Розділ 856 — Попередження Хема

’Як багато часу минуло? Застрягши в цій проклятій кімнаті, неможливо сказати, чи я тут день, тиждень, місяць, чи довше!’ - прокляв Фекс подумки, дивлячись у порожнечу на стіни печери.

"І найгірше те, що все це настільки Н-Н-Н-НУДНО!" – вигукнув він щосили - "Ну ж бо! Де те бридке лисе чудовисько з минулого? Я й так нічого не пам’ятаю про своє минуле, то хоч дайте мені когось, з ким можна поговорити! Ви ж не хочете, щоб я помер від нудьги, чи хочете?!"

Однак, як би Фекс не кричав і як часто він це не робив, він не отримував жодної реакції з боку свого викрадача.

’Сподіваюся, Свині вдасться знайти когось незабаром. Можливо, він вже знайшов, а я просто застряг десь дуже далеко.’ – розмірковував Фекс .

Саме тоді, коли він так подумав, двері відчинилися, і ввійшла інша істота. Було важко сказати, чи це була та сама, яку він бачив раніше, чи кожного разу приходила інша, лише схожа на неї.

Єдиною його компанією були ці монстри, які приходили через певні проміжки часу, годуючи його кров’ю. Поруч з ними завжди була людина в капюшоні з закритим обличчям, готова доглядати за ним.

"Який сенс?! Скільки разів ти збираєшся давати мені кров, а потім одразу ж її забирати?!" - голосно поскаржився Фекс . Він більше їх не боявся. Перші кілька разів, коли вони приходили, він хвилювався, що вони прийшли, щоб його добити. Однак, оскільки вони щоразу приходили лише для того, щоб забрати в нього кров, він досить швидко зрозумів, що вони не збираються його вбивати, принаймні поки що.

"Хлопче, ти досі непогано справлявся. Ще кілька разів, а після цього... Скажімо так, ми ще не вирішили, що буде далі", - відповів чоловік вперше, коли вони підійшли, щоб зробити ін’єкцію Фексу за допомогою шприца.

Пробірка була великою, тому вони взяли досить багато крові. Щойно він опинився поруч, Фекс смикнув руку, сподіваючись вдарити його по руці та відбити шприц, але, як і всі попередні рази, у нього це не вийшло.

Кровопивці, що супроводжували його, схопили його за одну руку, а людина в капюшоні - за іншу. Їхньої сили було достатньо, щоб здолати його, не давши йому поворухнутися навіть на дюйм. Він був змушений знову терпіти їхнє дивне поводження.

Коли вони закінчили, то покинули печеру, залишивши Фекса знову самого.

"Гей, куди ти йдеш?!" - крикнув Фекс - "Якщо ти МОЖЕШ говорити, то хоча б скажи мені, для чого тобі моя кров! Відповідай мені!"

Фекс продовжував тягнути ланцюг, але це було марно.

_______

У десятому замку Хем щойно прокинувся, і перші слова були благанням до Квіна допомогти Фексу. Вони всі знали, що Фекс у біді, але глибоко всередині сподівалися, що це може бути якесь непорозуміння і відбувається щось інше.

"Квін, будь ласка, допоможи Фексу! Будь ласка, будь ласка, будь ласка!" – благав Хем, підстрибуючи вгору та вниз, зависнувши трохи над ліжком.

"Хем, будь ласка, спочатку заспокойся! Ми не хочемо, щоб ти знову виснажився! Ти вже кілька днів не приходив до тями! Якщо ти хочеш, щоб ми врятували Фекса, розкажи нам все, що сталося з ним!" – наказав Квін Фамільяру.

"Але ти не розумієш!" – продовжував панікувати Хем, замість того, щоб заспокоїтися.

"Він сказав, ЗАСПОКОЙСЯ!" – вигукнула Сільвер, поклавши руку на голову Хема і силою штовхнувши його назад на ліжко. Вона подбала про те, щоб стримувати себе, але роздратування змушувало її робити дивні речі.

Проте ефективність говорила сама за себе.

"Гаразд, Хем, ти знаєш, де Фекс? Що з ним сталося?" – запитав Квін.

"Фекс, ну я не знаю, де саме це місце, але це не у вампірському поселенні. Мені знадобилися дні, щоб дістатися сюди, літаючи. Я був такий втомлений, але продовжував, тому що хвилювався за господаря!" – розповів Хем, на межі сліз.

"Але я можу показати! Я пам'ятаю дорогу туди! Дозволь мені провести тебе і повернути назад! Тільки нам треба поспішати! Фекс потрапив у печеру, і його скували ланцюгами! Якщо я був поза межами кілька днів, я не... я не знаю, чи... чи... він ще живий!" - Хем почав вибухати від сліз.

"Перестань бути таким дурником." - Сільвер відповіла роздратовано і штовхнула Фамільяра по лобу - "Якби Фекс був мертвий, ти б тут не був. Якщо він далеко, то не дивно, що ми не змогли його знайти. Ти знаєш, хто його захопив? Ти бачив, що саме сталося після того, як він покинув тринадцятий замок?"

Особливо усвідомивши, що Фекс мусить бути ще живий, Хем почав заспокоюватися, лежачи в м'якому, зручному ліжку.

"Вибач, у той час, коли Фекса забрали, я просто тусувався у нашому власному світі. Минув вже деякий час, як він кликав мене, тому я просто відпочивала. Проте, я відчував, що щось дивне відбувається. Моє чуття аж затріщало!

Я не бачив, що його забрало чи що сталося, я просто знаю, що він опинився в печері, повній Вампірів-сосунців!"

Почувши це, вуха Лео піднялися. Почувши, що Хем прокинувся, він зайшов до кімнати.

"Це мусять бути ті вампірські звірі, які напали на десятий замок!" - Лео підсумував.

"То Двайт мав рацію!" - прокоментував Квін - "Хтось співпрацює з ними і з якоїсь причини вони переслідують Фекса... але чому? Хем, ти абсолютно впевнений, що не знаєш нічого ще? Хоч щось, що могло б дати нам якісь підказки."

Хем ковтнув слину, перш ніж відповісти.

"Я....я не знаю, що сталося з Фексом. Я навіть не міг його запитати. З якоїсь причини він все забув. Він забув, хто він і як туди потрапив. Він забув про свою сім'ю, і навіть не міг згадати тебе, Квіне! Саме тому, коли я втік, я прибіг до тебе по допомогу."

"Він нічого не пам'ятає?! Ти впевнений у цьому?!" - вигукнула Сільвер.

"Слухай, він навіть не знав, хто я, коли я з'явився перед ним, чуєш мене! Я не брешу! Навіщо б я щось вигадував у такій ситуації? То що ми чекаємо? Ми повинні йти зараз!"

’Вінсент, Фекс втратив свої спогади... чи це взагалі можливо?’ - запитав Квін.

’Фекс може бути сильним вампіром, але це не зовсім неможливо. Людина, відповідальна за це, повинна або мати здатність, пов'язану з цим, або бути кимось із дуже сильною Навичкою Впливу, яка могла б лише..’

’Одним з інших лідерів!’ - закінчив Квін його речення. Це вже передбачалося, оскільки хтось напав на Казз, Вампіра-лицаря.

Їхня проблема полягала в тому, що хоча Квін хотів вирушити рятувати Фекса, він мусив бути присутнім на церемонії завтра.

"Квін." - Лео перервав його хід думок - "Я боюся, що це частина плану того, хто за цим стоїть. Церемонія важлива, і, судячи з того, що я чув, усі лідери повинні бути присутніми. Ми отримали більше інформації, і здається, що ти маєш бути частиною церемонії з важливої причини. Можливо, вони хочуть, щоб ти не з'явився. У будь-якому разі я не хочу, щоб ми грали їм на руки!"

’Мудрі слова від твого Вампір-лицаря, Квін, якби він не збирався це запропонувати, я б це зробив.’ - Вінсент погодився.

’Я розумію, але що з Фексом? Я не можу просто залишити його там!’

"Я піду!" - Сільвер запропонувала - "Він перш за все мій брат. Лео має рацію. Лідери потрібні на церемонії, але Вампіри-лицарі не так. Наша присутність – це більше формальність. Мене можна замінити."

Хоча Сільвер і висловила бажання, Квін все ще не був упевнений. Сільвер була сильною, але той, хто причетний до цього, не лише зміг викрасти Фекса, не залишивши жодних слідів, а й вивів з ладу Казз, чия сила має бути приблизно на рівні Сільвер.

Квін, я також прошу, щоб ти знайшов когось, хто зміг би замінити мене. Це ті Вампіри напали на замок, я впевнений! Я б не погодився раніше, але у нас є Пол та твої винаходи, а якщо тобі знадобиться моя допомога у надзвичайній ситуації, ти все ще можеш використати цю навичку. Якщо ти боїшся, що я можу бути недостатньо сильним, не варто. Завдяки тобі, я думаю, ти будеш приємно здивований моєю поточною силою.

Стиснувши кулак, Квін мусив прийняти рішення. Хем, Лео та Сільвер вирушать самі, а Квін має бути присутнім на церемонії. Будь-хто з них міг потрапити в пастку, але більш ймовірно, що вони просто не зрозуміли, що Хем втік.

"Добре!" - погодився Квін - "Просто підтримуйте зв'язок маскою постійно, я триматиму свою протягом усієї церемонії та зв'яжусь з вами, як тільки все закінчиться!"