Розділ 463 — Сила Кривавого кристала

Поки група йшла назад, Квін дивився на Далкі й про щось думав. Він думав не про самих Далкі. Натомість, він роздумував над тим, що Тіммі коротко згадував раніше.

Тепер, коли він більше не був у режимі лютуючого бика, він мав час обдумати все.

"Отже, Тіммі?" - запитав Квін - "Ти справді ніколи раніше не бачив нічого, схожого на Бордена? Або не чув про расу Далкі?"

Тіммі уважно подивився на Бордена, на луску, шипи та все інше, намагаючись уявити, чи міг він бачити щось подібне раніше, будь-де. Слово "Далкі" можливо, кілька разів згадувалося раніше, але він не мав уявлення, що воно означає або до чого стосується.

"Вибач, але я справді не можу сказати, що бачив" - відповів Тіммі - "Це якийсь особливий тип звіра?"

Квін припустив, що якщо подивитися на Далкі, вони справді схожі на сильного гуманоїдного звіра. Однак, обдумуючи те, що сказав Тіммі, Квін почав замислюватися, що відбувається.

У минулому на Планеті помаранчевого порталу група виявила підземне поселення. Спочатку Квін думав, що це поселення Далкі, але Фекс, який був з ним на той час, сказав, що воно виглядає точнісінько як поселення вампірів, зазначивши, що архітектура та використані матеріали були однаковими.

Опинившись зараз у світі вампірів і озирнувшись, була певна схожість із тим, що казав Фекс . Хоча здавалося, що їм стало трохи легше працювати з дивним твердим чорним матеріалом, створюючи гладші поверхні, що надавало більш сучасного вигляду. Якщо порівнювати їх, одне виглядало як старе поселення, тоді як нинішнє місце виглядало як нове.

Але було зрозуміло, що те, що Фекс казав минулого разу, було правдою. Вампіри не надто переймалися навчанням інших про Далкі, або про те, що відбувається на Землі. Хоча вони мали певних шпигунів, розміщених на Землі, і це було їхнім старим поселенням. Лідери явно знали про це, то чому ж вирішили приховати? Чи вони справді так мало дбали про своє минуле?

"Системо, перш ніж ми зустріли того Далкі того разу, ти щось зна в про Далкі, і, будь ласка, я хочу, щоб ти бу в зі мною чесн им ?" - запитав Квін .

"Ні, коли ти бився з ним на пустельній планеті, я теж бачи в його вперше. Пам'ятай, коли я бу в активн ий . Людська раса ні з ким не воювала, а вампіри все ще жили на Землі."

Періоди часу, коли відбувалися певні події тощо, просто не вкладалися в голові Квіна і це починало викликати у нього головний біль. Здавалося, що навіть якби Система розповіла йому все, що знала, все одно було б щось більше, що потрібно було дізнатися, перш ніж він отримав би всі свої відповіді.

Одна річ за раз, зараз їм потрібно було з'ясувати чому і що тут робив Далкі.

Увійшовши до замку, вони знову вирішили попрямувати до великої їдальні та сіли на свої місця.

"Зачекайте секунду. Де Едвард? Хіба він не мав бути тут, якщо це щось справді важливе?" - запитав Тіммі.

"Щодо цього, мені потрібно було вам розповісти, Едвард сказав, що його викликали на зустріч" - відповів Пітер - "Буду чесним, коли він пішов, у нього був не найкращий вигляд. Він також сказав, що якщо він не повернеться, пам'ятайте, ми намагаємося врятувати Фекса, а не боротися проти вампірів."

Квін не був дурним, якщо Едвард передав Пітеру це повідомлення, то більш ніж імовірно, що Едвард до них не повернеться. Тож усе, що вони могли зробити, це перейти до справи.

Група вирішила, що було б найкраще, якби Лоґан провів допит, оскільки він зможе отримати найбільшу кількість інформації від їхнього нового друга.

"Отже, Борден, раніше ти сказав, що ніколи не чув про Далкі, чи знаєш ти, хто ти?" - запитав Лоґан.

"Що ти маєш на увазі? Я такий самий, як мій брат, хіба ні? У нього просто ще не вилізли луски. Я впевнений, що коли я одужаю і стану сильнішим, я зможу ховати свої луски та шип на спині також" - відповів Борден.

Група зрозуміла, що це буде складно і їм, можливо, доведеться обережно підходити до певних питань.

"Ти знаєш, чому ти тут, або як ти сюди потрапив?" - запитав Лоґан.

"Останнє, що я пам'ятаю, це те, що я був у скляній посудині, повній рідини. Я не міг багато чого бачити, оскільки мої очі були розмиті. Наступне, що я пам'ятаю, це те, що мене витягувала якась дивна машина-кран. Все моє тіло відчувалося слабким, ніби я тільки-но прокинувся.

Коли машина-кран нарешті відпустила мене, мене помістили в дивну білу кімнату, де я побачив робота. Він сказав щось про випробування, а потім скинув у кімнату цих високих дивних створінь. Я пройшов усі випробування і так я отримав ті червоні пігулки, які раніше дав своєму братові.

Я думав, що якщо почекаю, можливо, хтось прийде і скаже мені, що робити. Знудившись, я вирішив піти в інші кімнати для випробувань і виконати там завдання, зібравши всі нагороди. Тоді я відчув особливе почуття, якийсь зв'язок і проклав собі шлях сюди й знайшов свого брата."

"Стривай, хіба він не про ту лабораторію говорить, куди ми прибули, коли вперше сюди прийшли?" - сказала Лейла.

Це, безумовно, було схоже на те і Лоґан дедалі більше думав, що якимось чином він був залучений у цей процес.

"І це все, що ти пам'ятаєш? Зовсім нічого до цього? Як ти можеш говорити?"

"Так, це все, що я пам’ятаю. У мене немає інших спогадів, окрім цього. Щодо мовлення, воно повільно приходило до мене, ніби завжди було в моїй свідомості. Спершу було важко розмовляти. Я знав, що хотів сказати, але це виснажувало, а тепер стає легше. Коли ви раніше сказали слово Далкі. Я знав це слово, просто не зовсім розумів, що це таке."

Лоґан деякий час думав, що сказати далі, поки нарешті не вирішив.

"Дивись, ми хочемо бути друзями тут, тому я хочу бути з тобою повністю чесним. Ти і Ворден не зовсім однакові" – сказав Лоґан.

Почувши це, інші захотіли пригнутися або сховатися під столом. Чому Лоґан так раптово розкрив таку інформацію? Потім вони згадали, що Лоґан не був тим, хто б особливо обережно ставився до почуттів людей.

"Але я справді вірю, що ти і Ворден безперечно пов’язані. Можливо, ближче, ніж ти думаєш. Якщо ти не проти. Я сподіваюся, що зможу звести тебе та Вордена разом, щоб ми могли дізнатися більше про вас двох. Ви навіть можете дізнатися щось один про одного."

Інші мовчки чекали відповіді, а потім на обличчі Бордена з'явилася легка посмішка.

"Звісно, це чудово. Я б із задоволенням дізнався більше про себе та свого брата."

Усі були полегшені отриманою відповіддю і щиро вдячні за те, що їм вдалося зустріти милого Далкі. Можливо, єдиного милого Далкі у всьому всесвіті.

"Наразі, думаю, найкраще буде, якщо ми всі продовжимо наші тренування " - сказав Квін – " Я знаю, Едварда тут немає, але це все, що ми можемо робити до того дня. Ми чекатимемо, поки він повернеться, і якщо він цього не зробить, ми покинемо це місце протягом наступних двох днів."

З цими словами Тіммі пішов подивитися на книгу Здібності туману. Пітер і Квін залишилися разом, оскільки вони використовували б один одного як спаринг-партнерів. Тим часом троє інших хлопців вирушили б до дослідницької лабораторії разом.

"Лоґане, перш ніж піти, візьми це " - сказав Квін, передаючи йому невеличкий яскраво-червоний кристал – " Це називається Кривавий кристал. Він має велику силу, як і Звірячий кристал, але натомість походить від вампіра."

"Чому ти даєш мені це? " - відповів Лоґан – " Хочеш, щоб я створив для тебе зброю?"

"Ні, схоже, кристал занадто слабкий для чогось подібного, і все, що ти створив би, було б слабшим за мою поточну зброю. Тож я подумав, можливо, ти захочеш провести деякі дослідження і знайти йому краще застосування, ніж я" - сказав Квін.

"Ти завжди приносиш мені щось цікаве."

У Лоґана було багато роботи протягом наступних двох днів. Йому потрібно було знайти інформацію про Далкі. Подивитися на червоні кров'яні пігулки, а тепер йому також потрібно було дослідити Кривавий кристал.

Але він не цурався роботи; натомість, він відчував хвилювання від думки провести кілька безсонних ночей, з'ясовуючи все. Ця поїздка, безумовно, не була марною зовсім і він був радий, що приєднався до Квіна та його групи у цьому завданні.

Коли зрештою всі покинули кімнату, біля Квіна залишилися лише дві дівчини та Пітер. Вони почали наближатися і Пітер боявся того, що вони збиралися запитати.

"Квін, ми можемо поговорити з тобою про дещо?" - запитала Лейла, дивлячись на Сіа.

Це була розмова, якої Квін хотів уникнути, але знав, що не може постійно від неї втікати. Краще розібратися з цим зараз, ніж п ізніше.

"Квін" - почала Сіа. "Я не злюся на тебе. Ну, принаймні, вже не злюся. Я розумію, чому ти зробив те, що зробив. Щоб захистити своїх друзів, захистити всіх і твій секрет. Лейла мені все розповіла. Я хотіла запитати, чи є якийсь спосіб повернути мої спогади? І вислухай мене, перш ніж скажеш ні. Можливо, зараз і немає способу, але я просто хочу, щоб ти спробував.

Будь ласка, поглянь на це з моєї перспективи, і якщо ти думаєш, що я змінюся, коли повернуться мої спогади, то ні, не змінюся. Ти можеш мені довіряти і я можу це довести. Я чула від Лейли, що вампіри, створені кимось, не можуть іти проти свого лідера, вони не можуть нападати на нього або йти проти його наказу. Тож я хочу, щоб ти перетворив мене на вампіра. Щоб довести, що я тебе не зраджу... Ти можеш зробити це все для мене?" - запитала Сіа.