Розділ 833 — Жовті очі

Часу на облаштування було обмаль. Новачки з Фракції Проклятих вже оглянули весь замок, і кожен мав кімнату для проживання. Це призвело до невеликого розколу між двома групами, оскільки ті, хто прибув з Проклятого корабля, вирішили жити на третьому поверсі, тоді як студенти жили на другому.

Було кілька винятків: Ерін жила на тому ж поверсі, що й студенти, оскільки часто ходила з ними на тренування. Бажаючи бути ближче до неї, Лейла та Сія також вирішили обрати кімнати на другому поверсі.

Звісно, це не було великою проблемою, будь-якому члену будь-якої групи було досить легко піднятися чи спуститися на один поверх.

Зараз хлопці та Лінда зібралися разом в одній кімнаті, щоб обговорити нещодавні події. Пол більше не був частиною його групи, оскільки Лео вже попросив його ознайомитися з його новими лицарськими обов'язками.

"Отже, як довго, на вашу думку, ми тут пробудемо?" - спитав Нейт , задаючи питання, яке хвилювало всіх.

"Я не впевнений", – відповів Лоґан - "Ситуація Квіна дещо унікальна. Здається, вампіри не повинні контактувати із зовнішнім світом. Єдина причина, чому нас раніше відпускали, полягала в тому, що йому було доручено знайти вбитих вампірських агентів".

"Наше повернення було раптовим через майбутню ситуацію з нинішнім Королем Вампірів. Наразі ми досі не маємо жодного уявлення про те, що сталося з агентами, тому після того, як все врегулюється, у нас може з'явитися шанс продовжити нашу місію. Я також думаю, що навіть якщо ми ніколи не дізнаємося, що з ними сталося, вампіри захочуть замінити своїх агентів. Хто ж кращий за нас, колишніх людей, які вже так довго там живуть? Погана новина полягає в тому, що все значною мірою залежатиме від того, кого вони оберуть новим Королем Вампірів".

"І чому це має бути проблемою?" - запитав Сем , оскільки він дуже мало знав про світ вампірів з того, що дізнався від Квіна , те саме було для більшості в кімнаті.

"Ти забув, що майже всі інші родини нас ненавидять?" - глузливо вигукнув Пітер, притулившись до стіни зі схрещеними руками - "Ти забув, скільки людей насправді потрудилося з'явитися раніше? Лідер вампірів, один із тринадцяти дорогоцінних членів ради, робить оголошення... але тільки ми та ці діти потрудилися з'явитися. Якщо це не ознака того, як вони до нас ставляться, то я не знаю, що саме".

"Чому вони вас ненавидять?" - запитав Вевіл.

"Це через мене", - перебив Фекс - "Квін вже намагався врятувати мені життя, і це означало б протистояння всім іншим лідерам. Залежно від того, хто стане наступним Королем Вампірів, ми можемо ніколи не покинути це місце. Гірше того, вони можуть навіть спробувати позбутися його або нас взагалі".

У кімнаті на кілька секунд запанувала тиша, поки вони уявляли собі сценарій, де всі вампіри виступлять проти їхньої невеликої групи. Це було не так, як на Землі, де вони могли б вирішити це дуеллю, або на Проклятому кораблі, де вони могли б покликати на допомогу ще більше людей.

Вони були самі по собі.

Раптом Нейт почав сміятися, змушуючи всіх інших повернути голови в його бік.

"Чого ви всі так хвилюєтеся? Ви ж бачили, як я легко переміг того хлопця, тож якщо хтось проти нас, ми можемо просто перемогти їх усіх! Квін суперсильний, і ми всі тренувалися під його керівництвом, тож хіба це не робить нас теж суперсильними?"

"Ти справді думаєш, що цього достатньо?" - підвищив голос Фекс , намагаючись донести до Нейта всю серйозність справи - "Той вампір, якого ти переміг, був звичайним вампіром, досить наївною дитиною. Ерін не помилилася, коли дорікнула йому за те, що він тебе сильно недооцінив.

Є вампіри, які живуть сотні років і тренуються з метою нічого іншого, окрім як ставати сильнішими. Вони мають здібності, які навіть перевершують людські, тож як ви можете вважати це простою прогулянкою парком?!"

"Фекс, я не думаю, що він це мав на увазі" - Лінда спробувала всіх заспокоїти - "Я впевнена, що Нейт просто намагався нас усіх підбадьорити. Звичайно, всі ми розуміємо, що не можемо просто так вести війну проти всіх інших вампірів, але постійне хвилювання нам нічим не допоможе".

Фекс почав йти до дверей, виходячи з кімнати, перш ніж зачинити їх за собою, він озирнувся на інших.

"Ви... ви, мабуть, маєте рацію. Вибачте, хлопці. Здається, я трохи нервую через те, що ми зараз тут, а не вдома... Будь ласка, продовжуйте без мене".

"Не вдома, що він мав на увазі?" - здивувався Денніс.

"Ви багато чого не знаєте, хлопці" - Лоґан зітхнув і почав пояснювати - "Спочатку Фекс був сином лідера тринадцятої родини. Він не згадав про те, що намагався врятувати життя Квіна та нас, щоб не вплутувати нас у весь цей безлад. Через це його вигнали з власної родини і мали стратити, але Квін не міг просто так цього допустити, тому зрештою пішов проти інших лідерів.

Уявіть, що ви з’являєтеся тут, і вам заборонено повертатися до місця, де ви виросли, або зустрічатися з родиною, яка вас виховали. Не дивно, що він вже не такий бадьорий, як завжди".

Тим часом на другому поверсі Ксандер і Емі мали власну приватну зустріч. Ксандер кілька разів кусав ніготь великого пальця, крокуючи туди-вперед.

"І ти абсолютно впевнена, що бачила, як її очі пожовтіли?" - вкотре спитав Ксандер - "Це не могло бути від дивного світла, яке падало їй в очі, від того, що ти сонна і тобі щось наснилося".

"Скільки разів ти хочеш мене це питати? Я на 100% впевнена, що бачила, як вони пожовтіли, але все одно не розумію, у чому проблема?" - спитала Емі, трохи хвилюючись - "Я сказала тобі лише тому, що щось дивно відчула, коли я на них подивилася. Якби я знала, що ти так злякаєшся, як зараз, можливо, мені не варто було нічого казати".

"... насправді, можливо, ти й маєш рацію. Можливо, буде краще, якщо ми обидва просто забудемо про будь-які жовті очі. З іншого боку, якщо вони колись дізнаються, що ми приховуємо таку таємницю, тоді..." - бурмотів собі під ніс Ксандер.

"А що тоді!" - крикнула Емі, тепер геть роздратована тим, що Ксандер відмовився пояснити, що означають ці жовті очі.

"Тоді вони могли б нас стратити" - Ксандер дивився прямо на неї, його обличчя було сповнене жаху від жахливого кінця, який їх міг спіткати.

Емі швидко наголосила, чому Ксандер поводився так дивно, але це також змусило її ще більше зацікавитися, ким саме була Ерін . Що вона зробила такого, що зробило її настільки небезпечною, що приховування цього від родини призвело б до такого покарання, як смерть.

"Ти ще мало що про це дізналася, але я впевнений, що ти принаймні чула їхню назву. Існує лише один підклас вампірів, які мають такі жовті очі - Дампір".

"Мисливець на вампірів, тих, хто народився, щоб убивати всіх вампірів..." - пробурмотіла Емі сама собі під ніс - "Але цього не може бути. Ерін здається абсолютно нормальною! Вона ж не збирається вбивати вампірів наліво і направо! Тільки тому, що вона інша, ми не можемо ставитися до неї як до іншого підкласу?!"

"Не я встановлюю правила", - наполягав Ксандер - "Але вони існують не просто так".

"Думаєш, вони знають? Я маю на увазі Квін чи навіть сама Ерін?"

"Я не впевнений. Повідомити про це Квіну , мабуть, найбезпечніше. Принаймні, таким чином це більше не буде нашою проблемою, оскільки ми зробили те, що мали. Йому вирішувати, що робити з Ерін , якщо те, що вона Дампір, правда".

Хоча Емі та Ерін не були такими близькими, як вона з Лейлою , вона не хотіла, щоб з нею сталося лихо. Під час їхнього перебування в замку вона побачила в Ерін ніжну сторону. Хтось, хто завжди допомагав іншим тонко. Після нападу в десятій родині залишилося небагато людей, і всі стали ближчими, ніж раніше.

Після того, як їхні родини загинули, складалося враження, що ті, хто вижив і мешкав у замку, стали однією великою родиною.

"Чого вони тебе так бояться, Ерін?"

В одному з тринадцятих замків, де зазвичай мешкали лідери вампірів, один з них терпляче сидів на своєму троні. Кімната була темною, тіні закривали його обличчя.

Вони терпляче чекали. Невдовзі з тіні виповзла велика постать. У новачка були набряклі м'язи та сіро-бліда шкіра. Він важко дихав, коли ступив на червону доріжку, що вів до трону, і, увійшовши у світло, стало зрозуміло, що це кровопивця.

"Можете говорити", - дозволив лідер.

"Я тут, щоб доставити повідомлення" - Кровопивця зробив, як йому сказали - "Ви вже запитували, чому Рова вирішив напасти на замок десятої родини. Виявляється, Рова виявив, що вони тримають когось дуже важливого".

Зазвичай Кровопивці втрачали можливість говорити, але ті, хто був частиною групи Рови , були Кровопивці вже давно, і поступово вони відновлювали здоровий глузд і могли розмовляти так само, як цей.

"О, я думав, він просто пішов на десяте місце, бо вони були найслабшими?" - зауважив лідер, анітрохи не збентежений поясненням.

Кровопивця похитав головою.

"Рова дізнався, що десята родина ховає серед себе Дампіра. Він хотів переконати їх приєднатися до нас".