Розділ 33 — Прогулянка

Восьма вечора.

Ґу Дзюньвань у супроводі вкрай стурбованої Сю Джао прийшла до апартаментів Шень Хань.

Тільки-но Шень Хань побачила холодний відблиск на лінзах окулярів помічниці Сю, вона мимоволі здригнулася.

«О, пані Сю теж прийшла? Заздалегідь вітаю вас із прийдешнім Новим роком».

Вона-то гадала, що Ґу Дзюньвань прийде потайки від усіх.

Поява Сю Джао змусила її відчути ту саму ніяковість, яку відчуваєш, коли «викрадаєш дівчину на побачення, але в дверях натикаєшся на її батьків».

Ґу Дзюньвань не стала нічого пояснювати.

Вона взяла з рук Сю Джао велику сумку, кинула Шень Хань коротке «почекай мене хвилиночку» і поспіхом зайшла до спальні альфи.

Шень Хань мерщій налила Сю Джао склянку гарячої води: «Та не хвилюйтеся ви так, я виведу її погуляти зовсім ненадовго, обіцяю — все буде гаразд».

Сказавши це, вона поплескала себе по грудях і цілком серйозно додала: «Присягаюся життям».

Тільки після цього обличчя Сю Джао трохи пом'якшало.

Вона надпила гарячої води і почала давати прискіпливі настанови: «Її Величність не повинна їсти занадто гострого. І ще — перепад температур може призвести до застуди, не водіть її постійно з торгового центру на вулицю і назад...»

Шень Хань слухняно на все кивала.

Минуло близько десяти хвилин, двері спальні відчинилися.

Перевдягнена Ґу Дзюньвань повільно вийшла до вітальні.

Дивлячись на омегу, що наближалася до неї.

Шень Хань миттєво витріщила очі.

Ґу Дзюньвань змінила вбрання на ніжно-рожевий короткий пуховик, з-під якого виглядала плісирована мініспідниця.

Її довгі ноги у чорних капронових панчохах та коротких чобітках здавалися бездоганно прямими та звабливими.

Трохи в'юнке довге волосся імператриці було надійно сховане; натомість з'явилася акуратна зачіска — коротке каре до вух.

Тонкі риси обличчя, порцелянова шкіра без жодної вади.

Вона виглядала точнісінько як досконала головна героїня, що зійшла зі сторінок манґи.

Заціпенілу Шень Хань Сю Джао штурхнула ліктем, і лише тоді дівчина оговталася.

Ґу Дзюньвань і сама вперше вдяглася в такому стилі.

Побачивши реакцію альфи, вона трохи зніяковіла.

Омега опустила погляд, ще раз оглянула свій стрій і з легкою тривогою запитала: «Може, мені це не личить?»

Шень Хань вгамувала шалене серцебиття і поспіхом вигукнула: «Звичайно, ні, ти виглядаєш просто приголомшливо!»

У цей момент задзвонив телефон — це була Нін Сі.

«Босе, ви готові чи як? Машина під під'їздом, чекаю на вас».

Шень Хань поклала слухавку і осяйно посміхнулася помічниці Сю.

А потім, поки та не встигла знову почати повчання, схопила Ґу Дзюньвань за руку і вихором вилетіла за двері.

Коли двері ліфта повільно зачинялися.

Ще можна було почути тривожний вигук Сю Джао, що долинав здалеку: «Біжіть повільніше, не впустіть її!»

Поки вони спускалися у спеціальному ліфті, Ґу Дзюньвань трохи захекалася.

Чи то від того, що вони занадто швидко бігли коридором, чи то через те, що альфа поруч міцно стискала її долоню.

На вулиці було лише 6-7 градусів тепла, але рука Шень Хань була дуже гарячою.

У доволі просторій кабіні ліфта пахощі морозної сливи, ведені м'яким кедром, ніжно переплелися, викрешуючи іскру незвичного жару.

Шень Хань, відчуваючи холодні кінчики пальців омеги, запитала: «У тебе ноги замерзли? Твої панчохи виглядають трохи тонкими».

З цими словами вона нахилилася, розглядаючи стрункі ноги Ґу Дзюньвань.

Це була цілком звичайна турбота, але чомусь під поглядом альфи імператриця відчула легке збентеження.

Вона ледь помітно звела ноги разом.

І тихо відповіла: «Вони лише здаються тонкими, насправді матеріал найтепліший, витримує до нуля градусів».

Вони ще трохи погомоніли.

Ліфт прибув на перший поверх.

Щойно вони вийшли зі спецпроходу, Нін Сі, закутана в довгий пуховик, почала енергійно махати їм рукою.

Виходячи з ліфта, Ґу Дзюньвань уже встигла одягнути маску, сховавши більшу частину обличчя.

Нін Сі спеціально чекала зовні біля мінівена, щоб нарешті роздивитися, як виглядає таємнича дівчина Шень Хань.

Але де там — дівчина опустила очі і взагалі не дивилася в її бік.

Та ще й обличчя затулене майже повністю.

Нін Сі не збиралася так просто здаватися!

Вона дуже приязно підійшла ближче і, простягаючи руку, почала відрекомендовуватися.

«Вітаю, невістко! Я Нін Сі, найкраща подруга Шень Хань! Вона про тебе постійно говорить, але все ховає, ніяк не знайомила нас, я...»

Вона не встигла договорити й слова.

Шень Хань просто за шкірки запхала її на водійське сидіння.

Зачиняючи двері, Шень Хань виписала їй «жовту картку».

«Не мели перед нею дурниць. Якщо ще раз відкриєш рота без потреби — я скажу пані Лулу, що ти покинула її не через заборону батьків, а тому що ти бабійка і вподобала іншу омегу».

Така погроза насправді не дуже-то й лякала Нін Сі.

Але вона побачила, що її бос справді дуже дорожить цією омегою, тож слухняно замовкла і навіть зробила жест, ніби застібає рот на замок.

Провчивши базіку.

Тільки після цього Шень Хань сіла з Ґу Дзюньвань на заднє сидіння автомобіля.

Нін Сі роздобула бізнес-вен із номерними знаками федерального уряду.

Хоча всі документи були оформлені заздалегідь і процедури пройдені, на останньому контрольно-пропускному пункті автівку зупинили.

Зрештою, сьогодні особливий день, тож перевірки проводилися набагато суворіше, ніж зазвичай.

До того ж на зміні був випускник, який надто серйозно та відповідально ставився до своїх обов'язків.

Він суворо вимагав, щоб усі, хто перебуває в машині, вийшли для верифікації особи, і лише після цього дозволяв виїзд.

У такій непередбачуваній ситуації ні м'які, ні жорсткі методи не допомагали вирішити проблему.

Бачачи, як працівник уже збирається натиснути кнопку рації для виклику підкріплення, Шень Хань від хвилювання аж спітніли долоні.

Але саме в цей момент.

З приміщення чергової частини поспіхом вибіг начальник варти; звіривши номер автівки, він особисто надав дозвіл на проїзд.

Тільки коли машина залишила територію бази, Шень Хань і Нін Сі надзвичайно емоційно видихнули з полегшенням.

Особливо Шень Хань — їй і так було прикро, що вона не до кінця продумала підготовку.

Якби особистість Ґу Дзюньвань було викрито, вона б ускочила у справді велику халепу.

У той самий час на пропускному пункті бази.

Випускник зі стрункою поставою з повним нерозумінням запитав свого командира: «Капітане Лі, що це було з тією машиною? Я просив їх вийти для перевірки, вони відмовлялися співпрацювати, а ви просто так їх випустили?»

Капітан Лі лише байдуже махнув рукою.

«Щодо цієї машини щойно спеціально телефонувала помічниця Сю з канцелярії секретаріату і просила пропустити. Можливо, у них якесь особливе завдання. Годі вже, не зациклюйся на цьому. Пізніше ця машина повертатиметься — запам'ятай номер і пропускай одразу, чув?»

Працівник не був впертим; він сумлінно записав номер автівки у свій телефон і повернувся на пост.

……

Нін Сі проїхала один квартал і зупинилася в першій точці «плану операції» Шень Хань.

Вони залишать машину тут і розійдуться на свої побачення.

Після перегляду опівнічного голографічного феєрверку Нін Сі мала знову повернутися сюди, щоб відвезти обох на базу.

Виходячи з авто, Ґу Дзюньвань тихо подякувала водійці Нін.

Хоча це були лише два короткі слова, цей ніжний і мелодійний голос змусив дівчину відчути неймовірну приємність.

Знайшовши вільну хвилину, Нін Сі відвела Шень Хань убік і почала пошепки підбурювати.

«Ти справді збираєшся везти її додому відразу після півночі? Ой, яка ж ти старомодна».

«Якщо омега вислизнула з тобою на побачення в такий особливий день, то, мабуть, давно вже готова залишитися з тобою на ніч. Чого ти така нездогадлива? Це зводить мене з розуму».

Шень Хань зиркнула на неї спідлоба: «Друге попередження щодо інформації для пані Лулу».

Нін Сі спохмурніла, запхала руки в кишені й розвернулася, щоб піти.

«Хм, чого ти так зарозуміло поводишся переді мною? Я ж не з тих, хто не може розважитися зі своєю омегою сьогодні ввечері».

……

Шень Хань не планувала вести Ґу Дзюньвань до торгових центрів.

Вона повела її на пішохідну вулицю, що була відома в усьому четвертому окрузі.

Там були різноманітні кіоски з їжею та безліч високотехнологічних фокусів.

Ґу Дзюньвань ніколи раніше так не виходила у світ, і Шень Хань вважала, що тут їй буде набагато цікавіше, ніж у крамницях.

Так воно і сталося.

Цікавість омеги-імператриці до нічного ринку перевершила всі очікування Шень Хань.

Вона м’яко повернула руку і сама переплела свої пальці з пальцями альфи.

А потім зацікавлено водила її від одного прилавка до іншого.

Коли їй хотілося щось спробувати, вона піднімала очі на свою супутницю.

Хоча Ґу Дзюньвань достатньо змінила зовнішність, вона все одно залишалася в масці, щоб системи сканування облич не ідентифікували її.

Щоки омеги були сховані за м’якою тканиною, тому її золотаві очі здавалися особливо сяючими та чарівними.

Шень Хань миттєво втратила спокій.

Вона нервово сковтнула, а потім почала торгуватися з продавцями, що викликало у Ґу Дзюньвань напади тихого сміху.

Ці хвилини були для омеги-імператриці солодким сном, про який вона колись мріяла, але ніколи не сподівалася здійснити.

Вони гуляли вулицею понад дві години, накупивши купу дивних ласощів та дрібничок, які навряд чи колись знадобляться.

Трохи втомившись, Шень Хань знайшла менш людну зону відпочинку.

Тримаючи імператрицю за руку, вона всадила її на лаву, і вони почали куштувати куплені смаколики.

Ґу Дзюньвань на час зняла маску, пробуючи все по черзі.

Але кожної страви вона з’їдала зовсім трошки, наче тендітне кошеня.

А те, що вона не доїдала, зовсім не марнувалося — альфа поруч забирала все собі й доїдала дочиста.

Можливо, через те, що вона надто розслабилася, Ґу Дзюньвань, поїдаючи маленькою ложечкою морозиво, з цікавістю запитала: «Ти ніколи не залишаєш їжу?»

«Не зовсім, зазвичай я їм не так уже й багато».

Ґу Дзюньвань відправила до рота ложку підталого морозива і знову запитала: «То чому ж, коли ти зі мною, ти ніби з’їдаєш за двох?»

«Бо на всьому залишається твій смак».

Від такої раптової прямоти альфи омега-імператриця вмить завмерла.

Вона ледь опустила очі, вдаючи, що пильно розглядає коробочку з морозивом у своїх руках.

Усе її обличчя разом із витонченою, наче у лебедя, шиєю миттєво вкрилося густим рум’янцем.

------(Перекладач має що сказати)------

Перше побачення, уууу~