Розділ 26 — Телефонний дзвінок

Раптом отримавши звістку про те, що вони поїдуть на навчання до іншого міста, майбутні охоронці одразу ж відклали недописані аркуші з поясненнями.

Почалися гарячкові збори.

За десять хвилин мали прибути військові машини, аби забрати підрозділ.

У серці Шень Хань оселилася тривога.

Вона не могла не думати про стан Ґу Дзюньвань.

Хоча сьогодні вранці під час сніданку та виглядала вже як зазвичай.

Але вчорашня вразливість омеги, коли та лежала в її спальні, залишилася в серці Шень Хань гострою скалкою, що колола в найм’якішому місці.

Наказ про збори неможливо порушити, але вона відчувала, що мусить принаймні повідомити про це Ґу Дзюньвань.

А раптом та ввечері прийде до неї в апартаменти, а там нікого — це було б зовсім недобре.

Телефон Ґу Дзюньвань мав особливі обмеження, просто так до неї не додзвонишся.

Тому Шень Хань набрала номер канцелярії секретаріату.

Слухавку взяв помічник Сяо Дун.

Почувши, що на тому кінці просять покликати Сю Джао, він офіційним тоном почав розпитувати про особу того, хто дзвонить.

Шень Хань розуміла: якщо вона вигадає собі якесь ім’я, то після швидкої перевірки одразу з’ясується, що інформація фальшива.

Трохи поміркувавши, вона вирішила сказати правду.

«Я член підрозділу кандидатури в гвардію імператриці, моє ім’я Шень Хань, номер gl00687, будь ласка, чи не міг би ти якнайшвидше передати слухавку? У мене до неї термінова справа».

Як і очікувала Шень Хань.

Сяо Дун навіть не поклав слухавку, а вже перевіряв дані Шень Хань на комп’ютері поруч.

«Будь ласка, зачекайте хвилинку».

Сяо Дун прикрив рукою мікрофон і, витягнувши шию, гукнув до робочого столу біля вікна неподалік: «Сестро Джао, тут якийсь Шень Хань на лінії, каже, що до тебе термінова справа, він...»

Він не встиг договорити другу половину звіту про особу, як Сю Джао вже стрімко вийшла зі свого робочого місця.

Вона жестом показала Сяо Дуну трохи почекати осторонь.

Потім взяла слухавку і спокійно, але з ноткою тривоги запитала: «Що сталося?»

Вона подумала: раз та дзвонить сюди, значить справді трапилося щось невідкладне.

«Я щойно отримала повідомлення про термінові збори, маємо негайно виїжджати, я хотіла попросити тебе переказати їй про це».

Почувши, що Шень Хань дзвонить саме через це, Сю Джао нарешті розслабилася.

Подумки вона всміхнулася: Твій тренувальний табір організувала сама правителька.

«Добре, я зрозуміла».

Сю Джао вже збиралася покласти слухавку.

Раптом з іншого боку знову почувся голос: «Помічнице Сю, цього разу я поїду на цілий місяць».

Якби Сю Джао не вловила в цей момент підтексту, то дарма б вона стільки років пропрацювала на цій особливій посаді.

«Це одноразовий виняток».

Сю Джао промовила це вдавано суворо, а потім швидко натиснула кілька клавіш, перемикаючи дзвінок на кабінет імператриці.

«Що сталося?»

Коли холодний і мелодійний голос Ґу Дзюньвань з’явився в слухавці, Сю Джао миттю роз’єднала свою лінію.

Вона залишила приватний простір цілком для альфи та омеги по обидва боки зв’язку.

Почувши голос Ґу Дзюньвань, Шень Хань відчула, як її вуха незрозуміло чому запалали.

Вона намагалася втримати голос рівним і тихо мовила: «Дзюньвань, це я».

Цього разу вже в імператриці почервоніли кінчики вух.

Це «Дзюньвань», здавалося, принесло з собою знайомий аромат кедра, який крізь електричний струм торкнувся обличчя омеги.

Її порцелянова шкіра ледь помітно здригнулася, наче її ніжно погладила альфа на тому кінці дроту.

Після цього вітання вони обоє на мить замовкли.

У тиші повітря, здавалося, можна було почути переплетення їхнього подиху.

У цей момент з боку Шень Хань почулися приглушені заклики побратимів.

Вона поспішила договорити: «Я зараз маю вирушати на збори, повернуся лише за місяць, просто хотіла тобі сказати».

Губи Ґу Дзюньвань ледь помітно піднялися: «Мгм, чекатиму на тебе».

Ці короткі чотири слова дарували Шень Хань радість протягом багатьох днів.

А психологічна втіха, яку цей раптовий дзвінок приніс імператриці-омезі, була просто безцінною.

Дівчина була для неї наче палке сонце.

Вона осяяла найпотаємніші куточки душі Ґу Дзюньвань, куди раніше ніхто не діставався, зробивши там небо безхмарним і ясним.

Канцелярія секретаріату.

Сяо Дун, який ледве стримувався кілька годин, нарешті під кінець робочого дня нишком підібрався до Сю Джао, щоб трохи попліткувати.

«Сестро Джао, та альфа, що тобі дзвонила... вона твій друг?»

«Я, коли перевіряв дані, випадково побачив, що вона — альфа рангу S!»

Сю Джао легенько ляснула допитливого помічника по маківці й невдоволено кинула: «Чого це ти випитуєш? І до речі, не здумай про це нікому розпатякувати».

Сяо Дун ображено потер голову.

Слухняно пробурмотів «окей» і, підхопивши сумку, швиденько вискочив з офісу.

Десята година вечора.

Нін Сі, яка в повному екіпіруванні сиділа у військовій машині, штурхнула ліктем сусідку й стиха запитала: «Босе, ти вчора так поспіхом злиняла з бару, ні в яку халепу не влипла?»

Шень Хань ще не встигла відповісти, як Ма Хаою, що сидів з іншого боку, заговорив приглушеним голосом.

«Та вже ж, шефе! Ми посеред ночі ще до твоїх апартаментів заїжджали, але система безпеки нас взагалі не пустила, навіть твоє ім'я та номер квартири не допомогли».

«Дзвонили тобі — ти не відповідала, ми вже помирали від страху. Потім Нін Сі придумала вихід: ми з аерокара роздивилися дах твого будинку, побачили там твою тачку і тільки тоді заспокоїлися».

Шень Хань не могла розповідати їм про Ґу Дзюньвань, тому обмежилася коротким поясненням.

«Учора виникла термінова справа, але потім усе владналося. Дякую вам, що спеціально заїжджали за мною».

Нін Сі, очевидно, була вкрай незадоволена такою ухильною відповіддю.

Вона хитро примружилася і раптом запитала: «Чи не та сама це таємнича дівчина приїхала, що подарувала тобі "Лунмайлунь"?»

Почувши це, Шень Хань миттю видала себе поглядом у стилі «звідки ти знаєш?».

Але вголос заперечила: «Та ну, яка ще таємнича дівчина? Про що ти взагалі?»

Ма Хаою поруч тихо хмикнув.

Подумки він зауважив: «Та годі вже приховувати! Раз так поспішала вчора, значить точно повернулася до правительки!»

Поки трійця шушукалася між собою, маленьке віконце за кабіною водія раптом відчинилося.

Звідти пролунав голос інструктора Льова: «Ви троє, чого розшумілися? Мало вам учорашніх пригод, чи що?»

«Як приїдемо на місце збору — спершу побіжите марш-кидок по пересіченій місцевості, а вже потім підете в табір відпочивати!»

…

Час пролетів непомітно, минуло пів місяця.

Тиск Ґу Дзюньвань на клан Ґо спершу йшов успішно.

Але невдовзі опір почав поступово зростати.

Попри безліч неспростовних доказів.

Клан Ґо обрав стратегію «пожертвувати пішаками, щоб врятувати короля».

Вони виставили кількох важливих членів родини як цапів-відбувайлів.

З боку здавалося, що вони зазнали нищівної поразки, але насправді їхній фундамент не надто похитнувся.

Якщо Ґу Дзюньвань не знайде вагоміших доказів провини, то за кілька років клан Ґо з лишком компенсує всі теперішні втрати.

Можливо, вони навіть скористаються нагодою, щоб нажертися ще більше.

А ці «енергетичні добавки» вони, звісно, здобудуть, витискаючи останні соки з простого люду.

Від однієї думки про такий поворот у членів дев'ятої інспекційної групи аж зуби заніміли від люті.

Ґу Дзюньвань довго роздумувала, а потім наказала Сю Джао організувати таємну розмову з патріархом родини Хе — старим Хе Дженом.

Клан Хе очолював трійку магнатів четвертого округу, і ресурси, які вони мали, імператриця не завжди могла отримати швидко навіть за допомогою федеральних сил.

У цьому світі конкуренти зазвичай знають одне про одного найбільше.

Три великі клани на людях нібито не втручалися у справи одне одного, але потай кожен мріяв відхопити у сусіда жирний шматок.

Проте цього разу, коли клан Ґо похитнувся, інші дві родини чомусь не скористалися шансом на нього натиснути.

По-перше, вони боялися, що клан Ґо вчепиться в них мертвою хваткою.

По-друге, вони не розуміли намірів імператриці й побоювалися, що після падіння сусіда прийде і їхня черга.

Відеодзвінок з’єднався.

Сивочолий, але повний сил старець сидів за чайним столом і першим привітався з Ґу Дзюньвань.

«Ваша Величносте, давно не бачилися. Приємно, що Ви ще пам’ятаєте про мої старі кістки».

Ґу Дзюньвань знала, що в розмовах із такими керманичами кланів марно намагатися заговорити їм зуби.

Тому вона одразу прямо заявила про мету свого візиту.

«Старійшино Хе, впевнена, Вам краще за мене відомо, що зараз коїться в клані Ґо. Мені потрібна Ваша допомога».

«Я збираюся розправитися лише з Ґо, у цьому можете не сумніватися».

Хе Джен неквапливо заварював чай за всіма правилами.

Почувши таку пряму мову імператриці, він нічим не видав своїх почуттів.

«Якщо Ваша Величносте звернулися до мене з цього приводу, то Ви помилилися адресою. Старий уже давно відійшов від справ і насолоджується спокоєм, передавши посаду глави роду синові».

«Старійшино Хе, не варто бути таким скромним. Усім відомо, що в цій величезній корпорації "Хе" останнє слово завжди лише за Вами. До того ж питання, яке я хочу обговорити, навряд чи під силу Вашому вельмишановному синові».

«О? Старому аж цікаво стало. Будь ласка, Ваша Величносте, я слухаю».

«Державна наукова програма №001 з дослідження життя. Я можу відкрити клану Хе частковий доступ для участі в ньому».

Почувши це, літній чоловік, якому вже перевалило за сімдесят, але який міцно тримав владу в родині, більше не міг зберігати попередній спокій.

Він різко підвів голову, втупившись у надто молоду правительку на екрані проекції.

І викарбував кожне слово: «Ваша Величносте, сподіваюся, Ви не жартуєте зі мною».

Обличчя Ґу Дзюньвань залишалося незворушним, вона впевнено зустріла погляд золотавих очей Хе Джена: «Звісно. Отже, старійшино Хе, я можу вважати, що Ви прийняли пропозицію про співпрацю, чи не так?»

Хе Джен мовчав цілих десять хвилин.

А потім підняв чашку з чаєм, що вже встиг охолонути, і віддав шану екрану перед собою.

«Дякую, Ваша Величносте, що не стали карати те дівчисько Хе Мен за її провину в резиденції. Завтра я особисто завітаю до Вас із подарунками, щоб висловити вдячність».

Почувши таку відповідь від Хе Джена, Ґу Дзюньвань зрозуміла, що про співпрацю в цілому домовлено.

Вони обмінялися ще кількома ввічливими фразами й завершили розмову.

Хе Джен негайно скликав нараду вищого керівництва клану.

Він почав готувати добірку надважливих матеріалів, необхідних імператриці.

Як і припускала Ґу Дзюньвань, про всі брудні справи, якими роками займався клан Ґо, у родини Хе було зібрано доказів на два сейфи паперових архівів.

Їм достатньо було передати імператриці лише малу частину, щоб остаточно поховати клан Ґо.

Звісно, це зачепило б і частину бізнесу самої корпорації «Хе».

Але порівняно з тим, що пообіцяла Ґу Дзюньвань, збитки від цього перерозподілу ринку були нікчемними.

Для таких лідерів, як Хе Джен, які марять владою, питання продовження та розширення меж життя було темою, якої вони ніколи не могли оминути.

А у згаданому Ґу Дзюньвань проекті №001 якраз було те, що Хе Джен так відчайдушно прагнув отримати.

---------(Перекладач має що сказати)---------

Ігноруємо те, що там, схоже, досліджують безсмертя, і продовжуємо насолоджуватися милими й солодкими моментами між головними героїнями _(:3] <)_