Розділ 860 — Прощання

Екран квесту, що з’явився перед обличчям Квіна, був швидко відкинутий. Квін вже вирішив, що проігнорує цей квест. Враховуючи все, що відбувається, він не мав бажання брати участь у змаганні за популярність проти вже усталених двох сторін.

Він вважався стороннім, тому навіть якщо б він спробував виграти голоси інших, чи знайдеться хтось, хто погодиться залишатися поруч з ним?

’Це просто неможливо, тому перестань думати про це, Квін! Можливо, у наступному столітті, коли всі нинішні лідери будуть замінені, це може стати чимось, що ти зможеш розглянути.’

Проте, він не міг стримати цікавості. Стати Королем було таким грандіозним завданням, що винагороди гарантовано вразили б його. Нагадування про квест зробило його ще більш усвідомленим того, що чинний Король ось-ось засне, а нового оберуть.

Піднявшись на подіум, Король Нуман стояв там сам, з руками, що міцно тримали його. На короткий момент, під час виголошення промови, Король доклав усіх зусиль, щоб залишити по собі сильний образ, не бажаючи, щоб його народ пам'ятав його як людину слабкого вигляду.

"Я досі пам'ятаю день, коли я вперше став Королем. Для мене й надалі залишається найбільшою честю переміститися з дванадцятого місця на мою поточну посаду. Це стало великим сюрпризом для мого юного "я" в той час, проте лідери мого покоління всі погодилися, що я був найкращим кандидатом, щоб привести нас до мирного майбутнього.

Мир... це те, чого ми, вампіри, прагнули, і я радий, що нам вдалося підтримувати його найдовше за час мого правління. Єдиний жаль, який я залишаю після себе, коли йду спати, полягає в тому, що здається, наприкінці мого часу хтось має намір відібрати в нас наш мир.

Зрештою, послання, яке я хочу залишити вам всім перед тим, як піти, буде посланням миру. Як Король, я робив усе, що було в моїх силах, щоб захистити нашу расу. Кожне моє рішення було спрямоване на припинення внутрішніх конфліктів між собою! Хоча ми розбиті на Тринадцять сімей, і я спочатку походив із дванадцятої сім'ї, відтоді як я став Королем, я бачив у нас лише одну велику родину!

І тому я сподіваюся, що лідери цього покоління оберуть когось, хто може поділяти мою ідеологію, кого я був би радий визнати своїм наступником. Нехай усі ми продовжуватимемо жити повноцінним життям для майбутнього!" - Король закінчив свою промову, і вибухнули гучні вигуки підтримки, які відчувалися так, ніби вся планета тремтить.

’Цей Король… шкода, що я ніколи не мав можливості побачити його правління за мого часу. Він, здається, любимий народом.’ – прокоментував Вінсент - ’Знаєш, Квіне , ти лише трохи відчув, що таке бути лідером, але тобі не доводилося стикатися з великими труднощами через обставини, в яких ти перебуваєш. Проте твої послідовники прагнуть слідувати за тобою і вдячні тобі. Однак того самого не можна сказати про когось на кшталт Короля-вампіра.

Завжди знайдуться ті, хто ненавидить його або презирає, проте він все одно повинен правити ними з холодною головою, ставлячи їхні потреби на один рівень з тими, хто глибоко піклується про нього. Я знаю, ти хочеш створити певний тип світу для людей, але завжди будуть ті, хто вважає, що існує кращий шлях, ніж той, який ти уявляєш…’

Після того, як Король закінчив свою промову, він відступив назад, дозволивши Королівському Лицарю Кубіту також виголосити останню промову. Його була короткою та лаконічною, і в кінці він також отримав оплески, проте, як і було очікувано, вона тьмяніла порівняно з промовою Короля.

Кубіт рушив вперед і став біля власної труни біля Короля, але здавалося, що справа не закінчена. Повернувшись до трибуни, Двайт поклав книгу на трибуну.

Квін одразу помітив, що це не звичайна книга. Більше того, вона виглядала майже ідентичною до тієї, з якої він отримав свої здібності. У центрі книги був червоний камінь, але він виглядав тьмяним.

"Я зараз відмовляюся від своєї здібності Абсолютного Контролю крові!" - оголосив Король Нуман і поклав обидві руки на книгу.

Колона під книгою почала яскраво світитися червоним, і вени на передпліччях Короля стали видні, випираючи з його рук. Вони були яскраво-червоними, ніби його власна кров всмоктувалася книгою, пульсуючи кожен раз дивною силою.

Через кілька митей червоний кристал на вершині книги почав світитися, і Король відпустив книгу, виглядаючи слабшим, ніж будь-коли. Він відступив назад, з ослабленими ногами, і похитнувся.

Двайт, який уважно стежив за Королем, зумів зловити його, перш ніж сталося щось погане.

"Мій Король, ви добре попрацювали. Нехай ви спочиваєте з миром зараз," - прошепотів Двайт.

’Що щойно сталося? Що це за книга?’ - запитав Квін.

’Та книга – це те, що буде передано лише наступному Королю вампірів. У ній зберігається велика сила. Книга відрізняється від книг здібностей, які ти знаєш, і працює більше подібно до твоєї Системи. Там немає жодних слів, що описують, як можна навчитися здібності, лише велика сила всередині.’ - Вінсент пояснив.

’Відкриття книги дозволить людині успадкувати силу Абсолютного Контролю крові. Кажуть, що ти отримаєш спогади попередніх Королів та їхнє розуміння здібності.’

’Абсолютний Контроль крові? Якщо це щось, чому може навчитися лише Король вампірів, я припускаю, що воно досить сильне.’ - Квін зазначив.

’Досить сильне – це м’яко сказано. Якщо моя історія правильна, сила Артура була більшою, ніж будь-хто очікував у минулому. Те не має бути дивним, адже їм потрібна була сила Карателя, щоб вона була більшою за лідерів, щоб досягти бажаного ефекту. Проте завжди був страх, що Каратель може вирішити розвернутися проти вампірів.

Врешті-решт, все, що отримував Король, отримував і Каратель. Обидва отримали Криваву броню та інше, але з плином часу сила Артура лише продовжувала зростати. Тому було створено щось, щоб Король мав рівну силу, і це була Абсолютний Контроль Крові.’

’Давай здогадаюсь, воно теж випадково виявилося чимось, що знову створила твоя родинна здатність? Ти помітив, що ваша здатність, здається, є загальною причиною багатьох проблем сьогодні?’ — Квін згадав із сумішшю легкого роздратування та розчарування.

’... так, але хіба можна звинувачувати коваля в тому, що відбувається з мечем, який він викував, коли його найняли для цього? Треба враховувати, як працює моя здатність. Чим більша сила, яку вона дарує, тим більша ціна. Я навіть не уявляю, що використовували мої попередники в минулому, або скільки життів було принесено в жертву, щоб створити таку книгу. Якби все залежало від мене, цю книгу було б знищено!’

"Тепер ми розпочнемо процес запечатування книги!" — гучно оголосив Двайт - "Лідер першої родини, Брайс Кейн, прошу до трибуни!"

Уважно придивившись, Квін зрозумів, що незабаром настане його черга нарешті активно взяти участь у цій церемонії. Коли Брайс підійшов до сцени, він зробив невеликий надріз на долоні та випустив кров на верхню частину книги. Після цього він повернувся до своєї колони, і назвали наступного лідера.

Здавалося, кожен лідер робив те саме.

’В чому сенс цього?’ — запитав Квін .

’Кров кожного лідера буде використана для запечатування книги. Ти пам’ятаєш, як ти не міг відкрити книгу своїх батьків, поки кров не була пролита на неї? Ну, цього разу буде так само. Після того, як буде обрано наступного Короля чи Королеву, він або вона отримає кров від усіх лідерів, яка потім буде використана для розпечатування книги.’

Квін був вдячний за це. Він вже відчував силу Артура і не хотів стикатися з кимось подібної сили найближчим часом.

"Лідер десятої сім'ї, Квін Тален, прошу до трибуни!" - вигукнув Двайт.

Квін підійшов до трибуни дуже напружено. Головна причина полягала в тому, що він хвилювався, що ось-ось щось трапиться. У нього було погане передчуття щодо цієї всієї церемонії, проте досі все просувалося без жодних ускладнень.

Потім, коли він нарешті досяг трибуни, він міг побачити всіх внизу, які дивилися на нього.

Всі вампіри, що стояли там, дивлячись на нього. Хвиля поглядів вдарила в нього, і дивне відчуття увійшло в його тіло.

’Це те, що відчувається, коли ти Король?’ - подумав Квін.

Порізавши руку, крапля крові впала на книгу, і він повернувся до своєї колони. Останніх двох лідерів викликали, і з цим книгу було запечатано.

Двайт тримав книгу в руках, міцно утримуючи її.

"Тепер усі, настав час відпустити нашого Короля у Вічний сон." - оголосив Двайт.

Коли він підійшов до великої труни, двері автоматично відчинилися перед ним. Ніхто йому не допоміг, бо король Нуман сам своїми слабкими руками заліз у труну.

Квіну було дивно бачити, як людина, будучи ще живою, забирається до свого останнього спочинку, але коли він ліг, червоні позначки, намальовані під труною, активувалися, і кришка сама закрилася.

Король нарешті заснув без жодних перешкод, і на цьому церемонія закінчилася. Вона пройшла з повним успіхом.

Але саме той факт, що церемонія завершилася повним успіхом, ще більше непокоїв Квіна .

"Все це пройшло надто гладко... Чи означає це, що відповідальна особа отримала те, чого хотіла?"

Важко було сказати, але оскільки всіх відпустили, настав час для лідерів ради зустрітися та висловити свою позицію щодо того, хто має стати наступним Королем чи Королевою вампірів.