Розділ 945 — Підготовка до майбутнього

Не було жодних подальших інструкцій від Брайса або інших щодо того, що Квін може, а чого не може робити. Здавалося, його прохання було сприйняте досить добре. Принаймні, достатньо добре, щоб робити те, що він хотів. Повернувшись, група була в захваті від новини. Вони нарешті зможуть повернутися додому після того, що здавалося вічністю.

Були злети та падіння з усією групою, і те, що почалося як хвилювання та пригоди, перетворилося на одну невдачу за іншою. Вони ніколи не думали, що так сильно чекатимуть повернення.

Не знадобилося багато часу, щоб ті, хто належав до десятої родини, почали готуватися. Дехто з них подружився зі студентами-вампірами і прощався, а інші збирали кілька речей зі своїх кімнат.

Тим часом Квін вирішив зробити все можливе, щоб десятий замок також був добре захищений після його від’їзду. Були вежі та горгулії замку, і ще більше було збудовано перед від’їздом. Щодо інших підготовок, одним з перших його кроків було попросити Лоґана переконатися, що телепорти добре працюють для подорожей до та з Проклятого корабля.

Хоча Квін також зробив окремий запит, чи зможе Лоґан це провернути, суть запиту полягала в тому, чи могли б вони змінити пункт призначення телепортів у певний момент часу. Лоґан вважав це цікавим, і з новою інформацією, яку він отримав під час навчання у світі вампірів, він відчував, що це щось, що він може зробити.

Він вивчив вампірські телепорти, як вони відрізняються від земних. При введенні коду тебе перенаправляло в інше місце, і Лоґан вважав, що розібрався, як це працює, тому запит Квіна не повинен бути для нього надто складним.

"Дозвольте запитати, навіщо вам потрібна така річ?" – запитав Лоґан.

"Все може йти добре зараз, але, як кажуть, підготовка – найкращий метод профілактики. Якщо станеться штурм Десятого замку, який ми не зможемо захистити, це означатиме, що будь-хто, хто напав на вампірів, або навіть самі вампіри, матимуть прямий доступ до нашого корабля. Я не хочу, щоб це було двосічним мечем.

Поки нас немає, я хочу, щоб телепорти відправляли їх деінде, а коли нам потрібно буде використовувати їх для зв’язку з Проклятим кораблем. Звичайно, це залишається між мною та вами. Я вже проінструктував Пола про це, і ми будемо спілкуватися з ним за допомогою масок. У найгіршому випадку, можливо, ми могли б зробити так, щоб для цього також потрібен був код, і повідомити цей код лише Полу, якщо зв’язок знову буде втрачено." – попросив Квін.

Як і іншим лідерам, Квіну настав час перестати діяти за правилами. Йому не було потреби повідомляти їм про все, що він робить, і, чесно кажучи, здавалося, Брайсу це не надто вже й важливо.

’Я впевнений, у нього й своїх турбот вистачає після того, що ти йому розповів.’ – сказав Вінсент . – ’Я боявся, що старий може впасти від серцевого нападу.’

’Хіба тобі не дивно називати когось старим? У будь-якому разі, я не знаю, чи це хороший знак, чи поганий, що Артур ще не напав, але поки ми не з’ясуємо причину, вампіри заслуговують на шанс. Вони не всі погані.’ – відповів Квін .

Не минуло багато часу, як Лоґан повернувся з гарною новиною. Він зміг успішно виконати прохання Квіна , включно з секретним кодом лише для Пола на випадок надзвичайних ситуацій.

Поверхні всюди були плоскими та гладкими, і земля не була нерівною, ніби це було щось, збудоване тисячі років тому. Єдиним недоліком було те, що місце здавалося трохи порожнім, оскільки не вистачало меблів, знищених у битві між Борденом і Ремусом .

Чекаючи на можливість увійти в телепортер, здавалося, що людей, які поверталися на Землю, було більше, ніж тих, хто прибув. Лео та Ерін вирішили поїхати цього разу. Квін почувався краще з цього приводу, оскільки йому було незручно залишати Лео позаду, коли у того було так багато планів, і навіть була власна мета. Тепер здавалося, що він нарешті зможе рухатися до неї.

Було також приємно бачити Ерін поруч з Лейлою . Тепер, коли Сіа пішла, він би ненавидів, якби Лейла не мала нікого близького, з ким можна було б поговорити. Квін був просто занадто зайнятий, щоб спілкуватися з усіма, як раніше.

Квін також запитав, чи хотіли б Ксандер , Тіммі або Емі поїхати з ними, і хоча вони сказали, що хотіли б колись, вони поки що не хотіли покидати світ вампірів.

Вони зроблять це після того, як ситуація заспокоїться в обох світах.

Коли всі були готові, ті, хто стояв навпроти них, прощалися з ними – це були студенти-вампіри та вампіри, яких навчав Лео . Здавалося, у них на очах сльози, коли вони з розмахом прощалися зі своїми двома вчителями.

Крім того, там були Пол , Ешлі та кілька інших вампірів-солдатів.

"Квін , я знаю, я не говорив тобі цього часто, але дякую" – сказав Пол . – "Після того, через що всім нам довелося пройти цього разу, я уявляю, як важко тобі було навіть добитися того, щоб вони помилували наші життя." – Він сказав, схиляючись у поклоні.

"Ні, Пол , ти також робиш мені послугу, залишаючись тут. Ти довів, що ти людина, якій я можу довіряти, і я сподіваюся лише на те, щоб ти ставився до всіх у десятому районі так само добре, як до своїх людей" – сказав Квін .

Причина слів Квіна полягала в тому, що він поважав рішення Пола залишитися зі своїми людьми. Це було щось, що насправді не потрібно було робити. Брайс ніколи не висував цього як прохання. Звичайно, краще, щоб Вампір-лицар залишився позаду. Особливо якщо ситуація вийде з-під контролю, і щоб лідер міг віддавати їм накази.

Однак, те, що Пол добровільно взяв на себе цю посаду, змусило його відчути, що він вирішив у свій спосіб допомогти Квіну та його людям.

"Сподіваюся, цього разу, коли ти повернешся, все не буде так катастрофічно, як минулого разу" – сказав Пол з посмішкою, яку Квін бачив на його обличчі рідко.

"Хм, так, можливо, Далкі цього разу напали на Землю або щось таке" – сказав Пітер .

"Будь ласка, не накликай лихо. Я трохи втомилася." – відповіла Лейла .

Усі віддали Полу честь за те, що він робив, і махнули на прощання, коли вони увійшли в телепортер назад на Землю.

———

Водночас, Брайс пішов до замку, проте це був не замок Короля, в якому він опинився. Натомість він був у Першому замку, і було скликано зустріч.

Стоячи спереду, Брайс опустив голову, ніби сповнений думок і сумнівів. Перед ним стояли вампіри, яких він запросив на зустріч, але це були не просто будь-які вампіри. Сьюзен , Мускат, Пріма, Кайл і Джилл були з ним.

"Я вважаю, ви всі знаєте, чому я скликав вас сьогодні." – сказав Брайс , стиснувши кулак. Інші нічого не сказали, але з їхніх обличь стікав піт, коли вони думали про те, що має статися.

"Якщо те, що сказав Квін , правда, це означає, що Артур дізнався правду. Я не знаю коли, але ми повинні підготуватися до його повернення і переконатися, що вийдемо з цього живими." – сказав Брайс .

Кінець арки #5