Розділ 651 — Сильний Дункан

Гучний рев звіра приголомшив навіть Дункана, який нарешті підвівся.

"Цей клятий звір, почекай, доки я доберуся до нього!" - сказав він, обернувши голову, і побачив звіра, що дивився на нього з тунелю, звідки він щойно увійшов. Звір затримався на кілька секунд, і він не був певен, чи не здалося йому, але міг би присягнутися, що той посміхнувся, перш ніж утекти.

"РОАРГГГГХХ!"

Знову пролунав інший гучний, гарчачий звук, що сколихнув кімнату. Обернувшись, щоб подивитися, що саме видавало цей звук, він нарешті побачив великого чорного звіра. Його голова була піднята вгору, і всі його очі збоку голови розплющилися, сповнені люті.

Коли він увійшов до кімнати, він був настільки зайнятий розгляданням маленької людини, що навіть не подивився на те, що було далі.

Цей звір виглядає сильним, він має бути імператорського рівня, так? Добре, що я взяв із собою своє Звіряче спорядження.

Розумніше було б піти зараз і, мабуть, почекати біля входу в печеру, поки маленька людина вийде, але він уявив, як він або задрімає, або маленька людина якимось чином проскочить повз нього.

Тоді знову в його думках виник образ усіх у селі, що сміялися з нього. Поки він мав маленьку людину перед собою, він не збирався відпускати її, і, здавалося, його друг був готовий сам протистояти звірові, хоча він і не покладав на нього великих надій.

Може, я зможу схопити його і втекти - подумав Дункан .

Йому доведеться діяти швидко, бо великий звір тепер прямував до мосту.

[Оглянути]

[Імператорський рівень – Звір Хримета]

[Стан – Дуже добрий]

[Сердитий]

Квін не потребував Системи, щоб та повідомила йому останнє. Гучний, пронизливий рев був достатнім для цього. Однак найбільше його здивувало те, що, дивлячись на звіра Імператорського рівня, не з'явилося миттєвого квесту рівня.

Системо, здається, ти зараз занадто багато про мене думаєш.

Бачачи, як звір наближається до них, Квін побоювався, що бій на мосту буде для них невигідним. Але виглядало так, ніби Дункан вже зайшов на міст. Єдине, що Квін міг зробити зараз, це довіритися Бордену.

"Бордене, я покінчу з цим звіром за десять хвилин, і ми підемо рятувати Вордена," - сказав Квін, простягнувши руку.

Підскочивши, Борден сильно ляснув.

"Якщо не ми, то хто?"

Квін екіпірував маску Імператорського рівня, вклав очки в спритність, а потім якомога швидше рушив до звіра. Його метою було дістатися до платформи, на якій перебував звір, перш ніж той дістанеться мосту.

Побачивши, як до нього наближається маленька людина, розлючений звір не гаяв часу, піднявши свої три зміїні хвости над головою. Розкривши пащі настільки широко, ніби в них не було кісток, вони випустили вогняну кулю за вогняною кулею.

Атаки сильні, тож якщо я використаю свою тінь, щоб заблокувати їх усі, це буде марна трата! - подумав Квін, і зробив усе можливе, щоб уникнути їх.

Він був швидким, але вогняні кулі були великого розміру. Він ухилився від першої, покладаючись лише на свою швидкість, але коли друга полетіла до нього, йому довелося використати Миттєвий Крок. Потім третя, і ще один Миттєвий Крок після неї.

Якби Квін мусив постійно використовувати Миттєві Кроки лише для того, щоб дістатися до звіра, то він був би надто втомлений, щоб битися зі звіром. Зрештою, він зробив усе можливе, щоб покладатися лише на свою природну швидкість, і одна з вогняних куль вилетіла прямо на нього. Її бік ледь торкнувся його обличчя, і він відчув величезне тепло, що виходило від неї.

Це ледь не влучило... Коли він думав про вогняну кулю, ще одна летіла прямо на нього.

[Кривава стіна]

[20 HP]

Перед ним піднялася червона стіна, і дві сили зіткнулися, а вогняна куля вибухнула полум'ям. Квін не був впевнений, скільки крові йому потрібно було вкласти в стіну, але двадцяти очок HP, здавалося, вистачило, хоча, так само як і з тінню, він не міг так легко витрачати свої HP та кров, але це було того варте, бо наразі він був прямо під звіром.

Тіньовий Купол тут буде марним, звір надто великий, і він просто знищить тінь. Спочатку мені потрібно позбутися цих надокучливих речей!

Тим часом на мосту Борден повністю перетворився на свою форму Далкі.

"Здібність Трансформації та сильна, до того ж," - помилково сказав Дункан. Борден справді виглядав як Далкі, але ніхто ніколи не бачив дитини-Далкі раніше, і зазвичай вони були постійно у своїх драконоподібних формах, тож це був логічний висновок для Дункана. - "Але наш бій буде не таким, як минулого разу. Цього разу я маю дві здібності, і, здається, я знаю, чому ти втік у нашому минулому бою. Хоча твоя Здібність Трансформації і могутня, чоловіче, ти можеш підтримувати її лише недовго. Чому б тобі просто не піти зі мною і не залишити свого друга відволікати звіра для нас?"

У той момент кілька вогняних куль, від яких Квін ухилився, пролетіли повз них. Завдяки своєму невеликому тілу Борден зміг пригнутися і дозволити їй пролетіти над головою, але вона рухалася надто швидко, щоб Дункан міг ухилитися.

Склавши обидві руки разом, Дункан викинув їх вперед, і утворився невеликий торнадо, який підняв вогняну кулю вгору до стелі.

"Це було набагато складніше, ніж я думав," – сказав Дункан - "Той звір точно імператорського рівня. Я не хочу, щоб ми обоє померли. Ходімо звідси і просто повертайся зі мною. Я не зроблю тобі боляче. Коли звір уб'є твого друга, він точно прийде за нами."

"Я думаю, ти маєш на увазі, коли мій друг уб'є звіра, а ми виберемося звідси!" - вигукнув Борден, відштовхнувшись від землі і кинувшись уперед.

Сподіваючись уповільнити малого Бордена, Дункан здійняв між ними стіну, але той своєю силою просто пробивав їх одну за одною кулаками.

Коли він зрештою пробив п'яту стіну, Дункан уже чекав на нього зі ще одним торнадо. Побачивши це, Борден на секунду зупинився і, зібравши всю силу, яку тільки міг, з усієї сили вдарив у повітря.

Зануривши руку в дивне торнадо, він відчув, як воно почало різати його тверду шкіру, але сама лише сила його удару розвіяла все торнадо, і воно зникло.

"Минулого разу в тебе не було такої сили?" - сказав Дункан. – "Ти стримувався?"

"Звісно, мені потрібна була енергія, щоб втекти, але цього разу мене підвезуть", - відповів Борден, показуючи великим пальцем назад на Квіна, який бився зі звіром.

Хлопець ще не мертвий? Дункан припустив, що друг цього малого також мав би бути сильним. Чому ці люди на острові? Якби вони планували напад, то, напевно, привели б із собою армію? З такою невеликою командою це означає, що їхня мета інша. Дункан замислився.

Борден кинувся вперед, поки Дункан був занурений у свої думки, і, підійшовши ближче, вже був готовий завдати ще одного удару. Дункан тупнув ногою, і під його правою ногою здійнялася невелика платформа, вибиваючи Бордена з рівноваги.

Потім він відчув сильний удар у груди, що відкинув його. Не встигло його тіло відлетіти, як він відчув дивну хмару вітру позаду себе, яка штовхнула його вперед.

Цей хлопець - подумав Борден, - як я й думав, він не звичайна людина. Його удари ногами й кулаками завдають мені болю!

Два вітрові розрізи наближалися до Бордена. Піднявши передпліччя, він заблокував атаку. Зазвичай, його шкіра була достатньо твердою, особливо навколо передпліч, де його луска була більш помітною, але атака врізалася досить глибоко.

Використавши свою енергію, він виштовхнув вітрові леза назовні, метнувши руками. Атака врізалася глибше, але вони також розсіялися.

На підлогу впала зелена кров. Вперше його так сильно поранили з тих пір, як він був маленьким Борденом, ще зі світу вампірів. Зазвичай, бої не тривали достатньо довго, або ж він приймав рішення не втручатися, щоб уникнути таких поранень, які мав зараз.

Причина була проста: якби він не закінчив бій за десять хвилин і витратив усю свою силу, він би стовідсотково помер. Він уже відчував слабкість після трансформації, тому завжди залишав трохи сил, щоб утекти. Тепер, довіряючи Квіну, потреби в цьому не було, і він не мав іншого вибору, окрім як битися до цього моменту.

"Ти зробив помилку, завдавши мені такого болю" - сказав Борден. – "Бачиш, я дізнався від своїх братів, що в моєму роді є щось особливе".

Піднявшись з землі, Дункан розмірковував, чи варто йому атакувати. Глядячи на Бордена, волосся на його руках стало дибки. Він боявся, що якщо атакує, то мабуть саме йому буде боляче.

"Чим більше мені боляче, тим сильнішим я стаю!"