Розділ 825 — Повернення лідера

Вийшовши із замку, інші тепер йшли головним поселенням вампірів. Вони не могли відірвати очей від побаченого і були змушені коментувати все нове, повз що проходили. Єдина, кого більше не було з ними - Казз , оскільки її місія була виконана, і вона мала повернутися до свого лідера.

Коли вона покидала групу, не було солодких прощань. Багато хто з них знав, що через неї їхнє життя стало важчим, але Квін все ж таки ледь помітно кивнув їй у знак подяки.

"Це схоже на суміш старого та нового. Тут є технології, такі ж передові, як і ті, що використовуємо ми, деякі речі навіть кращі, але стиль цих речей... справді старий", – прокоментував Сем .

У певному сенсі складалося враження, що вони якось граються з тим, як одягнені всі навколо. Носили висококласний одяг, який майже ідеально сидів, а багато дівчат також носили готичні сукні.

Коментуючи технологію, лише пізніше Сем дізнався, що більшість того, що використовували вампіри, працювало на Звірячих кристалах, а не на тому, що використовували б люди. Вампіри давно знали про кристали звірів, тому вони знайшли більше застосувань і мали більше часу для експериментів з ними.

"То чому б їм не використати Звірячий кристал для створення зброї?" - Сем думав.

"Є одна річ, яка мені подобається в цьому місці з самого початку, як я сюди приїхав", - сказав Нейт з широкою посмішкою.

"Мені навіть не потрібно використовувати свої здібності, щоб зрозуміти, що він збирається сказати", – прокоментувала Сіа.

"Тут немає жодної погано виглядаючої дівчини. Як це можливо з їхньою гладенькою шкірою, ясними очима та ідеальним волоссям?" - сказав Нейт .

"Хоть раз я мушу погодитися з цим хлопцем. Вони, звичайно, на іншому рівні" - Денніс додав перед ударом Лінди по спині.

"Я знаю, що ці вампіри можуть виглядати молодо, але більшість із них старші за твоїх батьків, і крім того, вони ніщо порівняно з моєю сестрою", - сказав Фекс .

"Хіба це не трохи дивно - так порівнювати свою рідну сестру?" - сказав Вевіл - "Або це просто якась інша вампірська штука, про яку ми ще не знаємо?"

У Фекса від цього коментаря вуха палали, а інші почали сміятися. Усі вони були набагато балакучішими, ніж зазвичай у подорожі. Пол був одним з небагатьох, хто мовчав під час їхньої прогулянки. Причиною того, що всі вони були такими, були нерви. Вони неймовірно нервували.

Погляди, якими на них дивилися інші, коли вони йшли невідомим місцем, а також будівельні конструкції... Ті, хто ніколи раніше тут не був, не могли забути одну річ. Будівлі та використані матеріали нагадували їм Далкі.

Коли Квін пояснював речі про те, що сталося з ним та іншими, він не вдавався в подробиці про Річарда Ено , минуле вампірів і можливість того, що вони були пов’язані з Далкі. Це більше зберігалося між Лоґаном і Квіном. Для інших це все одно нічого не змінить.

"То ви нам казали, що Квін - це якийсь король, так? Чому ж тоді інші йому на вулиці не кланяються?" - запитав Нейт.

"Він не король, не кажи це слово так легковажно", - трохи огризнувся Фекс - "Квін - один із тринадцяти лідерів, десятий лідер. Вони - рада, яка працює разом, щоб покращити життя вампірів, кожен з яких піклується про членів своєї родини. Певна кількість вампірів належить до родини, і лідери відповідають за них, а за іншу частину..."

"Це тому, що я не сказав їм, що я один з їхніх лідерів", – сказав Квін - "Замість того, щоб бути обраним або піднятися на посаду, мені дали цю посаду, без права відмовитися. Я міг би сказати їм, що я їхній лідер, але на той час я вважав, що це неправильно для мене. Яке право я мав просто прийти і сказати, що я їхній лідер, якщо я ніколи не планував залишатися тут".

Вони чули слова Квіна , сказані з гнівом і жалем, і починали уявляти, яке подвійне життя довелося прожити Квіну , щоб дійти до цього моменту. Квін спочатку був людиною, як і вони. З якоїсь причини його перетворили на вампіра, проте він відігравав важливу роль серед вампірів. Інакше його та решту навіть не покликали б сюди.

Нарешті вони увійшли до десятої зони, і попереду побачили великий замок, до якого йшли.

"Ти кажеш, що цей замок належить йому!?" - сказав Нейт , дивлячись з подивом - "Це як фантастичний сон або ті романи".

"Це місце не сон", - перебив Пол - "Подивись на обличчя всіх нас, хто тут був раніше. Я знаю, що ви молоді та схвильовані, але коли вони прийшли сюди, вони боролися за своє життя. Коли я прийшов сюди, я втратив усе у своєму житті. Так, це все може належати Квіну, і ми всі є частиною його родини в цьому світі, але ти скоро зрозумієш, що для нас це більше схоже на в'язницю, з якої ми не можемо втекти".

Почуваючись трохи погано, Нейт, Алекс і Денніс, які поводилися як діти в парку розваг, трохи заспокоїлися.

"Не хвилюйся надто сильно, Пол", - сказав Квін - "Вони повинні насолоджуватися тим, що бачать, поки вони тут. Хто знає, як довго ми тут будемо, і це не буде так, як минулого разу".

"Я не буду битися", - пробурмотів Квін.

Вони продовжували йти до замку, і саме тоді Квін почав помічати щось дивне; там було тихо. Десята внутрішня зона завжди була тихою, але не такою. Там було майже безшумно, а вогні, які раніше можна було побачити в деяких будівлях, навіть не горіли.

"Щось тут точно сталося, це завдання на захист членів десятої родини. Воно провалилося. Це означає, що всі вони загинули? Це був напад з іншої родини?"

Прискоривши крок, Квін став перед дверима замку та, поклавши руку, почав напам'ять вимовляти комбінацію. Він робив це багато разів, не лише сам, а й живучи своїм життям як Вінсент . Почувся звук відмикання дверей, і в приймальні його зустріли його старі друзі.

"Лео, Лейла, Ерін, Пітер.... Добре бачити, що ви всі живі" - Квін сказав.

Сіа вибігла з місця, де була, і міцно обійняла Лейлу . Сльози ледь не виступали з її очей, помітивши, що з нею все гаразд, Лоґан і Пітер наздогнали і сказали кілька слів, але були задоволені один одним.

Тіммі , Ксандер і Емі також були там. Вони поговорили з Фексом , а іншим представилися.

"Ми розмістимо решту та проведемо їм екскурсію по місту", - сказав Фекс - "Я впевнений, що тобі є про що поговорити з Лео."

Інших провели по замку, залишивши лише Квіна та Лео, які вирішили попрямувати до тронної зали на самому верхньому поверсі. Вони не почали з гострого питання, бо їм було приємно просто невимушено поговорити.

"Щоразу, як я тебе бачу, ти стаєш все сильнішим і сильнішим. Я бачу, що ти дуже змінився. Твоя аура стала впевненішою та сильнішою, ніж раніше. Вона майже на рівні інших лідерів, яких я зустрічав, а що стосується твоєї Ци, то вона відчувається більш контрольованою".

"Майже такий же сильний, як лідери?" - Тепер, еволюціонувавши до Вампіра-лорда, Квін думав, що буде таким самим, як вони. Еволюцій більше не було. Принаймні, Система не стверджувала, що вони є.

"Це тому, що квест ще не завершено?"

"Я думаю, що є багато речей, про які мені і тобі потрібно поговорити стосовно Ци, що може бути тобі цікаво", - сказав Квін - "Але перед цим є кілька речей, які я хочу зробити. Скажи мені, Лео , що тут сталося?"

Коли вони нарешті сіли за стіл у тронній залі, Лео все йому пояснив. Про напад Кровопивць на десяту родину і про те, як вони вбили всіх у внутрішній частині замку десятої родини.

Вони постраждали більше, ніж спочатку думали. Оскільки їм було байдуже до звичайних правил, там були вампіри, яких, можливо, не слід було допускати у внутрішню територію замку, але вони були.

Потім згадали про смерть Едварда, кожна новина ранила Квіна в серце, але ця боліла найбільше. Зрештою, Лео розповів про короля, що якби не він, можливо, він і ті небагато, хто залишився в цьому замку, також загинули б.

Він також згадав, що, найімовірніше, саме тому королю тепер потрібно було відправитися у вічний сон після того інциденту.

"Едварде..." - сказав Квін , стиснувши кулак так міцно, що його нігті вп'ялися в шкіру долоні - "Ти весь час залишався поруч з Вінсентом , навіть після його відходу, і навіть не зміг як слід відпочити. Ти чекав на повернення лідера, а коли лідер нарешті повернувся, я просто пішов..."

Квіну було боляче набагато більше, ніж він думав, і головна причина полягала в тому, що він відчував, що підвів Вінсента. Живучи життям Вінсента, хоча й покинув десятий рід, він ніколи цього не хотів і завжди намагався покращити їхнє життя за допомогою винаходів та іншого.

Він знав, що єдине, про що Вінсент шкодує, - покидання свого народу, і Квін був йому на заміну, Квін почувався так, ніби він підвів Вінсента , дозволивши так багатьом померти через відсутність.

"Квін , я знаю, що ти, мабуть, думаєш, але навіть якби ти був там, це б нічого не змінило. Цього разу ворог був надто сильним. Якби ти та інші були тут, є велика ймовірність, що могло б загинути більше людей. Завдяки Едварду, дітям та іншим вдалося вижити, і вони все ще мають надію для цієї родини", – пояснив Лео .

Вислухавши все, Квін не хотів більше гаяти часу. Він хотів побачити Вінсента зараз, але перед цим йому потрібно було виконати ще одне завдання.

"Ходімо назад до інших. Настав час обрати собі нового лицаря".

_________________________________________________________________

Моя Вампірська Система потрапила на головну сторінку! Дякую всім, хто читає цей переклад! Завдяки вам все більше людей будуть читати переклади, над якими я працюю, ви неймовірні! В честь цього, сьогодні я додатково опублікував 10 розділів