Квін втратив дар мови. Сказати, що він був шокований - це нічого не сказати. Він зовсім не розумів, що відбувається, і було надто багато запитань, на які йому потрібно було отримати відповіді відразу. Якимось чином йому вдалося виконати додаткове завдання, і все це було зроблено, поки він був непритомний у воді.

"Як це можливо, що сталося?"

Намагаючись згадати будь-які можливості, він насправді нічого не міг придумати. Навіть якщо Кістяний кіготь був переможений раптовим падінням, то чому не було завершене перше завдання, і які взагалі були умови, щоб стати майстром Кістяного кігтя? На щастя, з ним була одна особа, яка, ймовірно, могла відповісти на його запитання.

Хоча він не сильно покладався на його допомогу, адже було багато разів, коли той підводив його раніше.

"Гаразд, гадаю, мені слід почати з простого запитання." – сказав Квін, дивлячись на свій екран статусу. Що таке фамільяр?

"Я думав, ти почав мене ненавидіти, бо так довго зі мною не розмовляв." – відповіла система. "Ну, можу з упевненістю сказати, що ми тепер у моїй сфері. Отже, на будь-які запитання, які у вас є на цю тему, я можу вільно надати вам усю необхідну інформацію." – сказала вона веселим голосом.

Хоча Квін не виглядав розваженим, оскільки він згадав образ жахливого Кістяного кігтя, це все ще викликало невеликі мурашки по його спині, коли він думав про це.

"Фамільяр – це супутник вампіра. Уяви це як маленького вихованця. Вони роблять все, чого бажають їхні господарі. Їхня життєва сила тепер пов'язана з твоєю. Але деякі сильніші фамільяри мають власну волю. Тож не плутай це з повним контролем. Те, що їхнє життя пов'язане з твоїм, не означає, що воно робитиме все, що ти скажеш. Однак це означає, що вони робитимуть усе можливе, щоб захистити тебе. Зазвичай..."

"Якщо фамільяр помирає, він насправді не помирає. Він просто тимчасово виходить з ладу, оскільки потрібен час для його відновлення, і пізніше його можна буде використовувати знову. Єдиний спосіб убити фамільяра – це вбити його власника. Зазвичай, позначка або якийсь предмет може бути використаний, щоб тримати це при собі. Ти пам'ятаєш сережку, яку носив Фекс? Це теж був його власний фамільяр."

Це, безумовно, звучало так, ніби досі не було жодних недоліків у наявності фамільяра, окрім того, що він не був повністю під контролем Квіна, але здавалося, що переваги переважують недоліки.

"Кожен вампір має фамільяра?" – запитав Квін.

"Ні," відповіла система. "Фамільяри, певним чином, не належать до цього світу. Або навіть можна сказати, що не до цього всесвіту. Принаймні, так показало моє дослідження. Вампіри час від часу здатні переносити цих фамільярів зі свого всесвіту в наш.

"Хоча це тип контракту, який зазвичай укладається лише тоді, коли вони погоджуються допомагати один одному, вони, як правило, прив'язуються лише до сильних. Бачите, здебільшого, головна мета фамільяра – залишитися в цьому світі, але вони також мають власні бажання. З часом, можливо, утвориться природний зв'язок, і вони відмовляться від цих бажань, але на початку вони є вибагливими та дивними створіннями; якщо вони вважають, що їхній господар більше не може задовольняти їхні бажання чи прагнення, вони спробують убити власника. Вони краще помруть, ніж будуть з кимось таким слабким.

"Через це було встановлено особливе правило. Лише лідери вампірів, а також їхні наступники можуть мати фамільяра. Відтоді, як це правило було впроваджено, я не вважаю, що стався хоч один інцидент. Принаймні, за мого часу – ні. Протягом багатьох років ми дізнавалися все більше, щоб зробити це менш небезпечним, тому, по суті, можливо, більше вампірів могли б мати фамільярів, але зараз це стало традицією – дозволяти їх мати лише лідерам та їхнім наступникам."

Як і очікувалося, завжди, здавалося, був недолік у чомусь подібному. Усе не могло бути лише в один бік, але ніщо в житті не було таким. Мав бути якийсь баланс.

В його голові знову з'явився образ Вендіго, якому пронизали в голову. Тоді Квін почав думати про всіх мертвих Вендіго навколо нього. Чи це все справа рук Кістяного кігтя? Якщо це так, то замість того, щоб вбити Квіна, Кістяний кіготь вирішив обрати його своїм господарем?

"Чому я? Чому Кістяний кіготь обрав мене?" — запитав Квін.

"Ну, хоча я й сказав, що можу дати тобі відповіді на все, я не можу читати думки Кістяного кігтя. Однак є хтось, кого ми можемо запитати. Чому б нам не запитати самого фамільяра?"

Знаючи, що Кістяний кіготь обрав його, Квін не думав, що той вирішить убити його так рано. Було ще занадто рано казати, чи був він гідний. Отже, це не мало б бути ризиком.

"Як?"

"Зніми свою сорочку," — наказала система.

"Що?!" — сказав Квін, трохи збентежений його проханням.

"Не будь зараз дурним, мене не цікавить тіло молодого хлопця, ким ти мене вважаєш?" — сказала система, напівроздратовано. "Причина, чому я питаю, полягає в тому, що немає жодного об'єкта, і коли ти дивишся у воду, ти бачиш віддзеркалення Кістяного кігтя, правильно? Це означає, що Кістяний кіготь прикріпився десь до тебе. Можливо, є якась позначка, а зараз я не бачу на тобі жодних позначок. Я просто сподіваюся, що це під твоєю сорочкою, а не деінде."

Почувши це, Квін теж сподівався, що позначка не знаходиться в якомусь дивному місці. Коли він виконав прохання і почав знімати свою сорочку.

"Ах, ось вона!" — радісно сказало система. — "Схоже, позначка на твоїй спині"

Позначка була колом розміром з кулак унизу його спини, і при ближчому розгляді вона більше нагадувала дивний череп. Оскільки він мав два темні ока і пащу демона..

"Виглядає досить круто. Тобі пасує. Ну ж бо, тепер ми знаємо, де позначка, чому б тобі її не викликати!" — сказало система.

"Саме цього я й чекав, щоб ти мені сказав, як це зробити, ідіоте." — сказав Квін, оскільки він все більше і більше дратувався системою.

"Гей, минуло багато часу, і я не можу розповісти тобі все. Здебільшого це походить від особливого почуття. Чому б тобі просто не спробувати подумати про Кістянго кігтя, можливо, він з'явиться!" — вигукнула система у відповідь.

Насправді, якби хтось спостерігав за суперечкою, що відбувалася зараз, вони б побачили лише одну людину тут, Квіна, що кричить, і більше нікого. Бо коли система говорила, вона говорила в його розумі.

Однак, поки вони вдвох голосно сперечалися, голос зумів привернути небажану увагу. Один з Вендіго, що був у воді, все ще був живий. Він повільно почав гребти до шуму.

Поки все це відбувалося, Квін нічого не підозрював, все ще сперечаючись. Пролунав гучний сплеск, коли воно перестрибнуло через ставок, і, розтягнувши свої довгі руки, наближалося до Квіна.

Гучний вереск шокував Квіна, але що здивувало його ще більше, так це те, що перш ніж він встиг щось зробити, аби вбити його, прямо перед ним з'явилася сама істота, яку він намагався викликати. Тіло істоти перекрило огляд усього, її велика спина затуляла Квіну вид, тому він не міг бачити нічого, що відбувалося. Потім, коли воно обернулося, стало видно кров, що покривала його довгі, звисаючі пальці.

Навіть на секунду Квін не відчув себе господарем такої потужної та страшної на вигляд істоти. Але воно стояло прямо перед ним, нічого не роблячи, і система також помітила, що тавро на його спині зникло.

[Огляд]

[Кістяний кіготь]

[Великий Немертвий, який завжди, здається, страждає від ненависті та болю. Шукаючи господаря, він конкретно шукає тих, у кого найсильніше джерело злих намірів у цій місцевості. Він зробить усе можливе, щоб задовольнити цю потребу бажань свого господаря.

Вони люблять катувати своїх жертв і ховатися в тіні. Вони мають здатність постійно телепортуватися в межах невеликої області та використовуватимуть свої загартовані кістляві пальці, щоб розсікати своїх ворогів.

Хоча деякі Кістяні кігті й з'являються перед своїми господарями та виконують їхні бажання. Часом вони вирушають самостійно, виконуючи підсвідомі бажання своїх господарів.]

Читаючи інформацію перед собою, Квін був так само спантеличений. Він не мав злих бажань, принаймні так йому здавалося, то чому ж воно обрало його? Чи, можливо, воно так довго було замкнене у комплексі, що вирішило прив'язатися до першої істоти, яку побачило?

Набравшись мужності, Квін вирішив запитати..

"Чому, чому ти обрав мене!?" — сказав Квін.

Система хотіла перебити Квіна, запитуючи, що він робить. Якщо це протистояння закінчиться погано. Тоді був шанс, що воно може змінити свою думку і спробувати вбити Квіна. Спровокувавши бій, якого вони щойно уникнули. Кістяні кігті були неймовірно сильними, і правда полягала в тому, що ШІ ніколи раніше не чув, щоб вампір зміг отримати його як фамільяра. Принаймні не звичайний вампір.

Останнім, хто це зробив, був Король Вампірів за його часів.

Кістяний кіготь не відповів і просто підняв палець, вказуючи на один із тунелів.

"Думаю, він хоче, щоб ти йшов сюди?" — сказала система.

Невдовзі після цього Кістяний кіготь почав зникати перед Квіном, немов тінь, що повільно розсіюється, і зрештою, відмітка на його спині знову з'явилася.

Знову одягнувшись, Квін відчував, що зараз він нічого не може вдіяти, і йому просто доведеться змиритися з цим. Кістяний кіготь обрав його і не хотів його вбивати. Цього було достатньо наразі. Допоки він не намагатиметься завадити йому врятувати Пітера, це було для нього прийнятно.

З-поміж усіх тунелів, якими він міг спуститися, Квін зрештою вирішив обрати той, який обрав Кістяний кіготь. Було зрозуміло, що він не хотів його вбивати, тож, можливо, він намагався щось йому показати.

Після довгої прогулянки тунелем. Нарешті його зустріли кілька сходинок. Піднявшись сходами, він побачив щось схоже на двоє похилих дверей. Відчинивши їх, можна було побачити зовнішнє небо. Він нарешті вийшов із печери.

___________________

Прошу пробачення, поціновувачі вампірської системи, деякий час буде виходити менше розділів, оскільки я берусь за нову книгу в жанрі дарк-фентезі від автора Ґрімґару. Кому цікаво, можете переглянути перші розділи: Лицар-жабеня та потворна висока королева