Розділ 104 — V004 Як слід провчити натовп. Підвищення рівня простору.

Відтоді як Чен Сяосяо з'явилася на галявині, Гу Цзюньсянь не зводив із неї свого пильного, важкого погляду. Його вираз обличчя був настільки химерним і загадковим, наче він намагався розгадати якусь таємницю, але ніяк не міг цього зробити. Усі навколо добре знали, що його родина має давні зв'язки з Чненами, тому ніхто не наважувався лізти в ці справи зі своїми розпитуваннями.

Переконавшись, що охочих купити воду більше немає, Чен Сяосяо розвернулася й пішла геть, навіть не глянувши на нього, наче вони були повні незнайомці.

Щойно дівчина сховалася за поворотом ущелини, вона миттєво перенеслася в простір і з нетерпінням запитала: "Юйтен, ну як там? Наш простір підняв свій рівень? На скільки?"

"Юна господине, тепер ми маємо 33 рівень! Ми щойно отримали чимало чудових духовних каменів, завдяки чому вся енергія в просторі стала набагато густішою та насиченішою".

"Тридцять третій? Це означає, що нам бракує ще сімнадцяти рівнів до заповітного 50-го!" — Чен Сяосяо злегка підтисла губи, і в її очах промайнув відтінок незадоволення.

На відміну від своєї господарки, маленька помічниця виглядала неймовірно щасливою й весело щебетала: "Юна господине, за ці два дні наш простір і так розвивається з шаленою швидкістю! До того ж, у того пухкого управителя Чжу на руках залишилася ще частина духовних каменів та рідкісних цілющих трав. Щойно ти забереш їх і переправиш сюди, наш простір стовідсотково підніметься ще вище!"

"Твоя правда! Треба швидше повертатися!" — настрій Чен Сяосяо миттєво покращився, і вона з цікавістю додала: "Оскільки ми подолали кілька рівнів поспіль, чи з'явилися в просторі якісь нові можливості?"

"Так! Додалася одна чудова функція: тепер я можу збирати чисту духовну енергію й перетворювати її на благодатний дощ для поливу рослин та дерев. Крім того, я можу напряму підживлювати цією енергією твоє тіло, юна господине, що дозволить тобі самовдосконалюватися в рази швидше, ніж за умови звичайного самостійного поглинання!"

"Ось воно що! Це дійсно чудова новина!"

Чен Сяосяо задоволено кивнула, адже такі практичні навички були дуже корисними. Раптом її погляд упав на кришталеве плодове дерево, і вона з подивом та радістю вигукнула: "Юйтен, поглянь! На гілках наче з'являються перші бутони!"

"Саме так, це майбутні квіти! Зовсім скоро дерево рясно зацвіте, а після цього з'являться й перші плоди. Ми дуже швидко зможемо поласувати цими чарівними фруктами!"

"У такому разі я негайно біжу шукати управителя Чжу, у нього ж там ще повно наших каменів!"

Швидко повернувшись до маєтку, Чен Сяосяо відшукала управителя Чжу, чесно виділила йому обіцяну частку заробітку, а всю решту багатств без жодних зволікань відправила до таємного простору.

Коли вона знову зазирнула туди, простір очікувано оновився, проте цього разу піднявся лише на один рівень.

Хоч рівень тепер став тридцять четвертим, але зважаючи на те, скільки разів простір еволюціонував за одну добу, результати вражали. Окрім того, що площа родючих земель збільшилася ще на двадцять грядок, тут з'явилося дещо зовсім неочікуване. Неподалік від кришталевого дерева утворилося ідеально кругле озеро. Найдивнішим було те, що одна половина його води мала насичений блакитний колір, а інша — яскраво-червоний, що виглядало вкрай незвично й навіть моторошно.

"Юйтен, а це що ще за дивне озеро?"

"Юна господине, воно називається Озером Інь-Ян, і вода в ньому зовсім не проста. Його не можна використовувати для поливу городу чи дерев. Ця водойма — справжній скарб для розвитку та еволюції духовних звірів".

"Озеро Інь-Ян? Еволюція духовних звірів?"

Чен Сяосяо вперше чула про подібні речі. Вона з цікавістю розглядала дивовижне плесо й захоплено хитала головою: "Схоже, наш простір щоразу підкидає нам саме те, що потрібно. Просто неймовірно!"

"Звісно! Але це ще не все, юна господине. Окрім допомоги тваринам, це Озеро Інь-Ян у майбутньому може стати твоєю найпотужнішою зброєю!"

"Зброєю? Юйтен, ти ж не жартуєш зі мною?"

"Які тут жарти! Ти просто ще не знаєш усіх його властивостей!"

Маленька помічниця з абсолютно серйозним виглядом почала пояснювати: "Ось ця блакитна половина, прохолодна частина Інь — це вода екстремального, абсолютного холоду. Якщо звичайна людина хоча б пальцем торкнеться її, вона миттєво замерзне й загине. Навіть якщо це буде могутній практик із високим рівнем культивації, від контакту з цією водою його тіло повністю скує кригою, і він назавжди втратить здатність чинити опір".

"Яка страшна сила!" — була змушена визнати Чен Сяосяо.

"А от червона половина, гаряча частина Ян — це вогняна вода. Її температура дорівнює температурі розпеченої лави в самому серці землі. Це справжній кошмар. Будь-яка пересічна істота від одного дотику перетвориться на попіл. Що ж до великих майстрів, то навіть вони не наважуться підійти до цього берега, адже якщо вони й не загинуть одразу, то ця вода залишить на їхньому тілі такі опіки, що їхнє подальше життя перетвориться на суцільне пекло!"

"Он як... То виходить, ця половина ще небезпечніша?"

Чен Сяосяо аж покрилася холодним потом від таких розвідей. Ця водойма виглядала по-справжньому моторошно й лякаюче.

"Вони обидві неймовірно могутні, юна господине. Проте зараз ти не зможеш скористатися цією силою. Поки твій власний рівень культивації не прорветься до рангу Бойового Імператора чи Бойового Монарха, ти навіть підходити до води не повинна. Зараз лише я можу з великими зусиллями застосувати крихту цієї сили, та й то не наважуюся робити це без крайньої потреби".

"Бойовий Імператор? Бойовий Монарх?" — Чен Сяосяо здивовано витріщила очі. — "Юйтен, ти часом не вигадуєш? Батько казав мені, що в наших краях наймогутнішими вважаються Бойові Королі. Навіть у чотирьох найсильніших фракціях усього континенту вершиною є Бойові Імператори, а про Бойових Монархів тут узагалі ніхто ніколи не чув!"

"Юна господине, якщо про них не чули в цих краях, це зовсім не означає, що Бойових Монархів не існує в природі!"

Юйтен зручно вмостилася на березі дивовижного озера й спокійно продовжила: "Місцеві люди просто мають занадто слабкий рівень розвитку, тому для них Бойовий Імператор — це межа мрій. Насправді ж навіть Бойовий Монарх — далеко не найвища вершина, над цим рангом є ще дуже багато ступенів!"

"Юйтен, звідки ти все це знаєш? Ти ж раніше казала, що нічого подібного не пам'ятаєш?" — здивувалася дівчина.

"Юна господине, ти забула? Сьогодні наш простір подолав кілька рівнів поспіль, і разом із цим до мене повернулася частина втраченої пам'яті, зокрема й ці знання".

"Це просто чудово! Розкажи мені детальніше, мені дуже цікаво!"

"Добре. Вище за Бойового Монарха стоять Бойовий Безсмертний, Бойовий Святий(Мудрець), Бойова Душа, Бойовий Володар, Бойовий Бог, Божественний Предок, Божественний Поважний, Божественний Імператор і, нарешті, Божественний Дао. Проте досягти рівня Божественного Дао за всю історію вдавалося лише одиницям. З прадавніх часів і до сьогодні у світі існував, здається, лише один засновник цього шляху — великий пращур на ім'я Цзимен Хунцзюнь".

"Пращур Хунцзюнь?"

"Саме так, він є найвищою та наймогутнішою істотою у всесвіті".

"Ех, для мене все це поки що звучить як якась далека казка. Не будемо забивати цим голову, зараз набагато важливіше розібратися з господарством у нашому домі!"

"Твоя правда, юна господине. І чим ми займемося зараз?"

"Пошуком вірних людей. Це для мене справжній головний біль. Сільські дівчата з нашого села занадто прості й некмітливі, щоб довіряти їм серйозні справи, а розумних серед них — раз-два і все. Наш маєток стає все більшим, а людей не вистачає. Ми ж не можемо змусити духовних звірів виконувати всю хатню роботу!"

"Юна господине, а чому б нам просто не піти в місто, накупити там слуг і привести їх сюди?" — щиро здивувалася маленька Юйтен.

"Знайти й купити людей не важко. Важко потім їх виховати. А найголовніше — ми ніколи не зможемо бути впевнені в їхній абсолютній відданості. Мені б дуже не хотілося пригріти на грудях змію, яка за першої ж нагоди зрадить нашу родину заради власної вигоди".

"А-а-а, ось воно що..."

Юйтен приставила маленький пальчик до підборіддя, трохи поміркувала й весело вигукнула: "Юна господине, є один дуже простий спосіб, який назавжди позбавить тебе цього клопоту!"

"О? І що це за спосіб?"

"Юна господине, ти ж пам'ятаєш наших лютих хижих звірів? Хоч якими дикими вони б не були на волі, варто їм лише раз переступити межу нашого таємного простору, як вони миттєво визнають тебе своєю єдиною й повноправною господинею. З людьми все працює абсолютно так само! Якщо ми проведемо їх через наш простір, тобі більше ніколи не доведеться хвилюватися про їхню вірність — ми завжди будемо знати їхні справжні думки!"

"Дійсно!..."

Очі Чен Сяосяо миттєво спалахнули радісним вогником, і вона схвально кивнула: "Якщо простір здатний підкорювати диких лютих звірів, то й на людську вірність він вплине без проблем. Це ж наскільки простіше нам тепер буде виховувати власних надійних помічників!"

"Хі-хі, звісно! Скільки б людей тобі не знадобилося, ми зможемо виростити цілу армію слуг, які будуть віддані тобі до останнього подиху!"