Розділ 694 — 1 проти 1000

Лють, що виходила з тіла Квіна, була очевидною для всіх у кімнаті; вона майже душила декого. Особливо тих, хто ніколи раніше не стикався з чимось подібним, таких як Меґан та Сем. Просто перебуваючи з ним в одній кімнаті, їй пригадалося, як вона боялася за своє життя, зіткнувшись із людиноподібним звіром імператорського рівня. Вона ніколи не думала, що зустріне когось, людину, яка викликала б у неї таке тремтіння.

"Квін, тобі потрібно заспокоїтися," – сказав Сем - "Найгірші рішення приймаються тоді, коли людина емоційна. Я знаю, про що ти думаєш, і це цілком очевидно, за цим стоять Паразити, і я ставлю на Мантіса. Навіть якщо це так, ми не знаємо, що це таке і як воно працює."

"А чи потрібно?" – сказав Квін - "Ми можемо запитати в того, хто це спричинив, і я впевнений, що він знає відповідь."

"Сем має рацію," - перебив Пол - "Як на мене, це схоже на якийсь вид отрути. Завдяки моїм дослідженням, я вивчаю її більше, ніж будь-коли, намагаючись покращити власні здібності. Чесно кажучи, поки у нас є цілитель, отрута не мала б так сильно впливати, і постраждалий мав би одужати. З якихось причин, Деннісу стає гірше. Отрута такої сили. Єдине, що я можу припустити, це те, що це частина Зброї душі Мантіса. Я впевнений, що це не вперше він робить щось подібне. Моє припущення - він або має протиотруту, або є єдиною людиною, яка може позбутися її за допомогою своїх власних навичок."

Квін знав, що Пол і Сем мали рацію, йому потрібно було заспокоїтися і тверезо мислити, але його тіло вже рухалося до виходу з дверей.

"Не хвилюйтесь, я матиму це на увазі," - відповів Квін - "Я знаю ідеальну річ, щоб заспокоїти мене."

І перш ніж вони навіть встигли спробувати зупинити Квіна, він уже зник.

"Чи варто комусь йти за ним?" - запитала Лінда, сама не впевнена, чи це було правильне рішення.

"Я хвилююся не за нього," - відповів Бліп - "А за Паразитів, ми всі бачили, що він зробив проти Саншилдів..."

"Не хвилюйтеся за Квіна. Він не вбиватиме Мантіса, доки не переконається, що всі в безпеці" - сказав Сем. - "Таким вже є Квін. Наразі було б найкраще, якби ми ізолювали всіх з болем у животі, і спробували з'ясувати, чи є хтось ще, хто відчуває ці симптоми. По-перше, ми не знаємо, чи може ця штука поширюватися.

"Якщо Квін влаштує бійню на базі Паразитів, чи втрутиться Дейзі через порушення угоди?" - запитав Нейт.

"Я сумніваюся в цьому, зважаючи на поточний стан справ" - відповів Сем. - "Зазвичай вони там лише для того, щоб переконатися, що на той момент не почнеться повномасштабна війна. Якщо хтось порушить угоду, це призведе до того, що в майбутньому інші не захочуть її дотримуватися. Довіра буде зруйнована, і вас, ймовірно, занесуть до чорного списку інших фракцій за такий вчинок."

Потрапляння до чорного списку інших фракцій не віщувало нічого доброго. Різні планети мали різні ресурси, якими їм потрібно було ділитися. Це був простий факт. І саме тому фракції навіть у нинішні часи все ще торгували, хоча й докладали всіх зусиль, щоб не торгувати з тими, з ким вони, ймовірно, зіткнуться в битві.

Якби ніхто не хотів з ними торгувати, то їм довелося б покладатися на власні ресурси. Чого наразі у Сім'ї Проклятих було небагато, навіть такі базові речі, як харчові пігулки, закінчувалися. І людям також починало набридати просто їсти пігулки.

"Якщо ми зможемо довести, що вони першими порушили угоду, заразивши вас, тоді це не буде проблемою," – сказав Сем.

Інші взялися за справу й попрямували до медпункту. Їхні симптоми ще не були такими поганими, як у Денніса, але до нього торкнулися безпосередньо. Здавалося, це лише питання часу, перш ніж вони стануть такими ж, як він. Про всяк випадок Лінда пішла разом із зараженими, ізолюючи себе. Виходячи з командної кімнати, вони помітили дещо: одного з них не було.

"Де Сіл?" – запитав Фекс.

Наздоганяючи Квіна коридором, Сіл був не надто далеко позаду нього.

"Зачекай!" – крикнув Сіл і невдовзі після цього почав кашляти, залишаючи кілька крапель крові на підлозі та витираючи рот рукавом.

"Сіл, тобі слід повернутися й відпочити, ти не в порядку," – сказав Квін.

"Квін, я знаю, що ти зараз відчуваєш, я сам через це пройшов," – сказав Сіл. Коли він говорив ці слова, його горло почало стискатися від емоцій.

Квін згадав, що Сіл йому говорив, як він розповідав йому про своє минуле. Як і зараз, Сіл колись був сповнений люті, він ні про кого не дбав і навіть убив своїх друзів.

"Я знаю, на що здатні емоції. Якщо хтось мусить тебе стримати, то я єдиний, хто це може зробити."

Нічого не кажучи, Квін продовжував іти до телепортера, а Сіл слідував за ним. Коли вони прибули на планету, була лише одна ціль, до якої вони прямували. Узявши один з джипів, вони вирушили в дорогу.

Прямо зараз Квін був готовий битися з цілою фракцією самотужки. Тією, що складалася приблизно з тисячі з лишком членів. Якби це сталося, йому б знадобилися всі MC -клітини, які він міг би отримати.

Поки Сіл сидів у джипі поруч із ним, він продовжував кашляти і пітнів ще більше, ніж раніше. Щоразу, коли Квін дивився на Сіла, це лише ще більше злило його.

Нарешті вони прибули до зовнішньої стіни Притулку, де назовні стояло п'ятеро чи близько того охоронців. Вийшовши з транспортного засобу, він пішов до воріт, не сповільнюючи кроку і не вагаючись.

"Гей, знову ти?" - Сказав охоронець. - "Я казав тобі минулого разу, що ти не можеш просто так прийти сюди без запрошення. Ми заборонили всім членам Проклятих доступ до Притулку."

Мантіс очікував, що Фракція Проклятих приповзе назад до них, і повідомив охоронцям затримувати їх, якщо їх помітять. Чого вони не очікували, так це того, що Квін буде тут сам.

Один з чоловіків, що стояв позаду, почав надсилати повідомлення назад на базу Паразитів . Він не поспішав, адже вони бачили лише двох людей.

"Гей, стій, якщо ти підійдеш ближче, я ви…"

Між ними все ще була відстань близько п'яти метрів, і чоловік все ще не турбувався, але вже наступної секунди Квін опинився перед ним. Він не знав, що сталося потім, але інші це бачили. Кулак врізався йому в обличчя, і його відкинуло, тіло з гуркотом вдарилося об землю.

Його тіло лежало там нерухомо і не рухалося.

"Гей, гей, гей, це був Рон, він був Мандрівником Рангу С, він щойно побив його одним ударом!!!" - Сказали інші охоронці в паніці.

"Це надзвичайна ситуація Кур…"

Раптом чоловік відчув, як щось зісковзнуло з його зап'ястя, коли він говорив у нього. Коли він підвів погляд. Він побачив, що Квін тримає годинник у руці. Своїми кулаками він розтрощив годинник на шматки і дозволив уламкам впасти на землю.

"Давайте, атакуймо його всі разом!" - крикнув інший охоронець, і троє чоловіків кинулися вперед, готові використати свої здібності.

Однак, перш ніж вони встигли щось зробити, Квін розібрався з ними всіма, вдаривши одного ногою в голову, а потім вдаривши іншого кулаком, а останнього він жбурнув об стіну воріт.

Сіл, який йшов слідом, пішов і перевірив стан інших. На щастя, вони все ще мали пульс, але якщо їх залишити тут з їхніми травмами, вони скоро помруть. Коли медсестра намагалася вилікувати Сіла, він скопіював її здібність.

Він сподівався, що зі Здібністю Зцілення вище восьмого рівня він, можливо, зміг би зцілити себе або інших, але удачі не було. Тримаючи руку над пораненими, Сіл зцілив їх лише настільки, щоб вони не померли від ран, але й не змогли б підвестися найближчим часом, щоб спробувати зупинити Квіна.

"Можливо, зараз ви зі мною не погодитеся, але пізніше погодитеся", – сказав Сіл. Думаючи про двох людей, яких він найбільше шкодував, що вбив.

Стоячи перед воротами, Квін подивився на них. Він почав збирати свою Ци. Потім, спрямовуючи свою енергію, він тупнув ногою по землі, відступив і вдарив стіну з усієї сили. Виконавши удар Кров'яного Молота.

Гучний вибух пролунав по всьому Притулку, і пил та дим здійнялися повсюди. Частини стіни розлетілися назовні, в Притулок. Ті, хто мав корисні здібності, змогли заблокувати уламки, щоб нікого не поранити.

"На нас напали?" - запитав хтось.

"Це Фракція Проклятих?"

"Я думав, у нас була угода, чому вони б на нас напали?"

Коли пил почав осідати, вони побачили, як одна людина йде вперед.

"Де Мантіс?" - запитав Квін - "Це єдина людина, яка мені потрібна".