Розділ 536 — Квиток звідси

Підземелля було відоме кожному, хто відвідував військову базу, адже воно використовувалося не тільки для студентів, а й для військового персоналу. Кожне місце мало таке, але не кожному було зрозуміло, що саме там відбувалося. Це ніколи не пояснювали студентам чи іншим.

Однак дуже мало людей виходили з підземелля, і коли це відбувалося, вони ставали зміненими людьми.

Лоґан провів багато досліджень щодо підземелля, коли Пітер був там, і виявилося, що більшість чуток, швидше за все, були лише чутками. Причина таких шалених змін у людей полягала в тому, що у них забирали здібності.

По суті, підземелля навколо військових баз були в'язницею, і вони проводили там свої дні в очікуванні, доки Трудрім прийде і забере їхні здібності, перетворюючи їх на звичайних людей, без жодної можливості знову користуватися своїми здібностями.

Група пішла за Полом до певного місця в школі. Це було місце, де мав стояти адміністративний корпус, і часто там проводили свої збори інші вчителі. Доброю новиною поки що було те, що Пол не бачив жодного зі своїх генералів чи сержантів убитими.

"Чи вони встигли вибратися цілими й неушкодженими?", - подумав він.

"Це прямо тут", - Пол показав під завали. Інші, включно з ним самим, взялися до роботи, піднімаючи важке. Роблячи це, Пол виявив, що завали були набагато легшими, ніж він уявляв собі.

Звісно, він навіть не встиг звикнути до свого нового тіла. Навіть якщо Лео ввів його в курс справи з усім, словами можна було навчитися лише стільки. Тож зараз він навчався на практиці.

Коли завали нарешті розчистили, з'явився великий люк.

"Це точно те місце", - сказав Пітер.

Тільки люк був уже не таким, як раніше, - він також був повністю зруйнований. Двері були зігнуті, а всередині виднілися уламки будівлі. За люком були сходи, що вели вниз.

"Світло ввімкнене", - зауважила Лейла. - "Там хтось є?"

"Можливо, вони зможуть відповісти на наші запитання", - сказав Квін, виходячи вперед і беручи керівництво на себе цього разу, поки решта йшла за ним.

"Пол." - сказав Квін, помітивши, що все ще стоїть нагорі. Він усе ще розмірковував над усією ситуацією, і, чесно кажучи, якби всередині були люди, він не хотів би зустрічатися з ними там, унизу. Якщо їхні здібності ще не були відібрані, вони мали б величезну образу на нього та інших. З багатьох причин.

"Ти йдеш зі мною, ти знаєш це місце краще за будь-кого," - сказав Квін, тягнучи його вперед.

Спускаючись сходами, вони бачили ту ж картину: по всій підлозі лежали тіла, але цього разу вони вперше помітили студентську форму. Усі дивилися на нього, розмірковуючи, чи зможуть вони зрозуміти, хто він, але жоден із них не впізнав тіла, це було важко зробити через сліди від опіків повсюди.

"Можливо, він був тут від початку року або був студентом другого курсу," - сказав Лоґан.

Коли сходи закінчилися, вони нарешті опинилися там, у так званому підземеллі. Однак "підземелля" було дивним словом для використання, адже те, що вони бачили, виглядало досить вражаюче і сучасно. Вони увійшли в те, що можна було описати лише як підземну базу. Ті ж самі матеріали, що використовувалися для будівництва частин бази зовні, були також використані всередині. Кімната була великою і трохи нагадувала квадратний торговий центр. Бо коли вони подивилися вгору, то побачили кілька поверхів над собою.

Кожен поверх був заповнений кімнатами, що тягнулися по обидва боки, а в кінці кожного такого місця були двері, які, здавалося, вели до різних місць.

"Здається, тут достатньо дверей, щоб розмістити під землею цілу школу" - сказав Фекс. – "Навіщо їх стільки робити?"

Група рушила, Пол ішов попереду, і він розповідав про задум.

"Так було задумано. Коли з'явилися Чисті, ми почали усвідомлювати, що різні люди мають різні ідеали. Військові боялися, що ці ідеали можуть переконати цілу групу піти проти системи. Тому вони змусили нас побудувати кімнату для кожного учня, який був у школі. Існує також окрема, під містом, для кожного військовослужбовця."

"Ти кажеш, що це погано, коли люди мають різні ідеали?" - запитав Квін. – "Або по-твоєму, або тебе зачиняють."

"Коли настає війна, важливо, щоб кожен мав одну мету. Ми повинні боротися з ворогом, а не один з одним", - суворо відповів Пол. Здавалося, він намагався переконати самого себе, що все, що він зробив досі, було правильним.

Вони продовжували йти, і всередині кімнати тепер було кілька тіл. Це була суміш як охоронців, так і учнів. Двері до кімнат були відчинені, а деякі були виламані. Проте вони ще не знайшли жодної живої людини.

Проте була ключова відмінність між людьми всередині підземелля та тими, хто був зовні. Тіла всередині мали різні рани. Так, вони були обпалені, але також мали колоті рани, у деяких бракувало кінцівок. Немов вони потрапили у дві окремі бійки з двома різними користувачами здібностей.

Ворден ретельно оглядав тіла довше за всіх інших, і тримав палець на підборідді, мовби про щось напружено думав.

"Скажи, що, на твою думку, тут сталося?" - запитав Пол з цікавості.

Розглядаючи тіла, Ворден, який мав великий досвід у різних здібностях, висунув власну теорію. Це була лише думка, і не було можливості підтвердити її, не запитавши когось, але він вважав, що повідомити іншим не завадить.

"Якщо ми подивимося на тіла зовні, вони всі були обпалені, ті, що тут, схожі, але трохи відрізняються. Немов вони вже брали участь у битві раніше. Було зрозуміло, що це зроблено за допомогою здібності, і для такого мало бути більше однієї людини, що означало, що всі вони мали однакову здібність. Виглядало так, ніби група людей прийшла, щоб знищити солдатів зовні, поки всередині підземелля відбувалися якісь бої. Потім, коли зловмисники ззовні зайшли всередину, вони використали свої здібності на кожному солдатові, щоб переконатися, що ті мертві.

Небагато людей мають силу протистояти військовим. Навіть якщо це лише одна база, як ця. Якби я міг припустити, це була б або Здібність Вогню з великої четвірки, або здібність блискавки з великої четвірки. Це могла б бути інша фракція з подібною до їхньої силою, але я не можу уявити, щоб хтось інший зробив щось подібне.

Коли Ворден вимовив ці останні слова, він ледь помітно прикусив нижню губу, бо трохи збрехав. Була ще одна родина, яка також могла б це здійснити. Це була його власна родина.

"Схоже, ми з тобою думаємо однаково," – сказав Пол. Він бачив, що Ворден був дуже спостережливою людиною, найспостережливішою з усіх.

"Але чому велика четвірка раптом напала?" – запитала Лейла. - "Я маю на увазі, я розумію, якби великі родини об'єдналися, але якщо те, що каже Ворден, правда, це була робота однієї родини. Чому саме зараз?"

"Саме це ми й намагаємося з'ясувати," – сказав Квін.

Група продовжувала йти, і тепер вони були за межами головної зони. Там більше не було камер для в'язнів, а лише кімнати з різними предметами всередині. У деяких були обмежувальні крісла та столи з ланцюгами. Інші виглядали як кімнати, заповнені різними видами ігор. Бачачи все це, Лейла зовсім не була в захваті. Це сильно нагадувало їй час, проведений у Чистих. Вони теж робили подібні речі.

"Що це все таке?" – запитав Фекс.

"Перш ніж скажу більше, я відчуваю, що що б я не сказав, я все одно виявлюся лиходієм", - відповів Пол. - "Я не святий, я це знаю, і я вже багато разів пояснював свою мотивацію для цього. Я просто хочу нагадати вам усім, що зараз я на вашому боці.

Я бажаю врятувати свій народ і з'ясувати, що тут відбувається. Все, що відбулося, вже сталося і було схвалено кількома людьми, а не лише мною".

Ці слова були здебільшого адресовані Квіну, адже тепер, коли Пол був вампіром, бачачи все це, він міг чути, як серцебиття Квіна ставало голоснішим, оскільки той дедалі більше дратувався.

"Це кімната для випробувань", - сказав Пол. - "Часто тут застосовуються нові технології або нові медичні процедури. Злочинців, які вчиняють найтяжчі злочини, використовують тут".

Добре, що Пол сказав те, що сказав раніше, бо якби він цього не зробив, Квін влаштував би черговий спалах гніву, але було безглуздо просто витрачати свій голос. Річ була в тому, що все було несправедливо. Злочини не будуть трактуватися справедливо. Він був упевнений, що тим, хто мав сильніші здібності, дозволяли більше, ніж іншим, і це сходило їм з рук.

А тих, хто мав низький рівень здібностей, все одно могли просто помістити в такі місця. Мовляв, для них не було кращого застосування. Вони не могли битися, тому їх могли б принаймні використати для допомоги у війні.

Квіна це зачіпало, бо якби він ніколи не отримав своїх здібностей, то теж був би одним із цих людей, як і Пітер.

"Однак причина, чому ми тут унизу, полягає в тому, що експерименти проводилися не лише над людьми, а й над новими технологіями та подібними розробками," - сказав Пол.

Саме тоді вони помітили: досі ця частина об'єкта залишалася недоторканою. Вони проходили крізь кілька дверей, і кожного разу вимагалося ввести пароль. Судячи зі звуку та руху пальця Пола, кожного разу це був інший.

Кожна кімната, в яку вони заходили, була щільно заповнена різними речами, а потім нарешті вони увійшли до кімнати, яку шукали.

"Ого!!!" - сказав Фекс. - "Ось це круто."

"Це наш квиток звідси," - сказав Пол.

Вони увійшли до якогось ангара, і перед ними стояв великий космічний корабель.