Розділ 670 — Подорож на кораблі Проклятих

Минуло кілька годин, і Квін , і Сіл сиділи на тому ж місці. Вони не рухались. Роблячи це, Квін слухав усе, що хотів сказати Сіл . Можливо, це тому, що йому більше не було з ким розмовляти у своїй голові, або він просто мусив виплеснути всі накопичені всередині емоції.

Сіл розповів Квіну усе: яким було його життя, коли він ріс, як він познайомився з Ворденом та Ратеном і чому вони були в його свідомості. Він навіть пояснив, як працювали їхні здібності і як вони пожертвували своїми життями, щоб врятувати всіх.

"Ворден і Ратен , еге ж. Обидва, до самого кінця, дбали про всіх", - сказав Квін .

"Я знаю, я просто хочу їх повернути; я не можу робити це сам", - сказав Сіл.

Вставши, Квін швидко розтягнувся, оскільки його тіло відчувало, ніби починає засинати.

"Не переймайся цим надто сильно, ми не можемо здаватися, доки точно не знатимемо, що шансів повернути їх немає" - відповів Квін. – "Ти ж сам так казав, правда? Є шанс, що якщо ми знайдемо когось із такою ж здатністю, вони зможуть щось зробити. Можливо, вони просто сплять у твоїй свідомості і їм потрібен пару стуків. Але немає сенсу хвилюватися, що їх немає, якщо ми точно не знаємо, що їх немає.

Я знаю, що до цього доведеться звикати, але принаймні тепер ми з тобою зможемо краще пізнати одне одного, о, а щодо твого діда. Дозволь сказати, але він гігантський бевзь, якщо я коли-небудь такого зустрічав. Наполегливо тренуйся, щоб його перемогти, а якщо не зможеш, я дам йому прочухана власним кулаком чи двома".

Підвівшись із яскравою усмішкою на обличчі, Сіл почав кланятися вниз і вгору.

"Звісно! Дякую, дуже дякую, Квіне, за те, що підбадьорив мене".

Вийшовши з кімнати, Квін пішов займатися ще кількома справами на кораблі. Зрештою, Фекс казав, що сталося кілька речей, поки їх не було, які їм потрібно було обговорити. Та, коли він уже йшов, він зупинився якраз біля тренувальної кімнати і сперся спиною об стіну, притиснувши руку до чола.

Ворден, ти теж телепень; чому ти не розповів мені, що з тобою діється? Про всі проблеми, які в тебе були .

Його не полишала думка, можливо, якби він пішов з ним, то зміг би його зупинити, якби знав про минуле Вордена.

Я навіть не встиг попрощатися. Без тебе буде тихо і трохи дивно, і мені бракуватиме першого друга, якого я коли-небудь мав.

Перед тим, як рушити до головної командної кімнати, Квін спершу хотів зайти в інше місце. Стоячи просто біля дверей, Квін відчув тепло, що йшло зсередини. Увійшовши, він побачив кілька сучасних печей, виготовлених з мармуру та металу, кілька робочих поверхонь та різні формувальні машини. Це було поєднання сучасного і старого.

Одна з порожніх кімнат на великому кораблі була перетворена на власну кузню Алекса, і виглядало так, ніби він найняв кількох людей, щоб йому допомогти. Включно з ним, їх було п'ятеро, і вони гамселили по обладункам та іншому.

"Це трохи старомодно, хіба ні?" - запитав Квін. Він згадав, як щоразу, коли він спостерігав за Лоґаном, той ніколи не торкався молота і покладався на технології для затвердіння та створення певних форм і оснащення.

Натиснувши кнопку збоку свого шолома. Матеріал, що закривав обличчя Алекса, який захищав би його від іскор, опустився. Було видно, як піт стікав з його чола.

"Гей, тобі подобається спорядження, яке я тобі даю, чи ні? Якщо так, то не скаржся на мої методи" – відповів Алекс - "Раніше я помічав, що коли створюєш зброю вручну, є більша ймовірність того, що вона отримає активну навичку. Я не знаю, чи це лише в моїй голові, але відтоді я завжди робив це так".

Якщо Квін правильно пам'ятав, Лео стверджував, що найкращі ковалі у світі здатні використовувати Ци під час створення зброї та обладунків, навіть якщо самі про це не знали. Ймовірно, саме так Алекс міг створювати таке чудове спорядження.

Якщо він використовував власні руки, а не машину, він міг постійно з’єднуватися зі зброєю, яку виготовляв, за допомогою своєї Ци.

"У мене є дещо, що тобі може сподобатися" - Розкривши руку, ніби за помахом чарівної палички, повільно Кристали королівського рівня падали на стіл перед ним. Борден не мав потреби в кристалах, які він зібрав, і також був інший кристал імператорського рівня, який мав Квін.

Це була чимала здобич.

"Я хочу, щоб ти зробив усе можливе з цим. Зможеш?" – сказав Квін з посмішкою, чекаючи, що Алекс якось його похвалить. Він завжди робив це раніше, коли представляв подібні речі.

"Ні, не можу", – відповів Алекс.

"Гм, що ти маєш на увазі, що не можеш? Не можеш чи не хочеш?" - запитав Квін, ошелешений. Замислюючись, чи це просто поганий день для Алекса.

"З якого часу я відмовлявся робити для тебе такі речі? Ти врятував мою дупу, і я не збираюся повставати проти тебе найближчим часом", - відповів Алекс - "Це глатрій, у нас його залишилося зовсім небагато. Нам доведеться або почати торгувати з іншими фракціями, або купувати його в них. З такою кількістю високоякісних кристалів використання будь-якого іншого матеріалу, окрім глатрію, буде просто марною тратою. Я не можу просто робити зброю з кристалів звірячого рівня, розумієш?"

Торгівля? - почав розмірковувати Квін. Тепер, коли він часто контактував з Лоґаном, можливо, той був радий виділити трохи коштів. Зрештою, він був частиною цього корабля. Раніше, можливо, Квін був би надто впертим або сором'язливим, щоб попросити, але це було нерозумно, враховуючи ситуацію, в якій вони опинилися.

Усі працювали разом заради спільних цілей, і їм потрібно було використовувати всі ресурси та переваги, які вони могли отримати. Якщо хтось мав більше можливостей, ніж інші, тоді він не міг бути сором'язливим або впертим.

"Просто зроби, що можеш, а я спробую розв'язати нашу проблему з глатрієм", - сказав Квін.

Алекс натиснув кнопку збоку свого шолома і знову почав гатити по своїй роботі. Спостерігаючи за цим і слухаючи, що він говорив, Квін подумав, що той, мабуть, втомився. Молот виглядав важким; одна з його рук була значно більшою за іншу від цілоденного використання молота.

Це не виглядало легкою роботою для будь-кого.

Цікаво, чи принесе його перетворення хоч якусь користь. Як вампір він мав би більше витривалості, а якби перетворився на нежить, то мав би необмежену витривалість і більше сили.

Спочатку Квін подумав, що перетворювати Алекса може бути марно, оскільки той не буде на передовій битися. Досі кожен, кого він перетворив, отримував значну бойову міць, тому він завжди думав про перетворення людей, маючи це на увазі, або тих, кого йому доводилося рятувати. Але тепер він подумав, що це було б досить вигідно для команди.

Нарешті, побачивши Алекса, Квін подумав, що час йому рушати до командного центру. Він не знав чому, але відчував невелике хвилювання, водночас маючи відчуття, відчуття дому.

Коли він прибув на платформу, де стояв великий стіл, усі вже сиділи там, розглядаючи якусь мапу з кількома різними планетами. Лінда, Бліп, Денніс, Нейт, Сем, Меґан, Пол, Ka з, Фекс та Пітер. Не було Вордена, перепрошую, не було Сіла.

"Гей, схоже, ти нарешті добрався!" - сказав Фекс - "Коли ти сказав, що збираєшся поговорити з ним, я не усвідомлював, що ви збираєтеся розповідати один одному всю свою історію життя."

Фекс і гадки не мав, наскільки правдивими були ці слова.

"Вибачте, я вже тут, тож про що ви говорите?"

Квін сів і подивився на Сема, який був єдиним, хто стояв, і тримав у руці дивну велику палицю, щоб показувати на об'єкти в центрі голографічної мапи.

"Оскільки Квін нарешті тут, ми можемо перейти до серйозних справ," - сказав Сем - "Перша тема: Саншилдів більше немає, і наслідки поразки Берні."