Розділ 662 — Новий вид завдання

Коли Лоґан вийшов з кімнати, він подивився вниз по коридору, щоб перевірити, чи побачить когось, але здавалося, що все місце було порожнє. Це було дивно, була середина дня, і якщо вони знали про Вордена , все місце мало б бути в стані підвищеної готовності.

Зазвичай, у цей час дня він неодмінно бачив інших слуг.

Він міг думати лише про одне. Все це було справою рук Брока . Він заплющив очі, оскільки йому довелося зібрати волю, щоб піти. Насправді, він не хотів іти. Його єдина можлива зачіпка про Річарда Ено була прямо тут, позаду нього. Якщо він піде зараз, чи зможе він колись повернутися, і чи буде Брок все ще там, навіть якщо він повернеться?

Він знав, що Брок зараз нічого не скаже, але знаючи, що хтось тут був, завжди існував шанс, що він міг щось дізнатися. Проте думка про його дорогих друзів промайнула в його голові.

Те, що тут не було хаосу, не означало, що його не було деінде. Не всім пощастить так, як Лоґану, що зустрів Брока, який пощадив його. На острові було багато сильних людей, і був шанс, що хтось із його друзів міг натрапити на одного з них.

Не маючи іншого вибору, окрім як піти, Лоґан прямував до храму. Це була одна з найближчих до замку територій. Коли він прибув, першою людиною, яку він побачив, був Ворден, але той, здавалося, ніс тіло на плечі.

Оскільки навколо нього нікого не було, Лоґан вирішив, що безпечно покликати його.

"Ворден?" – сказав Лоґан.

"Близько, але це Пітер, хоча було б краще, якби ти називав мене Ворденом, поки що" – відповів Пітер.

"Що ти маєш на увазі?"

"Я покажу тобі."

Вони вдвох увійшли до Храму і збиралися прямувати до так званої кімнати для медитації. Прогулюючись, Пітер не бачив жодних ознак присутності когось іншого, але він помітив бризки крові тут і там. Також було зрозуміло, що попереду відбулася бійка, судячи зі стану, в якому все було, а найочевиднішою ознакою було мертве тіло на плечі Пітера.

Коли вони увійшли, Лоґан на секунду був приголомшений, і йому довелося зібратися з думками, щоб повірити в те, що він бачив. На підлозі всі вчителі були рівномірно розкладені, а діти сиділи, готові молитися.

Пітер поклав останнє тіло в ряд з іншими. Він вирішив робити всю важку роботу, не бажаючи, щоб діти переживали щось подібне.

Тепер, складаючи все докупи і ґрунтуючись на тому, як Лоґана викрили, він зрозумів, що сталося.

"Ці діти виросли в більш зіпсованому середовищі, ніж те, в якому виросли ми. Їхнє почуття правильного і неправильного викривлене", - сказав Пітер.

Виходячи з того, хто це говорив, Лоґан подумав, що все, що бачив Пітер, мабуть, було жахливим. Деякі з дітей все ще мали кров на своїй формі, тому було зрозуміло, що смерті вчителів були не лише від його рук.

"Нам потрібно покращити їхнє життя", - сказав Пітер.

Вони вдвох пройшлися поміж тіл і нарешті зупинилися біля Пам.

"Вона не здавалася надто поганою людиною" - сказав Лоґан. – "Я думав, вона могла б нам допомогти." - Хоча тепер Лоґан більше цікавився Броком, ніж будь-ким іншим.

"Можливо, вона все ще може", - сказав Пітер. Він поклав свою руку їй на чоло, і невдовзі її тіло почало злегка здригатися. Потім знадобилося лише кілька миттєвостей, щоб вона підвелася на ноги. Вона була сильною як особистість навіть без своєї здібності, тому використання її як меншого Віхта стало б у пригоді.

"Що тепер?" - запитав Пітер.

"Тепер залишились тільки Ворден і Квін," - відповів Лоґан.

Він витягнув приймач маски і сподівався, що Квін досі має свій. Однак зараз Квін був не в змозі відповісти на виклик своєї маски взагалі, бо якби він відвів погляд від того, що мало статися перед ними, то вони потрапили б у серйозну халепу.

Коли вони ховалися в частині джунглів, і Віккі їх знайшла, Квін одразу це відчув, він був готовий тікати, а не битися. Вони не знали сили інших, а їх було лише троє.

Однак чого він не очікував, так це того, що Ворден раптом побіжить до них, змушуючи Квіна гнатися за ним, але той незабаром зупинився, почувши, що мав сказати "Ворден".

"Стривайте, це не я, я не Ворден, якісь люди наділи на мене дивну маску. Я Джаз!" - крикнув він - "Гей, хлопці, пам'ятаєте, як я клав жаб усім у черевики, або коли мені здалося кумедним покласти сіль у торт замість цукру. Це був я! Тільки я міг би це знати, а не Ворден."

Коли Ворден нарешті дістався до Віккі, вона дала Джазу гучного ляпаса по обличчю, відправивши його на підлогу.

"Ой!!!" - закричав він, торкаючись свого обличчя, але інші тепер дивилися на нього з подивом. На підлозі перед ним лежали шматки маски, що розкришилася. Його обличчя було знову нормальним.

"Мій брат, можливо, й ідіот, але цього ідіота я ніколи не сплутаю з ним." - сказала Віккі.

"Я ж казав тобі, що то був не справжній Ворден," - сказав Борден роздратовано.

"Якщо Вордена тут немає, то це означає, що він десь в іншому місці?" - сказав Квін.

Усвідомивши, що використана маска мала бути Пітера, можливо, інші були разом. Чи встановили вони приманку, чи Квін щойно зіпсував усі їхні плани?

Дивлячись на всіх інших, Квін відчув, що тепер у нього немає вибору.

"Бордене, іди й шукай Вордена та інших. Коли знайдеш їх, повертайся і забери мене."

"Але як щодо тебе, Квіне?" - запитав Борден.

"Ти ж турбуєшся про свого брата, чи не так? Ми й гадки не маємо, що зараз з ним може відбуватися, і крім того, ти знаєш, я достатньо сильний." - сказав Квін.

Переконувати довго не довелося, для Бордена не було жодної іншої людини важливішої за його брата, і він уже був знову в джунглях, вирушивши на його пошуки.

"Будь обережним." - сказав Джаз - "Ці хлопці, що прибули на острів, вони були тими, хто вбив Дункана."

Віккі зробила паузу, на мить зупинившись, і тепер уважніше подивилася на Квіна. На перший погляд, вона б ніколи не уявила, що це та людина, яка могла б перемогти Дункана. Це була людина, яка, можливо, могла б принести їй якесь хвилювання.

"Скажи мені, чому ти взагалі тут, щоб врятувати мого брата? З якої ти родини? Я просто не розумію, якби хтось знав, ким він насправді був або до якої родини належав, навіщо б вони сюди прийшли?"

"Хіба це має значення?" - відповів Квін - "Я прийшов сюди, щоб забрати його назад. Якщо він захоче залишитися тут, то добре. Але якщо він захоче піти з нами, то це його вибір, а не твій."

У Джунглях Борден бігав навколо, і роблячи це, він нарешті знову відчув зв'язок зі своїм братом, що означало, що він був близько. Відколи він перетворився на маленького Бордена, йому стало важче відчувати зв'язок зі своїм братом.

"Ось він," - сказав Борден, вибігаючи назовні, і він нарешті зустрівся зі справжнім Ворденом. Стрибнувши вгору і тримаючись у повітрі. Борден причепився до ноги Вордена.

"Брате, ти живий, ах! Нам потрібно знайти інших і допомогти Квіну," - сказав він.

"Допомогти Квіну, що відбувається?"

"Він б'ється з твоїми братом і сестрою."

Зіниці Вордена розширилися, почувши цю новину.

"О ні, тільки не вони. Я знаю, що Квін сильний, але це інше. Коли Пай і Віккі разом, вони навіть сильніші за моїх батьків і потенційно можуть зрівнятися з Гілстоном, це зовсім недобре. Бордене, продовжуй шукати інших; я піду допомогти Квіну."

В ту мить Квін не потребував, щоб хтось казав йому, що ці двоє були сильними; його Система вже зробила це за нього.

[Отримано квест на миттєве підвищення рівня]

[Вижити в сутичці з двома близнюками Блейд]

"Вижити, а не перемогти?"

Ось чому він наказав Бордену йти геть.