Розділ 268 — V086. Скандальна дружина лютує. Обговорення контрзаходів. (2)

Насправді Чен Сяосяо теж була в скрутному становищі. Щодо цих злих практиків - їх неможливо було просто повністю знищити. Якою б сильною не була людина, невже вона справді могла знищити кілька мільйонів людей до останнього?

Мабуть, лише безсмертний мав би таку силу.

А Чен Сяосяо поки не мала таких можливостей. Убити кілька сотень чи кілька тисяч вона ще могла б, але коли йшлося про десятки чи сотні тисяч людей, навіть якби вона була безсердечною, вона не змогла б підняти руку.

Адже не всі вони були винні й не всі заслуговували смерті. Дехто, можливо, просто практикував заборонені мистецтва, але ніколи не завдавав шкоди невинним.

До того ж у Місті Хейту були не лише дорослі. Там мешкали старі люди й діти.

Невже треба знищити і їх?

Минув тривалий час, перш ніж Чен Сяосяо підняла голову й зустрілася з поглядами присутніх.

Вона серйозно сказала:

"Ми можемо скористатися цією нагодою, щоб знищити частину найбільш безжальних злих практиків. Але ми не можемо знищити кілька мільйонів людей. Думаю, вам варто обговорити й виділити для них окрему територію, де вони зможуть і надалі жити. За цими людьми потрібно стежити й стримувати їх. Повністю винищити їх неможливо."

Усі мовчки кивнули.

Зрештою, ніхто з тих, хто сидів тут, не був дурнем. Усі могли здогадатися про те, що потрібно було врахувати. Саме тому вони й не знали, як правильно діяти.

"Старша панянко, останнім часом злі практики один за одним проникають сюди. Учні нижчих рівнів, зіткнувшись із сильними злими практиками, взагалі не мають змоги чинити опір. Ба більше, вони можуть стати здобиччю й загинути від їхніх рук." — сказав старий Цзінь

"Ти хочеш сказати, що треба відправити всіх сильних практиків?"

Чен Сяосяо підняла брови.

"Старий Цінь, я розумію, що ти маєш на увазі. Минулого разу в державі Фенлін ми зустріли кілька десятків злих практиків — Бойових Імператорів. Але у вас є чотири великі сили та дев'ять орденів. У сумі має бути понад сотня практиків рівня Бойового Імператора. Відправити їх патрулювати різні місця й знищувати злих практиків, яких вони виявлять, не мало б бути надто складно."

"Старша панянко, це складно!" — гірко усміхнувся старий Цінь й продовжив:

"Навіть якщо ми відправимо Бойових Імператорів, зіткнувшись із такими ж Бойовими Імператорами серед злих практиків, ніхто не може гарантувати, що зможе їх убити. Навіть якщо наші люди вб'ють їх, але демонічна сутність супротивника втече, це означатиме, що вбивство було марним. Щобільше, так можна випадково завдати шкоди невинним. Саме це нас і непокоїть."

"Якби всі вони були Бойовими Королями, Бойовими Духами або ще слабшими практиками, тоді патрулювання Бойових Імператорів справді було б ефективним. Тож нам усе одно треба придумати комплексний план."

"Це справді складно..."

Брови Чен Сяосяо зійшлися в одну лінію. Вона теж почала непокоїтися через цю проблему.

Справді було нелегко її вирішити.

Тоді заговорив Мо Сюаньцзунь:

"У будь-якому разі патрулі з Бойових Імператорів потрібно відправити. Їм не обов'язково спеціально шукати злих практиків рівня Бойового Імператора. Я вважаю, що багато з них не мають такого рівня. Зрештою, стати Бойовим Імператором не так легко. Якщо вони не зіткнуться зі злими практиками рівня Бойового Імператора, нашим людям не повинно бути надто складно знищувати слабших злих практиків."

"Молодий пане Мо, ми це розуміємо." — Старий Цзі поглянув на всіх і сказав:

"Але якщо наші Бойові Імператори зустрінуться з Бойовими Імператорами супротивника, ми також можемо зазнати втрат. Зрештою, серед праведних сил не так багато практиків цього рівня. Навіть якщо зібрати їх усіх, буде щонайбільше трохи понад двісті. І не всі з них захочуть ризикувати життям заради боротьби зі злими практиками. На такому рівні кожен особливо цінує власне життя."

"Невже вони просто дивитимуться, як злі практики вбивають невинних, і нічого не робитимуть?" — невдоволено насупився Мо Сюаньцзунь.

Чен Сяосяо глянула на нього й тихо сказала:

"Кожен дбає лише про свій дім і не втручається в чужі справи. У цьому немає нічого дивного. Хіба що..."

"Старша панянко, хіба що що?" — перехопив розмову старий Ін.

"Хіба що ми зможемо запропонувати їм винагороду, від якої вони не зможуть відмовитися. Якщо вони чогось хочуть, природно, вони будуть готові щось заради цього зробити. Думаю, всі й самі це розуміють."

Усі кивнули.

Потім мовчки перезирнулися.

Хіба найбільшим бажанням Бойових Імператорів було не піднятися до рівня Бойового Монарха?

А ключовою людиною, яка могла допомогти їм стати Бойовими Монархами, була саме Чен Сяосяо.

Чен Сяосяо, здавалося, здогадалася, про що вони думають, і ледь усміхнулася.

"Ми можемо запропонувати їм ресурси, які їх зацікавлять, а також погодитися на їхні розумні прохання. Найважливіше те, що ми можемо допомогти практикам, які застрягли на піку Бойового Короля, піднятися до рівня Бойового Імператора. Після такої підтримки наша загальна сила значно зросте!"

Почувши ці слова, присутні нарешті усміхнулися. Приказка «Велика нагорода неодмінно породить хоробрих людей» актуальна всюди, особливо коли йдеться про вдосконалення, яке має надзвичайно важливе значення для практиків. Такий підхід справді міг спрацювати.

"Доведеться зробити саме так." — кивнув старий Цінь і подивився на Чен Сяосяо.

"Старша панянко, хочу запитати дещо. Який рівень сили мають твої Священні звірі, якщо порівнювати їх із людьми?"

"Приблизно між Бойовим Королем і Бойовим Імператором. Деякі Бойові Імператори можуть навіть не витримати їхніх кігтів. Старий Цінь, ти хочеш сказати..."

Почувши його запитання, Чен Сяосяо одразу зрозуміла, до чого він веде. Побачивши, як він кивнув, вона на мить замислилася.

"Я можу відправити кількох Священних звірів. Можливо, це теж один зі способів."

"Старша панянко, я вважаю, що якщо Священні звірі вирушать на допомогу, це буде набагато ефективніше, ніж відправляти інших учнів. Якщо не йдеться про Бойових Королів або Бойових Імператорів, я справді не наважуюся відправляти учнів нижче рівня Бойового Духа. Вони просто стануть їжею для злих практиків!" — гірко пожартував над собою старий Цзі.

Старий Цінь обережно глянув на Чен Сяосяо й із цікавістю запитав:

"Старша панянко, скількох Священних звірів ти плануєш відправити?"

"Поки що не можу вирішити. Спочатку подумаю, а потім усе влаштую."

Чен Сяосяо оглянула їх і продовжила:

"Гаразд, я займуся цим питанням. А ви спочатку поширте новину й організуйте прибуття практиків рівня Бойового Короля та Бойового Імператора до Священної Землі Центральних Рівнин. Що ви вигадаєте як привід — вирішуйте самі."

Після цього Чен Сяосяо ще трохи поговорила з бабусею, а потім повернулася до простору.

Маленька Юйтен підлетіла до неї й запитала:

"Юна господарко, ти справді вирішила їм допомогти?"

"Допомогти. А як інакше?"

Чен Сяосяо простягнула руку й легенько стиснула її милі пухкі щічки.

"Хоч би як там було, ми не можемо залишити справу зі злими практиками без уваги. Якщо дозволити їм творити беззаконня, цей материк уже не зможе жити спокійно."

"Гаразд. Мені теж ці чудовиська не подобаються. Вб'ємо — то й вб'ємо!"

"Так, але, Юйтен, ми знаємо силу Священних звірів. Відправити їх на боротьбу можна, але вони не здатні очищати демонічну енергію злих практиків. Якщо демонічна енергія злих практиків натомість захопить Священних звірів, наші втрати будуть надто великими."

"І справді..."

Маленька Юйтен замислилася.

Чен Сяосяо теж шукала спосіб розв'язувати проблему й міркувала вголос:

"Наша сутра «Небесної таємниці Нефритової діви-імператриці» має силу очищення, але Священні звірі нею не володіють. Це справді складно."

"А!"

Раптом маленька Юйтен скрикнула. Її великі очі засяяли, коли вона радісно вигукнула:

"Юна господарко, чудово! Я придумала спосіб!"

Чен Сяосяо на мить завмерла, а потім одразу запитала:

"Придумала? Який?"

"Хі-хі, юна господарко, ти господиня Священних звірів. Якщо залишити в їхніх тілах істинну енергію сутри «Небесної таємниці Нефритової діви-імператриці», то щойно демонічна сила злих практиків спробує захопити Священних звірів, істинна енергія сутри в їхніх тілах очистить її. Саме так! Ха-ха-ха, чудово!"

Дивлячись, як маленька дівчинка радісно махає руками й ногами, Чен Сяосяо мусила визнати, що цей спосіб справді був чудовим.

Це було наче вдягнути на Священних звірів захисний одяг від демонічної енергії, який до того ж міг дати відсіч. Справді геніальна ідея.

"Але, маленька Юйтен, не забувай: навіть якщо я зможу залишити істинну енергію в тілах Священних звірів, рано чи пізно вона зникне. До того ж ніхто не знає, скільки саме істинної енергії потрібно, щоб очистити демонічну енергію злих практиків." — одразу подумала про ще одну складну проблему Чен Сяосяо.

Маленька Юйтен стиснула губи, трохи подумала й сказала:

"Юна господарко, демонічна енергія злих практиків теж пов'язана з духовною сутністю. Вони хочуть за допомогою демонічної енергії заволодіти життям іншого, а точніше — поглинути його свідомість і отримати контроль над тілом. Якщо ти залишиш істинну енергію в духовному морі Священного звіра, то щойно демонічна енергія злих практиків проникне в духовне море, вона вже не зможе втекти."

"Це справді може спрацювати. Але треба також, щоб Священні звірі знали, чи залишилася в них істинна енергія. Якщо вона зникне, а вони цього не помітять, то злі практики можуть захопити їхні тіла. Тоді буде справжня біда."

"Юна господарко, це легко перевірити. Спочатку передай істинну енергію кільком Священним звірам і відправ їх погратися зі злими практиками. Після справжнього бою все стане зрозуміло."

"Відправити їх на випробування?"

Чен Сяосяо насупилася, а потім легенько кивнула.

"Це можна зробити. Маленька Юйтен, тоді підеш із ними. Якщо з ними щось станеться, ти зможеш вчасно їх врятувати."

"Добре, без проблем. Ідеальний час, щоб розважитися!!"

Щойно йшлося про щось цікаве, маленька Юйтен ніколи не заперечувала проти того, щоб побігати туди-сюди. Головне, щоб їй було весело.

Після того як людина й дух усе обговорили, вони вирушили туди, де жили Священні звірі.

Вони вибрали лише п'ятьох Королів Синіх Вовків, п'ятьох Королів Білих Тигрів-Королів і п'ятьох Лазурних Носорогів — загалом п'ятнадцять Священних звірів.

Чен Сяосяо обережно ввела в їхні духовні моря трохи істинної енергії й дозволила їм як слід відчути її.

Оскільки Священні звірі та Чен Сяосяо були пов'язані контрактом, вони легко відчували її ауру. Переконавшись, що вони відчувають істинну енергію, Чен Сяосяо спокійно відпустила їх на боротьбу зі злими практиками.

Хоча Чен Сяосяо могла взяти із собою скільки завгодно Священних звірів, вона не хотіла втратити жодного.

У її очах вони були вже не просто магічними звірами. Вона давно вважала їх своїми товаришами.

Під проводом маленької Юйтен вони покинули простір, а потім і Священну Землю Центральних Рівнин.

Про це ніхто із зовнішнього світу не знав.

Щойно Чен Сяосяо вийшла з простору, служниця передала їй повідомлення: Предок Тяньцзі хотів її бачити.

Учора вона не пішла разом із Мо Сюаньцзунем до Предка, тому сьогодні вирішила сама відвідати його.

Хоч би як там було, Предок Тяньцзі охороняв Священну Землю Центральних Рівнин, тобто фактично допомагав їй. Тому він заслуговував на її повагу.

Коли Чен Сяосяо прийшла до подвір'я, де жив Предок Тяньцзі, вона лише тоді помітила, що бабуся теж була тут.

Привітавшись зі старшими, вона сіла й просто проігнорувала чоловіка поруч, який постійно підморгував їй.

Двоє старших усміхнулися, дивлячись, як молоде подружжя знову свариться.

"Предку, навіщо ви мене покликали? Невже маєте якийсь скарб?"

Чен Сяосяо першою почала розмову.

Предок Тяньцзі засміявся:

"У такого старого, як я, звідки взятися скарбам? Якщо вже говорити про скарби, то, мабуть, ніхто не має їх більше за тебе, правда?"

"Та ні, ні, що ви!"

Чен Сяосяо заперечила, не бажаючи визнавати очевидне.

Усі вже побували в її просторі, тож чудово знали, що там чимало скарбів.

Побачивши, що вона все заперечує, Предок Тяньцзі з усмішкою вилаяв її:

"Дівчинко, не будь такою скупою. Я ж не збираюся грабувати твої скарби. От же скупа дівчина."

"Хе-хе, Предку, яка ж я скупа? Якщо вам щось потрібно, просто візьміть. Я точно не скажу «ні»!"

"Гаразд, не базікай. Я почув від малого Сюаньцзуня, що закони у твоєму просторі досконаліші, ніж зовні, і там можна подолати пік Бойового Монарха та стати Бойовим Безсмертним. Це правда?"

Предок Тяньцзі поступово перестав усміхатися, а його вираз став серйознішим.

"Так."

Чен Сяосяо на мить здивувалася.

"Предку, ви можете будь-коли увійти до мого простору й здійснити прорив. Мені здається, ви давно готові до нього, просто неповні закони світу стримують ваш рівень сили."

"Ти маєш рацію." — зітхнув Предок Тяньцзі.

"Я давно відчуваю, що мій бар'єр на піку Бойового Монарха послабшав. Але скільки б часу я не проводив у закритому самовдосконаленні, осягаючи закони світу, мені ніяк не вдавалося здійснити прорив. Не думав, що причина знову в неповних законах світу."

Чен Сяосяо теж це знала. Вона вже кілька разів чула, що Предок йде в закрите самовдосконалення заради прориву, але щоразу повертався без результату.

Проблема була не в його самовдосконаленні, а в законах світу.

"Це не терміново. Сяосяо, я чув про проблему зі злими практиками. Ти справді збираєшся випустити Священних звірів? Ти повинна знати, що ці злі практики мають жахливу здатність захоплювати чужі тіла. Якщо вони захоплять тіла твоїх Священних звірів, це означатиме, що ти їх втратила."

Щойно Предок закінчив, Фан Шуюнь, також стурбовано сказала:

"Сяосяо, Предок має рацію. Ти повинна бути обережною. Якщо Священного звіра захоплять, це буде не лише нашою втратою. Це ще й посилить злих практиків, і придушити їх стане ще важче."

"Сяосяо, ти вже придумала спосіб?"

Глибокі очі Мо Сюаньцзунь зблиснули незрозумілим світлом. Він дивився прямо на неї, наче вже про щось здогадувався.

Двоє старших одночасно перевели погляди на Чен Сяосяо, чекаючи її відповіді.

"Можна сказати, що так."

Чен Сяосяо не збиралася нічого від них приховувати. Зрештою, ці люди були майже її родиною.

Вона одразу розповіла їм про задум маленької Юйтен.

Також не приховала, що маленька Юйтен уже повела Священних звірів на випробування.

"Добре, добре! Чудово!"

Предок Тяньцзі був неймовірно щасливий.

"Якщо є такий спосіб, більше не треба боятися захоплення тіл злими практиками. Саме через цю їхню здатність ми досі не могли вільно діяти. Цього разу ми повинні знищити злих практиків, які використовують такі жорстокі методи, щоб вони більше не завдавали шкоди невинним!"

Предок Тяньцзі зрадів навіть дужче, ніж якби почув, що зможе стати Бойовим Безсмертним.

На обличчі Фан Шуюнь, з'явилася легка усмішка. Її ніжний погляд був спрямований на старшу онуку, яка найбільше нагадувала її саму. Дивлячись на Чен Сяосяо, вона наче бачила себе в юності. Колись вона теж, як Сяосяо, могла придумати вихід із будь-якої ситуації, а рідні любили її та плекали як коштовність.

Якби не та змова, можливо, вона й досі не вийшла б заміж, і в неї ніколи не з'явилася б ця онука.

Але, дивлячись на Сяосяо зараз, вона водночас відчувала вдячність за те, що Небо подарувало їй таку чудову онуку.

Завдяки цьому в її житті більше не залишилося жалю.

Навіть якщо вона більше ніколи не зможе повернутися на континент Цанхай, вона все одно буде задоволена!

Раптом Фан Шуюнь ніби щось згадала, і її очі засяяли.

"Предку, хіба старійшини та учні, які виходять полювати на злих практиків, не бояться, що ті захоплять їхні тіла? Якщо зробити захисні нефритові амулети, тоді можна буде не боятися, що злі практики захоплять тіла практиків."

"Захисні нефритові амулети?"

Чен Сяосяо вперше почула про таку річ.

"Бабусю, що це за захисні нефритові амулети? Ти маєш на увазі, що в нефритовому амулеті зберігатиметься істинна енергія, яка очищатиме демонічну енергію злих практиків і не дозволятиме їм захопити тіло?"

"Саме так!" — кивнула Фан Шуюнь.

"Сяосяо, можливо, ти ніколи з таким не стикалася. Навіть маленький нефритовий амулет може захищати свого власника. На континенті Цанхай старші, щоб захистити молодших, спеціально залишали в нефритовому амулеті частину свого духовного чуття. Коли молодшому загрожувала небезпека, йому достатньо було вдарити по амулету або розчавити його, і духовне чуття старшого з'являлося, щоб захистити молодшого від смерті."

"Тепер, проти здатності злих практиків захоплювати чужі тіла, можна використати такий самий спосіб. Так само як ти захищаєш Священних звірів: залишаєш у їхньому духовному морі істинну енергію. Так само можна залишити частину істинної енергії в нефритовому амулеті, щоб захистити практиків від захоплення їхніх тіл злими практиками."

"Пропозиція Шуюнь справді непогана. Якщо цей спосіб спрацює, праведні практики отримають ще один рівень захисту. Тоді, зіткнувшись зі злими практиками, вони зможуть сміливіше битися з ними." — погодився Предок Тяньцзі.

"Спосіб хороший. Але головна проблема в тому, що ніхто з нас не робив захисних нефритових амулетів. Ми не знаємо, як саме їх створювати."

"Сяосяо, не хвилюйся!" — Фан Шуюнь усміхнулася й перевела погляд на Мо Сюаньцзуня. — "Сюаньцзуню, якщо я не помиляюся, ти майстер формацій. Для тебе вигравіювати на нефритовому амулеті невелику формацію, а потім запечатати в ній трохи істинної енергії — не надто складно, правда?"

"Бабусю, ви маєте рацію. Тут я справді можу допомогти!"

Мо Сюаньцзунь був надзвичайно впевнений у собі.

Чен Сяосяо глянула на нього, ледь піднявши кутики губ. Її усмішка була водночас насмішкуватою й загадковою.

" Дуже добре, принаймні тобі більше не доведеться мене турбувати."

"Сяосяо, зробімо це разом. Я навчу тебе, як наносити формації!" — догідливо усміхнувся Мо Сюаньцзунь.

"Хм! Не маю часу. У мене ще багато справ!"

"Немає часу? Та невже!"

В його вузьких очах промайнув темний блиск, а на ідеальних губах з'явилася лукава усмішка.

"Сяосяо, чим ти збираєшся займатися? Невже готуватимеш наше весілля?"

"Весілля?"