Розділ 4 — Імператриця

Тиша повільно заповнювала простір.

Яскраве світло багаття добре приховувало рум'янець на обличчі Ґу Дзюньвань.

Якби не все те, що сталося раніше, вона б навіть подумала, що ця альфа навмисно з неї кепкує.

Вона дістала з рюкзака чисту марлю, сіла поруч із Шень Хань і лаконічно сказала: «Руку».

Шень Хань, наче слухняна учениця, сіла рівно і простягнула заляпану кров'ю руку.

Дивлячись на передпліччя, де кров уже почала підсихати й утворила суцільну пляму, Ґу Дзюньвань на мить завагалася, не знаючи, з чого почати.

Вона вважала справжньою загадкою те, що навіть у такому стані інша сторона не розгнівалася на неї.

«Забагато бруду, важко чистити? Почекай хвилинку»

Промовила ця «загадкова» альфа, розвернулася і побігла до входу в печеру.

Скориставшись нічним дощем, що стікав ізгори, вона швидко вимила обидві руки дочиста.

Такі речі вона відпрацювала до автоматизму ще до свого переміщення.

У найскладніших умовах їй доводилося зі зброєю та спорядженням перепливати крижані ріки в розпал зими.

Перев'язку проводили поетапно.

Ґу Дзюньвань не була дуже вправною в цьому, проте робила все дуже старанно.

Вона злегка схилила голову, м'яке чорне волосся розсипалося по лопатках, а комір тонкої сорочки трохи розстелився, відкриваючи сліпучо-білу шкіру.

Голос імператриці був мелодійним і спокійним; вона пояснювала альфі базові знання, які, за логікою, мав би знати кожен.

Зокрема, про відмінності між статями альфа, бета та омега, а також про особливості, на які кожному варто зважати.

Звісно, Ґу Дзюньвань не розкрила детальніше знання, пов'язані з маркуванням.

Гарячковий період омеги та сприйнятливий період альфи були лише коротко згадані та не детально розглянуті.

Будь це за інших обставин, вона могла б цілком незворушно обговорювати це з наукової точки зору.

Але не зараз!

Особливо після того, як вона щойно втамувала власну жагу через близькість із цією альфою.

Хоч як би незворушно Ґу Дзюньвань трималася зовні, у душі вона не могла вдати, ніби нічого не сталося.

……

Минуло чимало часу після того, як Ґу Дзюньвань закінчила перев'язку та замовкла, а Шень Хань усе ще перебувала в стані заціпеніння.

Вона розуміла кожен пункт інформації, який розповідала інша людина, але їй знадобився деякий час, щоб повністю його засвоїти.

Скориставшись тим, що альфа розгублена, Ґу Дзюньвань м'яко наклеїла ізоляційний пластир їй на потилицю.

Волосся дівчини було дуже тонким і м'яким, а на шиї, здавалося, ще залишився її власний аромат холодної сливи.

Кінчики вух Ґу Дзюньвань почервоніли; вона швидко прибрала долоню й непомітно відсунулася трохи далі.

Шень Хань не помітила зміни в настрої супутниці.

Вона відставила рожен із розігрітою куркою від вогню, відірвала найсоковитішу ніжку й подала жінці поруч.

Після кількох днів утечі Ґу Дзюньвань підтримувала сили лише невеликою кількістю печива, тож була по-справжньому голодною.

Вона не стала церемонитися, взяла засмажену ніжку й почала їсти маленькими шматочками.

Виховання, яке омега-імператриця отримала з дитинства, дозволяло їй зберігати елегантність навіть у такі моменти.

Це було в неї в крові — природно, без жодної гри чи манерності.

Шень Хань теж їла охайно, проте дуже швидко.

Вона наминала їжу, час від часу позираючи на Ґу Дзюньвань, і ловила себе на думці, що спостерігати за тим, як та їсть, — справжня естетична насолода.

Апетит у омеги був невеликим.

Більша частина двох фазанів зникла в шлунку Шень Хань.

Коли ніч перевалила за середину, обидві нарешті прихилилися до стін печери з різних боків і поринули в легкий сон.

……

Ранкова температура в лісі була низькою.

Щойно Ґу Дзюньвань вийшла з печери, як одразу двічі чхнула.

Під час попередньої втечі вона кілька разів змінювала одяг, щоб заплутати переслідувачів.

Зараз на ній була лише тонка однотонна сорочка, а повсякденні штани здавалися дещо короткими, відкриваючи тонкі щиколотки.

Шень Хань у момент переміщення була одягнена в бойову форму.

Проте після пробудження її одяг чомусь перетворився на спортивний костюм.

Вона зняла спортивну куртку і просто вклала її в руки Ґу Дзюньвань.

Сама ж залишилася в сірій футболці з коротким рукавом, виглядаючи надзвичайно юною та енергійною.

Тримаючи в руках теплу куртку, Ґу Дзюньвань відчула себе так, ніби обіймає обігрівач.

Чистий аромат кедра здіймався вгору, зігріваючи її долоні та серце.

«Мені це не потрібно».

Холодно й уперто мовила омега-імператриця.

Шень Хань уже почала мружитися, дивлячись на хмари в небі.

Спостерігаючи за нахилом сонячних променів, вона промовила: «Тоді потримай її для мене або поклади в рюкзак».

Ґу Дзюньвань трохи помовчала, але все ж вирішила одягнути куртку.

Зараз їй украй бракувало цього тепла.

Аромат кедра, притаманний лише альфі, разом із залишковим теплом тіла огорнули її.

Наче сонце, це принесло Ґу Дзюньвань безкінечне почуття затишку.

«Якщо йти звідси далі на північний схід сто п'ятдесят лі*1, буде країна Сіньлі, що межує з Вільною Федерацією».

Сказавши це, Ґу Дзюньвань повільно підійшла до Шень Хань.

Шень Хань повернула голову, дивлячись на омегу у своїй куртці, і її настрій став незрозуміло піднесеним.

Вони пішли пліч-о-пліч у північно-східному напрямку.

З допомогою такої топової альфи, як Шень Хань, ефективність пересування Ґу Дзюньвань стала значно вищою, ніж коли вона була сама.

Витрати фізичних сил відійшли на другий план; сама присутність іншої сторони дарувала їй величезну психологічну втіху.

Ґу Дзюньвань міцно стиснула пальцями манжети куртки, що пахла кедром.

У душі ніби пронісся легкий вітерець, здіймаючи дрібні хвилі.

Водночас.

У печері, де вони зупинялися минулої ночі.

Загін переслідувачів у камуфляжній формі за допомогою приладів сканував залишені всередині сліди.

Це були шість чоловіків-альф рангу C — одна з груп, що полювала на Ґу Дзюньвань.

На цій планеті найрідкіснішими та найсильнішими альфами є ранг S, як-от Шень Хань.

Далі за ієрархією йдуть ранги A, B, C і наприкінці — D.

Хоча індивідуальний рівень членів цього загону був невисоким, вони мали перевагу завдяки чудовому спорядженню.

З урахуванням командної роботи, їхню загальну силу не можна було недооцінювати.

«Доповідаю командире, на місці підтверджено: правителька справді зупинялася тут на перепочинок, час відбуття — не більше чотирьох годин тому».

«Крім того, на місці виявлено сліди іншої особи — це альфа рангу S!»

«……»

Слухаючи звіти підлеглих, літній командир вставився в невелику пляму запеклої крові під ногами й похмуро мовив: «Та альфа поранена. Переслідувати на повній швидкості! Не можна дозволити правительці втекти з цього лісу».

……

Шень Хань та Ґу Дзюньвань саме поповнювали запаси чистої води біля струмка.

Раптом дівчина в сірій футболці з високим хвостом звелася на ноги.

Вона озирнулася в той бік, звідки вони з Ґу Дзюньвань щойно прийшли, її очі злегка зблиснули.

Наче самотній вовк, що зачував запах здобичі: без жодного наказу від центральної нервової системи все тіло напружилося, готуючись до смертельного бою.

Погляд Ґу Дзюньвань також зупинився на дівчині, повторюючи її рухи.

Їй здалося, що в цю мить Шень Хань сповнена дикої напруги.

Дуже небезпечної та водночас дуже привабливої.

«Що сталося?»

«Ті переслідувачі, про яких ти згадувала, уже тут. Вони дістануться сюди приблизно за п'ять хвилин».

Під час їхньої подорожі Ґу Дзюньвань розповіла супутниці про своє скрутне становище.

Вона не згадала лише про свій титул імператриці, але нічого не приховала щодо могутності ворожих сил, з якими зіткнулася.

На її думку, кожен мав право вибору власного життєвого шляху.

Якби інша сторона погодилася залишитися й допомогти їй, це було б найкраще.

Якби та захотіла піти, вона б теж зрозуміла.

Зрештою, якою б доброю не була людина, хто стане нехтувати власною безпекою та життям?

Вибір Шень Хань дещо здивував її.

Проте водночас це здавалося цілком очікуваним.

Тоді дівчина з усмішкою на обличчі впевнено заявила: «Не хвилюйся, я дуже здібна!»

Зараз дівчина мовчки підняла її та понесла на спині.

Переходячи струмок убрід, вона промовила: «Тобі треба побути на тому березі й виграти для мене якомога більше часу».

Ґу Дзюньвань притислася до не дуже широкої спини дівчини, її тіло було дещо напруженим.

«Ти збираєшся використати шум води, щоб приховати звуки кроків? Але навіть якщо це буде раптовий напад, ти не зможеш розправитися з усіма одночасно».

«До того ж це дуже ризиковано».

Аромат холодної сливи разом із подихом торкнувся вуха Шень Хань, швидко пофарбувавши білу раковину в яскраво-червоний колір.

Шень Хань втягнула шию і швидко промовила: «Якщо не вийде з усіма одразу — розберуся по черзі. Переслідувачі хочуть схопити тебе живою, і це їхня найбільша слабкість. Не хвилюйся, гарантую, що вони тобі не зашкодять».

Сказавши це, вона вже обережно опустила жінку на протилежний берег.

Потім вона розвернулася, відбігла трохи далі й, перестрибуючи по камінню, безслідно знову подолала потік і зникла в лісі.

Рухи Шень Хань були настільки вправними.

Ґу Дзюньвань навіть не встигла пояснити: коли вона казала про ризик, то мала на увазі не себе, а хвилювалася за неї.

Група переслідувачів з'явилася швидко.

Майже одразу після того, як Ґу Дзюньвань відвела погляд, з'явилися шестеро чоловіків у камуфляжній бойовій формі зі зброєю.

Дві сторони стояли одна проти одної здалеку, розділені довгою, швидкоплинною річкою.

Офіцер середнього віку підняв руку, щоб зупинити своїх підлеглих від негайного кидка вперед.

Перед обличчям такої поважної імператриці він мав виявляти достатню обережність.

Він дивився на тендітну, але величну постать на іншому березі, а його яструбиний погляд ковзав по спортивній куртці, яка явно була на неї завеликою.

«Ваша Величносте, де ваша охоронниця — альфа рангу S? Нехай вона вийде».

Те, що чоловік прямо вказав на присутність Шень Хань, не збентежило Ґу Дзюньвань.

Вона спокійно стояла біля краю води, а її золоті зіниці випромінювали нескінченну владність.

У ту мить командиру здалося, ніби він миттєво повернувся на три роки назад, у головну залу Палацу Миру, де вперше побачив її.

Тоді він разом із сотнею офіцерів віддавав честь своїй правительці — урочисто та віддано.

«Капітане Бай Ї 36-ї дивізії П’ятої армії, чи можу я запитати, які причини вас привели до рішення стати повстанцем?»

Холодний голос імператриці перетнув берег, досягнувши вух шести бійців.

Це змусило навіть цей добре вишколений загін альф відчути легку тривогу в серцях.

І саме в цю мить.

Солдат, що стояв праворуч, відчув холод на шиї. Він не встиг навіть зреагувати, як кров хлинула з його сонної артерії.

Шень Хань вихопила пістолет у нього з-за пояса, пересмикнула затвор і зробила два постріли в найближчу людину.

Куля, обертаючись, вцілила другому солдату в скроню, і під палючим сонцем розквітла яскраво-червона квітка крові.

------(Перекладач має що сказати)------

Перші бойові сцени!

1. 里 (lǐ) Лі — це традиційна китайська одиниця виміру відстані. Вона є приблизно 500 метрів (0.5 кілометра). Таким чином, 150 лі це приблизно 75 кілометрів.