Розділ 659 — У те саме місце

Прогулюючись джунглями, і Пай, і Віккі прямували, чесно кажучи, досить безцільно. Тоді як Пай знав справжню причину їхньої подорожі, Віккі - ні. Її тактика в минулому спричиняла більше клопоту, ніж була варта. Було зрозуміло, що вона не підходить на роль лідера, але саме тому вона завжди мала свого брата поруч.

Вона недбало вешталася, не особливо турбуючись заглядати в різні місця. Тоді як Пай намагався знайти будь-які сліди, шукаючи скрізь, рухаючись так, ніби поспішав.

"Та годі, чому ти так стараєшся?" - сказала Віккі - "Це Дункан, я сумніваюся, що з ним щось могло статися, ти ж знаєш, який він сильний".

"Я знаю," - відповів Пай - "Але востаннє його бачили, коли він пішов розслідувати одну з позначок, що з'явилися на сканері, і Брок каже, що відтоді не отримував від нього звісток".

Це була брехня, яка була частково правдою. Пай думав, що найкраще місце для пошуків, ймовірно, там, де розбився ймовірний зловмисник, і вони вирішили відправитися в частину острова, де мешкали звірі. Пай також думав, що якби Вордену довелося ховатися або втікати, це було б найкраще місце. Небагато було людей, які були б достатньо сильними, щоб вільно пересуватися в такому місці. Тому це зменшило б кількість людей, які зосередилися б на його пошуках.

Зрештою, їхні сліди привели їх до кількох відбитків ніг у багні тут і там, деякі з яких були досить свіжими. Також, здавалося, що в деяких частинах джунглів дерева були розсунуті та відхилені.

Двоє з них продовжували йти слідом, і незабаром здогадалися, куди прямував Дункан: це було щось велике і прямо перед ними. Підніжжя вулкана. Вийшовши назовні, вони більше не знайшли слідів.

"Ну, ходімо тоді, гадаю, він зайшов усередину?" – сказала Віккі - "Як думаєш, він когось знайшов чи просто пішов полювати? Всередині вулкана є сильні звірі."

"З'ясуймо."

Коли вони увійшли, їм не знадобилося багато часу, щоб знайти те, що вони шукали, але це було не те, чого вони очікували. На мосту, посередині, вони побачили Дункана, який лежав там, залишений на спеці. Його тіло задубіло, але що виділялося, так це поріз на його шиї.

"Хтось убив Дункана" – сказав Пай.

"Я це бачу, проблема в тому, хто? Хто, в біса, достатньо сильний, щоб це зробити, якщо не ми?" - запитала Віккі.

Троє хлопців, Квін, Борден і Джаз, також бігали навкруги, де тільки могли, по джунглях. Вони шукали будь-які ознаки Пітера чи Лоґана, але їм не щастило. Щоразу, коли вони наближалися до храму, Джаз навмисно відводив їх геть.

Він і гадки не мав, як позбутися маски на своєму обличчі, він намагався доторкнутися до неї і зняти, але це, схоже, не спрацювало, і Пітер також не сказав йому, як її зламати. Поки він не дізнався, як це зробити, ці двоє ідіотів не тільки вважатимуть його Ворденом, але й усі інші теж.

Однак, він втомився бігати, якось йому треба було позбутися цих двох. Він погано знав храм і там були діти. Якби тільки він міг їх позбутися, або їх якимось чином убили, виявили справжніми підозрюваними, тоді його б не звинувачували у всьому цьому.

Тоді йому спала на думку ідея: був один чоловік, який був сильний, сильніший за будь-кого, кого він знав, окрім тих, хто в замку. Водночас, був шанс, що він повірить його божевільній історії, що він не Ворден. Цього чоловіка завжди було легко обдурити, він вірив у всілякі речі. Людина, про яку думав Джаз, був Дункан.

"Гей, мені здається, я знаю місце, де ми можемо перевірити, там багато людей, і, можливо, хтось їх прихистив, або вони ховаються серед них під прикриттям." - Джаз сказав, використовуючи знання, які він уже мав про Пітера.

Цей хлопець, мабуть, одна з інших особистостей Вордена; інакше він не знав би про перетворення Пітера. Думаю, ми можемо йому довіряти . - Квін подумав.

"Звісно, веди."

Справжній Ворден також метушився. Острів був великим місцем, але перша точка, куди він попрямував, була космодромом. Місце, де Гілстон зупинив його минулого разу. Він перевірив, чи є там хтось, і там були люди, але ніхто з тих, з ким він не зміг би впоратися.

Наступним кроком був пошук Квіна та інших. Були гарячі точки, куди люди часто навідувалися. Він міг виключити Храм, оскільки Пітер уже був там і повертався туди, а також він міг виключити замок.

Була звірина сторона острова, що було найімовірнішою здогадкою. Якби Квін десь застряг, було б логічно, що він мав би справу з сильними звірами, але перш ніж вирушити туди, він хотів спробувати ще одну головну локацію, також і село.

Нарешті Квін прибув до села. Прибувши, вони вирішили спочатку спостерігати здалеку. Виглядало так, ніби чоловіки готувалися щось зробити. Багато з них зібрали спорядження, а посеред відкритого поля в центрі Площі вивели людей, схожих на тих, кого Квін бачив у темниці.

Їх вишикували в ряд, і мешканцям села сказали торкнутися кожного з них по черзі.

"Здається, їх близько тридцяти, чи всі вони копіюють здатність?" - запитав Квін.

"Якщо це так, буде важко впоратися з ними усіма. Вони можуть бути не такими сильними, як той чоловік, але я припускаю, що всі вони мають базову силу."

Джаз, натомість, підіймав голову, крутився та викручувався, але не міг побачити того, кого шукав.

"Так, якби вони всі були такими ж сильними, як той чоловік, я не думаю, що нам було б легко" - відповів Квін. Хоча Квін насправді думав інакше, якби їм справді довелося битися з такою кількістю людей, то він завжди міг би використати свою Зброю душі в такій ситуації. Але він не хотів залишати по собі стільки кровопролиття, оскільки відчував, що ці люди нічого не зробили.

Слухаючи розмову двох інших, врешті-решт природна цікавість Джаза взяла над ним гору.

"Цей чоловік, про якого ви постійно говорите, хто він такий?" - запитав Джаз, все ще намагаючись знайти Дункана.

"Ми так і не дізналися його ім’я," - відповів Борден - "Вибач, якщо він був кимось із ваших родичів, але він носив хутряну броню, а по обидві його руки тягнулися шрами."

"Дункан!" - вигукнув Джаз. Квін підстрибнув і затулив йому рот.

На щастя, здавалося, їх ніхто не почув.

"Вибачте" - відповів Джаз - "Що з ним, що з ним трапилося?"

"Він мертвий," - відповів Борден - "Вибач..." - Борден на секунду замовк, перш ніж спробувати вирішити, як назвати цю людину. - "Вибач, фальшивий Ворден, якщо він був твоїм родичем, але він намагався мене вбити, і нам потрібно було позбутися його, щоб врятувати тебе."

Слово "позбутися" могло означати лише одне: вони його вбили. Йому спадала на думку ідея перейти дорогу цим двом людям, або навіть спробувати пробитися назовні, коли він отримає здатність. Зрештою, це був маленький чоловік і якась дитина.

Тепер усі ці думки вилетіли з голови. Ці люди були, безумовно, небезпечні та сильні, якщо вони вбили Дункана.

Раптом група людей, що була за межами села, почала вклонятися, а з одного з будинків вийшли хлопець і дівчина.

Чорт, Віккі та Пай тут, що вони тут роблять, нам краще звідси якомога швидше забратися. Інакше буде кепсько. Особливо, якщо вони мене побачать . - подумав Джаз.

Доторкнувшись до Закутих, як вони бажали, Віккі заплющила очі, і хвиля розійшлася, наче сонар. Миттєво вона повернула голову й подивилася в бік трьох, що ховалися в джунглях.

"Здається, ми їх знайшли," сказала Віккі.