Розділ 709 — Я інша

Почувши, як говорить таємнича дівчина, вони дивувалися, який же студент буде настільки сміливим, щоб вимовити ці слова. Можливо, за спиною, але не прямо в обличчя.

Хоча багато студентів там мали ті самі думки. Вони глибоко в душі відчували ту ж образу проти прямих нащадків. Звісно, не всі нащадки були такими. Але в кожній групі були ті, хто вів за собою. Штовхаючи інших до схожих думок, впливаючи на них. Це спричинило розкол між звичайними вампірами та тими, хто живе в замках.

Вампіри повинні мати змогу висловлюватися та розповідати своїм лідерам про турботи, які вони мали. Лідери родин були там не лише для того, щоб захищати їх, а й щоб покращувати їхнє життя, але останнім часом молоді вампіри ставилися до них більше як до рабів, а не як до побратимів, за яких вони відповідали. Проте, жоден з них не наважувався скаржитися через страх.

Ось чому те, що хтось висловився перед усіма ними, стало такою несподіванкою для всіх. Коли вони обернулися, щоб подивитися на неї, вони не впізнали її, але було багато вампірів, які вирішили просто жити зі своїми родинами і з'являлися лише пізніше.

Причиною того, що вони не впізнали Ерін як одну з людей, що приходили атакувати нещодавно, було те, що її риси обличчя та колір волосся змінилися з останнього разу, коли вони її бачили. До цього вона була блондинкою, але тепер її волосся було чорним.

"Я знаю ваш тип", – сказала Ерін. Вона продовжила, ігноруючи смертельні погляди, які Ніку кидав їй у відповідь.

"Наш тип?" – відповів Ніку. – "Ти маєш на увазі нас тут, тих, хто має шанс стати лідером, тих, хто захищає вас".

"Лідер? Усе, що я бачу, це дитина, якій усе влізло в голову. Я бачила справжнього лідера раніше." - Вона згадала свого батька, який захищав планету, ризикуючи власним життям - "Такі лідери як ти, коли наставали проблеми, були першими, хто тікав. Лідери мають здобувати повагу свого народу. Люди обирають слідувати за ними, а не бути примушеними. Навіть якщо ти маєш титул лідера, ти ніколи ним не станеш."

На цей момент усі, хто був поруч з Ерін, відійшли вбік. Вони зовсім не хотіли, щоб їх асоціювали з нею, і єдиними, хто все ще стояв поруч, була та сама група, що прибула разом з нею.

"Можливо, нам варто трохи заспокоїтися, га, Ерін, це ж лише перший день?" – нервово промовила Емі.

Вона знала, що вони, ймовірно, стануть мішенню для кількох людей тут і там, але сподівалася, що минулі вчинки та сила Ксандера відлякають більшість з них. Вона ніколи не думала, що нащадки відвідуватимуть ту саму школу. Навіть Ксандер зі своїми навичками не мав шансів. Тепер, коли Ерін роздратувала нащадків, вони стануть центром уваги та більшою мішенню.

Однак вона також не знала сили Ерін. Вона ніколи раніше не бачила, як та безпосередньо б'ється, і дивувалася, звідки береться ця дивна впевненість.

Ніку розмірковував, що сказати, коли помітив людей, які стояли поруч із надокучливими дівчатами. Він сподівався довести її неправоту і змусити цю фурію замовкнути, але побачивши певну особу, він знайшов ідею. Його сердитий погляд змінився усмішкою.

"Тепер я розумію, чому ти так викаблучувалася» - сказав Ніку. – «Це тому, що Ксандер стоїть там, за тобою, так? Я чув, що він колись був найперспективнішим учнем школи і його навіть запрошували приєднатися до першої родини. А ти, я чув, переїхав до десятої родини. Тебе зробили простою нянькою? Було б краще, якби ти заткнув роти цим своїм дівчатам!"

Ці коментарі тепер розлютили навіть Емі.

"Що ти сказав, ти, сопливий шмаркачу!» - крикнула у відповідь Емі. – «Нам не потрібен його дозвіл говорити, ми можемо говорити самі за себе. Подивись на себе, Ерін мала рацію, ти дитина. Ти вже перестав смоктати материні груди?!"

Переживаючи, що, можливо, Ерін зайшла надто далеко, Ксандер ані на секунду не подумав, що справжньою людиною, яку йому потрібно було тримати під контролем, була Емі.

Інші нащадки, які стояли за Ніку, почали посміюватися з коментарів, і це лише ще більше його розлютило.

"Подивимося, хто сміятиметься останнім", - сказав Ніку.

"Відступи", - сказала Ерін.

Раніше за всіх Ерін знала, що ось-ось станеться; вона могла розпізнати завдяки своїй здібності, що зміни в його аурі стали агресивними, і вона вже виривалася перед ним. У наступну секунду він уже рухався з витягнутою рукою.

"Емі!" - вигукнув Ксандер, який був найближче до неї. Він відтягнув її назад, з дороги, і зібрався вдарити Ніку, але порівняно зі швидкістю Ніку, кулак Ксандера здавався таким, що рухається в уповільненій зйомці.

Ніку пригнувся і зробив підсічку, збивши Ксандера з ніг. Перш ніж Ксандер встиг спробувати щось іще, агресивним тупотінням він не тільки притиснув руку Ксандера, але й розтрощив її.

"Ха-ха!" - Ніку широко розсміявся - "Бачите це? Ось у чому різниця між нами, нащадками, і всіма вами іншими. Навіть найсильніший з вас нам не рівня."

"Відійди від нього," - сказала Ерін, наближаючись до них двох з рукою на руків'ї свого клинка. Вона змінила клинок на схожий із катаною, яким користувався б Лео, але за спиною вона все ще мала довгий меч.

"Я щойно переміг вашого лідера, що, на твою думку, ти можеш зробити?" - запитав Ніку.

Нічого більше не кажучи, коли Ерін опинилася на відстані удару, одним плавним рухом вона витягла свій меч, готовий вдарити Ніку.

Пролунав гучний дзвін, який зупинив її клинок.

"Як він це заблокував?" - подумала Ерін.

Коли вона подивилася на того, хто заблокував її атаку, це був не Ніку.

"Що тут відбувається, та ще й у перший день?" - сказала Сільвер.

"Це Вампір-лицар Сільвер!" - вигукнули та сказали студенти.

"Вона знову викладатиме в школі?"

"Мабуть, так, напевно, тому вона тут, так?"

Лезо було зупинене загартованою рукою Сільвер, і схоже було, що Сільвер використала навичку загартовування крові, оскільки її кінчики пальців були вкриті кров'ю.

"Усі. Негайно розійдіться по своїх заняттях. Я не потерплю цього в перший же день," - скомандувала Сільвер, і всі почали виконувати.

Сільвер переконалася, що прямі нащадки увійшли до школи деякий час тому, перш ніж дозволила Ерін та її групі рушити.

Піднявши руку, вона відчула легкий колючий біль і побачила, що долоня була порізана.

Це твоя учениця Лео, я бачу, що вона сильна. Але й небезпечна також. Якби я не зупинила цю атаку щойно, то голова Ніку вже котилася б по підлозі.

Прямуючи до школи, Ерін продовжувала тримати очі заплющеними і поводилася так, ніби інциденту, що щойно стався, ніколи й не було. Вона хотіла використати кожну можливу нагоду, щоб тренувати свою нову здібність.

Вона не була схожа на Лео, і їй потрібно було якось підвищити свій рівень.

Я змогла побачити його ауру досить чітко. Але здавалося, це тому, що він був досить буйний і мав багато енергії.

Проте, під час тієї невеличкої сутички вона помітила ще дещо. Вона відчула щось інше, коли її агресія піднялася до Ніку. Що шокувало її більше за все, так це аури, які вона бачила.

Всі навколо них, слабкі чи сильні, мали ауру одного кольору. Існували відмінності між підкласами, як-от Емі, тощо, але вони були схожі. Однак була одна людина з абсолютно іншою аурою, і це була вона сама.

Квін, ти мені збрехав про те хто я? - подумала Ерін.