Розділ 616 — Справжній лідер

Коли Бліпа попросили зв'язатися з родиною Ґрейлашів, він був неймовірно нервовим. Він зараз ходив туди-сюди у своєму кабінеті на базі Воронів і кусав ніготь великого пальця.

Єдиною людиною, з якою він коли-небудь контактував із родини Ґрейлашів, був той, кому він казав іти й засунути його звіти в одне місце. Але він знав, що це здавалося важливим для Квіна, і був йому дуже винен за те, що той зробив.

Зрештою, він глибоко зітхнув, сів у своє крісло і здійснив дзвінок. Недовго довелося чекати на відповідь. Побачивши Бліпа, чоловік на відео мав самовдоволений вираз обличчя.

"Ну, ну, ну. Я й не думав, що тобі знадобиться багато часу, аби приповзти назад." - сказав чоловік з Ґрейлашів - "Що не так, маєш проблеми з отриманням коштів на ремонт Притулку, жодна з інших родин не приймає тебе, чи, може, Саншилди повернулися?"

"Слухай, може, просто залишимо минуле в минулому?" - сказав Бліп , розчарований тим, що дзвінок піде саме так - "Я хотів поговорити про..."

"Ні, дякую, я не хочу чути нічого, що ти маєш сказати." - перебив він - "Єдина причина, чому я прийняв цей дзвінок, це дати тобі хибну надію, і як же приємно бачити такий вираз на твоєму обличчі!"

"Стривай!" - вигукнув Бліп , простягаючи руку до екрана саме тоді, коли чоловік збирався покласти слухавку - "Ти ж казав раніше, що лідер вашої родини хотів зустрітися з нами, так? Ну, ми погоджуємося. Просто нехай прийде і зустрінеться з нами."

"То було раніше, зараз ми зайняті як ніколи." - сказав він - "Але просто щоб ти знав, навіть якби ми не були зайняті, я б не подав цей запит." - Він мав останнє слово і був готовий завершити розмову тут і зараз.

Бліп почав думати, що робити: благати? Чи він піде до Квіна і скаже, що не зміг організувати зустріч, бо це була його провина?

"Родина Блейд." - випалив Бліп .

Палець члена родини Ґрейлаш завис над кнопкою завершення дзвінка і зупинився, почувши це ім'я.

"Що ти сказав?"

"Ми хочемо зустрітися, щоб поговорити про родину Блейд."

На цьому дзвінок завершився, але чоловік на тому кінці намагався вирішити, що робити. Якби хтось просто випадково згадав це ім'я, можливо, він би навіть не подумав про це.

Але якимось чином Воронам вдалося пережити напад Саншилдів, тоді як усі інші фракції, що зазнали нападу, – ні. У них були досьє на Воронів, і за їхніми розрахунками, вони не повинні були вижити, а тепер згадують родину Блейдів? Була висока ймовірність, що їхнє виживання якось пов'язане з цим.

Він вирішив, що все ж таки доповість про це лідеру Оуену.

Оуен був зайнятою людиною, тому багато дрібниць з низів зазвичай не доходили до нього. Він оточив себе людьми, яким довіряв. Родина була просто занадто великою, щоб він міг мікрокерувати діями кожного, що було його початковим наміром.

Саме зараз він переглядав звіт за звітом про те, як Саншилди атакували все, що могли, на місці.

"Берні, ти старий дурню, ти справді збираєшся чинити опір? Це твоя остання битва?" – сказав Оуен. У нього був досить сумний погляд в очах, коли він думав про лідера Саншилдів - "Схоже, скоро нас може залишитися двоє."

Звіти про нижчі фракції та планети зазвичай не доходили до Оуена, але новини про Блейдів до нього дійшли. Чоловікові, про якого йшлося, надали дозвіл увійти до кімнати.

Оуен сидів на підлозі в позі лотоса у своєму звичному великому білому халаті, його довге волосся спадало по обидва боки. Кімната, в якій він перебував, мала дерев'яну підлогу, і він сидів на простому великому килимку з подушкою.

Чоловік розповів йому, що просив Бліп.

"Чи варто нам когось туди відправити, пане, щоб подивитися, чи це не пастка?" - запропонував чоловік - "Це може бути план Воронів, щоб влаштувати вам засідку там."

Оуен тихо захихотів, а його очі набули форми місяця.

"Невже ви справді думаєте, що якби це була засідка, вони змогли б утримати мене проти моєї волі?" - відповів Оуен - "Я піду сам, тож не турбуйтесь, я візьму з собою кількох Альтум."

На це чоловік був задоволений. Альтуми були найвищими за рангом членами за силою в родині Ґрейлаш. Велика трійка була найсильнішими родинами, і всі це знали, але навіть у межах власних родин вони розділили свою силу на три групи.

Альтуми були на вершині, найсильніші відразу після лідера. Медіус був класом відразу під ними. Це зазвичай були командири їхніх військ, як-от Ґокс, якого переміг Квін, а потім були Гуміліси.

Ті, хто атакував інші фракції, були з найнижчого класу, Гумілісів. Проте, вони мали з собою одного Медіуса, і Оуен знав це, ґрунтуючись на інформації перед ним.

Ніхто з Воронів нізащо не зміг би перемогти Медіуса з родини Саншилд.

У звіті, наданому Оуену, було також зазначено дещо інше. За словами Системи мандрівників, фракція Воронів була розформована. Коли намагалися знайти ідентифікатор Бліпа, вони побачили, що його було переміщено до нової фракції.

Тієї, що називається "Прокляті".

"Дивлячись на це, спливають спогади. Здається, я пам’ятаю певну дитину, яку називали Проклятим Дитям, на тому міжпланетному турнірі. Хіба його не захищали Блейда?"

Зустріч була призначена, і день нарешті настав. На планеті усі члени родини та майже всі члени фракції наразі перебували на кораблі "Проклятих". Цього разу ніхто не скаржився, коли їм повідомили, що родина Ґрейлашів прибуває і їм потрібно було переміститися. Вони навчилися з минулого разу.

Щоб дати зрозуміти, що вони не хотіли битися, а лише поговорити, Квін обрав лише кількох людей для участі у зустрічі.

Квін привів із собою звичайних супутників – Фекса, Пола та Казз. Також були приведені колишні високопоставлені члени Воронів: Бліп, Лінда, Нейт, Меґан. Сема привели, оскільки він був ключовим членом команди Квіна, разом з Деннісом.

Для теперішньої Фракції Проклятих це були люди, які врятували їхні життя і яких вони поважали на базі. Була ще одна особа – Пітер, або Холодний, як його часто називали.

Група стояла перед старою базою Воронів, чекаючи на прибуття Ґрейлашів. Корабель помірного розміру увійшов в атмосферу планети; окрім цього судна, їхні сенсори нічого не фіксували, і щонайбільше він міг умістити двадцять осіб. Побачивши це, вони відчули полегшення, оскільки всі були готові миттю проскочити через телепорт, якби ті привезли з собою армію.

Здавалося, вони дотримали свого слова і справді прилетіли лише поговорити. Пол сказав їм, що так і буде, оскільки зрештою вони ніколи не вважали Воронів загрозою. Навіть якби вони погодились приєднатися до іншої великої родини, карати їх просто не варто було їхнього часу.

Корабель приземлився, і було опущено трап; першою зійшла людина, з якою Бліп постійно спілкувався.

"О, нарешті я побачу обличчя цього грубіяна", - сказав він.

"Гекторе, хіба до того інциденту у нас не було таких приємних розмов? До того ж, сьогодні не про нас йдеться", - відповів Бліп, намагаючись не викликати невдоволення Ґрейлашів через кілька секунд після їхнього прибуття.

"Авжеж", - сухо сказав Гектор.

З корабля вийшли п'ять членів класу Альтум. Інші ковтнули, побачивши це. Вони носили інший одяг, ніж звичайні Ґрейлаші, і це можна було визначити за кольором окантовки на їхніх халатах для бойових мистецтв. У них вона була золотистою.

Працюючи з Ґрейлашами, вони ніколи не бачили нікого вище рангу класу Гуміліс і знали їхню силу. Нарешті, останньою людиною, що покинула корабель, був Оуен.

Його невелике металеве віяло закривало нижню частину обличчя, і було видно лише його очі та довге волосся, що спадало з обох боків. Він виглядав точнісінько так само, як і востаннє, коли Квін його бачив.

Дві групи вклонилися одна одній.

"Може, зайдемо всередину?" – сказав Гектор.

Вони зайшли всередину, і всі сіли навколо великого круглого столу. З боку Ґрейлашів сіли лише Гектор та Оуен. Решта залишилася стояти, але пильнувала бути поруч, тримаючись біля Оуена.

"Отже, перш ніж ми почнемо розмову, є кілька речей, які я хотів би прояснити" – сказав Гектор. – "Ми повинні вдавати, що певний інцидент раніше не відбувався" – сказав він, дивлячись на Бліпа. – "І залежно від того, як пройде зустріч, Ворони та Ґрейлаші все ще можуть працювати разом.

У нас є багато запитань зі свого боку: навіщо було зв’язуватися з нами, як ви вижили після нападу Саншилдів, і звідки ви знаєте про Блейдів?"

Коли Гектор говорив, всі його слова були адресовані Бліпу, а Бліп лише порожньо дивився на Гектора у відповідь.

"Ну що, ти онімів, дурню? Кажи щось, чи ми тут просто гаємо час?" – сказав Гектор.

"Я впевнений, ти вже знаєш", – відповів Бліп - "Воронів більше не існує".

Саме тоді Оуен поклав руку на плече Гектора.

"Гадаю, краще дозволь мені говорити, Гекторе. Розумієш, весь цей час ти звертався не до тієї людини. Хіба не так?" – сказав Оуен, усміхаючись Квіну по той бік столу.

Щойно він покинув корабель, Оуен не міг відірвати погляду від Квіна.