Розділ 5 — Вона моя

«Ворожа атака!»

«Розосередитися, кожному знайти укриття!»

Вигуки офіцера та звуки черг із пістолета-кулемета переплелися воєдино.

Вони розходилися на всі боки від берега струмка.

Убивши двох людей поспіль, Шень Хань уже змінила позицію.

Злива куль полетіла туди, де вона щойно перебувала, вціливши лише у два трупи в камуфляжі.

Ґу Дзюньвань влучила момент і кинулася бігти до іншої ділянки лісу неподалік.

Бай Ї одразу повів одного бійця через струмок у погоню, залишивши двох солдатів на місці для подальшого вогневого придушення.

Обидва береги річки були зовсім недалеко від лісу.

Постать Ґу Дзюньвань швидко зникла в густій зелені; переслідувачі позаду стріляли в землю біля її ніг, намагаючись таким чином зламати її психологічний захист.

Сухі гілки постійно тріщали під ногами, а дрібний різкий біль знову погіршив стан і без того розпухлої щиколотки омеги-імператриці.

Проте вона ні на мить не зупинялася і не відчувала страху через густу стрілянину за спиною.

Ґу Дзюньвань знала: вона мусить відвести половину погоні за собою і протриматися до приходу Шень Хань!

…

На іншому боці струмка.

Двоє солдатів причаїлися за камінням-укриттям і вели вогонь.

Раптом згори пролунала черга, яка миттєво змусила замовкнути і їхню зброю, і їхні життя.

Шень Хань закинула пістолет-кулемет за спину і спустилася з густого дерева.

Ефективна дальність стрільби у двісті метрів, передбачена для пістолетів-кулеметів армії Федерації, була саме тією дистанцією, на якій їй було найзручніше працювати.

Вона швидко підскочила до тіл солдатів, забрала в одного сумку зі спорядженням і змінила магазин — усі рухи були відточеними.

Завершивши це, дівчина, наче спритний леопард, кинулася вперед і, обравши напрямок, зникла в тих самих хащах, де перебувала Ґу Дзюньвань.

…

«Ваша Величносте, якщо Ви зараз же не зупинитеся, наступна куля вцілить у Вашу гомілку».

«Порівняно з покаранням за Ваше поранення, здобутки за взяття Вас живою явно важливіші, чи не так!»

Погрози Бай Ї долинали ззаду.

Ґу Дзюньвань навіть відчувала, що дуло ворожої зброї націлене їй у щиколотку.

Але вона все одно не зупинялася.

Вона була схожа на оленя, якого міцно стиснули зубами хижаки: тільки смерть могла б її справді спинити.

Побачивши, що погрози не діють.

Бай Ї тихо вилаявся, опустив ствол і вистрілив у сухе дерево поряд із Ґу Дзюньвань.

Він не наважувався насправді стріляти в імператрицю.

І через наказ командування, і через глибокий внутрішній трепет перед правителькою.

Серед трісок, що розлетілися, збоку вигулькнула сіра тінь; вона заступила собою Ґу Дзюньвань і натиснула на гачок.

Різкий звук пострілу розірвав тишу посеред лісу.

Дівчина-альфа, яка ніяк не мала тут опинитися, впевнено тримала приклад, завершивши цю битву остаточним ударом.

Бай Ї впав у калюжу власної крові, витріщивши очі.

Він так і не міг зрозуміти: охоронців Ґу Дзюньвань майже не залишилося, то звідки ж біля неї з’явилася така страшна постать?

Звісно, на це питання він уже ніколи не знайде відповіді.

Шень Хань прибрала зброю, підійшла до Ґу Дзюньвань, яка впала на купи сухого листя, присіла і мовчки зустрілася поглядом із її золотими очима.

Після довгої паузи вона ледь чутно засміялася: «Ваша Величносте, як гадаєте, чи заслуговує Ваша охоронниця рангу S на маленьку нагороду за свій виступ?»

М’який голос дівчини, огорнутий ароматом хвої, змусив кінчики вух Ґу Дзюньвань зрадливо запалати.

Вона опустила погляд на пошматовану гілками марлю на руці супутниці й тихо мовила: «Пробач. Я не збиралася навмисне приховувати це від тебе».

Шень Хань це зовсім не турбувало — вона б і зовсім не відмовилася зараз дістати камеру й зробити знімок на пам’ять із справжньою імператрицею.

Якби тільки та камера в неї була.

«Ти зможеш іти далі? Нам варто поквапитися».

Почувши запитання дівчини, Ґу Дзюньвань одразу спробувала підвестися.

Вона краще за іншу сторону розуміла, що це небезпечне місце для перебування, оскільки розвідувальні дрони повстанців незабаром мали б її тут виявити.

Однак її фізичні здібності як омеги були набагато менш стійкими, ніж її особистість.

Відчайдушна гонитва витягла з неї останні сили.

Ледве вставши, вона хитнулася, втрачаючи рівновагу.

Шень Хань миттю підхопила її, поправила зброю за спиною і, пригнувшись, сказала: «Сідай. Будеш моїм штурманом».

Ґу Дзюньвань мить вагалася, а тоді вхопилася за плечі дівчини і знову притулилася до спини альфи, де пахло густим ароматом кедра.

«Що ти плануєш робити, коли дістанешся країни Сіньлі?» — голос Шень Хань був рівним, вона не відчувала труднощів від того, що несе людину.

«Позичу війська, а потім поверну те, що належить мені, — Ґу Дзюньвань обережно прихилилася щокою біля її шиї і наче ненароком запитала, — А ти?»

Коли вони дістануться Сіньлі, вона піде?

Шень Хань підкинула омегу за спиною трохи вище й усміхнулася: «Ваша Величносте, я більше не хочу наполегливо працювати*1».

Ґу Дзюньвань: «???»

Ця мудра імператриця не зрозуміла плоского жарту з Блакитної планети.

Лише значно пізніше вона збагне, що цей бойовий геній просто жартома натякав на «тепле місце під крилом монарха»!

Шлях, на який вони розраховували витратити два дні, добіг кінця вже цієї ночі.

Гучний гуркіт літальних кораблів та рою дронів пролунав на все нічне небо.

Сліпучі промені прожекторів розітнули ніч, перетворивши лісові нетрі на залиту світлом арену.

Шень Хань миттєво стала серйозною, закриваючи собою Ґу Дзюньвань.

У її чітких чорно-білих зіницях відбивалися постаті людей, що спускалися на канатах; у думках вона швидко вираховувала можливість їхнього прориву.

У цей момент тепла й м’яка тонка долоня тихо накрила тильний бік руки альфи, що вже збиралася ковзнути до ременя зброї.

Голос Ґу Дзюньвань у величезному шумі гвинтів пролунав надзвичайно лагідно: «Не рухайся, це підкріплення».

Здавалося, ці слова ось-ось знайдуть своє підтвердження.

Ледве вона договорила, як пролунав сповнений сили чоловічий голос.

«Вельмишановна Ваша Величносте, правителько Вільної Федерації, я — підполковник гвардії Сіньлі Ке Цінь, маю наказ зустріти Вас!»

Поки він говорив, кремезна, наче залізна вежа, постать на чолі загону швидко наближалася.

За лічені хвилини група вишикувалася перед Ґу Дзюньвань та її супутницею.

Ке Цінь віддав військову честь, а потім спрямував погляд на легендарну імператрицю сусідньої держави.

Вона й справді була такою ж надзвичайною, як переказували чутки!

Навіть під час виснажливої втечі після заколоту велич імператриці не зменшилася ні на йоту.

Ледь відчутний дух запеклої боротьби, що огортав її, навпаки, додавав їй особливого шарму.

Омега рангу S, що довгий час посідає високе становище, завжди і всюди залишалася шляхетною та чистою.

Це викликало нестримне бажання осквернити її!

Ке Цінь непомітно відвів погляд, а потім, насупившись, глянув на Шень Хань: «А це хто?»

Аура альфи високого рівня, що йшла від неї, змушувала його почуватися вкрай некомфортно.

«Вона моя», — холодний голос Ґу Дзюньвань був абсолютно непохитним.

Почувши це, і Шень Хань, і Ке Цінь злегка здивувалися.

Проте Ґу Дзюньвань не збиралася нічого пояснювати.

Приймаючи рішення, вона ніколи не потребувала нічиєї поради.

Поки Ке Цінь ще стояв розгублений, вона вже вела Шень Хань до місця зупинки аерокара.

Поїздка до країни Сіньлі була частиною надзвичайного плану, про який вона заздалегідь домовилася з найвищим керівництвом цієї держави.

Інакше кажучи, цей підполковник, що запізнився, не мав права ставити їй зайвих запитань.

Обидві сіли в аерокар і попрямували прямо до судна, що зависло в небі.

Шень Хань усе здавалося дуже новим, вона мимоволі нахилялася вбік, розглядаючи двигуни за прозорими вікнами.

Рівень технологічного розвитку на цій планеті значно випереджав світ, з якого вона прийшла.

Принаймні ці транспортні засоби майбутнього вона раніше бачила лише у науково-фантастичних фільмах.

Салон аерокара був невеликим.

У замкненому просторі кабіни аромат кедра домінував цілковито.

Він затиснув у кутку пахощі холодної сливи, що ледь жевріли.

Коли Шень Хань вчергове нахилилася, щоб подивитися на краєвид з вікна з боку Ґу Дзюньвань.

Ця омега, що тривалий час перебувала в напруженні, нарешті не витримала: «Чи не могла б ти припинити так соватися?»

Шень Хань покліпала очима і слухняно сіла на місце: «Вибач, на моїй батьківщині такого немає. Я трохи розхвилювалася побачившт таке вперше».

Договоривши, вона дуже серйозно додала: «Я притиснула твоє волосся?»

Ґу Дзюньвань: «...»

У супроводі Тигрової гвардії королівства Сіньлі загін невдовзі прибув до міста Маочен, розташованого неподалік від кордону.

Армії потрібно було поповнити тут запаси, також необхідно було доповісти президенту про ситуацію з імператрицею Вільної Федерації.

Уся група тимчасово зупинилася в Маочені на перепочинок.

Щойно вони увійшли до заздалегідь підготованого готелю, Ґу Дзюньвань першим ділом здійснила відеодзвінок президенту Сіньлі.

Зміст розмови був секретним і належав до високого рівня таємності, тож решта людей, включно зі Шень Хань, не могли бути присутніми.

«Ось твоя картка від номера, йди відпочивай», — пролунав гучний голос Ке Ціня.

Він супроводжувався характерним для альфи рангу A тиском, спрямованим прямо на Шень Хань.

На Шень Хань це анітрохи не вплинуло.

Вона не протягнула руку за карткою, а лише спокійно мовила: «201? Я пам'ятаю, що помешкання Її Величності на двадцять третьому поверсі».

На вустах Ке Ціня промайнула глузлива посмішка, він крутив у руках маленьку картку-ключ.

«Тому ти тим паче маєш розуміти, що варто уникати двозначності, чи не так? Пані охороннице-альфо!»

У мисленні Шень Хань взагалі не існувало такого поняття, як статеве розмежування між «альфами» та «омегами».

Навіть якби воно було, вона б за таких обставин не стала відходити надто далеко від Ґу Дзюньвань.

Хтозна, що задумав цей хитрий на вигляд чоловік?

До того ж, це зрештою не Вільна Федерація, тому завжди варто бути обережною.

Шень Хань м'яко поклала долоню на кобуру на поясі; небезпечна аура альфи рангу S змусила всіх у холі готелю відчути пригнічення.

Вона звела погляд на велетня перед собою і вимовила слово за словом: «Наказ поселити мене на двадцять третьому поверсі — це воля Її Величності. Що, ти хочеш піти проти волі монарха? Вельмишановний хто-там-ти-є підполковнику?»

Шень Хань не знала, чи вживають у цьому світі вислів «йти проти волі монарха», але в будь-якому разі треба було спочатку натиснути авторитетом!

Почувши, що це була воля Ґу Дзюньвань, Ке Цінь миттю замовк.

Він підкликав солдата, наказавши йому допомогти Шень Хань з реєстрацією, а сам розвернувся й пішов геть.

Коли солдат із незворушним обличчям привів Шень Хань на останній, двадцять третій поверх готелю.

Лише тоді Шень Хань виявила, що на всьому поверсі є лише один президентський люкс.

«О, це? Я планував жити по сусідству з нею!»

«Але оскільки на всьому поверсі лише одна кімната, нам доведеться просто втиснутися».

------(Перекладач має що сказати)------

Вже п'ятий розділ. Наші героїні вже більш-менш показали себе, тож які ваші перші враження?

1. Це популярний китайський інтернет-мем, який виник як жартівливе, гіперболізоване вираження втоми від життєвих труднощів, прагнення до безтурботного життя та бажання покластися на когось багатого та впливового.