Розділ 35 — Мені дуже подобається

Настала дванадцята година ночі.

У небі над усіма містами Вільної Федерації одночасно розпочалося свято голографічних феєрверків.

Це розкішне семибарвне сяйво осяяло тисячі сповнених надії усміхнених облич.

Осяяло воно і молоду пару, що цілувалася в провулку.

До цього вечора Ґу Дзюньвань ніколи й подумати не могла, що зустрічатиме Новий рік саме так.

Ця ніч стала для неї водночас незвичайною і дуже теплою.

Навіть через багато років, щоразу згадуючи цю мить, її серце все одно трепетно завмиратиме.

Зазвичай горда й незалежна морозна слива, оповита палким кедром, виділяла найглибший аромат, змушуючи забути про все на світі.

Телефон Шень Хань усе ще вібрував.

Цілих п'ятнадцять хвилин — у прямому сенсі слова дзвінок тривав із минулого року до нинішнього.

Це свідчило про неабияку наполегливість та тривогу того, хто дзвонив.

Обіймаючи Ґу Дзюньвань, Шень Хань поцілувала її ще трохи, а потім неохоче й першою зупинилася.

Вона не наважувалася поводитися надто зухвало, аби не справити на омегу враження занадто нетерплячої особи.

Був і ще один момент: телефон у кишені невтомно вібрував.

Це чомусь створювало відчуття крайньої терміновості.

Шень Хань однією рукою притримувала Ґу Дзюньвань, яка ледь захекано тулилася до її грудей, а іншою витягла смартфон і натиснула кнопку відповіді.

«Помічнице Сю? Що сталося?»

Щойно Шень Хань промовила це, як пролунав спокійний, але напружений голос Сю Джао:

«Будь ласка, дайте трубку Її Величності».

Почувши тон Сю Джао, Шень Хань миттєво збагнула — певно, виникли проблеми.

Не гаючи ні секунди, вона піднесла телефон до вуха омеги у своїх обіймах.

Ґу Дзюньвань поспіхом вирівняла дихання і лише тоді озвалася:

«Що трапилося?»

А сталося ось що: двадцять хвилин тому.

Сю Джао, яка саме відпочивала з заплющеними очима в кабінеті імператриці, здригнулася всім тілом від телефонного дзвінка.

Бо задзвонив особистий телефон правительки!

Аби повністю віддатися побаченню з Шень Хань, Ґу Дзюньвань не брала телефон із собою.

Сю Джао добровільно взяла на себе обов'язок наглядати за ним.

По-перше, якщо у когось у такий час виникне термінова справа до імператриці, тільки вона змогла б її владнати.

По-друге, Сю Джао була сиротою, не мала ні партнера, ні близьких друзів.

Кожного свята вона звикла проводити час за роботою.

Сю Джао й не сподівалася, що сьогодні справді хтось шукатиме правительку.

І що «владнати справу» самотужки не вийде!

Бо дзвонила стара економка родини імператриці — пані Фейцянь.

До того ж, це був тристоронній голографічний відеозв'язок.

Коли Сю Джао побачила перед собою дві проекції, її серце мало не вискочило крізь тім'я!

Пані Фейцянь перебувала в резиденції Ґу Дзюньвань на базі.

А з іншого боку — Палац Миру в імперській столиці: попередня імператриця зі своєю альфою-партнеркою, а також їхня донька Ґу Ювей.

Члени імператорської родини сиділи навколо круглого обіднього столу.

Попередня імператриця виглядала не дуже добре, її партнерка сиділа поруч, готова будь-якої миті надати допомогу.

Ґу Ювей сиділа з рівною спиною, дуже зосереджено, без жодних емоцій на обличчі.

Щойно встановився голографічний зв'язок, золотаві феніксові очі попередньої імператриці спрямувалися на Сю Джао.

«Пані Фейцянь каже, що Дзюньвань усе ще завалена роботою в кабінеті, то чому я її не бачу?»

Від цих слів у Сю Джао піт мало не потік по лобі.

Вона не сміла брехати колишній правительці, але й не могла видати свою господиню, тож їй залишалося лише мовчати.

Повітря вмить стало нерухомим.

Незважаючи на те, що це була лише дистанційна проекція, перед незворушною величчю попередньої імператриці Сю Джао відчула себе так, ніби на неї насунулася грозова хмара.

За мить попередня імператриця знову заговорила:

«Зв'яжися з Дзюньвань. Зараз же».

Сю Джао, зціпивши зуби, дістала власний телефон і почала гарячково дзвонити Шень Хань.

Ніхто так і не відповідав.

На екрані зв'язку механічний жіночий голос із телефону Сю Джао раз по разу повторював: «Вибачте, абонент зараз зайнятий».

Ці слова лунали наче удари суддівського молотка, кожен із яких змушував серця присутніх стискатися.

Саме тоді, коли на годиннику пробила північ, Ґу Ювей, яка досі мовчки сиділа за столом, нарешті не втрималася, аби не вколоти свою суперницю.

«Вона точно пішла на побачення з якимось альфою. Мамо, подивися! Навіть така розважлива особа, як вона, втрачає голову через почуття. Тільки я спроможна вести Федерацію у майбутнє!»

Коли Ґу Ювей говорила це, в її голосі вчувалося явне піднесення.

Вона вважала, що нарешті змогла блискуче проявити себе перед матір'ю.

Відтоді як вона захопила владу, обидві матері хоч і не втручалися у справи відкрито і навіть не картали її суворо.

Проте вона відчувала, що вони розчаровані в ній.

Тепер, коли вона нарешті впіймала Ґу Дзюньвань на помилці, як вона могла не тріумфувати?

Однак, поки Ґу Ювей намагалася добити сестру.

Попередня імператриця лише спокійно глянула на неї і мовила: «Побачення з альфою ніяк не заважає їй бути видатною імператрицею».

Почувши ці слова матері, Ґу Ювей вмить знітилася.

Сю Джао подумки полегшено зітхнула і водночас глузливо зауважила про себе:

"Ви справді зовсім не думаєте, що кажете. Попередня імператриця — теж омега, вона вийшла заміж за свою альфу і народила вас обох. Своїми словами ви щойно заперечили і власну матір, чи не так?"

Нарешті слухавку підняли.

Почувши голос своєї правительки, Сю Джао була готова розплакатися від щастя.

Нічого не поробиш — тиск попередньої імператриці був надто важким.

Голос Ґу Дзюньвань був холодним і рівним, як завжди; дізнавшись про ситуацію, вона не виказала жодного хвилювання.

«Мамо, як Ваше здоров'я?»

Попередня імператриця не відповіла на це питання. Вона помовчала мить, а потім запитала через телефон:

«Ти пішла гуляти?»

«Так, мамо».

«Бачила голографічні феєрверки над містом?»

«Бачила».

"Отже, тобі подобається?"

«Мені дуже подобається».

Мати з донькою розмовляли через телефон, і з боку здавалося, ніби вони обговорюють звичайні побутові дрібниці.

Це вивело Ґу Ювей із рівноваги.

Вона сперлася руками на стіл і знову вигукнула: «Мамо! Чому ти не запитаєш її...»

Вона ледь почала фразу, як під поглядом попередньої імператриці миттєво замовкла.

Після ще кількох реплік розмова закінчилася так само раптово, як і почалася.

Ґу Дзюньвань поклала слухавку, і тоді Шень Хань, наблизившись до її вуха, тихо запитала:

«У твоєї матері якась термінова справа? Вона знає, що ти самовільно залишила базу? Це не завдасть тобі клопоту?»

Ґу Дзюньвань сховала обличчя на шиї альфи, в її голосі вчувалася ледь помітна втіха.

«Клопоту не буде, але мені вже час повертатися».

Коли вона щойно розмовляла з матір'ю, та зовсім не про феєрверки питала.

Попередня імператриця явно питала про альфу, яка була поруч із нею.

Серед усіх учасників тієї розмови, мабуть, лише Ґу Ювей не вловила підтексту.

Звісно, не тому, що вона була некмітливою.

Просто всі її думки були зосереджені на іншому.

Зрештою, саме через неї єдина Вільна Федерація розкололася на Південь і Північ.

У глибині душі вона відчувала провину.

Але вона не шкодувала про вчинене.

Вона хотіла довести матері, сестрі та мільярдам підданих, що вона краща за Ґу Дзюньвань і більше підходить для престолу.

Шень Хань надіслала повідомлення у свою групу на трьох, написавши, що допомога більше не потрібна.

Щойно вона відправила це, як миттєво висвітлився текст від Нін Сі.

[Невже ти нарешті здогадалася? Вирішила заночувати в готелі? Оце правильно! Хіба можна марнувати таку чудову ніч?]

Шень Хань не могла їм нічого пояснювати, тому просто не відповіла.

Вона повела Ґу Дзюньвань до місця, де стояла автівка, і поїхала назад до бази.

Щойно Сю Джао розповіла їй телефоном про ситуацію з перепустками.

Тільки тоді Шень Хань дізналася, що, коли їх зупинили на виїзді, допомогла саме помічниця Сю.

На зворотному шляху Шень Хань із цікавістю запитала:

«Твоя сестра вчинила переворот і захопила половину влади. Твоя мати не збирається в це втрутитися?»

Раніше вони не обговорювали родинні теми.

Тож Шень Хань лише зараз дізналася, що альфа-мати та омега-мати Ґу Дзюньвань живуть у Палаці Миру в другому північному окрузі.

Ґу Дзюньвань замислилася: «Після народження сестри здоров'я матері погіршилося. Багато обстежень не виявили серйозних хвороб, лікарі просто радять більше відпочивати й менше хвилюватися».

«Тому мати так рано передала владу мені. Останні кілька років їй стає все гірше. Одного разу вона раптово знепритомніла, і після того альфа-мати заборонила їй перейматися державними справами».

Шень Хань кивнула, проте з легкою тривогою уточнив:

«Але ж вони живуть у Палаці Миру разом із твоєю сестрою. Чи добре про них там дбають?»

Насправді Шень Хань хотіла запитати інше: якщо сестра здатна на замах на власну сестру, то чи не тримає вона батьків під домашнім арештом, захопивши владу?

Але прямо питати таке було незручно, тож вона змінила формулювання.

Ґу Дзюньвань одразу зрозуміла її побоювання.

Вона з усмішкою глянула на зосереджений профіль альфи за кермом:

«Про це зовсім не варто хвилюватися. Сестра боїться матері до нестями. Гадаю, зараз у всьому Палаці Миру маєток, де відпочиває мати — це місце, куди вона боїться заходити найбільше».

За розмовами вони невдовзі повернулися до того самого контрольно-пропускного пункту.

На зміні був той самий сумлінний юнак.

Він прискіпливо звірив номер машини і, навіть не перевіряючи водія, одразу дозволив проїхати.

Після цього звичайний бізнес-вен без перешкод проїхав крізь усі зони бази.

Шень Хань довезла омегу-імператрицю до її резиденції.

Мабуть, хтось попередив заздалегідь, бо зустрічати правительку вийшла лише літня жінка-бета.

Вона була в одязі економки, волосся зачесане волосина до волосини, а глибокі зморшки біля рота надавали їй вигляду суворої та непохитної особи.

Побачивши, як її господиню веде за руку якась альфа, пані Фейцянь насупилася і гнівно втупилася в Шень Хань!

Шень Хань поглядів не боялася, тож одразу витріщилася на неї у відповідь.

Тільки почувши тихе зауваження омеги поруч, вона відпустила руку Ґу Дзюньвань.

«Іди вже. Не забудь написати мені перед сном».

------(Перекладач має що сказати)------

Ех, такий момент перервали)