Розділ 70 — Бій

Минула четверта година ранку — найхолодніший час перед самим світанком.

Серп місяця завис у небі, відкидаючи надзвичайно пустельне сяйво на давно покинутий, напівзруйнований театр перед ними.

Щойно переживши захопливу втечу та запеклий бій, Шень Хань та двоє її супутниць йшли до місця, де був припаркований позашляховик.

Шень Хань та Нін Сі були чудово добре навчені альфами S-класу, тож крім емоційного виснаження, їхні фізичні сили залишалися на досить високому рівні.

А от Ґу Ювей почувалася надзвичайно кепсько.

Хоча альфа A-класу також вважається сильним рангом, вона ніколи раніше не зазнавала таких труднощів.

До того ж її повсякденна енергія зазвичай витрачалася на навчання та розв'язання державних справ.

Щойно вирвавшись із пазурів смерті, вона почувалася повністю знесиленою, а її тіло пекло від болю.

Під час перекидання авто на дорозі вона майже не постраждала.

Хто б міг подумати, що за мить вона зазнає такої важкої травми через прикру помилку власних рятівниць.

Ґу Ювей засоромилася засукати штани й рукави, аби оглянути синці, проте була впевнена, що на тілі не залишилося живого місця.

Поки троє йшли вперед, раптово в чагарнику попереду спалахнув швидкий сталевий відблиск.

Цей відблиск пронісся з такою шаленою швидкістю, що навіть Шень Хань із її реакцією не встигла розгледіти, що це таке.

У цей момент стали очевидними переваги професійної підготовки гвардії.

Відчувши смертельну загрозу, Шень Хань миттєво схопила Ґу Ювей за руку й заходилася стрімко відступати.

Вона знову підняла зброю, готова в будь-яку мить відкрити вогонь.

Нін Сі не мала обов'язку прикривати тілом цивільну ціль, тому відразу обрала контратаку.

«Банг-банг-банг-банг!».

Компактний пістолет ідеально підходив для ближнього бою.

Проте, на її подив, усі кулі Нін Сі пройшли повз ціль.

За мить до того, як вона спустила курок, її зап'ястя вже вхопила чужа міцна долоня, розвертаючи дуло пістолета вбік від нападника.

Водночас друга рука нападника зі свистом рушила прямо до горла Нін Сі.

У ці лічені частки секунди Нін Сі нарешті розгледіла, що те яскраве сяйво було відблиском леза!

Бачачи, що супротивник збирається одним ударом перерізати їй горло, вона в жаху розширила зіниці й миттєво вивільнила свої феромони на повну потужність.

Ударивши ногою вперед, вона одночасно максимально відхилила голову та корпус назад.

Лезо ножа пронеслося буквально за міліметр від кінчика носа Нін Сі.

У ту секунду їй здалося, що вона відчула навіть тонкий металевий запах холодної сталі.

Не діставши горла, короткий ніж різко змінив траєкторію й із силою встромився Нін Сі в лопатку.

Накрив дикий біль; упавши на землю, Нін Сі вдарилася головою об камінь і знепритомніла.

Смертельна сутичка між ними двома, хоча це може здатися довгою історією, насправді сталася в одну мить.

За цей короткий проміжок часу Шень Хань із Ґу Ювей відступили лише на якісь два метри.

Бачачи, що Нін Сі поранена й непритомна повалилася на землю, Шень Хань негайно натиснула на курок.

Раніше вона не стріляла лише тому, що нападник майже повністю ховався за спиною Нін Сі.

Тепер, коли вони розділилися, жодних перешкод більше не залишалося.

На диво, Шень Хань, яка практично ніколи не схиблювала, перед цим дивним нападником не змогла продемонструвати свою звичну точність.

«Недобре! Його тактичні окуляри допомагають йому розраховувати й уникати балістичних траєкторій!».

До того ж він і сам є майстром рукопашного бою!

Шень Хань, безперервно відстрілюючись, продовжувала відводити Ґу Ювей далі на територію театру.

У цей момент вона керувалася двома міркуваннями.

По-перше, Нін Сі була поранена й втратила боєздатність, тож Шень Хань не могла залишатися на місці й битися поруч із нею, аби ворог не скористався нагодою й не добив її бойову подругу.

По-друге, якщо зброя виявиться безсилою, бій неминуче перейде в рукопашну сутичку, а руїни сцени всередині театру давали їй значно більше переваг для маневру.

За цей короткий контакт Шень Хань чітко роздивилася зовнішність свого опонента.

Це був високий, міцно збудований чоловік у бейсболці.

Половина його обличчя виглядала так, ніби її спалило моторошне полум'я — величезний шрам робив його схожим на якогось біохімічного монстра, що зазнав радіації.

На іншій половині обличчя сиділи моноклеві тактичні окуляри.

Детальніше роздивлятися у Шень Хань просто не було часу.

Коли всі набої в пістолеті-кулеметі вичерпалися, запасних магазинів у неї більше не залишилося.

Шень Хань одним рухом зняла ремінь, відкинула порожню зброю вбік, схопила Ґу Ювей за комір ззаду й щосили кинулася до сцени.

Захист когось під час втечі неминуче уповільнить вас; це залізне правило, яке ніхто не може змінити.

Проте якщо тягнути людину, наче якийсь предмет, ситуація кардинально змінюється.

Шень Хань летіла наче на крилах, і переслідувач позаду, двічі додавши швидкості, так і не зміг її наздогнати.

Ґу Ювей у цей момент готова була розридатися.

Їй здавалося, що її не рятують, а тягнуть на буксирі за автомобілем по бруківці!

Вона майже не торкалася землі ногами, а її взуття давно злетіло від ударів об каміння.

Безліч стебел трави, наче батоги, нещадно шмагали її ступні та кісточки.

Проте найгірше було з її шиєю.

У певний момент їй здалося, що вона зараз просто задихнеться!

Проте Ґу Ювей розуміла, що перебуває в смертельній небезпеці, і за комфорт доведеться сплатити власним життям.

Тому вона зціпила зуби й не видала жодного звуку, аби не відволікати свою рятівницю.

І саме в цей момент нападник позаду раптово заніс руку, роблячи кидок.

У Ґу Ювей від такої тряски перед очима пливли зелені кола, вона нічого не бачила, лише почула пронизливий свист розітнутого повітря, що мчав прямо на них.

Вуха Шень Хань сіпнулися; зціпивши зуби, вона з усієї сили крутонула рукою й жбурнула Ґу Ювей прямо на сцену попереду.

Водночас вона сама вихопила з правої кобури пістолет, розвернулася в повітрі й відкрила швидкий вогонь назад.

Проте чоловік, який щойно мчав за ними, раптово зник із очей.

«Вуе!»

«Ха, думала, я попадуся на твій трюк із кидком зброї?».

Звуки нудоти Ґу Ювей та глузливий вигук чоловіка в бейсболці пролунали практично одночасно.

На цій туманній театральній сцені створювався дещо абсурдний ефект.

Це виглядало так, ніби жорстокий кілер намагається пафосно виголосити промову, а на задньому плані хтось раптово видає кумедні звуки.

Шень Хань за кілька кроків опинилася біля Ґу Ювей, підхопила її під руки й тихим голосом заспокоїла: «Не бійся, супротивник, схоже, не збирається використовувати вогнепальну зброю, і це наш шанс на порятунок».

Ґу Ювей зараз стояла повністю розпатлана, шкарпетка на одній нозі невідомо де загубилася, і вона заледве трималася на ногах.

Коли її щойно жбурнули на сцену, вона хоч і успішно уникнула летального удару метального ножа, проте, на жаль, вибила собі один передній зуб.

Тепер її мова звучала з виразним шепелявленням.

«Я не біюся, мені юбіти щось тбеба?».

Шень Хань похитала головою й допомогла їй сісти збоку.

«Відпочиньте трохи та перевірте, чи щось не блокує вам горло. Якщо так, негайно виплюньте це».

Після цього вона вихопила короткий ніж, встромлений у дерев'яну підлогу сцени, й попрямувала назустріч чоловікові в бейсболці, який якраз ступив на підмостки.

Позивний чоловіка в бейсболці був Рудий Лис.

Дивлячись на альфу перед собою, він відчув, як старі й нові образи спалахнули в його серці лютим полум'ям.

Минулого разу під час виконання завдання з ліквідації Тан Юцай саме через її втручання їхній загін зазнав майже повного знищення.

І сьогодні історія повторювалася!

Якщо відкинути саме завдання, людина, яку він зараз прагнув вбити найбільше на світі, була не Ґу Ювей, а ця альфа перед ним.

Хоча Шень Хань найбільше тренувалася у стрільбі, її навички рукопашного бою також завжди залишалися на найвищому рівні.

Ще до свого перенесення у цей світ вона була першокласним майстром.

А після перенесення, завдяки підсиленню феромонами, її вибухова сила й міць стали значно перевершувати показники багатьох професійних найманців.

Рудий Лис витягнув збоку свого чобота трикутний військовий стилет і встромив його в зап'ястя суперника.

У правій руці під час минулої операції йому пошкодило нерв, через що зараз він не міг точно й швидко спускати курок.

Саме це й було головною причиною, чому він відмовився від використання вогнепальної зброї.

Потенціал людського тіла безмежний, проте більшість людей у світі здатні розкрити лише мізерну його частку.

Але пробуджені були винятком — вони здавалися особливими обранцями, яким доля дарувала унікальні здібності.

Шень Хань могла керувати вогнем, тоді як Рудий Лис був здатен відчувати траєкторію руху металевих предметів у повітрі.

Звісно, аномальні здібності пробуджених також проходили шлях розвитку й трансформації, і їхня наявність зовсім не означала абсолютну непереможність.

Зчепившись із супротивником у бою, Шень Хань швидко помітила незвичайні риси чоловіка в бейсболці.

Його реакція була дивовижно гострою: він ніби наперед бачив усі її випади й завчасно ухилявся від ударів.

"Це через ті тактичні окуляри? Але згідно з останніми військовими зведеннями, функціонал таких окулярів ще не розвинений до такого рівня".

"Вони можуть розраховувати балістику куль на основі аналізу відомих типів зброї, проте людські рухи безкінечно мінливі; навіть якщо система може миттєво вирахувати траєкторію, між формуванням команди й передачею її виконавцю існує часовий бар'єр".

"Ладно, мені байдуже, треба просто спробувати збити з нього ці окуляри, і тоді стане зрозуміло, чи в них справа!".

Дерев'яна сцена театру давно згнила від часу, і лише по краях підмостки залишалися більш-менш міцними.

Центральна ж зона повністю прогнила: усюди стирчали зламані дошки, вкриті гірським мохом та пліснявою.

Крізь щілини між розтрощеними дошками виднілися трава та каміння під сценою.

У запалі поєдинку обоє швидко змістилися саме до цієї небезпечної ділянки.

Ухиляючись від розмашистого випаду стилета, Шень Хань інстинктивно відступила назад і за збігом обставин наступила на трухляву дошку; нога провалилася, і дівчина миттєво втратила рівновагу.

Рудий Лис не міг упустити такий ідеальний шанс.

Він різко зірвався з місця й, наче лютий тигр, спрямував стилет прямо в серце суперниці.

Неподалік Ґу Ювей від цього видовища майже знепритомніла від жаху.

Під її одягом на ремені все ще висів пістолет, який вона досі не мала нагоди використати.

До того ж, навіть якби вона вистрілила, влучити в такого рухливого ворога було майже неможливо.

Проте зараз часу на вагання більше не залишалося!

І саме в той момент, коли Ґу Ювей збиралася зробити постріл наосліп, ситуація на сцені раптово розвернулася на 180 градусів.

Шень Хань, яка втратила рівновагу й падала назад, сперлася рукою на зламаний шматок дерева позаду себе та, скориставшись інерцією, вдарила ногою вгору, відкинувши бейсболку на три-чотири метри вгору.

Тріск електромагнітного розряду й глухий звук удару тіла об дошки пролунали одночасно.

Бейсболка злетіла з голови чоловіка, відкриваючи обличчя, наполовину вкрите моторошними опіками й закривавлене.

Тактичні окуляри на його переніссі були вщент розтрощені цим ударом Шень Хань, і кров запливала йому в око та вухо.

У поєднанні з скуйовдженим волоссям, схожим на суху траву, він виглядав точнісінько як монстр, що щойно вибрався з могили.

Та найстрашнішим було те, що чоловік, здавалося, абсолютно не звертав уваги на свої важкі травми.

Підвівшись із землі, він навіть не глянув у бік Шень Хань, а відразу ж на повній швидкості кинувся прямо на Ґу Ювей.

Ґу Ювей поспіхом підняла зброю й відкрила вогонь.

Проте більшість куль чоловік успішно оминув у кидку.

Лише два постріли ковзнули по його руці та стегну.

Але це не лише не зупинило його, а навпаки — роздуло його жагу вбивства до божевілля.

Шень Хань, яка тільки-но відновила рівновагу, відчула, як її спина смертельно натягнулася; наче хижий леопард, вона прожогом кинулася убік Ґу Ювей!

------(Перекладач має що сказати)------

Так захопливо!