Розділ 784 — Сила Драуґра

Перед запланованим нападом троє членів Альянсу зібралися всередині корабля Чистих. Це були Талк, Фарін та Кубо. Ці троє були тими, хто свого часу об'єднав кілька фракцій і були близькі до того, щоб стати великою силою, аж поки не перейшли дорогу Чистим і незабаром після цього стали частиною їхньої групи.

Усередині самого корабля вже не було жодних членів Чистих, лише ті, хто був вірний лідерам фракцій. Оскільки члени Чистих нібито вже втекли з планети, або принаймні так Талк сказав іншим лідерам.

Натомість було розроблено детальний план, щоб позбутися Фракції Проклятих. Люсі користувалася великою повагою серед Чистих. Не лише тому, що вона була однією з вищих лідерів, а й тому, що вона також була однією із засновників Чистих. Були певні люди серед Чистих, як-от номер 1, які займали владні позиції лише завдяки своїй силі.

Її смерть стала б величезним шоком для лідера пана 0. На власні очі побачивши силу Чистих, Талк, Фарін і Кубо відчували, що знають, хто є найсильнішими людьми у світі. Це були люди з Чистих. У них не було жодного сумніву, навіть після загибелі Люсі від рук Фракції Проклятих.

Вони відчували, що одного дня Чисті правитимуть, і якщо це так, то їм потрібно було зайняти владні позиції та заслужити довіру, а найкращий спосіб – це позбутися людей або принаймні завдати серйозної шкоди тим, хто забрав одного з їхніх улюблених лідерів.

Фракція була нічим без своїх послідовників, тому позбавлення їх від цих послідовників, швидше за все, поставить Квіна та інших у становище, коли їм доведеться приєднатися до когось іншого, принаймні такою була їхня логіка.

Увійшовши на проклятий корабель, там були троє лідерів та близько сотні членів Чистих позаду них. Що стало для них несподіванкою, коли вони вперше піднялися на борт, так це те, наскільки порожнім був корабель, враховуючи його розміри.

Це було тому, що більшість членів не мали потреби залишатися на кораблі й відпочивали вдома на своїх планетах, доки їх не потрібно було б викликати. Тож залишилася лише символічна група людей.

"Це лише полегшує наше завдання, давайте захопимо весь цей корабель!" - вигукнув Кубо, і троє з них розділилися на три різні групи, з трьома силами однакового розміру.

Талк розпочав свою розправу в головному залі корабля, що вів до різних відсіків. Вони билися з Фракцією Проклятих, і Вевіл одразу ж пішов повідомити Лінду про присутність ворога.

Одночасно Фарін вирушила на лівий бік корабля, а Кубо – на правий, зі своїми невеликими групами.

Перше, що промайнуло в голові Талка, було те, що бій виявився дещо складнішим, ніж він спочатку думав. Він гадав, що Фракція Проклятих буде слабкою. Вони були новою фракцією, тому не могли мати гарного спорядження, а більшість із них походила з безіменних фракцій.

Однак вони багато чого навчилися, перебуваючи з проклятими та виживши після нападу Саншилдів – однієї з найсильніших родин, що коли-небудь існували. Невдовзі прибула Лінда, і її кров почала кипіти, коли вона побачила, хто стоїть за нападом.

"Вевіле, переконайся, що ніхто не загине, допоможи тому, хто в найбільшій скруті," – сказала Лінда, продовжуючи йти вперед.

Вевіл рушив туди, куди міг, використовуючи свою надшвидкість та кинджал, щоб зупиняти смертельні удари, а тих, хто вже був серйозно поранений, він намагався віднести та відсунути вбік поки що. А Лінда продовжувала йти вперед, не сповільнюючись і не пришвидшуючись.

Один із членів наблизився зі своїм клинком, і вона викинула кулак, навіть не дбаючи про те, чи він поріже її шкіру. Клинок ледь зачепив шкіру на її кісточках пальців, перш ніж її кулак врізався в обличчя члена Чистих. Його відкинуло через кімнату одним ударом.

Поруч тривав інший бій, вона вдарила чоловіка ногою, і його ноги були розтрощені, коли його тіло кілька разів крутнулося в повітрі, перш ніж приземлитися на землю. Незабаром члени, усвідомивши, якою загрозою вона була, почали зосереджувати свої атаки на ній, але вона розправлялася з ними всіма одним ударом і продовжувала рухатися вперед, немов робот, якому дали команду.

"Ми щойно віднайшли мир як люди, а такі, як ти... мусять його руйнувати!" - гукнула вона.

Нарешті, здавалося, хтось успішно встромив меч їй у спину, але обернувшись, вона вдарила кулаком по клинку посередині, відламавши більшу його частину, перш ніж жбурнути його назад у нападника, потім витягнула клинок зі свого тіла, ніби він не завдавав їй болю.

Рана загоювалася, і водночас у ній наростав голод, але її лють вже була настільки великою, що їй було байдуже.

"Ха, ти сильний, тож твоя здатність, мабуть, сила, я так припускаю, але дозволь мені сказати тобі, є причина, чому мене звуть Талк, мене створили за образом персонажа, який має нелюдську силу і трохи зелений!" - гукнув він, кидаючись вперед з кулаками.

Спорядження Талка було чудовим, і він здавався трохи швидшим за Лінду. Він завдав потужного, сильного удару їй у живіт. Удар був потужним, але вона не здригнулася і продовжила завдавати власного удару у відповідь, влучивши йому також у живіт.

Я ношу броню легендарного рівня, і все одно відчуваю її силу - подумав він - Але якщо мені боляче, то їй теж має бути боляче! - подумав Талк, продовжуючи завдавати удар за ударом.

Їм обом було байдуже, чи отримають вони поранення, і вони продовжували бити одне одного, але з часом поволі один із них ставав переможцем. Талк невдовзі почав втомлюватися.

У неї вже має бути кілька зламаних кісток, але її сила весь цей час залишається незмінною.

Поки Талк накопичував пошкодження, Лінда зцілювалася після кожної атаки. Її сила була слабшою через здатність Талка до сили та його броню, а швидкість була повільнішою, але відсутність болю під час отримання ударів та її регенеративні здібності врешті-решт зробили б її переможцем.

Останній удар Лінда завдала у побите обличчя Талка. Його очі були порізані, і кров стікала на його броню. Він спробував скрутити тіло, щоб ухилитися, але відчув гострий біль, і зламане ребро зупинило його.

Чистим ударом в обличчя цей удар нокаутував його.

Я це зробила - подумала Лінда.

Вона впала на коліна, відчуваючи слабкість, не через біль, а тому що щось відбувалося в її тілі. Вона повернула голову, щоб подивитися позаду, і побачила, що не тільки Вевіл встиг допомогти іншим, але й прибуло підкріплення через портали, здебільшого з планет Паразитів, і, схоже, вони теж майже закінчили.

Мені потрібно перевірити, чи з іншими все гаразд - подумала Лінда, коли намагалася підвестися, але в її шлунку відчувcя неймовірний спазм голоду. Такий, якого вона ніколи раніше не відчувала.

Вевіл, побачивши це, кинувся до неї.

"Усе гаразд, Ліндо? Щось сталося?" - запитав він, але бачив лише, що вона тримається за живіт.

Це через те, що я отримала занадто багато поранень? Чи означає це, що мені доведеться... їсти... - подумала вона.

Квін намагався годувати її в минулому, і вона справді трохи поїла, але сама думка викликала у неї нудоту. Як і Пітер у подобі Драуґра, їй потрібно було їсти людську плоть, але, на відміну від Пітера, коли він був Гулем, це не було обов'язковим, якщо вона не отримала занадто багато поранень.

Проблема була в тому, що в такому стані вона не змогла б дістатися до кухні.

"Вевіле, виведи всіх звідси!" - спромоглася пропищати вона.

"Але як це допоможе тобі?"

"Просто зроби це!" - огризнулася вона йому у відповідь, і в її очах з'явився дивний погляд. Прибравши місцевість, Вевіл вирішив залишитися, про що Лінда не знала. Він бачив, як вона на підлозі озиралася навколо, а потім почала повзти, повзти до Талка, якого вона щойно побила.

Що вона збирається робити? - подумав Вевіл.

Наступні кілька митей Вевіл ледь стримував нудоту. Те, що він бачив, як вона робила з тілом Талка.

Це було єдине, що могло вгамувати біль, але незабаром біль у її тілі змінився печінням.

Сама того не усвідомлюючи... вона еволюціонувала.