Розділ 46 — Потанцюємо?

На бал-маскарад усі гості з’являлися у вечірніх вбраннях, а їхні обличчя на більшу частину приховували маски.

Додайте до цього розкішні костюми з ніг до голови — і ви зрозумієте, що без попереднього знання чи дуже близького знайомства точно впізнати когось було вкрай важко.

Шень Хань увійшла до зали в оточенні своїх бойових товаришів, миттєво прикувавши увагу всіх присутніх.

Нічого не поробиш: коли тридцять альф заходять разом, навіть дурень зрозуміє, що це гвардія.

Проте серед багатьох присутніх «тестей» та «тещ» не кожен збирався боротися саме за Шень Хань.

У гвардії було чимало інших гідних альф відповідного віку, які теж були чудовими кандидатами у зяті, а боротьба за них обіцяла бути значно легшою, ніж за Шень Хань.

Буквально щойно, ще до входу гвардійців.

Дві омеги, вбрані як шляхетні дами, мало не посварилися через те, чия донька першою запросить Шень Хань на танець.

Старий голова корпорації «Хе», Хе Чжен, лише мовчки посміхався збоку.

«Усі ви, хто націлився на цю альфу, приречені повернутися ні з чим».

З цією думкою він поглянув на свою онуку Хе Мен, яка озиралася навсібіч поруч із ним.

«Сьогодні ти нікуди від мене не відходиш, будь біля дідуся».

Хе Мен у масці лисиці сумно мукнула у відповідь, проте крізь шпарини маски її погляд невпинно нишпорив зоною, де зібралися гвардійці.

Тридцятеро бійців дружно попрямували до зони відпочинку.

Дорогою чимало з них уже встигли перехопити омеги й потягти танцювати.

Коли Шень Хань нарешті вмостилася на дивані в зоні відпочинку, у їхній компанії залишилося менше десяти людей.

Насправді їй теж хотілося піти — бажано взагалі покинути залу.

Ґу Дзюньвань тут не було, а танцювати з кимось іншим вона не мала жодного бажання.

Не встигли гвардійці сісти, як до них почали підходити впевнені в собі омеги, запрошуючи альф на танець.

Нін Сі вподобала омегу в масці демона з надзвичайно спокусливою фігурою.

Пригубивши шампанського, вона повернулася до Шень Хань: «Босе, я теж піду розважуся! Ти теж розслабся, запроси якусь омегу. Це ж пристойні бальні танці — твоя дівчина, навіть якщо дізнається, не буде гніватися».

На думку Нін Сі, танці з омегами в такій ситуації були річчю абсолютно природною.

Якщо дівчина чіпляється до таких дрібниць, то проблема точно в самій дівчині.

Якби Сю Джао могла почути ці думки, вона б точно відповіла: «Свята наївність!».

Якби Шень-собака наважилася запросити іншу омегу на танець, її дівчина зробила б так, що всі навколо дізналися б, у кому саме полягає проблема!

Шень Хань не стала сперечатися з Нін Сі про взаємне тяжіння альф та омег.

У кожного свої моральні орієнтири в стосунках, достатньо просто поважати чужу думку, не обов'язково всіх підганяти під один стандарт.

Вона лише махнула рукою, мовляв, іди розважайся і не зважай на мене.

Ма Хаою в масці з дитячим обличчям, одягнений у бездоганний костюм із маленьким метеликом, виглядав як справжній вихований джентльмен.

Він сказав Шень Хань: «Босе, не хвилюйся! Я нікуди не піду, залишуся тут із тобою».

Ці слова зворушили Шень Хань до глибини душі.

Проте вона вважала, що маленькому агенту не варто сидіти тут із нею; на вечорі було багато чудових омег, і йому теж варто було пошукати своє кохання.

Тільки-но вона про це подумала, навіть не встигнувши порадити Ма Хаою пройтися до танцполу, як до них підійшла омега в образі лоліти.

Маленька омега-лоліта сором'язливо зупинилася перед Ма Хаою.

Її голос звучав несміливо:

«Вітаю, чи можу я запросити Вас на танець?»

«Звісно!» — відповів Ма Хаою без жодних вагань.

З цими словами коротун підвівся і пліч-о-пліч із маленькою лолітою попрямував до танцювального майданчика.

Шень Хань: «!!!»

Чорт забирай! Треба було хоча б секунду завагатися!

Не минуло й трьох хвилин, як у зоні відпочинку Шень Хань залишилася зовсім одна.

Тієї ж миті.

У зоні, де зібралося найбільше омег, підвелися семеро чи восьмеро дівчат і граційною ходою попрямували прямо до Шень Хань.

«Сестри, я вже домовилася, аби інших гвардійців розібрали на танці! Сподіваюся, що робити далі, пояснювати не треба?»

«Знаємо, знаємо. Кожна діє сама за себе, тільки без штовханини».

«Що ж мені робити? Я так хвилююся, серце калатає... А раптом їй не сподобається запах моїх феромонів?»

«Хі-хі, подруго, ти надто забігаєш наперед! Спершу хоча б запроси її вдало, а тоді вже переймайся».

«Менше балачок про феромони. Сьогодні на всіх інгібіторні пластири. Хто наважиться тут їх випустити — датчики миттю засічуть, і порушника виставлять геть!»

Поки вони розмовляли, група омег наблизилася до місця, де сиділа Шень Хань.

Дивлячись на зграю омег, що цілеспрямовано йшли до неї.

Шень Хань раптом відчула себе так, ніби її оточили дівчата з бандитського угруповання!

Проте в такій ситуації вона не могла просто встати й піти.

Це елементарний етикет балу: ти можеш відхилити запрошення, але ввічливість вимагає не тікати саме в той момент, коли тебе збираються запросити.

Тож невдовзі зону відпочинку Шень Хань окупували яскраві та неповторні омеги.

Ці дівчата належали до найвищого ешелону гостей цього вечора.

У них було все: походження, манери, сміливість.

Якби не це, вони б не змогли дістати дані про костюми гвардійців і не організували б інших омег для «зачистки» території.

Сьогодні Шень Хань була вбрана в чорну вечірню сукню з відкритим плечем.

Витончена лінія шиї, виразні ключиці та біле плече, що виглядало водночас тендітним і сповненим прихованої сили, змусили погляди омег заблищати.

На обличчі в неї була маска з котячим візерунком, що приховувала верхню частину обличчя, залишаючи відкритими лише ясні очі.

Натомість нижня частина обличчя демонструвала губи, які так і хотілося поцілувати, та чітку лінію підборіддя.

У цей момент омега в червоній сукні простягнула Шень Хань келих шампанського.

«Дуже приємно познайомитися, дозвольте запросити Вас на танець?»

Шень Хань ввічливо взяла шампанське: «І наскільки ж Вам приємно?»

Омега в червоній сукні на мить заціпеніла, не знаючи, що відповісти.

Вона заздалегідь продумала, що скаже у разі відмови.

Але ніяк не очікувала, що відповідь опонента вийде за межі всіх заготовлених сценаріїв!

У цей момент інша омега, побачивши, що Шень Хань нібито не зацікавлена «червоною сестрою», миттєво вхопилася за шанс.

Вона злегка нахилилася в бік Шень Хань, і її голос зазвучав підкреслено м’яко: «Ви не могли б навчити мене танцювати? Мені надзвичайно подобається ця мелодія, але я ніяк не можу вивчити рухи».

Почувши це, решта омег подумки звинуватили її в шахрайстві.

Треба ж, одразу пішла в хід психологічна атака!

Всім відомо, що альфи за своєю природою прагнуть домінувати та змагатися, тож перед такою лагідною позою учня альфа, навіть якщо не зацікавлений, навряд чи встоїть.

Поки дівчата обурювалися в думках, Шень Хань уже подала голос: «Який збіг, я теж не вмію танцювати під цю музику».

Омеги: «???»

Дівчина в бузковій сукні зорієнтувалася найшвидше: «Я вмію! Я можу вести Вас».

Шень Хань на мить замислилася і відповіла: «Я можу відтоптати Вам ноги».

Омега, відчувши надію, рішуче підвелася і простягнула Шень Хань свою витончену долоню: «Я не боюся».

Шень Хань висипала їй у долоню насіння соняшника, яке тримала в іншій руці.

І цілком серйозно додала: «А от я — боюся».

Омега, яка залишилася стояти з повними жменями насіння, просто впала в ступор.

Її подруги-суперниці одночасно і зловтішалися, і перебували в цілковитому розпачі від дій Шень Хань.

Яка поважна альфа здатна на таке?!

Поза межами зони відпочинку інші гості, які пильно стежили за цією сценою, теж були приголомшені.

Вони ніяк не могли збагнути: чому ця омега в розкішній вечірній сукні раптом простягнула руку, щоб попросити у альфи насіння?!

У зоні відпочинку Шень Хань запала тиша.

Саме в той момент, коли дівчина збиралася скористатися нагодою і втекти під приводом візиту до вбиральні, до них підійшла омега в масці чорної пантери.

Вона була вдягнена в сукню фасону ціпао; маленька застібка на плечі приховувала всю шкіру шиї та декольте під тканиною.

На тлі інших гостей у сукнях із глибокими вирізами та відкритими спинами цей образ виглядав надзвичайно консервативно.

Проте елегантність, що випромінювалася від цієї жінки на рівні інстинктів, перетворювала цю стриманість на загадковість і вишуканість.

З кожним її кроком у розрізі сукні з’являлися й зникали довгі білосніжні ноги.

На ній майже не було прикрас, окрім пари сережок у витончених вушках.

Під час ходи ланцюжки сережок погойдувалися; вони не видавали жодного звуку, але Шень Хань здалося, що в її голові залунав радісний спів пташок.

Альфа повільно підвелася; крізь прорізи маски пантери вона побачила пару знайомих до болю золотавих феніксових очей.

Серце Шень Хань несамовито закалатало, але вона не наважилася заговорити першою.

Вона боялася, що голос Ґу Дзюньвань можуть впізнати люди навколо.

Омега в масці пантери підійшла впритул до Шень Хань і байдуже озирнула «зграйку» дівчат навколо.

Потім вона зосередила погляд на альфі й простягнула їй руку: «Потанцюємо?»

Почувши ці три короткі слова, Шень Хань не встигла навіть поворухнутися, як навколишні омеги почали подумки насміхатися.

Десятки поглядів, що очікували на черговий провал, впилися в жінку в масці пантери.

Вони думали: "Ти взагалі хто така? Прийшла тут у маскарадному образі й думаєш, що зможеш отак просто звабити цю альфу?"

"Хе-хе, побачимо, як тобі потім буде ніяково! Сподіваємося, тобі теж насиплють жменю насіння, ото буде сміху!"

Поки дівчата плекали ці думки.

Вони побачили, як Шень Хань ніжно стиснула тонку долоню, протягнуту омегою.

А потім із надзвичайно яскравою посмішкою відповіла: «З величезним задоволенням!»

Омеги: «?!!»

------(Перекладач має що сказати)------

Краще, щоб Сяо Ґу не дізналася про поради Нін Сі…