Розділ 49 — Вчителька Тан

Коли Ґу Дзюньвань повернулася до адміністративної зони, всі, кого вона зустрічала дорогою, мимоволі крадькома роздивлялися її прискіпливіше, ніж зазвичай.

Хоча зазвичай вони відкрито чи таємно поглядали на імператрицю, сьогодні все було інакше.

Всім здавалося, що сьогодні їхня правителька виглядає якось зовсім по-особливому.

Проте ніхто не міг чітко пояснити, у чому саме полягали ці зміни.

Її Величність, як і завжди, виглядала витонченою, холодною та незворушною.

Але аура, що випромінювалася від неї, стала помітно м'якшою.

Від такої правительки, яка поєднувала в собі шляхетну велич та ніжність, було просто неможливо відвести очей.

Ґу Дзюньвань з абсолютно незворушним виглядом увійшла до свого кабінету, і щойно за нею зачинилися двері, її порцеляново-білі щоки вкрилися густим рум’янцем.

Вона не могла не помітить тих зацікавлених і спантеличених поглядів.

За будь-яких інших обставин імператриця навіть бровою б не повела через чужу цікавість.

Але сьогодні ситуація була особливою: всього пів години тому вона ледь не піддалася любовній пристрасті через свою альфу.

Один лише спогад про те, як вони з Шень Хань щойно пестили одна одну губами й язиками в передпокої, змушував її серце досі блукати десь під хмарами.

Сю Джао зовні залишалася спокійною, проте в душі у неї панував цілковитий хаос.

Хоча вона й не бачила, що відбувалося за зачиненими дверима після того, як альфа занесла правительку до квартири, здогадатися було зовсім не важко.

Коли Ґу Дзюньвань вийшла з кімнати, її червоні губи були помітно припухлими від поцілунків, а від цього палкого вигляду навіть у неї, бети, серце починало калатати.

Тоді помічниця мимохіть подумала: "А ця Шень-собака сьогодні справді розійшлася не на жарт!".

"Цікаво, коли вона дізнається, ким насправді є Тан Юцай, вона від сорому на місці не вмре?".

Поки Сю Джао подумки благала долю, аби ці дві альфи більше ніколи не перетиналися.

Наступного ранку Тан Юцай упевненою ходою зайшла до кімнати відпочинку гвардійців.

…

Інструктор Льов стояв за трибуною, заклавши руки за спину, і оголошував гвардійцям нове завдання.

«Найближчими днями перша група вирушить на виконання особливої місії з охорони. Зброю та спорядження отримаєте на складі згодом».

Почувши слова інструктора, всі бійці першої групи помітно пожвавилися від цікавості та азарту.

Кілька найбільш непосидючих гвардійців навіть почали пошепки обговорювати новину між собою.

«Нарешті виїзне завдання! Як гадаєте, невже Її Величність збирається відвідати якийсь захід?»

«Цілком можливо. Цікаво тільки, де саме відбуватиметься місія? А раптом ми поїдемо в іншу країну? Можна буде навіть якихсь місцевих сувенірів привезти».

«Ти що, думаєш, ми розважатися їдемо? Звідки в тебе взагалі візьметься час на закупи?»

«Та заспокойтеся ви вже! Погляньте на нашого капітана — жодна емоція на обличчі не здригнулася. Вчіться, як треба поводитися, аби не зганьбити гвардію перед іншими».

Почувши тихий гомін своїх підлеглих, Шень Хань, як капітан, лагідно опустила долоню вниз, закликаючи до тиші.

«Опануйте свої емоції і не галасуйте. Попереду на нас чекає ще безліч виїзних завдань, тож маємо зосередитися на теперішньому і впевнено дивитися в майбутнє».

Бійці першої групи дружно погодилися з її словами, миттєво виструнчилися і припинили будь-які розмови.

Льов, закінчивши інструктаж, крадькома зиркнув на Шень Хань, яка сиділа в першому ряду, а потім повернувся до дверей і зробив запрошувальний жест.

«А тепер дозвольте представити вам особу, яку ви будете охороняти під час цієї місії. Вітайте — учителька Тан!»

«Бійці першої групи можуть ближче познайомитися з нею. На завданні ми будемо в цивільному одязі, тож атмосфера має бути невимушеною, не треба надто напружуватися».

Наступної миті до кімнати повільно увійшла висока жінка у вінтажній сорочці та захисній масці.

Вона ввічливо кивнула інструктору Льову, а потім перевела погляд на шеренгу альф, що сиділи перед нею.

Шень Хань спочатку розслаблено сиділа, відкинувшись на спинку стільця, проте коли ця «учителька Тан» зняла маску і неквапливо дістала з кишені знайомі окуляри в тонкій оправі, дівчина буквально заціпеніла.

Хай йому грець! Та це ж та сама «родичка» її дівчини, яку вона бачила вчора!

І тепер їй доведеться очолити загін, аби захищати її? Та вона й так ледь стримується, щоб не розбити ті окуляри прямо їй на обличчі!

Тан Юцай чудово помітила реакцію кожного гвардійця в залі.

Вона витончено й чемно всміхнулася присутнім, а потім зупинила погляд на Шень Хань і лагідно промовила: «Що ж, тоді найближчими днями розраховую на вашу допомогу».

У душі Шень Хань у цей момент пронісся справжній табун диких коней.

Допомогу в чому? Допоможіть мені зробити так, щоб Ви просто зникли з моїх очей!

У той самий час.

Далеко в північному другому окрузі, в одному з будинків престарілих, сивочолий літній чоловік дбайливо підрізав домашні рослини на столі.

За його спиною, шанобливо схилившись, стояли двоє чоловіків у чорних костюмах.

«У найвіддаленішій віллі Мирного палацу оголошено стан суворої облоги. До кімнати колишньої імператриці тепер не має доступу ніхто, окрім її особистої догляльниці».

«Згідно з Вашими вказівками, наші люди в четвертому округу зафіксували пересування Тан Юцай біля резиденції теперішньої правительки. Наставнику, які будуть подальші вказівки?»

Вислухавши доповідь своїх підлеглих, старий на мить зупинив ножиці.

Він завмер на стільці, наче кам’яна статуя, і тривалий час не ворушився.

Обидва чоловіки знали, що така поведінка наставника свідчить про те, що його розум зараз проводить блискавичний аналіз ситуації.

Тому вони не наважувалися переривати його мовчання і навіть затамували подих, аби не видати жодного звуку.

Минуло чимало часу, перш ніж старий знову повернувся до підрізання бонсаю.

Він заговорив тихо, ніби розмовляв сам із собою або ділився думками зі своїми учнями.

«Раптове закриття кімнати, де відпочиває Ґу Цяньцьов, найімовірніше свідчить про те, що її здоров’я серйозно погіршилося. А те, що Тан Юцай саме в цей момент залишила дружину, може мати два логічних пояснення».

«Перший варіант: стан колишньої імператриці справді критичний, і Тан згадала своє минуле ремесло, вирушивши до "Заповідника прадавньої медицини" по ліки. Це чудово пояснює, чому вона потайливими шляхами залишила Мирний палац і конфіденційно прибула до четвертого округу».

«Другий варіант: з колишньою імператрицею все гаразд, і все це — лише пастка, яку вони влаштували, аби виманити організатора того невдалого перевороту. Це теж цілком у її стилі, адже така жінка, як Ґу Цяньцьов, ніколи б не дозволила комусь руйнувати її життєві здобутки, залишаючись при цьому осторонь».

Чоловіки в костюмах тривалий час чекали на конкретні накази, проте старий мовчав.

Тоді один із них наважився запитати:

«То, можливо, нам варто відкликати наших людей назад?»

Старий засміявся і сказав: «Відкликати? Навіщо відкликати?»

«Якщо це перший варіант, то ми маємо зробити все, аби Тан Юцай назавжди залишилася в четвертому округу. Щойно вона помре, життя колишньої імператриці також добіжить кінця».

«А Ґу Ювей з того боку більше не зазнаватиме впливу, і першою ж справою вибере війну проти своєї сестри».

«Щодо другого варіанту, якщо вони хочуть використати себе як наживку для лову риби, то хіба це не дає нам чудову нагоду просто проковтнути цю наживку?»

«Пильно стежте за кожним рухом Ґу Дзюньвань, вона не з тих, хто здатна виставити власну матір як приманку для виманювання ворога; саме всі її подальші дії й будуть для нас єдиним орієнтиром — нападати чи ні».

Слухаючи цей аналіз свого наставника, обидва чоловіки в чорному відчули, ніби хмари розсіялися і перед ними відкрилася істина.

Вони подумали: і справді, щоб розплутати клубок загадок, достатньо лише потягнути за один цей кінчик нитки.

Якщо Ґу Дзюньвань таємно розгорне надзвичайну, надсувору оборону, то там точно буде пастка.

Якщо ж ні, то життя її матері їхня сторона забере без жодних вагань!

…

837-ма вулиця четвертого округу була розташована в глушині.

У цьому районі бездротове постачання електроенергії ще не було розгорнуте повсюдно, тому флайєри, які здебільшого живилися за рахунок електромагнітної енергії, туди практично не залітали.

На околиці 700-го кварталу бійці першої групи гвардії мали змінити транспорт і пересісти на наземні автомобілі, аби везти учительку Тан далі до місця призначення.

Ґу Дзюньвань спочатку планувала організувати для своєї матері охорону вищого рівня, проте Тан Юцай відмовилася від цього.

Вона навіть вельми терпляче повчала доньку: «Я ж приїхала сюди потайки, на півночі, окрім твоєї матері та сестри, про це ніхто живий не знає; якщо ти влаштуєш тут гучний розголос із охороною першого класу, чи не підкаже це всім підряд, що в урядовому загоні подорожує якась важлива персона?».

Побачивши, що донька все ще вагається, вона просто виклала свій останній козир.

«Насправді цього разу твоя мама Цяньцьов сама попросила мене поглянути на твою дівчину-альфу, так би мовити, оцінити її для загального враження; як на мене, та дитина поводиться цілком пристойно, тож не забивай собі голову зайвими клопотами».

«До того ж, хіба ти можеш не довіряти власній гвардії? Я чула, що вони всі проявили себе на полі бою!».

Обміркувавши це, Ґу Дзюньвань не знайшла жодних підвохів, тому кивнула й погодилася.

У душі вона лише сподівалася, що її мати, яка так любить створювати проблеми, не стане навмисне чіплятися до Шень Хань, аби не роздмухувати конфлікт, бо розгрібати ці незручності потім доведеться її альфі.

Об 11:30 дня.

Шень Хань сиділа на пасажирському сидінні автомобіля з похмурим як хмара обличчям.

Відчуваючи явну зону низького тиску в салоні, Ма Хаою за кермом боявся навіть дихнути занадто голосно.

Він і гадки не мав, що сталося з його босом?

Ще нещодавно в кімнаті відпочинку вона з посмішкою вчила всіх зберігати спокій за будь-яких обставин, а зараз, коли ще нічого й не трапилося, бос уже двічі встигла зірватися на злість.

І причиною всього цього була учителька Тан, яка цілком спокійно і мирно сиділа на задньому сидінні.

Тут, щойно Ма Хаою відчув, що учителька Тан знову збирається щось сказати, він миттєво втягнув шию і непомітно здригнувся.

Тан Юцай дивилася на дикі простори, що стрімко пролітали за вікном, і невимушено заговорила.

«Ієрогліф Тан у моєму імені насправді може мати багато чудових прихованих значень, ви про це знали?»

Ма Хаою дивився на дорогу, вдався до повного ігнорування і вдав, ніби нічого не чує.

Шень Хань лише видавила з носа короткий звук: «Хм!».

Те, що двоє людей попереду зовсім не виявляли бажання спілкуватися, не завадило учительці Тан на задньому сидінні продовжити свій просвітницький екскурс.

Вона трохи посунулася, навмисне вмостившись прямо за спиною Шень Хань, і лагідним голосом промовила:

«Якщо додати до нього ключ "рис", він перетвориться на цукерку; ми — цукерки, солодкі до сліз».

Шень Хань миттєво мертвою хваткою вчепилася в край свого одягу, а на її лобі набрякла невелика венка.

Вона глибоко вдихнула, повернула голову до альфи, яка спиралася обома долонями на підголівник її сидіння, і сказала:

«Насправді ієрогліф Цай у вашому імені теж може мати багато прихованих значень».

Почувши це, Тан Юцай миттєво оживилася: «О? Це якщо змінити його на ключ "мушля", щоб воно означало багатство і процвітання?»

Шень Хань похитала головою: «Не треба міняти ключі, воно й так має значення "поки не побачить труну, сліз не проллє"; о, до речі, якщо заговорили про труну, учителько Тан, вам яка більше до вподоби — з відкидною кришкою чи з розсувною?».

Тан Юцай: «...»

Ма Хаою на водійському місці слухав це з трепетом у серці.

Він не розумів, чому ця учителька Тан постійно намагається заговорити з його босом, і так само не втямлював, чому його зазвичай надзвичайно приємний бос за першої ж нагоди намагається так дошкульно вколоти учительку Тан.

Він мовчки сильніше натиснув на газ, сподіваючись якомога швидше дістатися місця призначення.

Аби тільки ці двоє не зчепилися прямо в машині, бо він тоді навіть розборонити їх не зможе.

------(Перекладач має що сказати)------

Ооо, ооо, що це буде, коли Сяо Шень дізнається)