Розділ 165 — V012: Усі сторони висуваються. Сповнені сумнівів.

Нарешті Чен Біюань прогнав із обличчя похмурий вираз і промовив: "Нехай буде, що буде. Якщо я правильно розумію, він приїхав виключно ради того, щоб розірвати нашу усну домовленість про шлюб".

Чжоу Цзіньцзян згідно кивнув. Про це можна було здогадатися навіть без особливих зусиль, адже нелюбов Чен Сяосяо до Гу Цзюньсяня була очевидною для кожного в маєтку Чен, тож бажання протилежної сторони скасувати заручини виглядало цілком логічно.

"Судячи з того, що вони зараз затихли й ніяк себе не проявляють, Гу Гаої, скоріш за все, з'явиться безпосередньо на аукціоні й заявить про це перед усіма", — застеріг Чжоу Цзіньцзян.

"Впевнений у цьому на дев'яносто відсотків".

На обличчі Чен Біюаня з'явилася цілковита впевненість: "За себе я не хвилююся, але от Сяосяо навряд чи дозволить їм піти просто так, і тоді..."

При цій думці у Чен Біюаня починала боліти голова. Сам аукціон і так обіцяв бути непростим, а якщо до цього додасться ще й скандал із заручинами, усе взагалі може перетворитися на суцільний хаос.

"Брате, якщо чесно, я б навіть хотів, щоб Сяосяо як слід провчила їх", — із натяком промовив Чжоу Цзіньцзян.

"..."

Чен Біюань чудово зрозумів його слова, але промовчав. Зважаючи на характер його доньки Чен Сяосяо, яка ніколи не терпіла несправедливості та зневаги, її ставлення до родини Гу було вкрай негативним через те, що Гу Гаої роками ігнорував їх і забув про всяку братерську дружбу. Якщо вони дійсно зважаться оголосити про розірвання заручин прямо під час аукціону, то...

Його донька точно не побоїться дати їм добрячого ляпаса і як слід перерахувати їм кістки!

"Брате, представники трьох великих сил з Імперської столиці теж уже тут!" — Чжоу Цзіньцзян підняв іще одну тему.

Це було ще одне питання, яке сиділо глибокою скалкою в серці.

Клан Чен з Імперської столиці!

При згадці про цей клан обличчя Чен Біюаня вмить зледеніло, і він холодно посміхнувся: "Прийшли — і чудово, мені ж менше клопоту буде шукати їх!"

"Це то так, але... але проти них не так просто виступити..." — тихо зітхнув Чжоу Цзіньцзян.

Вирішувати подібні сімейні чвари на очах у всього світу було не найкращою ідеєю, адже за будь-якого фіналу це перетворилося б на посміховисько для родини Чен.

Проте клан Чен Імперської столиці, схоже, це зовсім не турбувало.

Чен Біюань зрозумів його занепокоєння, але лише злегка посміхнувся у відповідь: "Якщо їм байдуже, то чому я маю хвилюватися? Правда на моєму боці, і люди це бачать, тож я зовсім не проти зібрати з них перші відсотки за старими боргами!"

"Ну й ну, здається, усі хороші й погані справи звалилися на нас одночасно", — похитав головою Чжоу Цзіньцзян і засміявся.

"..."

Чжоу Цзіньцзян знову кивнув на мовчазного співрозмовника: "Якби в нашій родині Чен було бодай два майстри рівня Бойового Імператора, нам не довелося б зважати на всіх цих прибулих. Я лише хвилююся, щоб на аукціоні не з'явився хтось вищий за Бойового Імператора, адже тоді навіть наші численні духовні звірі можуть стати просто жертвами у цій сутичці!"

"Ми зробимо все для захисту, і я вірю в сили Сяосяо!" — Чен Біюань мимоволі першим ділом згадав про свою старшу доньку, і на його обличчі з'явилася трохи гірка посмішка: "Хто б міг подумати, що я, Чен Біюань, буду повністю покладатися на власну доньку!"

"Та годі тобі, брате! Ти що, вирішив похвалитися переді мною своїм щастям? Вирішив посміятися з мене, бо я навіть не можу покластися на власних дітей, а мушу сподіватися на допомогу племінниці?"

"Що за дурниці ти верзеш!" — від цих слів Чен Біюань аж розсміявся.

Чжоу Цзіньцзян серйозно подивився на нього і додав: "А я саме так усе і розумію!"

"Гаразд, годі вже жартувати..."

"А я зовсім не жартую, кажу цілком серйозно: я дійсно повністю покладаюся на племінницю!" — з максимальною серйозністю підтвердив Чжоу Цзіньцзян.

Чен Біюань міг лише безпорадно подивитися на нього у відповідь.

***

Поки двоє названих братів розмовляли в кабінеті, Чен Сяосяо перебувала у своєму просторі й уважно переглядала запаси товарів на складі.

Перед її очима виростали довгі рядки цифр, і з її обличчя не сходила задоволена посмішка.

Маленька Юйтен, яка сиділа трохи далі, відверто нудьгувала і крутила пальцями. Вона щиро не розуміла, навіщо маленька господиня витрачає час на ці цифри, адже вона сама вже давно все підрахувала і за першим же запитом могла видати точну кількість будь-якого товару.

Те, що Чен Сяосяо самотужки перевіряла кожен рядок, здавалося їй неймовірною нудьгою.

"Сніговий духовний женьшень..."

Чен Сяосяо зупинила свій погляд на екрані й відверто здивувалася кількості запасів: маленька Юйтен виявилася неймовірно продуктивною, адже на складі налічувалося понад тисячу корінців снігового женьшеню — це був вражаючий результат.

Раптом згадавши про своїх рідних, Чен Сяосяо повернула голову до маленької помічниці, яка ображено надула губки:

"Маленька Юйтен, а наш сніговий женьшень увесь одного віку?"

"Звісно ні, там є корінці найрізноманітнішого віку!" — миттєво заусміхалася маленька Юйтен.

"О, чудово. Маленька Юйтен, підкажи, якщо мій батько та дядько Чжоу захочуть зробити прорив на наступний рівень, женьшень якого віку їм знадобиться?"

"Щодо глави родини, то він зараз перебуває на початковому рівні Бойового Духа. Якщо він хоче відразу прорватися на рівень Бойового Короля, йому знадобиться корінь віком щонайменше п'ять тисяч років. Звісно, самого женьшеню буде замало, знадобляться ще деякі інші духовні скарби. А от з управителем Чжоу все набагато простіше: він уже давно застряг на своєму рівні, тож п'ятитисячолітного снігового женьшеню йому цілком вистачить для миттєвого прориву!"

"Тоді домовилися: підготуй усе необхідне, ми маємо підняти рівень самовдосконалення батька та дядька Чжоу ще до початку аукціону!"

"Без проблем!" — охоче погодилася маленька Юйтен, а потім запитала: "Юна господине, а як щодо старого Іна? Він зараз на середньому рівні Бойового Імператора. Якщо ми допоможемо йому прорватися на пік цього рівня, хіба це не справить на гостей ще більше враження?"

"Він? Останніми днями він поводиться цілком тихо, до того же виявився достатньо вірним і надійним. Сил для захисту нашого маєтку все одно замало, тож нехай він теж буде серед тих, хто отримає посилення — підготуй порцію і для нього".

Трохи поміркувавши, Чен Сяосяо вирішила, що старого Іна, як відданого помічника, теж варто підтримати, аби він не почувався обділеним.

"Та й Чен Чжен'юаню теж уже час підняти рівень!"

"Звісно, з ним теж усе вийде!"

Невдовзі Чен Сяосяо, забравши підготовлені в просторі речі, повернулася до своєї кімнати.

***

Наступного дня!

Чен Сяосяо увійшла до вітальні й застала там батька, управителя Чжоу Цзіньцзяна та старійшину Ін Цзиляна — окрім цих трьох, у кімнаті більше нікого не було.

"Тату, що це за таємні збори ви тут влаштували?" — напівжартома запитала Чен Сяосяо.

Чен Біюань безпорадно зітхнув: "Ти вже доросла дівчина, а поводишся все менш серйозно, та й розмовляєш так легковажно!"

"Тату, ви вже перейняли характер мами", — Чен Сяосяо легенько прикусила губу, помітивши, що батько дедалі більше полюбляє читати нотації.

"Не будемо про це. Гаразд, завтра офіційно починається аукціон. Сяосяо, розкажи нам, скільки товарів ти підготувала, щоб ми хоч приблизно розуміли ситуацію".

"Тату, дядьку Чжоу, старий Ін, а як ви самі вважаєте, яка мінімальна кількість нам потрібна?" — відповіла питанням на питання Чен Сяосяо.

Що це мало означати?

Окрім старого Іна, ні Чен Біюань, ні Чжоу Цзіньцзян не зрозуміли, до чого вона веде.

"Панночко, цього разу сюди з'їхалися представники понад десятка великих сил. Якщо ми хочемо, щоб кожен отримав свою частку, вам доведеться спустошити склад дощенту, інакше гості залишаться незадоволеними!" — з усмішкою промовив старий Ін.

"Це виключено!" — навіть не замислюючись, заперечила Чен Сяосяо.

Чжоу Цзіньцзян запитав: "Сяосяо, то що ти пропонуєш?"

Чен Біюань трохи поміркував і прямо додав: "Сяосяо, вислови краще власну думку чи пропозицію. Ми ж не знаємо, які саме товари ти збираєшся продати, та й про їхню кількість відомо лише тобі одній".

"Я просто хочу дізнатися: якщо розраховувати так, аби товари змогли викупити приблизно шістдесят відсотків від усіх прибулих сил, то скільки приблизно речей нам знадобиться?"

Чен Сяосяо зовсім не збиралася задовольняти потреби абсолютно кожного покупця. Подібні дефіцитні речі слід було чітко контролювати й обмежувати пропозицію, інакше цінні товари швидко знеціняться і перетворяться на звичайну дешеву капусту, що було б дуже невигідно, тим паче якщо вони планують і надалі збирати духовні камені.

Почувши її слова, троє чоловіків замовкли, подумки підраховуючи необхідну кількість.

Чен Сяосяо приблизно знала обсяги своїх запасів на складі й була впевнена, що їхнього залишку з лишком вистачить для забезпечення цього аукціону.

"На мою думку, варто виставити сто двадцять кубічних метрів духовної води, щоб у середньому кожна фракція могла придбати приблизно по два кубометри. Щодо духовних птахів — підготувати тисячу двісті особин, тобто приблизно по шістдесят штук на кожну фракцію. Зерна можна виставити сто двадцять тисяч мішків — десь по двадцять тисяч мішків на одну фракцію. Свіжих овочів теж можна підготувати приблизно в такій самій кількості — близько ста двадцяти тисяч одиниць. Думаю, для першого разу такої кількості їм буде цілком достатньо", — першим озвучив свої розрахунки Чжоу Цзіньцзян.

Чен Біюань згідно кивнув і додав: "Це цілком помірна кількість — не забагато й не замало, для початку має вистачити, аби закрити основні потреби".

"У мене немає заперечень, нехай наша старша панночка виставляє на продаж стільки, скільки сама забажає!" — хитро викрутився старий Ін і, прямо подивившись на Чен Сяосяо, з посмішкою додав: "Панночко, але ж у тебе напевно є й інші товари, про які ти досі не розповіла патріарху та управителю?"

Він уже встиг побувати всередині її простору, тому чудово розумів, що його молода господиня володіє величезними запасами, і все залежало лише від її власного бажання ділитися ними.

Почувши його слова, Чен Біюань та Чжоу Цзіньцзян із приємним подивом у поглядах повернулися до Чен Сяосяо, очікуючи на її відповідь.

Чен Сяосяо кинула швидкий погляд на старого Іна і лише після цього спокійно промовила: "Насправді нічого особливого, я просто подумала, що варто було б додати до списку товарів ще й деякі духовні трави".

"Духовні трави?"

В очах обох названих братів спалахнули яскраві вогники. Навіть без слів, лише за цим виразом приємного подиву, Чен Сяосяо зрозуміла, що цей товар теж матиме шалений успіх.

Вона злегка кивнула головою і додала: "Саме так. Зараз я маю в наявності першу партію духовних трав, а в майбутньому в мене будуть навіть духовні еліксири*. Тож почнемо з цих торгів!"

"Чудово, готуй усе на свій розсуд!"

"Ці торги стануть для всіх іще одним приголомшливим сюрпризом!"

Чоловіки заговорили один за одним, і на їхніх обличчях було неможливо приховати щиру радість. Духовні трави — це не те, що можна порівняти зі звичайними цілющими травами; це були справжні високоефективні засоби для порятунку життя.

Якщо в майбутньому родина Чен зможе безперебійно постачати такі речі на продаж, то їх піднесення відбудеться значно швидше та успішніше.

***

Поки в маєтку Чен обговорювали плани на завтрашній день, старший молодий пан Чжу Сян'юй, який зупинився в заїзді "Лайюе", приймав кількох непроханих гостей.

Ці несподівані відвідувачі прибули до містечка Далін лише вчора, і єдиною їхньою метою була участь в аукціоні родини Чен.

Побачивши цих літніх людей, Чжу Сян'юй не виявив до них особливої поваги; попри значну різницю у віці, їхня розмова більше скидалася на спілкування рівних за статусом осіб.

"Пане Чжу, перепрошуємо, що потурбували вас і завадили вашому відпочинку!" — промовив один із старійшин, хоча в його голосі та виразі обличчя не було й краплі справжнього жалю.

Решта присутніх поводилися точно так само — для них цей візит виглядав цілком природною справою.

Вираз обличчя Чжу Сян'юя залишався холодним, а погляд — байдужим, тож розгадати його справжні думки було неможливо.

"Старійшини дев'яти великих орденів з'явилися всі разом. Цікаво, яка справа привела вас до мене?" — Чжу Сян'юй навіть не спробував удатися до звичних ввічливих фраз, що в очах сторонньої людини виглядало б як верх нечемності.

Проте жоден із присутніх старійшин не наважився виявити бодай найменше незадоволення його тоном, наче все так і мало бути. Якби прості учні їхніх орденів побачили це, вони б ні за що не повірили, що ці величні й гордовиті старійшини здатні приймати такий улесливий вигляд.

І вони справді не сміли гніватися, та й не вважали поведінку Чжу Сян'юя зухвалою. Мало того, що цей юнак у своєму молодому віці вже став майстром рівня Бойового Духа — тобто зрівнявся з ними за силою, — так іще й кожен у світі знав, що торгова мережа маєтку Ціншань охоплює весь континент. У будь-якій державі були їхні філії, а товари, які вони продавали, вважалися безцінними скарбами для будь-якого практика.

Як представники світу бойових мистецтв, старійшини чудово розуміли, з ким мають справу. Самого статусу майбутнього спадкоємця маєтку Ціншань було цілком достатньо, аби ці поважні люди розмовляли з ним із належною шаною.

До того ж вони самі без запрошення прийшли до нього ввечері, тож така реакція господаря нікого не здивувала.

Коли він прямо запитав про мету візиту, старійшини не поспішали відповідати, а одночасно перевели погляди на старійшину Ліня, який виконував обов'язки керівника союзу.

Старійшина Лінь виправдав їхні сподівання і взяв слово: "Пане Чжу, насправді ми не маємо жодних лихих намірів. Ми лише хотіли дізнатися про одну справу і сподіваємося, що пан Чжу виявить люб'язність і допоможе нам у цьому!"

~~~~~

прим. пер. Духовні трави - це лікарські трави насичені духовною енергією, а духовні еліксири - це ціж рослини, які багато років поглинали духовну енергію: як от духовний женьшень, якому 5 тисяч років - це вже духовний еліксир.