Розділ 696 — Всі обертаються

Стоячи там, Квін був не впевнений, що саме Мантіс мав на увазі своїми словами. Однак, у будь-якому випадку, він був певен, що той просто намагається збентежити його та відволікти цими словами. Було зрозуміло: відповідь і людина, яка зможе вирішити його проблеми, була прямо перед ним. Більше нічого не мало значення.

Дивлячись на інших, Квін шукав прямий шлях до Мантіса, який знаходився приблизно за тридцять метрів по той бік. Сильний запах крові вдарив йому в ніс з правого боку, і він раптом побачив чоловіка в капюшоні, який вистрибнув на нього.

Він миттєво відступив, а кулак чоловіка так сильно вдарив по землі. Пролунав гучний удар, і разом з ним каміння та уламки злетіли в повітря, залишивши невеликий кратер там, де приземлився його кулак.

Подивившись на Мантіса, Квін все ще бачив одного з чоловіків у капюшонах попереду та ще двох поруч з ним.

Той, хто напав на мене - не з них, тож був ще один? Чи всі вони мають однакові здібності, ці удари справді сильні? - подумав Квін.

Мантіс вибухнув сміхом, побачивши, як Квін ледве-ледве, дивом, ухилився від удару, врятувавши своє життя.

"Поглянь, як тобі важко впоратися з одним, а в мене є ще троє таких." – пояснив Мантіс - "Бачиш тих чоловіків? На них теж вплинула моя отрута. Розумієш, пройшовши болісний процес, їхні тіла стають такими. Вони стають майже надлюдьми, набуваючи величезної сили та майже не відчуваючи болю. Їхній розум не повністю при них, але вони слухаються мене з однієї причини: бо я єдиний, хто може їх врятувати. Шкода, що коли вони зайшли так далеко, то вже приречені на смерть, і тепер ніщо їх не врятує.

"Для всіх твоїх друзів це те саме, і Фракція Проклятих більше не існуватиме."

*****

Змагаючись, Меґан відчувала, як її свідомість згасає. Вона не знала, як довго перебувала в цьому становищі, але її розум то з'являвся, то зникав. Певною мірою вона була вдячна. Вона знала, що Денніс мав здатність перетворювати свої руки на смертоносний кіготь, і якби він це зробив, використавши всю свою силу, він би вже розчавив її дихальне горло. Вона була б мертва.

Це давало їй надію, що Денніс все ще контролює себе. Навіть якщо по його очах так не здавалося. Намагаючись щось зробити, щоб звільнитися, вона підняла руку, трохи вивернула її і спробувала активувати свою здатність. Якби ж вона могла хоч щось зробити, щоб відпустити його.

Щось маленьке почало формуватися в її руці, що виглядало як маленькі бульбашки, але потім вони швидко зникли, вона не могла залишатися притомною або сконцентруватися досить довго, щоб сформувати свою здатність.

Вибачте, я нічого не змогла зробити, щоб допомогти вам… - подумала Меґан.

У цей момент, заходячи до кімнати, інші прийшли з сусідньої кімнати, закінчивши огляд. Вони невимушено розмовляли між собою, деякі з них кашляли. Це знову розпалило надію для Меґан.

Все, що їй потрібно було зробити, це створити трохи шуму, і вона зрештою використала свою здатність, викинувши те, що виглядало як бульбашка у вазу з квітами, що стояла біля ліжка Денніса. Вона впала на підлогу, розбившись на друзки.

Поспішаючи до шуму і відхиливши завісу, Нейт побачив, як Денніс тримає Меґан.

"Що ти робиш, відпусти її!" - гукнув Нейт, коли він схопив Денніса за руку і спробував послабити його хватку, але навіть з усією своєю силою, він міг допомогти лише трохи. З часом отрута все більше впливала на нього, і він почувався неймовірно слабким.

"Денніс!, Денніс!" - крикнув він.

Червона струна була обмотана навколо руки Денніса, і хоча Фекс також був під впливом отрути. Він мав більше сили, ніж інші, зараз не час було приховувати свою силу, коли на кону стояло чиєсь життя.

Він обережно намотав струну між пальцями і відсмикнув руку від шиї Меґан. Вона впала на підлогу, хапаючи повітря; нарешті вона знову могла дихати, але їй знадобилося кілька хвилин, перш ніж вона змогла відновити сили.

Тепер, коли Денніс більше не тримав Меґан, він кинувся на найближчу до нього людину і замахнувся рукою на Нейта. Той встиг пригнутися, уникнувши удару.

"Це мало не відірвало мені голову".

"Я думаю, отрута щось зробила з ним! Погляньте на його очі!" – вигукнув Нейт, і наступної секунди він почав кашляти, через що спіткнувся. Не було часу ухилитися від наступної атаки, і його вдарила інша рука, що пронеслася повз, відкинувши його через усю кімнату аж у двері.

"Ця, чортова штука…" – прохрипів Нейт.

Денніс мав велику силу раніше як людина, а тепер він був ще сильнішим. Фекс не був впевнений, чи зможе він щось зробити, навіть попри те, як він почувався на той момент.

"Я з цим розберуся!" – вигукнула Лінда, пробігаючи повз них обох. Вона була єдиною людиною, яка була в стовідсотковій готовності, і вже починала освоювати свою силу. Коли вона наблизилася до Денніса, він розмахнувся обома руками разом, наче бейсбольною битою, врізавши ними в бік Лінди. Їй вдалося блокувати атаку ліктем, але в процесі він вилетів.

Відчувався пронизуючий біль, але й близько не такий, як раніше. Вона все ще відчувала біль, на відміну від Пітера, але він був сильно притуплений. Але до того часу, як вона дісталася до Денніса, вона вже зцілилася. Використавши свою велику силу, вона схопила Денніса за обидва зап'ястя і затягла їх йому за спину.

Фекс побачив у цьому можливість і поборов сонливе відчуття, яке мав. Він використав свою червону струну, щоб продовжувати зв'язувати руки Денніса.

"Думаю, це все, чим я можу допомогти наразі."

До кімнати увірвалася несподівана пара. Пол кинувся вперед з руками, що світилися зеленим, а Казз зупинилася в кімнаті і на секунду оглянула всіх.

"Тримайте його" – сказав Пол.

Денніса тепер утримувала Лінда, і коли Пол наблизився, він поклав свої зелені руки на спину Денніса, той негайно почав скиглити і кричати від болю.

"Що ти робиш, ти завдаєш йому ще більшого болю?" - запитала Лінда, занепокоєна тим, що, можливо, він і Казз працювали разом.

"Іноді найкращі ліки від отрути – це інша отрута", – сказав Пол.

Крик Денніса почав стихати, і зрештою він більше не кричав.

Вони отримали трохи перепочинку, поки не почули, як Нейт сильно кашляє, і зрештою, він теж виблював кров на землю.

"Чорт!" - Нейт сказав, витираючи рота - "Сподіваюся, ми всі не станемо такими, як Денніс , інакше хто нас стримуватиме?"

Це було велике занепокоєння, яке вони всі мали, адже їм усім довелося докласти зусиль, щоб просто взяти Денніса під контроль.

Повернувшись на склад, Квіну набридло слухати базікання Мантіса . Все, що він говорив, лише доводило, що йому бракує часу. Він знову почав іти вперед до них.

"Ха-ха, ідіоте, позбудься його!" - сказав Мантіс .

Чоловік у капюшоні, який щойно зробив великий кратер, стрибнув перед Квіном і відвів кулак, готовий рознести його тіло на шматки. Всередині Мантіс верещав, як маленька дівчинка, уявляючи, як зухвалий шибеник вибухає на шматки.

"Ти, навіть не уявляєш," - сказав Квін - "Ти й гадки не маєш, хто я!"

Тупнувши ногою об землю, Квін приготувався і виконав рухи Удару Молота. Роблячи це, він активував своє Тіньове Оснащення, надягаючи свої наручі, звірине спорядження та маску, що надавало йому всіх додаткових характеристик.

Маска була призначена для покращення його сили, і вперше, проти іншої людини, Квін не стримуючись, завдав удару кулаком.

Коли вони двоє зіткнулися, сама сила змушувала власну руку чоловіка в капюшоні руйнуватися всередині себе, сила від удару була настільки потужною, що вітер відчувався, розвіваючи волосся Мантіса з іншого кінця кімнати.

Нарешті, верхня половина тіла чоловіка в капюшоні зникла, залишилися лише його ноги, які впали на землю.