Розділ 757 — Що таке Ци?

Побачивши тіло Лейли, що так лежало на підлозі, Квін не кинувся до неї, його не охопила лють. Натомість його розум повністю спорожнів. Здавалося, він насправді не розумів, на що дивився, ані як таке могло бути можливим.

Ні. Ні, я ж дав їй команду, правда? Я сказав їй не втручатися. То як це сталося?

Квін не знав про все, що Лейла зробила заздалегідь. Знаючи, що її мати цілком можливо загине в цьому бою, вона мусила переконатися, що цього не станеться, не лише для себе, а й для Квіна також.

Якби Лейлі довелося обирати, кого вона більше підтримувала в цьому бою - Квіна чи свою матір, то це був би Квін. Щоразу, коли вона думала про це, саме до цього поверталися її думки.

Зрештою, Лейла не тільки не хотіла смерті своєї матері, але й не бажала, щоб Квін став великою мішенню для Чистих. Він ще не був до цього готовий.

Заздалегідь, коли Лейла звернулася з благанням до матері та попередила її, вона простягнула руку й схопила її за долоню. У той момент вона активувала навичку Духовний партнер. Навичка, будучи активованою, дозволяла Лейлі обирати, які атаки вона прийматиме на себе. Будь-яка шкода, що мала бути завдана Люсі, поверталася б і завдавалася їй.

Коли Квін почав брати гору в бою, вона спробувала активувати навичку, але це не спрацювало. Навичка не активувалася, оскільки щось зупиняло її, і слова Квіна відлунювали в її свідомості.

Оскільки на її матері раніше вже активували цю навичку, вона думала, що все буде гаразд, і оскільки це була навичка, яка не завдавала жодної шкоди Квіну та й справді не змінила б хід бою, вона вважала, що вона активується. Але в глибині душі вона знала, що робить, знала, що це втрутиться в матч.

Саме тоді вона почала замислюватися: як насправді діяла команда Квіна? Були обмеження, адже вона пам'ятала, що рада говорила їм стежити за Полом. Навіть якщо Квін наказав Полу нікому не розповідати, це тривало б лише певний час, і коли Квіна не було поруч, Пол міг говорити з ким завгодно. Саме це й турбувало раду.

Була низка параметрів, які вони все ще не розуміли щодо цієї навички: як довго вона триватиме, наскільки детальні інструкції потрібно давати, чи є якийсь обхідний шлях.

Думаючи про це, Лейла почала зосереджуватись на деяких далеких спогадах. Відтоді, як її обернули, щоб контролювати свої емоції, вона навчилася добре уявляти себе в певних ситуаціях; вони мали здаватися реалістичними, так, ніби вона була там. Це було ще легше робити, коли навколо неї були негативні емоції, оскільки їхні почуття проникали в неї, і на той час у неї були ідеальні двоє людей, сповнених негативу.

Поглинаючи дим, спогади почали напливати, і вона почала уявляти себе в минулому в різних ситуаціях. Їй потрібно було зробити так, щоб її там більше не було, а битва все ще тривала перед нею. Через деякий час вона придумала в голові сценарій, де їй довелося використати навичку, але це не мало жодного стосунку до Квіна.

Зовнішній світ більше не існував, і лише думки в її голові здавалися реальними.

В її грудях з'явилося сяюче відчуття, оскільки її навичка активувалася, і тоді, коли вона відкрила очі й подивилася вгору, вона зробила це в найгірший момент. Бо Квін був готовий завдати її матері нищівного удару, удару надзвичайної сили.

"Квін, ні, будь ласка!" - крикнула вона.

Навичка вже була активована, і побачене перед нею нічого не змінило. Єдине, що вона могла зробити, - це поглинути залишки смогу, наповнюючи себе силою. Якщо вона збиралася прийняти цей удар, їй потрібно було зцілитися від нього.

Зі смогом негативних емоцій вона почала частково еволюціонувати у свою наступну форму, але перш ніж вона усвідомила це, на її грудях з'явилася велика рана, і вона впала на підлогу.

Поки Квін стояв там із порожнім виразом обличчя, навіть не підбігаючи до Лейли, це була ідеальна можливість для Люсі завдати удару, але вона цього не зробила. Замість цього вона спробувала підбігти до Лейли, але впала й спіткнулася.

Вона все ще страждала від ран, яких їй завдали раніше. Внутрішньо вона була поранена, а її колінна чашечка розбита.

Купол тіні, що оточував їх двох, почав опускатися, і ситуація ставала зрозумілою для інших: вони бачили Люсі, поранену на підлозі, що трималася за одне коліно; Квіна, який стояв із порожнім поглядом; і нарешті Лейлу в калюжі власної крові.

"Швидко!" - вигукнула Люсі - "Матч закінчився, ми програли, хтось, просто допоможіть моїй доньці!" - Раптовий біль пронизав її груди, коли вона вигукувала ці слова. Нестримні сльози почали текти по її обличчю.

Члени Чистих були приголомшені цією сценою, адже ніколи раніше не бачили, щоб Люсі так поводилася. Вона була їхньою холоднокровною лідеркою, яка навіть до своєї доньки ставилася як до чогось, що можна замінити в будь-який час. У деяких випадках з нею поводилися ще жорстокіше.

Гейлі повернулася після того, як деякий час доглядала за Пітером, і одразу кинулася на Арену, щоб подивитися на Лейлу, яка лежала на підлозі. Рана була настільки великою, що крізь отвір у її грудях можна було побачити підлогу.

Це виглядає недобре, частина серця зруйнована... але як, в біса, вона жива? Хоч би що там було, вона не проживе довго, якщо я нічого не зроблю.

Гейлі взялася до роботи. Схоже, тіло вже намагалося залікувати себе раніше, і це була єдина причина, чому вона досі була жива. Однак її тіло могло зробити не так вже й багато. Навіть з цілющими здібностями Гейлі та природними регенеративними здібностями тіла, їм пощастило б повернути її до життя.

"Що відбувається?" - спитала Люсі, задихаючись від сліз.

"Вона помирає швидше, ніж я можу її зцілити", - сказала Гейлі - "Боюся, я нічого не можу вдіяти. Було б найкраще, якби ви попрощалися з нею зараз, поки вона ще може чути ваш голос."

Почувши це, Квін ще більше поринув у дивний стан душі.

Ні, це я зробив з нею, вона ж мусила використати свою здібність, так? Хіба я нічого не можу зробити? Хіба я не можу врятувати її, як інших?..

На відміну від попереднього разу, коли хтось був на порозі смерті, Квін міг перетворити їх, щоб врятувати, але цього разу так не було. Отямившись, він кинувся до Лейли. Її очі ледь були відкриті, і вона бачила лише розмиті фігури над собою.

Перше, що Квін спробував, було дати їй кров зі своєї Фляги.

"Що ти робиш?" - запитала Гейлі - "Як це має допомогти?"

"Просто залиш мене в спокої!" - закричав Квін - "Я мушу щось спробувати!"

Хоча вона не була вампіром і не потребувала крові, він все одно спробував. Відповіді не було. Далі він порізав собі руку і спробував напоїти її своєю кров’ю. Він не зовсім розумів, що ним керувало, можливо, він міг би активувати інший кривавий ритуал, перетворивши її на щось інше, або, можливо, його кров наділила б її силою, як це сталося з Пітером.

Проте відповіді все ще не було. Люди, що спостерігали збоку, вважали це відчайдушним вчинком незнайомця, який намагався щось зробити. Вони не розуміли, чому він поводився так, адже дівчина навіть не була в його команді.

"Рухайся, ідіоте!" - сказала Люсі, відштовхнувши Квіна і впавши на коліна на підлогу. Сльози вже не котилися по її щоках, наче вона змирилася з тим, що мало статися.

"Добре, схоже, ти все ще жива," - сказала Люсі, відсунувши її вбік, і саме тоді вона побачила два невеликі горбки на її маківці - "Я знала, що ти щось від мене приховувала."

Потім вона поклала обидві руки на рану на її животі й залишила їх там.

"Знаєш, коли ти народилася, я ненавиділа тебе. Я ненавиділа тебе всією душею, бо щоразу, коли я дивилася на тебе, ти нагадувала мені його. О, як же сильно ти була схожа на нього, а не на мене.

Я знаю, що не повинна була звинувачувати тебе, невинну дитину, за те, що зробив він, але я нічого не могла вдіяти. Коли організація попросила когось добровольцем проникнути в академію та використати здібність, я одразу обрала тебе. Чому? Тому що я не хотіла бачити тебе більше ніколи.

Але потім ти повернулася, знову прийшла до мене з якоїсь дурної причини. Щоразу, коли ти йшла, ти якимось чином поверталася в моє життя. Ти така ідіотка.... схоже, принаймні в цьому аспекті ти пішла в мене. Лише тепер, бачачи тебе такою, я усвідомила, як сильно я дбаю про тебе."

Гейлі не могла повірити в те, що відбувається, але колір шкіри та рана на її тілі почали затягуватися. Це було не інакше як диво. Коли вона повернулася, щоб подивитися на Люсі, аби побачити, що та робить, то помітила, як її руки змінювалися щомиті.

Шкіра на її руках ставала тоншою, зморшкуватішою, а її обличчя та волосся старішали щомиті. Прямо на її очах вона перетворювалася на стару жінку.

"Знаєш, що таке Ци?" - сказала Люсі - "Це життєва енергія. Використовуй її з розумом." - Вона відірвала руки від живота Лейли, і її тіло впало набік. Її серце більше не билося.