Розділ 890 — Подвійний обман

Прокладаючи собі шлях крізь поле бою, Сіа та Лейла бігли так швидко, як тільки могли, щоб дістатися до одних конкретних воріт.

Руки Сіа не могли перестати тремтіти від того, що вона побачила зовсім недавно, але водночас вид поранених вампірів, як з їхнього боку, так і з боку ворога, а також крики болю відволікали її, але не на краще.

Сіа міцніше стиснула батіг у руці та замахнулася ним на одного з вампірів, який спробував їх зупинити. Чоловік спробував заблокувати його лівою рукою, але її відсікло, і він одразу ж випустив зброю в правій руці через пекучий біль від втрати кінцівки та все ще палаючої крові феї.

Під час цієї спроби нападу Сіа дізналася дещо більше про свою зброю та про те, чому вони шукали Алекса , і тепер вона почувалася ще гірше.

’Все це моя провина! Ця цілком безглузда війна почалася, тому що вони дізналися про Алекса ! Якби я мовчала і не пішла відвідувати Сінді , ніхто з цих людей не постраждав би.’ - Вона звинувачувала себе - ’Після того, як мої батьки загинули через війну, хіба я не приєдналася до Чистих, тому що вони постійно проповідували про мир? І тепер мої егоїстичні бажання призвели до цього жахливого результату! Чому відповідь завжди має бути в тому, щоб битися один з одним?’

Побачивши тремтячу руку Сіа після того, як вона поранила вампіра, Лейла обійняла її та схопила за руку, щоб зупинити тремтіння.

"Я знаю, ти не хочеш їм завдавати болю, але якби ти не зупинила його, він би зашкодив нам. Ми просто захищаємося." - Лейла запевнила її - "Тож дякую, що захистила мене."

На жаль, це лише погіршило стан Сіа. Вона знала, що Лейла лише хотіла як краще… але чи думала б вона так само, якби знала, що зробила Сіа?

Неприязнь Сіа до бійок ніколи не була великою таємницею, і саме тому Чисті зробили її агентом. Коли їй було доручено завдання стежити за Лейлою, вона хотіла краще її пізнати.

Вперше вона мала бути з іншим агентом, який розумів би, що вони переживають. Оскільки вони разом переживали одне й те саме. Спостерігаючи за Лейлою та ’прикидаючись’ її подругою, вона дійсно відчула, що між ними починає налагоджуватися контакт.

Можливо, тому що Лейла була першою подругою, яку вона завела, Сіа вважала Квіна тим, хто стане на заваді цій дружбі.

Однак зараз вона справді усвідомила, наскільки нерозумно вона поводилася. Простіше кажучи, вона була ревнивою. Ревнувала, що її єдина подруга обере Квіна замість неї, і це було цілком очевидно.

Тому що вона не могла ковтнути свою гордість, вона спричинила все це. Ці думки крутилися в її голові.

’Лейла, що б не сталося, я обіцяю, я зроблю все, щоб ти вижила після цього… незалежно від ціни!’

——

Ерін була пронизана в живіт, і хоча більшість відчули б біль у цей момент, натомість вона відчувала, як у ній піднімається нова енергія. Проти Вампіра-лицаря вона не могла дозволити собі стримуватися, тому дозволила енергії захопити її тіло.

Її очі набули жовтуватого відтінку, і сила передавалася її клинку. Вона замахнулася ним і разом з цим активувала Кров'яний Удар, червоний якого також змінився на жовтий.

Лицар відступив на кілька кроків і підняв Криваву стіну, але її легко пробили. Не маючи іншого вибору, він мусив використати Загартування крові на передпліччях, блокуючи атаку, але коли атака Ерін торкнулася його, вона також тріснула.

Було вже пізно зупинити це, тому він зробив єдине, що міг, – впав набік, пожертвувавши лівою рукою заради тіла.

"Дампір у такому місці! Десята сім'я приховує не тільки Криваву фею, але й тебе! Ви збожеволіли чи маєте намір позбавити світ усіх вампірів!" – вигукнув лицар розлючено, втрачаючи величезну кількість крові.

Зазвичай рана на його руці хоча б почала б загоюватися, але щось цьому заважало. Це не був ефект, який, як він знав, мають дампіри, це повинно бути щось інше.

Проте, поклавши іншу руку на його руку, незабаром рука почала знову з’являтися на своєму місці.

’Він знову загоюється, ні, це не Здібність Зцілення, це щось інше. Інша здатність.’ – подумала Ерін , оскільки вона знала, який ефект мав би Ци на вампірів.

Схоже, їхня перевага у використанні Ци для зупинки загоєння нейтралізувалася власною здатністю другої родини зцілювати такі рани. Хоча вони все ще мали бути дуже корисними проти інших родин, ці знання не допомагали Ерін в поточній ситуації.

"Усі, вишикуйтеся в лінію в межах дії Веж, ваші атаки будуть сильнішими за їхні! Пам’ятайте, чого вас навчив Лео , вони не зможуть зцілюватися вічно завдяки своїй здатності!" – наказала Ерін , і решта майже миттєво підкорилися.

Десять солдатів, яких Лео навчав використовувати Ци, почали бігти повз лицаря в лінію. Лицар хотів перехопити їх, але Ерін не давала йому жодного шансу. Він, можливо, і зміг би загоїти таку рану, але він мав погане передчуття, що відвернутися від неї може призвести до фатального результату для нього.

Вона рушила прямо перед ним і ледь не зачепила його мечем, коли він відступив.

’Я відчуваю себе сильнішою та швидшою. Я зможу це зробити цього разу!’ – подумала Ерін про себе, коли її удари прискорювалися з кожним зіткненням.

Користувачі Ци з десятої родини випустили свої Кров'яні Удари, насичені Ци. Інші підняли Криваві Стіни, але були здивовані, коли атаки виявилися сильнішими, ніж вони очікували. Дехто з них втратив кінцівки або отримав серйозні поранення, і тоді вони помітили.

Не всі в другій родині мали такий великий контроль над здатністю, вони лише частково могли повернути рани, у кількох випадках вони виявилися надто великими, і це додало десятій родині впевненості.

Однак, у другій родині все ще було близько ста людей, і вони почали відповідати своїми атаками. Вони йшли звідусіль, і було неможливо заблокувати їх усі.

На щастя, вони були оснащені найкращою бронею, яка збільшувала їхній захист, тому отримані ними поранення не були надто серйозними, але вони б програли, якби все продовжувалося так.

Зрештою, один з них отримав глибокий поріз у живіт. Не знаючи, що робити, вони розмірковували, чи варто відступити, але в цей момент з них вирвалися три зелені полум'я, спрямовані до них.

Коли вогонь торкнувся солдатів, їхні тіла почали почуватися краще, а рани почали загоюватися.

"Ми зробимо все можливе, щоб вас підтримати!" – вигукнула Лейла з певної відстані, але вона не була схожа на себе звичайну, адже нижня частина її тіла тепер нагадувала тіло змії. Живлячись негативними емоціями, вона досягла успіху в еволюції до своєї третьої форми. З цим її стріли могли давати підсилення, лікувати союзників і завдавати шкоди ворогам одночасно.

Зазвичай, побачивши таке, солдати, які колись були людьми, злякалися б, але в цьому випадку все було інакше. Це тому, що вони бачили страшніші речі, поки були замкнені.

У формі змії Лейла виросла до двох метрів у висоту, а Сіа їхала верхи на її спині. Вона доклала всіх зусиль, щоб захистити свою подругу батогом, блокуючи вхідні атаки та караючи кожного, хто наближався надто близько, адже тепер солдати зрештою перестали перейматися Вежею і кинулися вперед.

Прицілюючись трьома стрілами з червоним полум’ям, група готувалася до нової битви.

Коли Ерін побачила, що Лейла приєдналася до битви, вона перестала марнувати час і дала волю своїй люті. Досі лицар блокував багато її атак, але тепер, звикши до своєї нової швидкості, її майстерність фехтування почала проявлятися. Рани на ньому накопичувалися швидше, ніж він міг їх загоїти, не кажучи вже про те, що в нього зрештою закінчаться MC -клітини.

І цей час настав раніше, ніж він хотів. Відчуваючи та знаючи, що його час добігає кінця, він використав свій останній шанс, щоб попередити членів своєї родини.

"Цей ДАМПІР стане смертю для всіх вампірів!" - вигукнув він, розвівши руками, здаючись.

Ерівн вже вертикально замахнулася своїм клинком і не змогла зупинити імпульс, перш ніж чисто відрізати голову Вампіра-лицаря.

Дивним було те, що, незважаючи на те, що вона воювала з Вампіром-лицарем, Ерін зовсім не відчувала втоми. Навпаки, після вбивства лицаря енергія всередині неї лише зростала, і їй потрібен був спосіб її витратити.

"На жаль, здається, я трохи запізнилася." - нейтральним голосом сказала жінка. В цей момент вампіри, які всі кинулися вперед і атакували, відступили до того місця, звідки голос лунав поза межами дальності Веж.

На короткий момент бій біля воріт зупинився.

"Лідерко, що ви тут робите?! Це небезпечно, вам варто повернутися!" - вампіри поруч з нею застерегли жінку, швидко поклонившись.

Одягнена у велику чорну готичну сукню була ніхто інша, як Сінді Ча.

"Ви вже перемогли одного з моїх лицарів, тож як щодо того, щоб закінчити цей бій тут? Адже мені було б боляче зіпсувати ваші гарні обличчя, дівчата?" - запропонувала Сінді , і в цей момент її погляд зупинився на Сіа , яка злізла вниз через те, що Лейла скасувала її трансформацію. Чого вона навчилася робити тепер.

"О, Сіа , я здивована бачити тебе тут. Як щодо того, щоб ти сказала їм, що немає потреби битися? Ми навіть можемо прикинутися, що нічого не знаємо про милого Дампіра. Все, що нам потрібно – це Кривава фея... і ти повинна знати, хто це."

"Зрештою, ти розповіла нам про її існування!"