Розділ 873 — Підставили

Квін потер очі кілька разів і навіть щипнув себе, щоб переконатися, що не спить. Але нічого не допомогло, бо картина перед ним не змінилася. Зрозумівши, що все це реально, він все одно не міг повірити своїм очам.

"Гей, ти теж це бачиш, так? Той, що на столі – це ж Двайт, правда?" – запитав Квін єдину іншу людину, яка могла бачити те саме, що й він, сподіваючись, що він не збожеволів.

"Ну, виглядає як Двайт, це точно, але поки не перевіримо – нічого сказати. Тільки двері за собою замкни, Квіне. Тут явно щось нечисте коїться. Давай швидше, може ще є шанс його витягнути" – наголосив Вінсент.

"Витягнути?" – подумав Квін. Звучить як повний провал, враховуючи, що пульсу він не чув. Хоча, звісно, можливо це все інсценування, але запах крові тут… він точно не бреше.

Квін обережно підійшов до тіла, намагався нічого не порушити, але водночас прислухався, чи не помітили його інші. Судячи з реакції охорони, він, здається, перший знайшов Двайта таким.

Якщо вони вломляться сюди і побачать його з Двайтом… то хто тут головний підозрюваний, зрозуміло без слів.

"Все, вже кінець" – тихо сказав Вінсент. – "Були випадки, коли вампірів, проколотих наскрізь, рятували, вводячи їм кров прямо в серце. Головне, щоб мозок був цілий, а далі – серце. Але, судячи з того, як спис застряг, серце у нього пробите наскрізь. Хто б це не зробив, він хотів переконатися, що Двайт точно не підніметься."

Вінсент якось хвалився, що копався у різних темах, і не раз. Квін навіть натрапляв на деякі з його досліджень. Деякі здавалися жорстокими, але зазвичай за ними стояло щире бажання допомогти.

Подивившись уважніше, жодних зачіпок, кому могла належати зброя, ніяких позначок чи чогось такого. І, дивно, жодних слідів боротьби. Кров була, але тільки Двайта. А решта кімнати – в ідеальному порядку.

"Але як? Хто взагалі міг так чисто прибрати Двайта? Я думав, Королівські лицарі короля, як важливі фігури, мають бути приблизно на рівні з лідерами?" – Квін показав на стан кімнати.

"Я теж не дуже розумію. Двайт був обережним. Хто б це не був, це точно хтось, кому він довіряв. Може, була домовленість про зустріч перед твоєю? Тоді й пояснюється, чому він такий спокійний сидить, а потім – бац – і ніж у спину?" – розмірковував Вінсент.

Квін хотів доторкнутися до списа, але водночас і не хотів, бо це лише підтвердило б реальність ситуації. Знову і знову його союзники гинули.

"Двайте, ти ж просто хотів дізнатися правду і допомогти вампірам, і ось тобі таке" – подумав Квін, дивлячись на його тіло.

У ту ж мить Квін почув кроки, що наближалися до дверей, і легенькі постукування. Щоб сховатися, він скористався Плащем Тіні й затаївся в кутку кімнати. Через деякий час людина по той бік повільно відчинила двері.

Виявилося, це ще один лідер, Мука. Вираз його обличчя був ледь не таким же збентеженим, як у Квіна. Він швидко зачинив двері за собою і підійшов до тіла Двайта, обережно намагаючись нічого не торкатися. Це було майже повторення того, що робив Квін, поки його погляд не впав на куток кімнати.

"Квіне, це ти там? Я відчуваю твою присутність," – тихо запитав Мука.

Звісно, Плащ не діяв на інших лідерів так ефективно.

"Вартові сказали, що ти вже був на зустрічі з Двайтом. У мене мала бути зустріч після тебе, тож я подумав, що ми всі заощадимо час, якщо я приєднаюся до вас. Що тут сталося? Це було..." – Мука завагався, перш ніж закінчити речення.

"Та звісно, це не я!" – сердито прошепотів Квін - "Я зайшов сюди лише кілька хвилин тому. До того ж, ти справді думаєш, що я такий дурний, щоб заявити про себе варті і чекати тут, поки хтось на кшталт тебе прийде і спіймає мене?! Поки ти не перебив мене, я намагався оглянути місце злочину, як і ти зараз."

Мука трохи подумав і водночас почав оглядати кімнату, помічаючи те саме, що й Квін.

"Це мусить бути Брайс! Хто ще міг зайти так далеко, не кажучи вже про те, щоб прибрати Двайта? Він же був крутим вампірським лицарем. Може, трохи ослаб з віком, але мало хто зміг би так… чисто його прибрати." – заявив Мука.

Проте Квін не був переконаний. Брайс мав би бути таким же пошматованим, як і він зараз, а отже, мав би відновлюватися. Після їхньої зустрічі Брайс вже не був у списку підозрюваних.

Все одно було б легше Муці зараз підставити Квіна, але здавалося, що він справді намагається з’ясувати, хто це зробив. Чи хтось насправді крутить Мукою за ниточки, змушуючи його думати, що це Брайс, чи тут щось інше?

Обидва повернули голови до дверей, почувши там шалений гамір. На обличчі Муки з’явився вираз шоку. Щось сталося, але вони обидва ще не знали що саме.

"Квіне, вибач…" – сказав Мука. – "Але як лідер я мушу виконувати свій обов’язок. Тебе звинувачують у спробі вбивства Двайта. Судячи з того, що я бачу тут, я мушу тебе затримати, і ти будеш під вартою, поки не буде прийнято рішення."

"Що?!" – крикнув Квін у відповідь - "Яку маячню ти несеш? Я ДУЖЕ ЧІТКО кажу, що мене підставляють. Я щойно тобі розповів, що зайшов прямо перед тобою. Ти буквально перша людина, яку я бачу, як входить після мене, тож хтось, хто мене звинувачує, мабуть, вже бачив результат і намагається звалити все на мене!"

Мука мовчав якусь мить, притулившись спиною до дверей. Здавалося, хтось намагається увірватися всередину, але Мука їх стримував.

"Квіне, це повідомлення отримали всі. Я можу тільки порадити тобі не опиратися. Якщо все дійсно так, як ти кажеш, то тобі нема чого боятися. Просто дай нам розібратися, я обіцяю, ми допоможемо тобі! Ми ж обіцяли допомогти, правда? Якщо ти зараз почнеш випендрюватися, це тільки все ускладнить і може наразити твою сім'ю на небезпеку."

Не розуміючи, що відбувається, і будучи звинуваченим у злочині, якого він не скоював, Квін розлютився. Як тільки двері вилетіли з петель і в кімнату ввірвалася Королівська варта, він швидко скористався Тіньовим стрибком, щоб втекти крізь стіни замку назовні, до переднього двору.

Проте він не встиг далеко відійти, як потужний вибух розірвав землю там, де він був, вибивши Квіна з тіні та змусивши його ковзати по підлозі.

Піднявши голову, він розреготався з абсурдності ситуації.

"Тобто всі думають, що я вбив Двайта? І тепер ВИПАДКОВО всі ватажки зібралися тут одночасно?" - Квін вказав на цей "збіг обставин".

Перед ним стояли шестеро лідерів родин, найближчих до замку.

Джим, четвертий лідер, Пріма – дванадцята, Девід – одинадцятий, Кайл – сьомий, і Сьюзен – третя.

"Квіне, нам щойно стало відомо про можливу спробу вбивства Двайта. Нам треба зайти всередину і переконатися, чи це правда. Будь ласка, ходімо з нами без зайвого шуму!" – вигукнув Джим.

За кілька секунд Королівська варта вибігла з кімнати.

"Ми підтверджуємо, що Королівського лицаря Двайта вбито!"

Ситуація явно складалася не найкращим чином.

"Слухайте, я знаю, ми не друзі, але вам не здається хоч трохи дивним, що ви тут з’являєтеся саме зараз і знаходите мене просто біля тіла Двайта?!" – запитав Квін.

"Тут немає нічого дивного!" – відповіла Сьюзен - "Нам повідомили про ваші зустрічі і є докази щодо вашого плану вбити Королівського лицаря Двайта! Ми просто хотіли зловити тебе зненацька. На жаль, ми спізнилися на крок і ти вже скоїв злочин!"

Було очевидно, що всі вже вирішили, що Квін – вбивця, навіть не почавши розслідування. Вони, мабуть, навіть не збиралися його проводити, а просто все звалити на нього.

Тепер все залежало від Квіна, чи повірити своїм союзникам, які можуть наполягти на розслідуванні, яке його виправдає… чи спробує виплутатися з цього лайна самотужки.