Розділ 867 — Кривава зброя першого лідера

Кров, що текла по його тілу, поширювалася, а біль продовжувався, але виглядало так, ніби Брайс намагався щось зробити, бо він свідомо тримав руку на грудях.

"На мене твої маленькі хитрощі не подіють!" - крикнув Брайс.

Здригання та звуки болю невдовзі припинилися, коли Брайс відвів руку від грудей, і можна було побачити, як заражена кров зависла в повітрі. Вона залишилася трохи вище його пальців, виходячи з тіла, і невдовзі рана знову почала гоїтися.

"У тебе в рукаві є кілька гидких хитрощів. Така кров, це кров феї? Хто ти, чорт забирай!?"

"Та годі, він щойно використав Контроль крові, щоб викачати всю кров?" – Це ще одна причина, чому Квін не використовував власні атаки з кров’ю. Що Квін міг зробити з кров’ю, Брайс теж міг, а завдяки своєму Контролю крові – навіть краще й сильніше. Але Квін мав Ци, щоб хоч якось зрівняти шанси.

Брайс швиденько дістав одну з колб, що були при ньому, і вилив кров на свій меч. Незабаром він почав світитися. Здавалося, меч пульсує, ніби живий, і жадає ще того смачного напою, який щойно скуштував.

"Кров’яна зброя!"

"Квіне, геть звідси, це та сама кров’яна зброя, що передається з покоління в покоління в родині" – попередив Вінсент.

Квін похапцем думав, що робити, коли Брайс підняв меч і вдарив ним об землю. Коли він торкнувся підлоги, здалося, ніби розплавився та зник. І з меча, поки він танув, кров почала покривати всю площу. Навколишню територію швидко вкрило нею – підлогу, стіни й стелю коридору. Про всяк випадок Квін обгорнув ноги тінню, щоб не торкатися кров‘яної підлоги безпосередньо.

Місце було невелике, але Квіну воно трохи нагадало його Тіньовий Купол.

"Відбиваюча навичка крові, активувати." - Брайс пробурмотів. Він підняв обидві руки і випустив Кров'яний Удар у верхню частину стіни. Коли атака влучила, вона відбилася від стіни, збільшуючись у розмірі та здавалося, рухаючись швидше. Потім відбилася від землі поруч, і знову те саме.

’У цьому просторі його кров'яні атаки відбиваються кожного разу, набираючи сили від створеної ним кров'яної зони. Атаки трохи хаотичні, але це тільки на руку тобі,’ – пояснив Вінсент.

Брайс почав випускати шквал Кров'яних Ударів, і тепер десятки відбиваючих Кров'яних Ударів з такою швидкістю стрибали по всьому маленькому простору. Він глянув назад і побачив, що кілька Кров'яних Ударів вже оточили задню частину.

Квін використав Миттєвий Крок, щоб ухилитися від одного-двох снарядів, але це його швидко вимотало, і зрештою його наздогнав один ззаду.

[-10 HP]

Але він не міг зупинитися і продовжував рухатися, і тоді почув крик. Неможливість контролювати атаки означала, що Казз також отримувала кров'яні удари.

На жаль для Казз, клинок пройшов прямо крізь її руку, і її просто відрубало.

’Цей тип, йому взагалі на неї начхати!’

Бачачи, як до неї летить ще більше клинків, Квін кинувся вперед, і, виставивши обидві долоні, випустив Кров'яну струю. Її не вистачило, щоб знищити атаки, але вона змушувала їх трохи відхилятися від курсу, відводячи в інший бік.

Він не міг так продовжувати вічно, адже з кожною Кров'яною струєю його HP швидко падали.

"Нам треба звідси тікати!" – подумав Квін, і нарешті дістався до Казз, взявши її за руку.

[30/100 HP]

У цій місцевості було вже занадто багато Кров'яних Ударів, але перш ніж вони встигли щось зробити, Квін виставив іншу руку і стиснув її в кулак.

[Активовано навичку, Блокування тіні]

Обидва зникли, уникнувши всіх атак.

Того ж моменту Брайс зупинився. Атаки його власних клинків продовжували відбиватися від стін і навіть намагалися влучити в нього, але завдяки своїй здатності він легко блокував усі атаки, що на нього налітали.

Водночас червона енергія зі стін почала тьмяніти, опадала зі стін, і все почало стягуватися в одну точку перед Брайсом, зрештою утворивши меч, який колись був у нього.

Брайс підійшов до відірваної руки на підлозі.

"Куди вони поділися?" – подумав він, починаючи обнюхувати повітря.

"Їх тут більше немає. Зникла будь-яка згадка про них. Це та сама здатність, що й у того іншого Карателя? Якщо так, то це означає, що він повернеться сюди, на це саме місце. Можеш ховатися, скільки завгодно, але не сховаєшся назавжди. Я чекатиму тут. Обіцяю, я позбавлюсь від усіх Карателів!" - Брайс сказав, встромивши свій меч у землю, там, де востаннє бачив цих двох.

"Слухай, та твоєму батьку взагалі на тебе начхати, чи що?" – пробурмотів Квін, чухаючи потилицю.

Казз сиділа на підлозі, притискаючи поранену руку. Здавалося, вона вже отримала кілька подібних порізів. Побачивши її такою, Квін не міг не відчути жалю, навіть попри все, що вона наробила.

Мабуть, важко було рости з таким батьком. Квін бачив, як Брайс не рахується з життями, ще з часів Кривавого купола, але ніколи не думав, що той так поводитиметься з Казз.

Рука заживе, і навіть зараз кровотеча зупинилася. Вона почала озиратися навколо і помітила, що вони в темному місці, у повній пітьмі, без жодного кінця.

"Де ми?" – запитала вона.

"Це частина моєї здібності, не хвилюйся, тут безпечно, принаймні поки що," – відповів Квін, але сам звучав не дуже впевнено.

Казз мовчала і продовжувала роздивлятися свою руку, поки нарешті не заговорила.

"То справді, цей чоловік і справді мій батько…" – промовила вона. – "Якщо це так, то чому… чому в нього такий порожній погляд, коли він дивиться на мене?"

Дивлячись на неї, Квін зрозумів, що вона засмучена, але не знав, що сказати. Він не мав уявлення, що між ними коїться, і точно не збирався виступати в ролі сімейного психолога, щоб це все залагоджувати. Хоч йому й хотілося їй допомогти, але в нього й своїх проблем вистачало.

"Казз, я знаю, зараз це не схоже, але це справді я, Квін. Я чув, що на тебе напали, і хотів дізнатися, чи знаєш ти, хто це був. Може, якщо ми розберемося, я зможу все пояснити твоєму батькові, і він припинить на нас нападати" – благав Квін.

Але у відповідь лише тиша і схлипування від Казз. Квін не був у настрої терпіти її істерики.

"Слухай мене, Казз!" – сказав Квін, струшуючи її за плечі. – "Що сталося з Фексом? Ти була з ним, ти була сама, чи це одна з інших родин?!" – продовжував він.

"Я не знаю!" – закричала вона у відповідь. – "Я нічого не знаю! Я нічого не пам’ятаю, а потім той, хто називає себе моїм батьком, зробив це зі мною! – вигукнула вона, піднімаючи руку. – Я хочу до сім’ї, де моя сім’я!!!?" – вона продовжувала кричати і плакати.

Крізь її обривчасті слова Квін вловив дещо важливе: вона нічого не пам’ятала.

"Та ти взагалі не вмієш з людьми ладнати, не бачиш, що в неї проблеми?" – Вінсент почав докоряти. – "Заспокой її та виясни, що сталося."

Було важко, коли на тебе нападає один з ватажків вампірів і тебе кидають у таку ситуацію. Квін все ще був налаштований на бій, навіть коли говорив з Казз, хоча вже й не потребував цього.

Він присідав біля неї та злегка підняв їй голову.

"Казз, вибач, знаю, тобі зараз нелегко. Ти сказала, що нічого не пам’ятаєш. Ти маєш на увазі, що втратила пам'ять?"

Вона повільно кивнула та продовжила шморгати носом.

"То як у Фекса, чи той, хто зробив це з Казз, зробив те ж саме з Фексом, але навіщо? Навіщо взагалі стирати їм пам'ять? Через це Брайс і не пускав її, щоб зловити того, хто за цим стоїть… а тепер він підозрює мене. Чорт забирай! Нам навіть не варто було сваритися, але він буде підозрювати тільки мене, поки я не з’ясую, хто за цим стоїть."

Вставши, Квін рішуче подивився на неї.

"Казз, якщо ми хочемо дізнатися, що з тобою сталося, нам треба звідси вибратися. Тебе тримали живою з якоїсь причини, і ти не єдина, з ким таке сталося."

"Ми збираємося звідси вибратися?" – перепитала Казз. – "Але як щодо того… того чоловіка? Хіба він знову не нападе на нас? Він здавався таким сильним."

Казз мала рацію, Брайс був сильний, але під час бійки не відчувалося, що його неможливо перемогти. Не так, як інших, з ким він стикався раніше.

"Не панікуй, все просто. Щоб вибратися звідси, мені треба лише наваляти твоєму старику!" – сказав Квін, стискаючи кулак. – "Я теж лідер, і покажу йому, що десятий лідер не дасть себе бити просто так."