Розділ 605 — Ідіть додому! Дайте мені битися

Знову ж таки, як тільки один із сім‘ї великої трійки побачив здібність Квіна, було згадано ім'я родини Блейдів. Квін більше не міг вважати це простим збігом обставин, але його пошуки досі не принесли результатів.

Якби родина Блейд була добре відома, коли Квін оголосив, що його захищають вони, цілий світ мав би знати про них. Проте ані лідер фракції Вороні, ані Орли ніколи раніше не чули про родину Блейд.

Здавалося, єдині, хто щось знав, були ті з родини Ґрейлаш та ті, хто працював на Саншилдів.

"Ти, мабуть, гадаєш, ми відпустимо тебе, дозволимо відступити тепер, коли знаємо, хто тебе підтримує, га?" - сказав командир загону - "Але накази змінилися. Навіть якщо ти сам був би Блейдом, ми підемо проти тебе. Це війна!"

З цим десятеро з них кинулися в атаку. З боку Квіна було близько тридцяти чоловіків, але супротивники були впевнені у своїх бойових здібностях.

[Огляд]

Використання огляду на лідері не дало Квіну квесту на миттєве підвищення рівня, що могло б свідчити про те, що лідер, якого він зустрів минулого разу, міг бути головним командиром загону. Проте червона смуга повільно заповнювалася, і, здавалося, п'ять відсотків сил Саншилдів уже було переможено, при тому, що Квін так мало до цього доклався.

Квін розправив свою тінь по обидва боки від себе, коли Саншилди кинулися на них. Щоразу, коли вони завдавали смертельного удару одному з його людей, тінь підіймалася й блокувала атаки.

Розділяти свою концентрацію та працювати з тінню він навчився від Артура.

"Твоя тінь, безперечно, корисна, і я розумію, чому стільки людей прагнуть її отримати, але якщо ти захищаєш їх, то не зможеш захистити себе!"

Один із Саншилдів підбіг до нього. Квін завдав Фантомного Удару, змусивши чоловіка здригнутися, а невдовзі після цього він відчув раптовий хват. За кілька секунд чоловік був шокований, оскільки все його тіло вразило струмом від рукавиць Квіна. Швидко тупнувши ногою об землю, Квін завдав удар молота, настільки сильно збивши людину на підлогу, що його голова тріснула об землю.

Ворог був не просто нокаутований, він був мертвий.

Квін не міг бути самим собою у такому бою, де він зазвичай контролював би кількість використаної сили. Якби він турбувався про те, чи виживе його опонент, тоді люди позаду нього загинули б.

"У мене немає на це часу."

[Навичку Тіньова Порожнеча активовано]

Десь у Притулку було видно великий купол з тіні, що охоплював не лише Саншилдів, а й членів Воронів. Їх налякав вигляд темної тіні, що їх поглинала, і вони не мали жодного уявлення, що відбувається.

[Стрибок тіні]

Занурюючись у землю, Квін переміщався з одного місця на інше, з'являючись поряд із людьми лідера загону.

[Удар Молота]

Він вдарив одного з чоловіків у груди, відправивши його в політ до стіни купола, де Тіньові руки схопили його, утримуючи на місці. Чоловік вижив. Їхня броня була міцною, і навіть якби Квін використав усю свою силу, він не зміг би прикінчити їх одним ударом, якщо б бив по броні, не додаючи своїх кривавих атак.

Цього очікували від одного з великої трійки, але їх явно переважали. За кілька миттєвостей тіньового переміщення та використання тіні в куполі, щоб захистити своїх союзників від вогню, єдиним, хто залишився, був лідер.

Тепер смуга була заповнена на 4 відсотки зеленим, тоді як на 8 відсотків – червоним. Єдина проблема зі смугою полягала в тому, що вона дозволяла Квіну знати, скільки людей, або принаймні яка сила залишилася у Саншилдів, але нічого не говорила про Воронів. Тому було важко сказати, чи справді вони перемагають у цій битві.

Квін хотів запитати цього чоловіка про Блейдів, але зараз був не час. Вибухи та вогонь роздирали Притулок.

Командир загону, побачивши, що всі його люди розгромлені і ніхто не може його підтримати, не був дурним. Він вирішив бігти і зайшов у провулок, з якого вони прийшли. Випускаючи вогонь з долонь, він міг рухатися швидше і не турбувався про свою втечу.

"Цей хлопець, я мушу попередити інших, нам потрібно швидко його позбутися. Не дивно, що Блейди його захищають."

"Увага всім, це командир загону шість, слухайте, ми повинні позбутися…"

Його промову перервали, коли Квін раптом постав перед ним. Він відчув, що це неможливо. Швидкість, з якою хтось міг його наздогнати, мала б бути швидкістю користувача здібності швидкості.

"Ніхто не дивиться, і ти досить сильний, але я поспішаю," – сказав Квін.

Він бачив у руках Квіна щось, схоже на Косу тіні, з криваво-червоним лезом. Розвернувши її по діагоналі вниз з усією силою, Квін розрізав ватажка загону, мов масло, пробивши всю його броню.

Додані характеристики зробили його набагато сильнішим, а його контроль Ци покращувався з кожним днем.

"6 відсотків, отже, ватажки загонів мають коштувати більше, але якщо я зможу дістати велику групу їх, то я зможу завершити завдання швидше."

Могло здатися, що Квін більше переймався виконанням завдання, ніж захистом Притулку. Але зрештою, що швидше він виконував своє завдання, то більше це допомагало.

Проходячи повз тіло, Квін вмочив палець у кров ватажка загону, взявши невелику її частину, сподіваючись збільшити свої характеристики, коли це було можливо. Коли він вийшов з провулку, інші чекали там на його наказ.

"Він такий сильний, не дивно, що вони зробили його ватажком загону," - бурмотіли члени загону.

"Я думав, ми пропали, коли прибули Саншилди, але він подолав їх усіх."

"І він був навіть достатньо сильним, щоб перемогти ватажка."

Спостерігаючи за їхніми навичками в щойно минулому бою, жоден з них не був готовий протистояти навіть одному Саншилду. Якби Квіна там не було, всі вони могли б загинути, і Квін використав багато тіні, щоб їх захистити. Він не міг так продовжувати.

"Слухайте, вам, можливо, не сподобається те, що я скажу, але це заради вашого Притулку. Ви на мить побачили їхню силу, чи міг би хтось із вас справді сказати, що виграв би бій без моєї допомоги?"

Між ними всіма запанувала тиша.

"Я знаю, що ваші наміри добрі, і ви хочете захистити дім і родину, які ви збудували, але й я так само. Я настільки сильно дбаю про вас, що зосереджуюсь на вашому захисті, а не на боротьбі з ними. Тож, будь ласка, я прошу вас - будь ласка, пройдіть крізь телепортер. Живіть далі і захищайте свої родини, і довірте мені вести бій тут за вас."

Членам Воронів знадобилося чимало зусиль, щоб набратися мужності та погодитися битися. У той час Бліп і Сем думали лише про чисельність, і, можливо, якби Квін не дбав про їхні життя, вони пригодилися б принаймні для відволікання. Однак для нинішнього Квіна вони були лише відволіканням.

Квін не хотів бачити, як гине ще одна людина, перебуваючи під його відповідальністю. У такому випадку він волів би діяти сам, чого він і просив від них зараз.

Один із чоловіків, що був досить молодим, першим розплакався. Він вклонився, витерши сльози рукавом.

"Дякую. Мені було так страшно. Я просто хотів захистити свою сім'ю. Після побаченого ми повністю розуміємо. Ми стримували вас, бо щойно ви врятували нас. Як я можу піти проти ваших наказів?"

"Командире загону Квіне, будь ласка, врятуй наш дім, врятуй фракцію Ворона і розвій на порох усіх цих Саншилдських покидьків!"

Невдовзі після цього решта схилила голови.

"Квіне, будь ласка!" - сказали вони.

Квін був щиро здивований; він думав, що вони чинитимуть опір, скаржитимуться і проситимуть продовжити бій. Він не усвідомлював, що вони були вдячні - вперше хтось не ставився до їхнього життя як до марнотратства.

Більшість членів загону Квіна були нижчих рангів. Їх змушували ходити на звірині полювання одне за одним через жадібність і надмірні вимоги Ґрейлаша, і вони щодня боялися за своє життя. Те саме було й тут, вони відчували, що мусять битися.

І ось тепер хтось, хто не хотів просто використовувати їх як гарматне м'ясо, говорив їм іти додому і що він візьме цей тягар на себе.

Піднявши голови, вони всі віддали честь Квіну, перш ніж побігти назад до телепорту.

"16 відсотків завершено, а в мене лише п'ять відсотків, чи справді я можу це зробити? Якщо зможу, то мені доведеться це зробити!" - подумав Квін.