Розділ 494 — Доказ десятого лідера!

Група зібралася й стояла в приймальні замку. Хоча тепер вони відчували впевненість, що результат не буде таким самим і Фекс мав реальний шанс, вони все одно не могли позбутися нервозності, що може статися щось несподіване. Особливо з огляду на те, що останнім часом несподівані події траплялися частіше, ніж зазвичай.

Стоячи на чолі групи, Артур розкрив велику тінь на підлозі.

"Гадаю, буде краще, якщо ви передасте мені всю свою зброю, - пояснив він – "Нам не дозволять увійти до тієї кімнати з усім цим спорядженням. Якщо вона буде у мене, я зможу використати свою здатність, щоб передати її вам будь-коли" - підморгнувши всім.

Це був спосіб для них мати свою зброю на випадок надзвичайної ситуації, водночас не маючи її при собі, дотримуючись правил.

"Звісно, верховний суддя вампірів найкраще знає, як обійти правила" - сказав Фекс.

Щодо Квіна, то він ніколи не мав при собі зброї, оскільки міг використовувати навичку Тіньове Оснащення.

Вийшовши з замку, вони побачили близько тридцяти вампірів, що стояли назовні, вишикувані навпроти один одного у два ряди. З ними був Мука, дев'ятий лідер.

"Ми тут, щоб супроводити вас до королівського замку" - сказав Мука – "Усі, хто був причетний до вчорашнього інциденту, мають бути присутніми."

Сказавши ці слова, групу супроводили разом з рештою вампірів, що стояли поруч. Проходячи крізь поселення, вампіри стежили за тим, щоб йти синхронно, блокуючи огляд людям, які прямували до королівського замку.

"Усі?" - запитала Лейла, трохи нервуючи.

"Так, чи означає це, що навіть ті, з ким ми билися, теж там будуть?" - запитав Ворден.

"Я б не хвилювався надто сильно" - відповів Артур - "Король буде присутній. Вампіри надзвичайно поважають короля. Навіть якщо вони не погоджуються з його ідеалами чи чимось подібним, вони все одно виконуватимуть його накази. Лише після того, як він зникне, почнуть з'являтися тріщини, які до цього не були помітні."

Нарешті група прибула, і їх продовжували супроводжувати у велику кімнату. Це був стіл короля вампірів. Усі чотирнадцять місць наразі були порожні.

"Здається, ми тут перші" - сказав Артур, природно прямуючи до одного з найбільших крісел, що стояло на одному кінці столу. Воно було навпроти королівського крісла і він сів. Це було так, ніби він робив це тисячу разів.

Мука дивився на нього так, ніби Артур був трохи божевільним, але потім здогадався, що це крісло завжди було для нього. Просто він подумав би, що Артур запитав би дозволу у короля, перш ніж робити таке. Чи знав він, як довго це крісло було порожнім? Інші вампіри не дуже добре відреагують на цей вчинок.

Вампіри, що були з Мукою, вишикувалися вздовж боку. Мука також наказав тим, хто був з Квіном, вишикуватися збоку, ближче до задньої стіни. Мука пояснив їм кілька основних правил. Що їм не дозволялося говорити взагалі, якщо до них не зверталися. Було дивно, але Лоґан був радий бачити, що навіть для Лео, Сільвер і Фекса діяли ті ж правила.

Це не означало, що до людей ставилися якось інакше під час цієї зустрічі. Квін, природно, пішов вишикуватися зі своїми друзями біля задньої стіни.

"Що ти робиш?" - сказав Артур – "Твоє місце не там."

Потім він вказав пальцем на одне з сидінь.

"Артуре, ти ж несерйозно?" - відповів Мука.

"Якщо те, що ти нам розповів, правда, Квіне, то це місце по праву твоє. Сядь туди і покажи решті, що це твоє законне місце, важливо не дозволяти вампірам командувати тобою."

Почувши це, Мука більше нічого не сказав. Бо, можливо, Артур був правий.

"Квіне, Артур, здається, мудрий чоловік, який, ймовірно, знає раду краще, ніж вони самі себе. Я скажу тобі, чи дає він тобі погану пораду, чи ні" - сказала Система.

Зробивши це, Квін підійшов і подивився на сидіння. З якихось причин здавалося, що від нього випромінюється дивна сила, але воно нічим не відрізнялося від інших, і, глибоко вдихнувши, він нарешті сів.

"Добре сидиться?" - сказав Артур.

Але Квін не відповів, він не знав, чи було це добре, чи погано. Просто інакше.

Вони терпляче чекали, поки інші лідери почали заходити до кімнати один за одним. Цього разу їхні Вампіри-лицарі були поруч, деякі з лицарями, яких вони раніше не бачили. Тими, хто не брав участі в битві. Більшість лідерів, які брали участь у битві, здавалося, повністю одужали. Навіть Лі, коли він увійшов до кімнати.

І Фекс, і Сільвер подивилися в бік Лі, але той швидко відвів погляд і сів на своє місце.

Однак деякі лідери ще не одужали і це були ті, кого вразили атаки, наповнені Ци. Їхні рани загоювалися, але повільніше.

Коли Едвард увійшов до кімнати, він підійшов до Квіна і став біля його сидіння. Діючи так, наче він був його Вампір-лицарем.

"Ти добре виглядаєш на цьому місці" - сказав Едвард з посмішкою. Сподіваючись заспокоїти хлопця. Він бачив, що Квін нервував дедалі більше, коли до кімнати заходило все більше лідерів.

Це, безперечно, було незручне почуття для всіх. Ще кілька хвилин тому люди в цій кімнаті докладали всіх зусиль, щоб убити одне одного, а тепер вони мали дивитися на своїх ворогів, не промовивши й слова.

Потім нарешті до кімнати увійшов Брайс, перший лідер. Він спершу побачив, що Артур сидів на місці карателя, місці, яке залишалося порожнім відтоді, як він став лідером. Він був щасливий бачити це місце порожнім і ніколи не думав, що доживе до того дня, коли воно знову буде зайняте, особливо кимось таким сильним, як він.

Там зустрілися два погляди і Артур сидів, закинувши ногу на стегно та поклавши руку на обличчя. Він був найрозслабленішим з усіх присутніх.

Ігноруючи це, Брайс продовжив прямувати до свого місця і саме тоді він пройшов повз Квіна та Едварда.

"Гм, ти, безперечно, хоробрий" - сказав Брайс – "Ти можеш думати, що це розумний хід - сидіти в тому кріслі, намагаючись переконати нас усіх, що ти справді десятий, але якщо ти ним не є і сів на місце іншого лідера, тоді я особисто відрубаю тобі голову. Каратель не має права захищати тебе від такого серйозного злочину."

Почувши це, Квін ковтнув. Він не відчував себе так само, як на полі бою. Коли він мав мету в голові і намагався врятувати Фекса, він забував про все. Все, що він хотів тоді, це битися і врятувати їхні життя, але тепер у ньому вже не було тієї енергії.

Він відчував силу кожного в кімнаті. Він навіть уявити не міг, як би спробував битися з ними всіма зараз.

"Чи справді ми будемо в порядку?" - запитав Квін у Системи в своїй голові.

"Так, не хвилюйся. Є багато способів для них дізнатися, чи справді ти є лідером десятого замку. Пам'ятаєш, як замок засвітився, коли ти увійшов? Це тому, що лідери мають зв'язок, який вони можуть встановити з певними речами. Їх можна передавати. Реакція замку на тебе довела, що ти маєш цей зв'язок, Квіне."

Але Система не згадала, що існувала також ймовірність, що могло статися щось подібне до того, що сталося із замком. Можливо, реакція була б лише незначною, оскільки Квін ще не був готовий, але ШІ не хотів ще більше нервувати хлопця, ніж він уже був.

Коли лідери увійшли, вони зробили це через двері, що знаходилися за місцем Артура, але були й великі подвійні двері, розташовані за королівським троном. Ці двері ніколи не відчинялися, якщо тільки сам король не був присутній на засіданні ради і сьогодні ці двері відчинилися.

Двоє королівських лицарів увійшли до кімнати першими, а за ними увійшов король, одягнений у той самий спокійний, розслаблений халат, як і раніше. Негайно лідери підвелися і цього разу Артур також підвівся.

Усі вони вклонилися і Квін, як і його група, рушили слідом, як їм раніше наказав Мука. Але Артур досі не схилився, йому не було потреби і його ніколи про це не просили. Так було зроблено, щоб довести, що його становище було не нижчим за королівське.

"Прошу сідати" - сказав король, і решта зробила те саме.

"Ми зібрали всю інформацію, що була надана усіма присутніми на вчорашній події. Ми завжди знали, що відбувається, але не думали, що це так швидко перетвориться на таку серйозну справу, принаймні не таку, що стосується повернення десятого лідера. Чесно кажучи, щось подібне мало б бути радісною подією, яку слід святкувати, і мене засмучує той факт, що замість цього це призвело до такого результату.

Хоча ми ще не чули від тих, хто перервав цю подію, ми відчували, що рішення не може бути прийняте, доки ми не дізнаємося правди. Інші лідери висловили свої занепокоєння, вважаючи, що цей хлопчик тут не є десятим лідером.

По-перше, він має здатність тіні, а не таку ж здатність, як Вінсент, попередній десятий; по-друге, він все ще Вампір-шляхтич. Ще не на стадії еволюції Вампіра-лорда. Через це, перш ніж ми зможемо винести вердикт, ми повинні визначити, чи дійсно хлопчик-вампір, відомий як Квін, є десятим лідером, чи ні."

Щойно король закінчив говорити ті слова, з-за дивного столу вивезли стіл, на якому лежала велика чорна куля. Під нею було багато дивних пристосувань і написів, ніби збиралися здійснити якесь магічне заклинання.

"Полум'я за кожним сидінням реагує на життєвий шлях кожного вампіра. Коли лідер помирає, полум'я згасає. Коли вампір виконує ритуал і передає лідерство іншому, полум'я більше не пов'язане з ним, а з новим вампіром."

Король тоді поклав руку на чорну кулю і полум'я, що було за кілька метрів позаду його сидіння та над його головою, почало горіти яскравіше і сильніше, ніж будь-коли.

"Я хотів би запросити нового десятого лідера, щоб довести, що він є десятим лідером. Поклади руку на кулю. Якщо ти той, ким себе називаєш, тоді полум'я повинно зреагувати за твоїм сидінням."

Кулю, що лежала на столі, тоді підкотили до Квіна, де він сидів. Він підвівся зі свого місця і став перед кулею, дивлячись на неї. Його серце ніби вистрибувало з горла і билося так швидко, як звичайне людське серцебиття.

Звісно, всі вампіри в кімнаті також це чули. Звук його серцебиття.

Як вампір, який навіть не може контролювати своє серце, може бути лідером?

Подивіться на нього, він такий нервовий, це була брехня, я так і знав.

Такими були думки багатьох у кімнаті.

"Тепер, Квіне, будь ласка, поклади обидві руки на кулю."

Заплющивши очі, Квін аж надто боявся дивитися на результати. Він повільно приготувався, рухаючи руки до кулі, відчуваючи, як його долоні спітніли, потім, нарешті, обидві його руки лягли на кулю, і з'явився результат...