Розділ 1 — Холодна та красива жінка

Блискавка розітнула небо.

Шень Хань прокинулася, наче виринувши з густого туману небуття.

Дівчина притисла руку до грудей, переривчасто дихаючи; щойно вона відчула, що ознаки життя стабільні, її рука мимоволі ковзнула до пояса, де мала б бути зброя.

Але там було порожньо.

Ба більше, її тіло, яке ще мить тому було на межі руйнування, також зазнало величезних змін.

Шень Хань опустила погляд, уважно вивчаючи свій нинішній стан.

У її глибоких чорних очах застиг вираз неймовірного подиву.

На тілі не залишилося й сліду від жахливих ран, а долоні більше не були вкриті кров’ю, яку неможливо було змити.

Шень Хань швидко оговталася; переконавшись, що побачене не є маренням, вона одразу підвелася і зробила кілька пробних стрибків.

«Чуття загострилися, а фізичні можливості тіла значно зросли!»

«Схоже, небеса справді піклуються про мене. Чи не для того вони подарували мені нове тіло, щоб я могла помститися?»

Голос дівчини, у якому відчувалася радість від порятунку, луною рознісся безлюдними лісовими нетрями.

Раптом на її білосніжній долоні спалахнуло яскраво-червоне полум’я, від чого серце дівчини ледь не вискочило з грудей.

«Чорт забирай!» — Шень Хань миттєво стиснула руку в кулак, намагаючись перекрити доступ кисню й загасити вогонь.

Але невдовзі вона зрозуміла, що ситуація знову виходить за межі її розуміння.

Коли вона вдруге розкрила долоню, червоне полум’я нікуди не зникло.

Маленький вогник ледь тріпотів, нагадуючи плід лічі, що опинився в руці.

«Що це за магія? Невже я опинилася у світі могутніх майстрів культивації?»

Струшуючи рукою, Шень Хань озиралася навколо, проте не бачила жодних ознак сучасної цивілізації.

Саме тоді вона вловила ледь чутний ніжний аромат.

Ці пахощі були невловимими, нагадуючи цвіт сливи, що розпускається взимку всупереч морозам — чисті, шляхетні й надзвичайно вишукані.

Шень Хань відчула незвичайне піднесення!

Вона не розуміла, звідки лине цей запах.

Але внутрішній голос підказував: якщо вона піде на цей поклик, то знайде відповіді на всі запитання.

Від думки про зустріч із першою людиною в цьому невідомому світі її серце забилося частіше.

Шень Хань стрімко рушила вперед; тонкий аромат сливи вів її за собою, наповнюючи кожну клітину тіла силою та змушуючи кров швидше пульсувати у венах.

Завдяки змінам у тілі після перенесення, кожен її м’яз був налитий силою.

Шень Хань летіла крізь колючі хащі, наче спритний вовк.

……

Становище Ґу Дзюньвань було вкрай тяжким.

Винажлива втеча, що тривала кілька діб, до межі вичерпала її сили.

З кожним кроком її тендітні литки ледь помітно здригалися від надмірного навантаження.

Проте значно більше за фізичну втому, дискомфорт, який вона відчувала в інших аспектах свого тіла, ще більше її нервував.

Ґу Дзюньвань була імператрицею Вільної Федерації та омегою найвищого рангу.

Вільну Федерацію створювали з метою покласти край нерівності між альфами та омегами, побудувавши суспільство, де панував би порядок, а кожен громадянин почувався б захищеним.

Рід Ґу успішно втілював ці ідеали, і на момент передачі влади Ґу Дзюньвань Вільна Федерація вже пройшла через три покоління імператриць.

Однак нещодавно вона зіткнулася зі зрадою найближчої довіреної особи.

Використовуючи свої чудові аналітичні здібності, вона вирвалася з оточення, але переслідувачі загнали її в прикордонні лісові хащі.

Найбільше її гнітило передчуття, що період еструсу розпочнеться передчасно.

Відчуваючи зміни у своєму тілі, Ґу Дзюньвань зупинилася та знайшла відносно чистий плоский камінь, щоб сісти на нього. Не вагаючись, вона дістала з рюкзака блокатор феромонів.

Відгорнувши пасмо темного волосся, вона щільно притиснула пластир до чутливої зони на потилиці.

Рюкзак вона прихопила поспіхом: там було трохи їжі, кілька якісних пластирів та бинти.

Навіть у найвіддаленіших та безлюдних лісах вплив феромонів омеги залишається небезпечним та смертельним.

До того ж, Ґу Дзюньвань була елітною омегою, а вороги наступали їй на п'яти.

Короткий перепочинок повернув поваленій правительці дещицю сил.

Вона потерла набряклу, червону щиколотку і почала подумки відтворювати початкові події інциденту.

Саме в цей момент Шень Хань, оповита гарячим маревом, вихором вилетіла з лісової гущавини й зупинилася за кілька кроків від неї.

Увесь світ у цей момент почав затихати.

Повітря стало густим і нерухомим.

Ґу Дзюньвань повільно підвелася, спрямувавши на незнайому альфу крижаний погляд золотавих очей, сповнений жаги до вбивства.

Натомість Шень Хань відчула неабияке піднесення.

Вона зачудовано розглядала неймовірну красуню, а її серце шалено калатало в грудях.

Чесно кажучи, це була найпрекрасніша жінка, яку їй доводилося бачити.

Навіть якби вона не була лесбійкою ще до переродження, залишитися байдужою перед такою вродою було неможливо.

Молода жінка, із золотистими очима фенікса, стрункою талією, довгими ногами та злегка кучерявим чорним волоссям, що спадало на плечі, випромінювала чарівну млість.

Її шкіра сяяла білизною, а досконалі риси обличчя нагадували витончену скульптуру, що в поєднанні з гордовитим виглядом створювало образ неземної краси.

Відчувши в повітрі ледь вловимий аромат сливи, Шень Хань привітно всміхнулася: «Привіт. Ти тут на відпочинку чи живеш неподалік?»

Шень Хань здавалося, що ця спроба зав'язати розмову була цілком ввічливою та бездоганною.

Варто було лише отримати відповідь, як з розмови можна було б дізнатися чимало корисного.

Проте вона не очікувала, що холодна красуня навіть не погляне на неї зайвий раз: вона просто закинула рюкзак на плече, розвернулася і пішла.

Шень Хань: «???» Хіба я привіталася неналежним чином?

Якби це трапилося до її потрапляння в цей світ, вона б нізащо не стала нав’язливо переслідувати таку особу.

Але зараз обставини були іншими: після тривалих пошуків у лісі ця жінка була єдиною людиною, яку вона зустріла.

Принаймні слід було з’ясувати загальні відомості про цей світ.

Шень Хань без зусиль наздогнала незнайомку, тримаючись на відстані кроку збоку від неї.

«Не бійся, я не маю злих намірів. Я опинилася тут лише тому, що збилася зі шляху».

«Здається, тобі недобре. Чому б тобі не перестати бігати навколо та не сісти, щоб ми могли поговорити?»

Хоча Шень Хань намагалася контролювати свій голос, щоб він звучав якомога лагідніше.

Але коли це досягло вух Ґу Дзюньвань він відлунював наче погрозливий голос із самого пекла, що позбавляв душевного спокою.

Їй і справді було дуже кепсько, можна навіть сказати — жахливо.

Та незважаючи ні на що, вона не могла зупинитися, а тим паче — потрапити до рук цієї небезпечної альфи!

Ця альфа була вражаюче спритною та дужою.

Тернисті хащі, крізь які було не продратися, та болота, які неможливо було обійти, здавалося, зовсім не перешкоджали їй.

Ґу Дзюньвань, яка часто мала справу з військовими, могла зробити висновок і без зайвих підказок.

Перед нею — топова альфа!

І для неї це була жахлива новина.

Побачивши, що холодна красуня вже ледь тримається на ногах, Шень Хань відчула неспокій.

Вона не знала, як підібрати слова, щоб завоювати бодай краплю довіри.

Поміркувавши, вона нарешті спитала: «Чуєш ледь помітний аромат квітів сливи?»

«Дивно, чи не так? У таку виснажливу спеку, як може досі пахнути сливовим цвітом?»

Сказавши це, Шень Хань на мить завагалася, перш ніж поставити запитання, яким справді хотіла зацікавити незнайомку.

«Цей аромат не від тебе, чи не так?»

Почувши ці слова, Ґу Дзюньвань підвернула ногу, і в її тендітній гомілці почувся виразний тріск.

Її дихання миттєво збилося, вона втратила рівновагу і почала падати.

Раптове падіння пораненої жінки змусило Шень Хань напружитися.

Вона так і не встигла запитати наступне: "Яку марку парфумів ти використовуєш?".

Наче гепард, вона кинулася вперед і вправно підхопила жінку за лікоть.

Рука в її долонях була надзвичайно тонкою, а сама жінка — майже невагомою.

Шень Хань здалося, що варто лише докласти трохи зусиль — і вона зламає її, наче тендітну гілку.

"З таким слабким тілом не варто було так необачно бігати крізь хащі".

"Проте цей аромат зимової сливи, що лине від неї, — він справді дивовижний!"

Не встигла Шень Хань закінчити думку...

Холодна красуня, заледве відновивши рівновагу, раптово вивільнилася й різко розвернулася; від помаху її тендітної руки перед очима майнув холодний полиск сталі.

Шень Хань не знала, як їй вдалося настільки чітко розгледіти рух: незнайомка намагалася вдарити її маленьким хірургічним скальпелем.

Здавалося, після потрапляння в цей світ усі її чуття загострилися в багато разів!

Не вагаючись, вона стрімко ухилилася від цього фатального удару.

Схопивши тонку й ніжну руку за зап’ястя, вона вихопила скальпель.

«Послухай, хіба варто заходити так далеко?»

«За заподіяння шкоди здоров’ю передбачена юридична відповідальність!»

Зап’ястя Ґу Дзюньвань було міцно затиснуте, а сама вона опинилася впритул до незнайомки.

Чистий, прохолодний аромат кедра проник у її легені й разом із прискореним серцебиттям розлився по кожній клітині тіла.

Ці пахощі, мов серпанок, торкалися найпотаємніших струн душі Ґу Дзюньвань.

Повітря вмить стало важким, гарячим і задушливим.

Вона стояла, хитаючись, наче от-от мала впасти.

Шень Хань спочатку хотіла трохи налякати супротивницю, але побачивши, що холодна та красива жінка перед нею була не в найкращому стані, вона швидко замовкла.

Підтримавши її та допомігши сісти, Шень Хань спробувала привести жінку до тями, натиснувши на чутливу точку під носом.

Від дотику пальців до білосніжної щоки на обличчі незнайомки спалахнув яскравий рум’янець.

«Чому ти так сильно пітнієш?»

«У тебе є якісь ліки в рюкзаку?»

«Як щодо того, щоб я зателефонувала за тебе і попросила твою родину чи друзів приїхати за тобою?»

«……»

Що ще говорила ця альфа, Ґу Дзюньвань уже не чула.

Втома, наче потужна океанська хвиля, повністю поглинула її; вона почувалася крихким човником у бурхливому морі, готовим щомиті зникнути в безодні.

Вона до крові закусила язика, намагаючись утримати залишки свідомості.

Проте обійми кедрового аромату, що огортали її, дарували спокій і нездоланну сонливість.

Відчуття смертельної загрози та водночас дивної залежності воювали за розум величної імператриці-омеги.

Вона повільно склепила повіки й поринула в глибокий сон, розчинившись у безмежному теплі кедрових пахощів.

------(Перекладач має що сказати)------

Нова історія вже тут. Цього разу я вирішила розбавити розважальний контент королівськими інтригами. Вірю, що ця історія стане для вас особливою. Приємного читання!