Розділ 903 — Обіцянка Кістяного кігтя

Як тільки Кістяний кіготь з'явився, здавалося, що всі навколо Ремуса зникли. Його єдиною зосередженістю була дивна істота, яка ніби з повітря вискочила.

Найбільше це зрозумів Лео. Він відчув зміну в аурі, як вона мерехтіла у відповідь. Лише не розумів, чому? Як воно взагалі могло статися, що ці двоє знаються? Але Лео не збирався втрачати цю нагоду. Поки Ремус був розгублений, вони могли використати цей час, щоб відновитися.

Він швидко відкрив кришку фляги, яку дали кожному з них, і почав пити кров всередині. Квін насторожено поставився до того, що вони віддалилися, і не дозволив би їм піти без фляги, хоча Лео й сам би взяв. Сільвер, побачивши, як це робить Лео, теж повторила. Незабаром їхні тіла почали зцілюватися на ходу.

Сільвер, тепер без жодних вагань, знала, що їй потрібно робити. Єдиною причиною, чому вона вижила, був міцний ляльковий механізм, але тепер, здавалося, подарунок її батька зруйнований. Витягнувши кінчики пальців, з них з'явилася нитка, яка почала приєднуватися до розірваних частин тіла ляльки навкруги.

Незабаром частини тіла почали рухатися до торсу. Швидкими рухами рук лялька майже повернулася до попереднього стану і могла використовуватися так само.

"Добре, що ця штука не жива. Якби знову зламалася, я просто знову її зберу!"

Поки вони готувалися до другого раунду з Ремусом, і Фекс, і Нейт пильно дивилися на дивну істоту перед собою. Вони все ще були оточені Кровопивцями. Але тепер ті здавалися крихітними. Кістяний Кіготь був трохи більшим за Кровопивців, а його кінцівки та кігті були майже втричі довші, торкаючись підлоги.

"Гей, ця штука на нашому боці, так?" – прошепотів Фекс до Нейта.

"На нашому боці? Та на кого воно схоже? І до того ж, хіба ти не викликав його своєю вампірською чортовщиною?" – відповів Нейт, відчутно нервуючи. Причина була проста: він щиро сподівався, що дивна звірюга, яка щойно розрізала одного з Кровопивців, воює на їхньому боці.

І в ту ж мить Кістяний Кіготь почав заходити в чорний портал, і незабаром звідти визирнув кіготь, спрямований на одного з Кровопивців. Той спробував відбити удар, але його довгі, гострі пальці просто розрізали руки Кровопивці, а іншою рукою Кістяний Кіготь прорізав вгору, розрізавши Кровопивцю на чотири окремі частини, як масло.

Велика слабкість Кровопивців полягала в тому, що в них було мало здоров'я. Якщо був вампір чи звір, який міг їх пересилити та влучити, то з ними було легко розібратися.

Хоч рухи Кістяного Кігтя ногами були не швидкі, його довгі руки, як завжди, спритні. Здатність телепортуватися в будь-яку точку поблизу робила зайвим швидкий біг.

Незабаром інші побачили, як все складається: одного за одним Кровопивці розліталися на шматки. Кістяний Кіготь телепортувався до кожного, добиваючи їх за один-два удари. Не минуло й хвилини, як ті, хто становив загрозу для Нейта та Фекса, перетворилися на безневинних жертв.

Обернувшись, він почав дивитися на Ремуса. Його порожні очі впилися в нього, і він повільно рушив у його бік.

"Ці двоє малюків тут не дуже допоможуть, але, може, ця істота, яку Квін тримає, нам пригодиться," – подумав Лео.

Проте, з нею не було можливості поговорити, тож Лео мусив тимчасово задовольнитися тим, що вона на їхньому боці.

Тепер, знаючи, що Ремус має кілька козирів в рукаві, Лео вирішив змінити тактику. Він вихопив свій клинок і випустив Крововий Удар. Сільвер теж зробила те саме, але не наближаючись, й намагалася змусити свою ляльку кинутися в бій.

Вона розуміла, що її нитки не витримають, тож могла покладатися лише на свої навички керування лялькою.

Ремус ухилився від удару Лео, але вирішив взятися за шість кінцівок ляльки, кожна з яких тримала меч. Він укріпив своє тіло кров’яною навичкою та прийняв удар на повну.

Лялька виявилася сильнішою, ніж очікувалося, і на його тілі з’явилося кілька порізів, але це й не було метою. Бо відразу за спиною Ремуса телепортувався Кістяний кіготь і спрямував свій кіготь на його голову.

Відхилившись, Ремус дозволив кігтю врізатися в бік шиї, але після того, як він заглибився на кілька дюймів, зупинився.

Група подумала, що їхня потрійна атака спрацювала, але замість цього на обличчі Ремуса з’явилася посмішка.

"Ви вже не такі сильні, як раніше. Чому так? Бо вашого господаря тут немає? Це все, на що ви здатні самі?" – вигукнув Ремус, і ніби у відповідь на його крик, з рани почало випромінюватися червоне енергетичне сяйво, яке повністю знищило кіготь Кістяного кігтя.

Руки не стало, і її більше не було видно. Залишився лише слід з туману. Він відступив, телепортуючись кудись, але Лео не збирався зупинятися. Тепер він безперервно випускав удари кров’ю. Раніше він діяв обережно, боячись витратити всю кров у своєму тілі, але якщо він нічого не зробить, вони всі можуть померти.

Витягнувши руки, Ремус почав трохи рухати ними, і водночас здавалося, що Кров‘яні Удари теж ворушаться. Зрештою, їх збило з курсу, і без жодного руху Ремуса вони з гуркотом врізалися в дерева та землю навколо нього.

"У тебе ж немає Контролю над кров'ю, так? Ти взагалі Вампір-лицар?" – глузував Ремус.

Лялька Сільвер знову спробувала атакувати Ремуса. Цього разу він не застосував затвердіння крові і дозволив лезам пробити його тіло, завдавши численних порізів від голови до п’ят.

Потім, як і з раною, яку завдав Кістяний Кіготь, з усіх ран почали випромінюватися тьмяні червоні відблиски. Колір ставав все яскравішим і яскравішим, зрештою випускаючи спалах червоного світла.

Інші відвернулися від енергії. Лео розкинув навколо двох інших членів Десятої родини своє Ци, сподіваючись захистити їх від того, що могло статися.

Коли червоне сяйво та світло згасли, цього разу лялька була не просто розірвана на шматки. Здавалося, її розірвали на мільйон крихітних осколків.

"Священний скарб нашої родини знищено так просто," – подумала Сільвер, дивлячись на уламки ляльки.

Ситуація була критичною, і здавалося, що лідер ще тримає в рукаві ще один козир.

"Якщо я використаю свою Зброю Душі, можливо, зможу забрати трохи його енергії та перенаправити її на себе. З контролем Ци я мушу переконатися, що не візьму занадто багато, щоб не перетворитися на одну з тих бридот, але, можливо, саме це й потрібно, щоб перемогти його", – подумав Лео.

Він намагався викрутитися з цієї халепи будь-яким способом.

В цей момент Кістяний Кіготь з‘явився поруч із Фексом. Він дивився на нього так, ніби хотів щось сказати, але жодного слова не пролунало, поки одне не пролунало в його голові.

"Майстре, майстре!" – пролунав високий голос у голові Фекса. Це був ніхто інший, як його маленький компаньйон, відомий як Хем - "Кістяний Кіготь каже, що хоче, щоб ти покликав усіх інших сюди?"

"Та ну, і як це допоможе?" – заперечував Фекс.

Неушкодженою рукою Кістяний Кіготь підняв один палець і почав малювати коло. Слідом за його довгим пальцем з'явилася фіолетова лінія, і коли лінія з'єдналася з початковою точкою, відкрився портал, що виглядав темним.

Це був портал, якого ніхто раніше не бачив, і колір, невідомий іншим.

Побачивши це та подумавши, що Кістяний Кіготь принаймні на його боці, він вирішив покликати інших.

"Всі, сюди, ходіть швидше!" – вигукнув Фекс, і він першим стрибнув у дивний портал.

Сільвер, підхопивши велику коробку, побігла слідом за братом, невдовзі вбігаючи разом із Нейтом та Лео.

"Куди це ви збираєтесь?!" – вигукнув Ремус. Рани на його тілі ще не загоїлися, але здавалося, що він використовує власну кров, щоб якось підтримувати себе. Він сформував з неї мережу і кинув її в бік порталу, через який усі перескочили.

Побачивши це, Лео зважився на останній хід. Він швидко розрізав землю під собою у вигляді квадрата і продовжив бігти вперед. А коли дістався до верхньої половини вирізаного квадрата, з силою вдарив ногою, створивши стіну між собою та Ремусом.

Мережа розірвала стіну, змусивши її розсипатися. Коли стіна впала, Ремус не побачив нікого. Інші втекли, питання було лише в тому, куди?

З іншого боку порталу, створеного Кістяним кігтем, усі дивилися на місце, де опинилися. Це було зовсім не те, що вони бачили раніше.

"Не може бути..." – сказала Сільвер. – "Ми в... світі Фамільярів?"