Розділ 434 — Послання восьмої родини

Погляд на трьох студентів перед нею не давав їй надії. Сільвер добре їх пам’ятала, особливо високого білявого студента. Це було тому, що він одного разу заступився за одного з членів її родини, і вона вважала своїм обов’язком намагатися захистити його. Сільвер завжди віддавала борги.

Саме через це вона також пам'ятала, до якої родини вони всі належали, і пам'ятала, що всі вони заявляли, що походять з десятої родини.

Десята родина, родина без поточної влади чи впливу за столом ради, найслабша та найгірша родина, до якої можна належати. Але її думка незабаром почала змінюватися, коли вона почала дивуватися. Чому десята родина намагається врятувати Фекса? Який стосунок вони мали до нього? Існувала також ймовірність, що це могло мати стосунок до чуток.

Чи дійсно десятий лідер все ще був живий і повертався, але це була надумана ідея, оскільки вона не мала нічого спільного з Фексом. Навіть у минулому десята сім'я ніколи не була близькою до тринадцятої, то чому б лідеру взагалі намагатися його врятувати.

5... 4....3... 2... 1. Лоґан почав відлік від п'яти, і тоді в той точний момент щось сталося. Дивний запах проник у ніс Сільвер. Він вразив її миттєво.

Швидко витягнувши пульверизатор, Лоґан зробив кілька пшиків тут і там, він знову приховав свій запах, перш ніж прибрати його.

Розпізнавши дивний запах. Відбулася природна реакція, коли очі Сільвер засяяли червоним, оскільки усвідомлення осягнуло її.

"Ви... Ви люди!" - сказала вона.

Ворден поклав обидві руки на спину, схопивши свої леза, а Сіа трохи відступила, дивлячись у відповідь на червоні очі. Вони обоє були готові до бою. Хоча, чи зможуть вони перемогти, було зовсім іншою справою.

"Як, як люди змогли проникнути сюди, і вони навіть змогли позбутися запаху. Нас виявили?" Напруживши руку та кінчики пальців, Сільвер була готова завдати удару і розрубати голову Лоґана тут і зараз. Це було б легко, і атака була б занадто швидкою, щоб він міг зреагувати.

"Пам'ятайте, навіщо ми тут" - спокійно сказав Лоґан - "Ми хочемо врятувати Фекса. Твого брата."

Ці слова були саме тим, що Сільвер було потрібно. Коли гнів і паніка всередині неї почали вщухати, те саме відбулося і з кольором її очей. Ворден, все ще занепокоєний, що щось станеться, тримав руки на своїй звіриній зброї за спиною, тоді як Сіа була повністю спітніла, ніби ось-ось знепритомніє. Вона відчувала, ніби не може дихати.

"Чому це здається, таким знайомим?" - подумала Сіа, її тіло реагувало на вампіра перед нею. У її свідомості це лише підтвердило її думки. Вампір мав стерти її спогади, і хоча вона сама не пам’ятала, що сталося, її тіло пам'ятало.

"Говоріть" - сказала Сільвер владним тоном, все ще даючи їм зрозуміти, хто контролює ситуацію.

"Ми друзі Фекса, і я впевнений, ви також знаєте про Віхта. Ми прийшли сюди, щоб врятувати обох" - почав пояснювати Лоґан. Дивний вираз з’явився на її обличчі, оскільки вона дивувалася, звідки вони взагалі могли знати про Фекса. До того ж, єдина взаємодія, яку Фекс мав би мати з людьми, була на військовій базі.

Дивлячись на обличчя студентів, вони не могли бути набагато старшими за самого Фекса.

"Чи це його друзі?"

Побачивши занепокоєний вираз обличчя Сільвер, Лоґан продовжив.

"Ви зустрічалися з Квіном, чи не так, іншим вампіром. Він той, хто прийшов сюди з нами. Ми всі тут, щоб врятувати Фекса".

"І ви справді думаєте, що вас трьох і одного вампіра достатньо, щоб врятувати Фекса, коли я, Вампір-лицар, навіть не піду проти них?" – відповіла вона. "Ви марите. Отже, Квін, так? До якої сім'ї він належить?"

Хоча Сільвер звучала трохи грубо, кажучи це, у цьому запитанні вона все ще шукала трохи надії. Можливо, вампір прибув у світ вампірів, повідомивши свого лідера про те, що має статися. Якби вони мали допомогу від однієї з сімей, можливо, вони змогли б щось зробити.

"Сім'я..." - відповів Лоґан, розмірковуючи. "Я не знаю, якби він був тут, ви б могли його запитати."

Розмірковуючи над цим запитанням, Лоґан знав, що Квін отримав свої вампірські здібності завдяки Системі та дивній книзі, яка потрапила до нього, але це не було б прийнятною відповіддю, і було зрозуміло, що це не те, що шукала Сільвер.

Вона намагалася зберігати незворушний вигляд, але Ворден помітив, що її пальці смикалися, ніби вона через щось нервувала. Було зрозуміло, що це була реакція на поточну ситуацію.

"Я не можу допомогти" – сказала Сільвер після моменту тиші. "Ви недостатньо сильні, щоб навіть спробувати вирватися або врятувати мого брата. Я думала, можливо, вас буде більше. Я не видам вас, але пропоную, щойно закінчиться шкільне літо, ви повернетеся туди, звідки прийшли, і ні з ким з цього місця не розмовляйте. Щодо спарингу наступного тижня, я зроблю все можливе, щоб прикрити ваші спини."

"Це найменше, що я можу зробити для твоїх добрих друзів, які пройшли весь цей шлях, щоб спробувати врятувати тебе, дорогий брате" – подумала Сільвер.

Обернувшись, остання надія Сільвер розвіялася, але вона булв трохи зворушена тим, що були й інші, хто переймався безпекою його брата, окрім неї самої.

"Зачекай!" – вигукнув Ворден. "Я знаю, що ми, можливо, слабкі, і ти не можеш нам довіряти, але навіть якщо ти скажеш нам повернутися, навіть якщо ми скажемо Квіну, що повертаємося, він все одно спробує зробити все, що в його силах, щоб врятувати Фекса. Він просто такий, і саме через цю впертість ми всі й вирішили піти за ним з самого початку. "

"Якщо ти не можеш довіряти нам, тоді принаймні довірся йому."

Обернувшись і дивлячись у очі Вордена, вона побачила, що у нього такий самий погляд, такий самий погляд, як у Фекса, коли той говорив про цю людину. Чому ці дві людини, здавалося, довіряли одній особі так сильно? Що ж такого було в цьому вампірі, що робило його таким особливим?

"Навіть якщо ти це кажеш, де саме ця людина, його навіть немає тут, щоб я могла з ним поговорити" - відповіла Сільвер.

Але Ворден не мав відповіді, вони й гадки не мали, де Квін і чому він так довго не приходить до них. Але в ту ж мить голос пролунав у голові Сільвера. Це був голос одного з вампірів, сила лідера 8-ї родини, телепатія, що охоплювала всю планету, дозволяючи вампірам спілкуватися один з одним.

"Доповідь, будь-хто поблизу тринадцятого замку, будь ласка, негайно вирушайте туди. Спеціальний дозвіл на вхід надано лідером. Помічено карателя-порушника. Повторюю, помічено карателя-порушника."

Оскільки вона була у школі, Сільвер ще не була проінформована про деталі зборів ради, що інформували про карателя, який був на волі, тому вона була глибоко спантеличена на мить. Вона знала про Карателів, але не знала, що сталося. Що було ще більш дивним, так це те, що з якоїсь причини вони були в тринадцятому замку?

"Будь ласка, будьте уважні до двох підлітків чоловічої статі. Обидва вони мають роти, закриті якимись дивними масками, також схоже, що їм вдалося взяти під контроль кількох наших. Віхт втік і переховується разом з Карателем. Повторюю, Віхт втік і переховується разом з карателем."

"Що тут коїться?" Сільвер сказала уголос, дивлячись на трьох перед собою.