Розділ 478 — Найкращий актор

"Ратене, міняйся зі мною негайно!" – вигукнув Ворден, побачивши, як на спині Бордена починає рости третій шип.

Було очевидно, що його емоційний стан зробив його сильнішим, і тепер він переходив на наступну стадію. Питання було в тому, як далеко міг зайти Борден. Люди мало що знали про расу Далкі, але було зроблено кілька спостережень щодо них.

Далкі, наприклад, насправді не тренувалися. Вони вивчали деякі базові бойові навички, але насправді не тренувалися, щоб стати сильнішими. Не те щоб у них були здібності, які їм потрібно було розвивати та опановувати. Це означало, що кількість шипів, які Далкі могли мати, визначалася з дня їхнього народження. Вони були природженими воїнами, а щодо Бордена, то він здавався дуже обдарованим.

"Ні!" – відповів Ратен.

"Що ти маєш на увазі, очевидно, він такий, бо відчуває, що ми інші, і чорт забирай, навіщо ти пішов і напав на нього? Ти хочеш, щоб нас убили?"

Але Ратен мовчав, оскільки шип Бордена все ще ріс назовні.

"Мені подякуєш пізніше" – сказав Ратен, починаючи бігти.

У бою Пітера проти іншого Віхта дійшло до того, що він регенерував занадто багато разів. Його голод тепер досяг крайньої межі.

"Скільки ще разів я зможу регенерувати? Я ж досі не зміг його вдарити, крім першої атаки?" – подумав Пітер і коли здавалося, що гірше бути вже не може, саме це й сталося.

Він відчував, що двоє його Менших Віхтів були вбиті і тепер ще один Вампір-лицар наближався в його напрямку.

Озираючись навкруги, Пітер намагався розгледіти, чи є хтось, кого він міг би перетворити. Там був перший лицар, якого вбив Квін, але його верхня половина тіла була розірвана. Навряд чи він міг перетворити його на Віхта. Щодо інших, то вони все ще були зайняті боєм.

Потім він подивився в напрямку бою Вордена і побачив, що лицар, з яким той бився, лежав нерухомо. Він не був упевнений, чи лицар помер, але той точно був сильно поранений. Якщо Пітер зможе перетворити Вампіра-лицаря, це може стати тією перевагою, яка йому потрібна, щоб затримати бій ще трохи.

Саме тоді він щось помітив. Поглянувши в тому напрямку, він побачив Вордена, який біг до нього. Здавалося, він пітнів, біжучи щодуху.

За ним женеться щось ще страшніше?

Зазирнувши з-за Вордена, він побачив, що Борден слідує за ним, і в його тілі стирчали два Духовних Списи.

"Можливо, вони тут, щоб допомогти мені?" - подумав Пітер.

"Забирайся з дороги, ти, нежить!" - крикнув Ратен - "Рухайся, рухайся, рухайся!"

Було ясно, що не лише він був збентежений цим, як і двоє прибулих вампірів-лицарів.

"Тепер твоя черга. Час влаштувати виставу всього свого життя" - сказав Ратен, покидаючи крісло і дозволяючи Бордену взяти на себе.

Ворден не розумів, що він робить. Невже він справді щойно розлютив Далкі з трьома шипами і затягнув його в гущу Вампірів-лицарів? Та коли він так розмірковував про ситуацію, йому на думку спала ідея.

Духовні Списи починали втрачати силу і незабаром Борден повернеться до повної сили.

Раптом Ворден опустився на коліна, ніби йому було боляче. Він тримав руки над головою.

"Борден, це я! Твій брат!" - вигукнув Ворден - "У мене мало часу, але мені вдалося побороти щось, що намагається заволодіти моїм розумом. Гадаю, це одна зі здібностей Вампірів-лицарів. Можливо, це двоє найближчих до мене."

Борден зупинився. Він відчув, що це справді був той Ворден, якого він знав. Борден запам'ятав усі характерні риси свого брата: коливання, тон голосу, а також загальні рухи тіла та манеру триматися.

Коли ним заволоділи, його голос був трохи сердитішим, впевненим, а його постава під час руху була абсолютно іншою. Для Бордена він справді став іншою людиною.

Він подивився на двох Вампірів-лицарів: на Віхта та іншого попереду.

"Не хвилюйся, я тебе поверну!"

Відштовхнувшись ногою, він підняв землю під собою своєю силою. Плитки з підлоги відірвалися і злетіли в повітря. Миттєво він з'явився прямо там, де були ноги Віхта.

Це було надто швидко, щоб Віхт міг щось зробити, і коли він підіймав руки, щоб прикрити обличчя, кулак уже врізався в нього. Кулак продовжував опускатися, доки сила удару не вичерпалася, а його голова не була розчавлена об підлогу.

Його було вбито.

"Треба захищати голову... За будь-яку ціну" - сказав Пітер.

Обернувшись, Борден подивився на Вордена, щоб перевірити, чи все з ним гаразд, але той усе ще тримав руки на голові й рухався так, ніби щось намагалося ним заволодіти.

Інший лицар, який щойно приєднався до бою, бачив, як легко було переможено його побратима. Щось клацнуло всередині нього, чого не відбувалося з того часу, як він спарингував з лідерами вампірів. Це був страх.

Перш ніж він це усвідомив, він уже розвернувся і побіг в іншому напрямку, але це була помилка. Рука відчулася на потилиці, і незабаром він побачив небо. Його відтягнули назад і також вдарили об землю.

Знову обернувшись, Борден хотів перевірити, чи все гаразд із його братом.

"Ха-ха, ти ніколи не знайдеш мене серед Вампір-лицарів, ти, тришипе лайно. Ким ти себе вважаєш, драконом? Який нікчемний дракон виглядає так, як ти!" - Ворден і Ратен знову тимчасово помінялися місцями, так Борден точно знав, що це інша людина.

Борден почав сміятися з усмішкою на обличчі.

"Можливо, ви не помітили, але на полі залишився лише один Вампір-лицар" - сказав Борден. Гордий своїм висновком. Він вирушив до наступного місця.

Цього разу він був поруч із Лоґаном.

Хоча криваве Енергетичне лезо Лоґана зникло, він переключився на звичайні звірині Енергетичні леза, які могли завдати шкоди Звіру королівського рівня. Крім того, поки Артур та інші відволікали увагу, він використав цей час, щоб змінити свій костюм. Зараз на ньому був великий громіздкий захисний костюм, схожий на меха.

Зараз він був сильно пошкоджений, але йому потрібно було лише протриматися, поки прибуде допомога і вона, безумовно, прибула в найнесподіваніший час.

Вампір-лицар молотив по металевому костюму мехи, удари були настільки сильними, що все одно пробивали товсту важку броню і завдавали болю Лоґану всередині, але потім щось промайнуло. Вампіра-лицаря більше не було перед Лоґаном.

Поглянувши убік, він побачив Бордена, у якого Вампір-лицар був під ногою, а на його спині – три шипи. Уперше Пітер, Ворден і Лоґан відчули, що можуть відпочити.

Усім трьом було зрозуміло, що вони не дорівнювали за силою Вампіру-лицарю. Більшість із них не застосовували своїх здібностей, окрім того, хто протистояв Вордену. Якби у них не було тришипового Длакі, цілком можливо, що всі вони були б мертві.

"Ратене, ти справді мусив так вчинити і розлютити його?" - запитав Ворден - "Він і так був на нашому боці, ми могли б просто попросити його битися з вампірами-лицарями."

"Справді, але без мого збудження він би ніколи не став тришипим Далкі. Та хай там як, усе гаразд. Я повернуся до своєї нори. Витягніть мене, коли з’явиться гарненька пані. І, можливо, тобі варто стати актором, а не бійцем".

Лідери, які тепер стояли біля натовпу, та й сам натовп не могли повірити в те, що сталося. Здавалося, що прибульцям вдалося переломити хід битви за кілька секунд і все це завдяки таємничій людині, схожій на звіра.

"Невже Далкі завжди були такими сильними?" - запитала Сінді, на чиєму обличчі застиг глибоко стурбований вираз, а брови зсунулися докупи.

"Це сила трьох шипів?" - сказав Джин - "Можливо, ми надто довго залишали їх у спокої. Доки їх небагато вище рівня трьох шипів, усе буде добре. Увесь цей час ми надто переймалися загрозою одне для одного. Занадто довго ми були на вершині, можливо, за цей час вони зросли."

Але щойно Джин це сказав, почало відбуватися щось дивне. Борден упав і знепритомнів. Це сталося настільки раптово, настільки миттєво, що інші не розуміли, що відбувається. Ніщо не нападало на нього ззовні, а кілька хвилин тому він виглядав таким сильним, коли переміг Далкі.

Пітер, Лоґан та Ворден підбігли і костюм Лоґана почав розпадатися, коли павуки почали перетворюватися на щось більш витончене.

"Що з ним відбувається?" - запитав Ворден.

Вони бачили, що він був сильно вкритий потом, а його шипи, що були на спині, втягувалися назад у тіло. Такого видовища вони ніколи раніше не бачили й не чули. Коли шип Далкі виходив, він залишався назовні.

Він виглядав неймовірно слабким, страждав від болю, а його очі ніби благали інших про допомогу.

"Здається... він помирає" - сказав Лоґан.