Розділ 788 — Знайти Квіна

Ті, кого відправили на полювання, терпляче чекали над великою тріщиною, що утворилася на поверхні планети. Вони викликали менші кораблі до свого пункту призначення, а потім планували пройти крізь тріщину в пошуках Квіна та Звіра демонічного рівня.

Проте, поки чекали, їм довелося прийняти кілька рішень. Можна було взяти лише невеликі кораблі, тому замість тієї команди, яку вони привезли з собою, туди мала спуститися невелика група, і тепер вони вирішували, хто саме піде.

"Ми мусимо бути чесними із собою", – сказав Оуен - "Майже кожен тут практично марний у боротьбі проти Звіра демонічного рівня. Ми знали, що це буде велика істота, тому привезли великі сили, але ми ніколи не здогадувалися, що це буде захисний тип. Якщо ми візьмемо з собою більше людей, то вони лише заважатимуть, або є шанс, що вони не повернуться".

Інші присутні на зборах кивнули у відповідь, зрештою, це мало сенс. Тепер залишалося лише питання, кого обрати. Зі сторони Проклятих Сіл вже твердо заявив, що піде, Фекс також погодився.

Щодо інших, хоча Сем був хорошим стратегом, брати його туди було б ризиковано, а Денніс і Нейт знали, що вони не зовсім готові до цього виклику. Пол міг би добре впоратися, але у нього не було відповідного спорядження, щоб завдати значної шкоди. Отже, єдиними двома обраними були Сіл та Фекс.

Військові обрали Оскара та Дюка, а також Оуена, члена родини Ґрейлаш, та ще одного члена. Тоді як, на диво, Мона заявила, що залишиться нагорі.

"Мій звір недостатньо сильний, щоб впоратися з тією штукою," - сказала Мона - "Я думала, що коли з'являться менші краби, я зможу їх контролювати, але, здається, це пов'язано зі Звіром демонічного рівня. Крім того, хтось має захищати тих, хто на поверхні. Ми зачекаємо тут, і якщо ваші кораблі будуть знищені або вам знадобиться допомога, ми легко зможемо надіслати додаткову підтримку."

Іншим це не надто подобалося. Оскільки Мона була однією з лідерів родини, вона отримала б велику винагороду з цього спільного полювання. Мало того, вона також тримала в таємниці від усіх пристрій для визначення місцезнаходження демонічного рівня, що викликало в інших неприємний присмак. Проте було правдою, що Мона насправді небагато зробила. А угоду вже було погоджено заздалегідь.

"Я хотів би зголоситися піти також. Я можу допомогти вам легше знайти та визначити місцезнаходження Звіра демонічного рівня," - сказав Лоґан, піднявши руку.

Оскар подивився на Лоґана, який мав невелику статуру та невеликий цифровий пристрій біля себе.

"Це дуже небезпечне завдання, хлопче, і хоча я захищатиму тебе, я захищатиму власне життя та тих, хто мені близький, перш ніж захищати тебе."

"Не хвилюйтеся, я можу подбати про себе," - сказав Лоґан.

Правда полягала в тому, що їм був потрібен хтось такий, як Лоґан, щоб піти з ними, тому не було великого тиску проти нього, коли він попросив приєднатися.

Зрештою, Гелен та її дві сестри також погодилися приєднатися, але їхня робота була б іншою. Вони добре прикривали їхній тил від звірів, коли лідери йшли в атаку. Цього разу вони відповідали б за захист кораблів, на яких вони приземляться.

Вони припускали, що ця внутрішня зона планети може бути заповнена небезпечними істотами.

Нарешті, було ще двоє людей, які зголосилися: Бонні та Войд.

"Ти ж знаєш, що все одно нічого не зможеш записати" - сказав Оскар. – "Навіщо ризикувати своїми життями?"

"Ми мусимо скласти звіт про це, я знаю, що це буде великий переломний момент для всього світу", - сказала Бонні.

Завдяки її рішучості та чистій силі волі інші зрозуміли, що вона не прийме відмови, тож ті, хто мав спуститися на внутрішню планету, були визначені.

Нарешті прибули кораблі, але оскільки їх прямувало мало, потрібен був лише один корабель. Однак інші два, що також були привезені, залишилися в режимі очікування, під захистом Мони на випадок, якщо знадобиться додаткова допомога.

Щойно всі піднялися на борт, їм побажали успіху, і вони вирушили в путь.

На кораблі всі зайняли свої місця, і Лоґан взяв на себе керування кораблем, заявляючи, що має найбільший досвід. Коли вони побачили, що він зміг керувати ним, лише поклавши руки на панель управління, вони швидко дозволили йому взяти на себе керівництво.

"Усі пристебніться, стискайте м'язи живота якомога сильніше. Ми будемо спускатися зі швидкістю, що перевищує ту, з якою може летіти цей корабель, ваші нутрощі відчуватимуть, ніби їх виривають з вас. Оскільки я попереду, якщо вас знудить, то блювота полетить на мене."

Корабель був готовий, і незабаром почав спускатися у чорну тріщину. Пірнаючи глибоко вниз, спочатку це була стабільна повільна подорож, оскільки вони використовували свої ліхтарі для навігації крізь тріщину, переконуючись, що не вдаряться об жодну зі стін.

"Що за... це все?" - сказав Фекс - "Я думав, буде набагато гірше, ніж..."

Щойно корабель минув певну точку, відчулося, ніби велика сила тягне їх униз. Їхні шлунки ніби провалювалися всередину, аж до кінчиків пальців ніг.

"Аррр! Мене зараз знудить, мене зараз знудить!" - закричав Фекс.

"Тільки посмій, красунчику!" - крикнула Айві, оскільки саме вона сиділа перед ним - "Я зв'яжу тебе і шмагатиму, доки з тебе шкура не злізе, якщо тебе знудить."

Група продовжувала падати з великою швидкістю, а потім вони побачили світло. Пролетівши крізь нього, вони продовжили падати, і в потрібний момент Лоґан увімкнув двигуни, щоб збалансувати корабель.

Це була жорстка зупинка, і саме тут мала початися справжня мука для інших. Зрештою, коли все заспокоїлося, Фекс швидко розстебнув ремені та попрямував просто до бортового туалету, але, не добігши зовсім трохи, зумів виблювати все на підлогу.

Група швидко приземлилася і залишила корабель, оскільки запах був надто нестерпним для них.

"Що ти, в біса, їси?" - запитала Айві.

Чесно кажучи, Фекс не знав, як відповісти на це запитання.

Озирнувшись навколо, вони побачили лісову місцевість, і Сіл одразу ж почав шукати будь-які ознаки Квіна поблизу, але нічого не побачив.

"Існувала певна відстань, з якої він міг упасти, він не міг піти надто далеко звідси," - сказав Лоґан.

"Що ти робиш?" - запитав Дюк, підходячи до Лоґана - "Доставай свою машину, і давай шукати того Звіра демонічного рівня."

Лоґан кілька секунд дивився на Дюка, у школі вони нечасто спілкувалися, але він усе одно не любив цього чоловіка через проблеми, які той спричинив.

"Ні, ми тут, щоб спершу знайти Квіна, а потім вже виявити Звіра демонічного рівня" - сказав Лоґан.

"Ти щойно бачив, з якої висоти ми впали?" - відповів Дюк. - "Ти думаєш, той шмаркач живий, ти просто марнуєш наш час. І яке тобі до нього діло? Пам’ятай, Мони тут немає, щоб тебе захищати."

"Але я є", - сказав Сіл, випустивши блискавку, яка вдарила просто перед тим місцем, де стояв Дюк. Він підкрадався все ближче й ближче до Лоґана, і було зрозуміло, що якби він посунувся ще ближче, вона б в нього влучила.

Оскар збирався знову відчитати Сіла, але всі вони невдовзі почули тупіт гучного звіра. Земля вібрувала, і було чутно, як ламаються гілки дерев. Потім, визирнувши з-за дерев, можна було побачити звіра з довгою шиєю, і коли він нарешті з'явився із зелені на їхню ділянку, його велике тіло було схоже на динозаврів давнини.

Швидко витягнувши один зі сканерів, Лоґан швидко відсканував звіра перед собою.

"Обережно, це звір легендарного рівня" - попередив їх Лоґан.

Інші готувалися до бою, Оскар витягував меч, а Оуен готувався стріляти. Потім повз усіх них промайнув спалах синьої блискавки, влучивши звіру в шию, через що його голова відпала і вдарилася об підлогу. Звір був мертвий.

Коли вони обернулися, усі вони побачили, що вона виходила від Сіла.

"Спершу ми шукаємо Квіна" – сказав Сіл.