Розділ 543 — Останнє прощання Вордена

В одній зі спалень Пол сидів на своєму ліжку, схиливши голову додолу. Навпроти нього сидів Фекс.

"Відколи це, чорт забирай, я став радником?" - подумав Фекс.

Полові знадобився деякий час, щоб заспокоїтися, але після цього, здавалося, настала інша фаза - шок. Причин для цього було більш ніж одна, і оскільки Квін десь займався своїми справами, єдиною людиною, яка могла поговорити з ним про переживання такого досвіду, був Фекс. Був також Пітер, але він був не найкращим варіантом для розмов з людьми.

Руки Пола все ще тремтіли, він ніколи раніше не відчував такого почуття. Лео згадував дещо, аби підготувати його, але реальність виявилася іншою. Він відчував, що втратив контроль, його тіло і розум діяли самі по собі, проте він усе ще був присутній і усвідомлював, що робить.

"Не хвилюйся" - сказав Фекс. – "Це трапляється не лише з людьми, які перетворилися на вампірів. Це трапляється з усіма нами. Чим більше ти з цим стикаєшся, тим легше це контролювати. Просто будь обережним, щоб не стати залежним. Якщо захочеш, я можу допомогти тобі пройти цей процес.

Коли ти зголоднієш чи щось таке, я контролюватиму кількість, яку тобі давати. Інакше, новачки просто продовжуватимуть, доки не наситяться. У будь-якому разі, поруч із тобою сильні вампіри, якщо ти вийдеш з-під контролю, ми з Квіном зможемо тебе зупинити."

Пол не надто переймався тим, що може стати залежним. У минулому він робив багато речей, які вимагали величезної відданості та самовладання. Саме тому йому було так дивно бути настільки неконтрольованим. Для нього це було вперше.

Почувши ім'я Квіна, Пол підняв голову і ледь помітно пирхнув.

"Квін? Я не думаю, що він може допомогти," - сказав Пол, підводячись зі свого місця і проходячись по кімнаті. Зрештою він зупинився і, ніби знічев'я, вдарив кулаком по стіні. Почувся гучний дзвін, але стіни були міцні, і видно було лише невеликий слід від удару.

"Хіба він не повинен бути лідером цієї групи?! Чому він не може контролювати ту дівчину? Чому ті чоловіки мусили померти?" - запитав Пол.

"Ситуація трохи складна" - відповів Фекс. – "Вона не з нашої групи, тому не дуже слухається."

"Це просто відмовка!" - гаркнув Пол. – "Якщо він головний, то повинен переконатися, що вона не виходить за рамки дозволеного. Я знаю, що він цього не наказував, він не такий, але це також його відповідальність - переконатися, що такого не станеться. Я не розумію, чому ви всі так довіряєте йому? Коли все, що я бачу, це його недолугість."

Фекс на деякий час замовк, перш ніж відповісти, а потім нарешті дав свою відповідь.

"Але ж йому вдалося врятувати тебе і твоїх людей, чи не так? Можливо, Квін іноді приймає не найкращі рішення або занадто повільно діє, але коли це справді важливо, він виявляє себе з найкращого боку. Він врятував мені життя, знаєш?

Ти ж бачив усіх тих моторошних стариганів у залі ради, чи не так? Він пішов проти кожного з них, лише щоб врятувати мене. Бути добрим лідером – це не лише вміння приймати правильні рішення. Люди навколо нього можуть допомогти йому в цьому.

Радше, це про вибір правильних людей, здобуття їхньої довіри. Так само, як Квін зробив би все для нас, я впевнений, що і ми зробили б усе для нього. Для мене це і є хороший лідер."

***

Після споживання кількох крапель крові Квін отримав одне очко до показника сили, збільшивши свою силу до 49 без жодної зброї. Ставало все важче підвищувати показники за рахунок крові різних людей.

Однак це все ще був найшвидший спосіб для нього стати сильнішим, оскільки підвищення рівня тепер вимагало величезної кількості досвіду. Єдиною проблемою було те, коли він досягне своєї межі за показниками.

Причина, через яку Квіна не було поруч, полягала в тому, що він вирушив у поле шукати зруйноване місто.

Він знайшов залишки місця, де армія облаштувала тимчасову базу, але її було повністю знищено, і Квін ніде не міг знайти тіл. Хоч би що Казз зробила, вона добре це приховала.

Квін зміг знайти його лише за кількома засохлими на землі краплинами крові, які його Система виявила для нього.

Коли він нарешті повернувся, здавалося, що всі вже були готові вирушити, і саме це вони й зробили.

Першою метою було сховати великий космічний корабель. Вони вирушили в гірську місцевість, яка, як вважалося, була не надто далеко від найближчої земної станції. Це було чудове місце, оскільки вони були оточені великими горами, на які люди не піднімалися б, і воно було подалі від будь-яких ознак життя.

Єдиний спосіб побачити його був би, якби хтось летів на власному кораблі. Це мала бути для них лише тимчасова зупинка перед тим, як вирушити в космос.

Пітер залишився там сам, а група попрощалася, перш ніж вирушити. Той, хто витратив найбільше часу на прощання, був Лоґан. Він був зайнятий, влаштовуючи йому бліцопитування про те, що робить кожна кнопка на панелі автопілота, а також на контролері корабля.

Як і раніше, Пітер блискуче запам'ятовував інформацію.

"Пітер, ми повернемося, щоб створити більше речей разом. Залишайся живим," - сказав Лоґан, перш ніж вони попрямували до сховища.

Прямуючи до сховища, вони справді виявили декілька менших за розміром космічних кораблів. Перед цим Лоґан був зайнятий модифікацією одного з них. Ці кораблі у сховищі були стандартними, які використовували військові, тому він вніс кілька змін, щоб корабель виглядав більше як комерційний, одночасно приховуючи ту невелику кількість зброї, що була на його борту.

Цей корабель мав значно простіший дизайн порівняно з іншими. Він мав невеликий бульбашкоподібний скляний щит спереду та більш базову напівкруглу форму.

Він не мав жодних інших зручностей, окрім сидінь і простого туалету. Проте це був корабель, розрахований на перевезення близько п'ятнадцяти людей. Тож із сімома з них... вибачте, вісьмома, включно з Борденом, він був досить просторий.

Вони вирушили і нарешті дісталися Земної станції. Тут можна було телепортуватися до інших земних станцій, розташованих навколо Землі. Їхнє основне призначення полягало в тому, щоб переміщатися із зовнішніх планет назад на Землю.

Було мало планет, що мали такі великі станції, особливо ті, що були небезпечнішими. Проте вони були тут не заради групи Квіна, а щоб інші могли дістатися до домівок своїх родин.

Коли вони прибули, то побачили, що кілька людей входили та виходили також зі своїми невеликими космічними кораблями. Здавалося, що не все втрачено і все ще діяла якась система, або принаймні мир під час громадянської війни.

Мати корабель було певним привілеєм і досить дорогим в експлуатації, тож вони могли уявити, що ті, кого вони бачили на кораблях, були або досвідченими мандрівниками, або займали високі посади у своїх фракціях.

Прибувши та припаркувавши свій корабель, вони зайшли на станцію, і настав час прощатися.

"Пам'ятайте, якщо хтось захоче зв'язатися з головним кораблем, ми можемо використати для цього маску," – сказав Лоґан, пояснюючи їм усім востаннє.

"Квіне, коли ми будемо готові повернутися, ми повідомимо тебе заздалегідь," – сказала Лейла.

"Ти впевнена, що це гарна ідея?" – востаннє запитав Квін Лейлу.

"Квіне, моя мати... вона досі частина Чистих," – сказала Лейла. - "Насправді, я тобі не казала, але вона одна з лідерів у Чистих. Тож тобі не варто хвилюватися, що зі мною щось станеться. Вона цього не допустить."

Проте Лейла зовсім не була впевнена в цьому. Вона просто не хотіла, щоб Квін за неї хвилювався.

"Лідерка Чистих..." - Квін хотів поставити стільки запитань, але вона лише похитала головою.

"Це складно, але я знаю, що вона не погоджується з їхніми діями. Вона цього не хоче. Я хочу її повернути."

"Я можу допомогти."

"Ні. Ми вже це обговорювали. Спершу розберися зі своїми проблемами."

"Гаразд... але, Лейло. Якщо тобі потрібна буде допомога, ти повинна мені пообіцяти. Пообіцяй, що попросиш про неї. Не чекай, просто попроси."

Вона подумала про це якийсь час. Вона не хотіла, щоб Квін був частиною цього. Який стосунок він мав до цього? І у нього була низка власних проблем, з якими потрібно було розбиратися, але... Чомусь, ці слова зігріли її, і вона не могла не сказати: "Я зроблю."

"Вордене, Лоґане, я знаю, ви двоє вирушаєте в безпечніші місця, тож, імовірно, вам це не знадобиться, але те саме стосується й вас обох. Ви всі пішли зі мною рятувати Фекса. Я винен вам принаймні цю послугу."

Двоє хлопців кивнули Квіну, перш ніж потиснути один одному руки, обійнявшись.

"О, Вордене, передай тому хлопцю, що я також попрощався."

Коли інші це почули, вони подумали, що Квін мав на увазі Бордена, якого Ворден брав із собою в цю подорож, але Ворден знав, що насправді він мав на увазі Сіла.

"Йому це дуже сподобається," - відповів Ворден.

Коли оголосили станцію до їхніх місць, вони підійшли, щоб показати свої квитки, і ступили в телепорти. Дівчата вирушили кудись першими, потім Лоґан, і нарешті Ворден був останнім, хто пішов, і він на мить затримався, дивлячись на Квіна.

"Можливо, це востаннє, коли я бачу тебе, Квіне," - подумав він, перш ніж ступити в телепорт, щоб повернутися до родини Блейд.