Розділ 531 — Залишилося ще четверо

Ритуал пройшов успішно, і хоча Квін не дуже переймався Полом, йому все одно було цікаво дізнатися, ким той може стати. Були звичайні вампіри, як він сам і Лео, а потім вампіри класу А, як Ерін, класу Б, яким би був Пітер, і класу С, як з Лейлою та Сією.

Також були класи, що приносили б більше клопоту, ніж були варті, за словами Едварда. Тому було найкраще, якщо вони підготуються до боротьби з такими загрозами якомога швидше. Але, маючи Двайта, Лео та самого себе, він ніколи не міг уявити, щоб Пол перетворився на щось таке, чого вони втрьох не змогли б перемогти.

[Вітаємо, ви успішно завершили ритуал]

[Вампіра створено]

[6/10 членів Сім'ї Проклятих]

Це був хороший результат. Був невеликий страх, що Пол перетвориться на щось складне. Щось нове, з чим йому довелося б мати справу на Землі, але з вампіром сюрпризів не було.

Здавалося, що він пропустив початковий етап, на відміну від Квіна. Спочатку Квін був напівкровкою, але Пол миттєво став вампіром.

"Схоже, результати були гарними," - сказав Двайт. - "Було б найкраще, якби ви повідомили йому про зміни, які відбудуться в його тілі, і про те, як із цим впоратися. Тепер ви працюєте на нас, якщо вам щось знадобиться - колби з кров'ю або магічні персні - просто попросіть Едварда, і ми щось надішлемо, щоб доставити їх вам." Він почав виходити до дверей, не чекаючи, поки інші попрощаються.

Він відчинив двері й сказав свої останні слова.

"Пам'ятайте, завтра ваш новий союзник буде тут, і ви відбудете." - І ось так, він пішов.

Пол кілька разів відкрив і закрив долоню, наче новонароджене дитя. Здавалося, він намагався щось зробити, і це було так. Він намагався перевірити, чи дійсно його здатність зникла. Він ніколи не чув, щоб щось подібне відбувалося.

Він намагався підняти землю, пересувати предмети - будь-що, але нічого не виходило.

"Лео, мені було цікаво," - Квін сказав, дивлячись на Пола. - "Коли ти перетворився на вампіра, ти зміг використовувати свою Зброю душі?"

"Так, я зміг," - Лео відповів - "Але якщо ти питаєш тому, що тобі цікаво, чи може Пол, тоді я не знаю відповіді. Мені пощастило, і я зміг знову опанувати свою здатність. Земля, це ж не одна зі здібностей, які мають вампіри, правильно? Якщо припустити, то Зброя душі все ще повинна бути проявлена всередині нього. Можливо, коли він опанує нову здатність, його Зброя душі зміниться, щоб допомогти його здатності, але твоє припущення таке ж гарне, як і моє."

Раніше, коли Квін поставив запитання Вінсенту. Він сказав йому, що вампіри не мають таких речей, як Зброї душі, але це було інше. Якщо хтось вже мав Зброю душі, чи зберіг би він її? Причина, чому Квін цим зацікавився, полягала в тому, що він розмірковував, чи зможе він і надалі навчитися своєї Зброї душі, коли повернеться до академії. Зрештою, це був один з головних акцентів їхнього навчання, коли вони ставали студентами другого курсу.

Після того Лео почав пояснювати деякі речі Полу. Вони двоє могли нормально розмовляти, тоді як кров Квіна часто кипіла щоразу, коли він дивився на нього, тому було на краще, що пояснював Лео.

Лео розповів йому всі основи про вампірів і чого він мав уникати. Такі речі, як слабкість до сонячного світла, разом з його голодом до крові. І, можливо, як час від часу йому доведеться відмовлятися від певних страв. Найважливіше було злитися із суспільством. Це була основа основ для вампірів. Квін зробив це для Лео, і тепер він робив це для Пола.

Повернувшись до зони прийому, був ще один певний індивід, який також успішно завершив свою еволюцію.

Він сидів, а Едвард стояв позаду нього, переконуючись, що під час процесу еволюції нічого не пішло не так. Підвівшись, вони побачили, що Фекс став на дюйм вищим. Його волосся помітно збільшилось і тепер спадало на потилицю, до того ж він виглядав лютішим.

"Це той самий ідіот, що й раніше?" – подумала Ерін, хоча вона теж була шокована власними змінами, коли їх побачила, але бачити, як хтось змінюється просто на очах, було зовсім іншим відчуттям. Це здавалося майже чарівним.

"Дякую", – сказав Фекс. - "Це завдяки тобі я зміг еволюціонувати. Я знав: якщо я хочу стати сильнішим, мені потрібен хтось, хто зміг би довести мене до межі. Я був на піку своєї сили і потребував цього маленького поштовху. Тепер я нарешті можу знову стати сильнішим".

Він почав іти до Ерін і продовжував дивитися на неї. Ерін озирнулася, гадаючи, чи не дивиться він на щось інше, але його люті очі продовжували дивитися на неї.

"Ти така ж сильна, як і красива". - Рука Фекса простягнулася, наче він збирався торкнутися її волосся, і інстинктивно вона відсахнулася. Наступною її реакцією було підняти ногу, штовхнувши все, що було перед нею. Випадково, це влучило Фексу прямо в пах.

Біль пройшов прямо до його верхньої частини живота, і він впав на підлогу. Певною мірою, він відчував, що цей напад був гіршим за еволюцію, яку він щойно пережив.

"Я наступного разу надеру тобі зад," – сказала Ерін, відходячи з насупленим обличчям.

"Стій!" – вигукнув Фекс, підводячись з підлоги, і перш ніж Ерін встигла обернутися, вона відчула різкий біль у спині. Вона вже відчувала таке раніше, і під час щойно завершеного бою проти Фекса вона докладала всіх зусиль, аби уникнути будь-якої можливості дозволити йому контролювати її. Але вона ніколи не думала, що він зробить це зараз.

"Бій закінчився, що ти робиш?!" – поскаржилася Ерін, роздратована тим, що не могла контролювати своє тіло. Невже еволюція зробила його настільки сильнішим, що я взагалі не можу чинити опір? Я думала, все зміниться, коли я стану вампіром.

"Ми давно не бачилися, і не зможемо ще деякий час зустрітися. Тому я хочу залишити тобі подарунок," – сказав Фекс. Рухаючи пальцями, Фекс зробив те, що робив того дня на даху. Контролюючи її тіло, немов маріонетку, він вільно ним рухав, створюючи танцювальний стиль фехтування. Якби це була стара Ерін, вона б чинила опір, боролася б проти контролю, але тепер вона прийняла допомогу та зміни. З того дня вона прагнула цього і хотіла пережити це знову. Дозволяючи Фексу повністю контролювати себе, вона намагалася запам'ятати всі дії, що відбувалися в її тілі.

І, роблячи це, вона помітила різницю. Рухи були значно плавніше, ніж раніше, а сила в кожному оберті, кружлянні та ударі – більшою. Здається, Фекс покращився в усіх аспектах, і навіть продемонстроване володіння мечем було кращим.

"Моя родина не така слабка, як люди думають." - Фекс почав пояснювати, продовжуючи керувати нею - "Того дня, коли мій батько захищав мене і мою сестру на платформі. Він боровся проти першого лідера, але не зміг використати свою повну силу. Він не взяв із собою свою маріонетку.

Для тринадцятої родини це наша головна сила. Це довело, що він не був готовий до того, що мало статися. Того дня він просто діяв під впливом імпульсу. Він не планував нас рятувати, але я все одно був щасливий."

Фекс не знав, чому він так просторікував про це. Він просто хотів трохи розповісти їй про свою здатність, але, здавалося, надто затягнув розповідь про свого батька.

Це було тому, що йому ні з ким було про це поговорити. Нарешті Фекс відчепив нитки, і Ерін залишилася вільною. Коли вона обернулася, його вже не було, і Фекс зник десь в іншому місці.

"Ідіоте, ти навіть не дозволив мені подякувати тобі." - сказала вона.

Побачивши чудовий показ майстерності володіння мечем, Едвард був тепер у захваті. Щоразу, коли він бачив людей, яких Квін привів із собою, він не міг уявити собі силу нової десятої родини. Він бачив у своїй голові образи вампірів, що навчаються, спостерігаючи за цією красою. І хоча мало хто міг навчити такої сильної майстерності, це була б гарна практика для учнів, аби змагатися.

Поки він був занурений у свої думки. У двері пролунав гучний стукіт. Відчинивши їх, Тіммі увійшов до кімнати.

"Сер Едварде, усі приготування завершено. Люди почали збиратися," - сказав Тіммі.

"Чудово."

Піднявшись до тронної зали, Едвард увійшов і побачив Квіна, який сидів і дивився назовні. Квін бачив, як вампіри внизу почали збиратися одразу за територією замку. Не зовсім прямо перед замком, але трохи далі. Там була відкрита місцевість та багато простору, оскільки у внутрішньому житловому районі замку було менше будинків.

Здавалося, що всіх вампірів десятої родини попросили прийти на такий захід.

"Квіне, час настав" - сказав Едвард. – "Лео, ти готовий?"

Настав час Лео розкрити себе десятому народу. Едвард не міг не відчувати легкого хвилювання щодо того, як вони відреагують.