Розділ 476 — Я хочу його!

Квін відчув щось позаду себе в чорній тіні, але ледве зміг підняти голову, щоб поглянути на три постаті, які стояли біля нього. Його здоров'я було низьким і він був сильно поранений. Але, побачивши, як Вадін так раптово позадкував, він захотів побачити, що відбувається.

Використавши останні сили, він підняв голову і побачив обличчя людей, яких ніколи не сподівався побачити.

"Лео... Ерін і... і.." - Щодо останньої людини, Квін гадки не мав, хто це, але він відчував, що той був сильним.

І Лео, і Ерін були одягнені у свого роду зелену броню, виготовлену з істот планети, на якій вони перебували. Все обладнання, яке вони використовували, було просунутого рівня. Надані кристали були від істот, яких Артур убив ще до їхнього прибуття. За винятком меча Лео.

Що ж до чоловіка посередині, Артура, він носив лише стандартний набір одягу і навіть не мав при собі зброї.

Артур уважно подивився на хлопця-карателя, який лежав на підлозі, і було зрозуміло, що хлопець мав таку ж здібність, як і він. Однак це був хтось, кого він не знав. Він думав, що останній вцілілий каратель принаймні буде кимось, кого він впізнає.

Дивлячись на ситуацію, він помітив лише обличчя однієї людини на полі, але відчував її силу. Він знав, що зараз перебуває в присутності нових лідерів вампірів, тих, хто був обраний, поки він спав.

"Ти вирішив сам виступити проти них? Схоже, ти все ж таки каратель у душі" - сказав Артур.

"Ну, хто тут вирішив зашкодити моєму маленькому карателю?" - запитав Артур зі спокійним виразом обличчя, але аура, що оточувала його тіло, розповідала зовсім іншу історію.

Всі бої, що точилися, тепер припинилися від самого його тиску і навіть лідери відступили на крок.

"Хто цей хлопець?" - сказав Джин – "Я знаю, що Карателі мали здатність переміщатися один до одного в будь-який час, але я не впізнаю цю людину. Проте зрозуміло... з ним краще не зв'язуватися."

Через силу лідери відступили на крок. Що стосується Брайса, йому нарешті вдалося добре вдарити Кістяного Кігтя і вперше той відступив. Через те, що Квін ослабив його, Кістяний Кіготь теж був не в найкращій формі й почав повертатися на бік Квіна.

"Бонні?" - сказав Артур – "Король тут? Я думав, що той чоловік давно відмовився від свого Фамільяра. Але потім він побачив, як туман від Кістяного Кігтя почав зникати й прямувати до хлопця-карателя, що лежав на підлозі.

Цей хлопець, він той, хто мене звільнив, і він має фамільяра короля? Мені ще багато чого слід дізнатися, що б там не було, я не можу дозволити йому померти.

"Ерін, тобі краще допомогти своєму другові, якщо він скоро не отримає крові, він помре."

Ерін швидко підійшла до Квіна, порізала руку і почала давати йому відчайдушно необхідну кров.

У цей момент Брайсу увірвався терпець.

"Що ви робите? Ми – вампірська рада. Ми – орден вампірів. Карателі більше не судять нас. Вони не мають над нами влади. Позбавтеся цього хлопця!" - крикнув Брайс.

Інші вийшли зі свого заціпеніння і продовжили битися зі своїми супротивниками.

"Хлопця? Брайс, ти був тоді всього лише звичайним вампіром, і тепер маєш нахабство називати мене якимось хлопцем?" - відповів Артур.

Але Брайс був трохи спантеличений, він не пам'ятав, щоб бачив людину перед собою і був упевнений, що ніколи раніше не зустрічав його. Хоча Карателі здебільшого були закуті в обладунки, які приховували їхній вигляд від інших. Єдиним, хто був відомий іншим, був лідер, і ця людина не була тим лідером, якого вони знали.

Це був не той лідер, якого вони вбили тоді.

Квін тепер випив достатньо крові, але його рани були тяжкими, і для загоєння знадобиться трохи часу. Ерін постійно дивилася в бік Лейли, було видно багато крові і вона, здавалося, не рухалася.

"Іди, я не дозволю цьому хлопцю померти" - сказав Артур.

І з цими словами Ерін швидко кинулася на позицію Лейли, аби допомогти їй проти ватажка вампірів Джилл.

У боях, що точилися з моменту появи нових людей, відбулися невеликі зміни і про все це повідомляв Джин. Причина була в тому, що вони знали: їм знадобиться більше ніж один лідер, щоб протистояти таємничій новій присутності, що з'явилася.

Лідер Кайл, який протистояв Бордену, втік, щоб приєднатися до Брайса; те саме сталося і з лідером на ім'я Прима, що бився з Едвардом. Едвард уже був виведений з ладу й вибув з бою, тому й він пішов приєднатися до Брайса.

Борден спочатку хотів переслідувати лідера, з яким він бився, хоча сам був тяжко поранений. Однак він зупинився, головною причиною було те, що Ворден ледве справлявся проти Вампіра-лицаря, тепер, коли той також використовував свою здатність. Через це Борден кинувся до свого брата.

Нарешті, що стосується Сільвер та Фекса, вони все ще не справлялися найкращим чином. Насправді, Сільвер була надміру занепокоєна своїм братом. Спершу він був дуже корисним, але в міру того, як бій тривав, тепер він лише заважав.

"Знаєш, мені сказали піти й допомогти здолати того нового карателя, - сказала Сьюзен, одна з лідерок – "Але мені просто занадто весело тебе ламати."

З голкою в руці вона кинулася вперед. У Сільвер було кілька цілісних ран, що сочилися кров'ю, звідти, куди голка влучила раніше. Фекс хотів її відтягнути, але він також не міг рухатися, оскільки в його ногах було зроблено два проколи.

"Вмріть, вмріть, вмріть!" - крикнула Сьюзен з божевільним поглядом в очах.

"Це не дуже добре так говорити гарній дівчині" - Збоку удар меча притиснув голку до землі, а потім ногою було завдано удару, що відкинув Сьюзен геть.

"Це ти..?" - сказала Сільвер, коли впізнала сліпого чоловіка, адже раніше вона вже мала з ним сутичку. Однак цього разу в ньому було щось кардинально інше. Якимось чином його перетворили на вампіра.

"Сподіваюся, ти не проти, що я допомагаю?" - сказав Лео з усмішкою.

Зі зміною супротивників це тепер означало, що Артур мав протистояти чотирьом лідерам наодинці. Був Брайс, який до цього моменту бився з Кістяним кігтем. Він також усунув Лі, тринадцятого лідера. Потім була Прима, яка з легкістю перемогла Едварда, не показуючи своїх здібностей і Кайл, який перемагав у силовій битві проти Бордена, що був двома шипованими Далкі. На додаток до всього цього був також Вадін, людина, яка зламала кістки Квіну.

"Тож, чи справді вам потрібно вчотирьох йти проти мене самого? Гадаю, настав час перевірити, наскільки добре нове покоління змогло не відставати від старого" – сказав Артур.

"Тіньове Оснащення."

Тіні почали формуватися навколо тіла Артура в різних місцях; коли тінь розсіялася, на її місці постала червоно-чорна броня. Це була та сама броня, яку Фекс і Квін бачили, коли вони увійшли до вежі.

Брайс, хоч і не впізнав чоловіка, безсумнівно впізнав броню. Це була базова броня Карателів, яку видавали кожному з них. Броня, виготовлена з Кривавих кристалів. Викувана з в'язнів, яких вони схопили та покарали.

Це слугувало нагадуванням вампірам, що якщо вони захочуть порушити правила, то з великою ймовірністю стануть частиною їхнього спорядження. Проте наразі Артур все ще вирішив тримати свій клинок у тіні, не використовуючи його, бо не відчував у цьому потреби.

"Зачекайте!" – крикнув голос з-за спини Артура. Коли він обернувся, щоб подивитися, він побачив, що хлопчик-каратель стоїть на ногах. Він зміг одужати набагато швидше, ніж той думав, особливо після таких серйозних ран.

"Я не знаю, хто ви і чому допомагаєте моїм друзям і мені, але хочу запитати у вас лише одне."

Коли Квін сказав ці слова, Артур побачив вогонь і гнів, що палали в його очах.

"Яке твоє бажання, хлопче?" - запитав Артур.

"Дозволь мені взятися за нього" - сказав Квін, вказуючи на Вадіна - "Мені потрібно... показати йому все, що я маю."

Вадін почав реготати.

"Ти дурень! Я вже перемагав тебе раніше, яка тепер різниця? Хочеш ще однієї прочуханки - будь ласка."

Але цього разу Квін знав, що все буде інакше, він був занадто стурбований іншими, але він відчував силу в Лео та Ерін. Він міг довіряти їм тепер, щоб допомогти його друзям. Тож це означало, що він міг на сто відсотків зосередитися на своїй битві з ватажком вампірів і показати йому все, що мав, на відміну від попереднього разу.

"Вперед, хлопче, він повністю твій. Покажи йому, що таке зв'язуватися з карателем" - сказав Артур.