Розділ 153 — V010: Несподіване відкриття, вигнання нахаб.

Наступного дня Чен Сяосяо з'явилася перед усіма лише в обід.

Родина Тянь уже з самого ранку чекала в гостьовій залі головного будинку. Їхньою метою було побачити Чен Сяосяо. Пані Чен не хотіла, щоб хтось заважав її доньці відпочивати, тому навмисні натяки та кваплення Ло Юйцзе вона просто пропускала повз вуха.

Якби не події минулої ночі, пані Чен, можливо, і послала б когось покликати доньку, щоб та поспілкувалася з родичами. Але вона ні за що не погодилася б турбувати дитину заради порожніх балачок.

Пані Чен теж мала свої межі!

Ло Юйцзе хоч і була вкрай незадоволена, але не наважувалася показувати свій гонор. Події минулої ночі досі стояли в неї перед очима, тож де вже їй було вередувати чи задирати носа перед родиною Чен. Навіть до своєї сестри вона тепер ставилася з певним острахом і намагалася догодити.

Після тривалого очікування родини Тянь Чен Сяосяо нарешті з'явилася.

Вона хотіла побачитися з батьками, але, помітивши повну залу людей, злегка насупилася. Не зважаючи на їхні погляди, вона вклонилася батькам і запитала: "Тату, мамо, щось сталося?"

"Сяосяо, присідай, пообідаємо разом!" — кивнув Чен Бiюань.

"Добре..."

Сівши за стіл, Чен Сяосяо окинула поглядом родину Тянь і запитала: "Що ми маємо обговорити?"

"Нічого такого, Сяосяо, ми просто прийшли дізнатися, як ти відпочила!"

На обличчі Ло Юйцзе з'явилася улеслива посмішка, і вона продовжила: "Сяосяо, ви, молодь, не повинні весь час сидіти вдома, вам треба частіше бувати на людях. Сьогодні твої двоюрідні брати та сестри збираються з'їздити до містечка, щоб трохи розвіятися. Сяосяо, як щодо того, щоб поїхати разом із ними?"

"Ти вирішила розпоряджатися моїм часом?" — гострий погляд Чен Сяосяо зблиснув гнівом, а в її голосі почулися нотки роздратування.

Ця жінка вже починає вказувати й планувати, щоб вона розважала її синів.

"Ой, та ні ж..."

Злякавшись її погляду, Ло Юйцзе то блідла, то червоніла, але все ж із невдоволенням промовила: "Сяосяо, ну як ти розмовляєш? Ми ж усе-таки рідня, чому б не поїхати разом порозважатися, тітка ж бажає тобі тільки добра!"

"Рідня?" — в очах Чен Сяосяо майнула насмішка, і вона відрізала: "У мене немає часу, я сама розпоряджаюся своїми справами. Якщо вони хочуть кудись поїхати, нехай візьмуть когось із слуг як провідника, я їм не служниця!"

Така пряма й різка відмова миттєво зіпсувала настрій родині Тянь. Особливо розлютився Тянь Фушен. Він аж ніяк не сподівався, що Чен Сяосяо поведеться так зухвало. Зрештою, минулої ночі він поспішив на допомогу родині Чен і був готовий підтримати їх.

Саме через це родина Тянь обговорювала, як використати цю послугу, щоб налагодити ближчі стосунки з Чен Сяосяо. Адже за ці кілька днів вони чітко збагнули, що в усьому маєтку Чен Сяосяо мала таку саму владу, як і Чен Біюань.

Вона мала право вирішувати будь-які справи родини Чен!

Усвідомивши це, вся родина зосередила увагу на ній. Хоч вони й знали, що до неї важко підступитися, Ло Юйцзе вважала, що минулої ночі вони зробили родині Чен велику послугу.

Саме тому вони так наполегливо чекали на появу Чен Сяосяо.

Дівчина з'явилася, але її ставлення перевершило всі сподівання родини Тянь — вона, як і в попередні дні, зовсім не зважала на них.

"Сяосяо, що це за слова такі, як можна..."

Тільки-но Ло Юйцзе збиралася щось додати, як пані Чен раптово підхопилася з місця. Вона пильно подивилася на свою старшу сестру й твердо промовила: "Сестро Юйцзе, Сяосяо вчора працювала до самого ранку. Невже ти не можеш дати їй спокійно відпочити кілька днів? Якщо Цзян'єр та Фен'єр хочуть порозважатися, я можу попросити Дань Хана та Тянь Шаня супроводити їх. Сяосяо сьогодні нікуди не поїде, їй потрібен відпочинок!"

Вперше бачачи матір такою розлюченою, Чен Сяосяо була вкрай здивована. Це було зовсім не в її характері, адже вона завжди була надзвичайно доброю людиною, яка воліла сама зазнати збитків, аби лиш уникнути неприємностей.

А тепер вона так відкрито суперечила Ло Юйцзе, що це здавалося неймовірним...

Подумавши про це, Чен Сяосяо мимоволі перевела погляд на батька. Чен Біюань, який сидів на головному місці, помітив її погляд і крадькома підморгнув їй.

"Кхе-кхе-кхе..."

Чен Сяосяо ледь не вдавилася. Коли це її завжди суворий і серйозний батько став таким "милим"?

"Юйцінь, що ти таке верзеш? Що це взагалі означає? Я просто хочу, щоб двоюрідні брати та сестри більше спілкувалися, а ти вже й цьому не рада? Чи ви тепер вважаєте, що ваша родина Чен живе краще за нас, і тому нехтуєте нами? Якщо так, то я повернуся додому й розкажу про все матінці! Що це за порядки такі? Я ж бажаю добра нашій рідні, невже це зло..."

Ло Юйцзе миттєво увімкнула свою звичну манеру: її міміка стала перебільшеною та легковажною. Вона, звісно ж, знову намагалася використати родинні зв'язки як інструмент тиску — а це було саме те, що пані Чен цінувала понад усе й чим найбільше переймалася.

Під цим натиском старшої сестри твердість пані Чен, яку вона так важко в собі знайшла, знову почала слабшати. Побачивши це, Чен Сяосяо підвелася й промовила: "Тату, мамо, у мене трохи паморочиться в голові. Ви тут спілкуйтеся, а я піду до себе й ще трохи посплю".

"Сяосяо, йди відпочивай. Ти поспала всього дві-три години, тому голова й паморочиться", — для практиків не спати день чи два було цілком звичною справою, але Чен Біюань підіграв словам доньки.

Чен Сяосяо кивнула й відразу вийшла з вітальні.

"Сяосяо, ну як ти..." — Ло Юйцзе, яка щоночі ледь не підстрибувала від обурення, схаменулася й закричала навздогін дівчині.

Проте пані Чен цього разу розлютилася остаточно й різко обірвала її: "Сестро Юйцзе, ти вже переходиш усі межі! Якщо ваші діти хочуть поїхати розважитися, то зараз саме час — вирушайте в дорогу і не створюйте тут людям незручностей!"

"Ти..."

Чен Сяосяо, яка вже вийшла на двір, почула голоси з вітальні й мимоволі посміхнулася. Їй справді було цікаво, що ж такого батько сказав матері вчора ввечері, що вона тепер так запекло виганяє родину Тянь.

***

Хоча з моменту нічних подій у селі Люшу минуло трохи більше половини дня, ті, кому належало знати, вже про все довідалися. І ця новина знову до глибини душі шокувала людей.

"Ця інформація — правда?" — Чжу Сян'юй, який перебував у заїжджому дворі «Лайюе», просто не міг у це повірити.

Вираз обличчя розпорядника Бая був надзвичайно серйозним: "Усе підтверджено. Наші розвідники на власні очі бачили, як той сильний майстер рівня Бойового Імператора миттєво зник!"

Для Чжу Сян'юя сам факт появи Бойового Імператора не був чимось дивовижним — у його маєтку Ціншань теж були такі майстри, і навіть не один. Найбільше його вражало інше: який спосіб використала Чен Сяосяо, щоб змусити такого сильного практика просто зникнути?