Розділ 83 — Здобуття козирів

Саме в ту мить, коли Шень Хань разом із Дзян Сіньюе увірвалася до кав'ярні з альпаками.

Ґу Дзюньвань передала кілька аркушів документів принцу Джоелсу.

«Це деякі прориви в галузі медицини залоз, досягнуті Вільною Федерацією за останні роки. Три препарати вузької дії проти розладу сприйняття феромонів уже перейшли до другої фази клінічних випробувань і показали чудові результати».

Голос Ґу Дзюньвань звучав дзвінко й чисто, а її вільна й невимушена мова королівства Кессенроден приносила слухачеві неймовірну насолоду.

Проте в порівнянні з естетичним захопленням Імператрицею Федерації, зміст її слів був саме тим, що Джоелсу зараз кортіло почути понад усе.

Джоелс у бездоганному діловому костюмі швидко переглядав папери в руках, не забуваючи час від часу підводити погляд на молоду жінку навпроти.

У його смарагдових очах сяяли неприхована цікавість і сильне хвилювання.

Ґу Дзюньвань вела далі: «Мені щиро шкода, що принцеса Квентіна після вторинної диференціації не здатна відчувати феромони ні нюхом, ні тактильно. Проте я вірю, що цю проблему цілком можливо вирішити».

«Спочатку я планувала повідомити про це після того, як результати випробувань стануть стабільнішими. Але оскільки ми зустрілися сьогодні, я вирішила відразу поділитися інформацією».

Джоелс на якусь мить втратив дар мови, дивлячись на співрозмовницю з безмежною вдячністю.

Проблема несприйняття феромонів у Квентіни завжди була важким тягарем для всієї королівської родини.

Якщо маленька принцеса й надалі не відчуватиме феромонів альфи, це не лише позначиться на її здоров'ї, а й створить величезні перешкоди під час майбутнього вибору супутника життя.

Уся монарша родина перепробувала безліч методів лікування, але все було марно.

Окрім самої Квентіни, якій до цього не було діла, решта родичів страшенно непокоїлася, принаймні зовні.

Тепер же Її Величність Вільної Федерації власноруч подарувала Джоелсу надію, тож як він міг не радіти такому повороту подій?

Якби не суворі обмеження з боку його вінценосного дідуся, він би просто тут виклав усі карти на стіл, аби віддячити їй взаємністю.

Ґу Дзюньвань, звісно ж, не займалася безпричинною благодійністю.

Простягаючи оливкову гілку, вона переслідувала кінцеву мету — взаємну вигоду для обох держав.

Проте, чудово розуміючи, що надмірність шкодить справі, вона вчасно зупинилася, сказавши лише необхідне.

Вона не сумнівалася, що здобула потрібний козир для гри за столом перемовин.

Якраз коли обоє поринули у власні роздуми.

До ресторану зі стурбованим виразом обличчя зайшов особистий охоронець Джоелса.

Слідом за кремезним охоронцем невідступно йшли двоє бійців охорони Ґу Дзюньвань.

«Що трапилося?» — Джоелс жестом зупинив охоронця, не дозволяючи йому наближатися впритул до столу.

Він був джентльменом і вмів зважати на комфорт омеги навпроти навіть у таких дрібницях.

Ґу Дзюньвань також ледь помітно махнула рукою своїм охоронцям, щоб ті відійшли трохи далі.

Двоє бійців віддали честь, відступили на три кроки назад і крадькома взяли на приціл охоронця принца.

Той був альфою рангу S, і його раптова поява в залі змушувала триматися напоготові.

«Ваша Високосте, Андре виявився пробудженим. Він намагався вбити принцесу Квентіну. На щастя, цьому завадила спецпризначенка Вільної Федерації. Принцеса лише трохи злякалася, поранень немає...».

Вислухавши швидку доповідь охоронця, і Джоелс, і Ґу Дзюньвань відчули, як спиною пробіг холодний піт.

«Ваша Величносте, перепрошую, що не зможу розділити з вами обід. І щиро дякую вашим бійцям. Про все, що сьогодні сталося, я детально повідомлю Його Величності королю. Переконаний, незабаром ми знову повернемося до обговорення співпраці!».

Джоелс із тривогою та вибаченням на обличчі потиснув руку Ґу Дзюньвань, поспіхом забрав охоронця й покинув ресторан, поспішаючи до місця інциденту в торговому центрі.

Коли така кричуща подія сталася на її території, Ґу Дзюньвань, звісно ж, взяла все під особистий контроль.

Вона негайно віддала наказ Сю Джао: «Евакуювати цивільних, скерувати охорону на допомогу Джоелсу, виставити людей для перевірки прилеглої території та повністю ліквідувати будь-які загрози безпеці».

Трохи помовчавши, вона додала: «Статус Джоелса та Квентіни занадто делікатний. Оскільки проблема виникла в лавах їхньої власної охорони, нехай Джоелс розбирається сам».

«Нашим службам поки що не втручатися в розслідування на їхньому боці. Особливо збережіть сувору конфіденційність щодо будь-яких відомостей про принцесу».

Залагодивши нагальні питання, Ґу Дзюньвань набрала номер Шень Хань.

Щойно, коли охоронець Джоелса описував напад, він згадав про альфу в спортивному костюмі, яка билася з Андре в кав'ярні.

Хоч опис був досить скупим, Ґу Дзюньвань одразу зрозуміла, що цією «спецпризначенкою» була саме Шень Хань.

Хто ще, крім бійців її гвардії, міг вільно розгулювати торговим центром із пістолетом із глушником у кишені?

Можливо, кілька охоронців із найближчого кола Джоелса теж мали спеціальну вогнепальну зброю, але без крайньої потреби вони ніколи б не наважилися пустити її в хід.

Гудки лунали деякий час, перш ніж виклик прийняли.

Ґу Дзюньвань ще не встигла заговорити, як до її вуха донісся навмисне притишений голос Шень Хань:

«Однокласнице Ґу, я якраз збиралася надіслати тобі повідомлення! У торговому центрі сталася халепа, така небезпечна сутичка була!».

«Мене щойно ледь не заплювали слиною дві альпаки!».

Ґу Дзюньвань: «……».

Опанувавши себе, вона ледь стримала суміш роздратування й сміху: «Я вже приблизно знаю про те, що сталося. Ти не поранена?».

«Ні, тільки от Дзян Сіньюе знепритомніла, зараз приходить до тями в медпункті торгового центру. Вона просто дивовижна!»

«Якби вона не відчула ту крижану жагу вбивства від того іноземного пробудженого, сьогоднішню справу навряд чи вдалося б залагодити без жертв!».

«Жагу вбивства? І як же ви, спираючись лише на це відчуття, визначили, що зрадником серед охорони був саме цей пробуджений?».

«Ой, ти собі навіть уявити не можеш! Той підозрілий охоронець сховав у кав'ярні тятиву, плечі та спусковий механізм арбалета. Я знайшла при ньому спеціальні болти — на око, якщо зібрати докупи, він би сковорідку навиліт пробив».

Ґу Дзюньвань замислилася й запитала: «Зброю напевно сховав хтось інший, а камери спостереження могли заглушити або вивести з ладу».

«До речі, ви схопили цього зрадника на гарячому, коли він якраз збирав деталі?».

Шень Хань: «Та ні, мабуть, у нього здали нерви, і він вирішив використати мене, щоб зчинити галас. Натомість я скрутила його й знайшла смертоносні болти, а інші деталі були сховані в баку з кормом — альпака перекинула бак, і вони самі випали на підлогу. Просто неймовірний збіг!».

У цей момент у слухавці почувся гомін із боку торгового центру.

Шень Хань прикрила телефон рукою й квапливо кинула: «Дзян Сіньюе прокинулася, я піду гляну. Як повернемося, поговоримо про все докладно, гаразд?».

Поклавши слухавку, вона знайшла дві фотографії, зроблені похапцем, і надіслала їх Ґу Дзюньвань.

Верхній поверх конференц центру «Ґусидзе», коридорний перехід.

Ґу Дзюньвань, дивлячись на екран телефона, де красувалися дві перелякані альпаки зі скривленими мордочками, не стрималася й тихенько пирхнула від сміху.

Сю Джао, яка йшла поруч із дипломатом у руках, зацікавлено витягла шию й зазирнула в телефон Її Величності!

На якусь мить вона відчула, що в неї просто обривається хід думок.

"Оце собака Шень! Тут за неї переживають, думають, чи не дістала поранень — там же стрілянина була!".

"А вона що? Ще й умудряється в такій метушні фоткати альпак!".

"Хоча, якщо подумати, відколи вона з'явилася, на обличчі Її Величності справді побільшало усмішок".

"Зовні вона здається такою ж холодною та стриманою, як і раніше, але неважко помітити, наскільки сильно змінився її внутрішній стан".

"Раніше пані весь тягар звикла тягнути на власних плечах, не даючи собі перепочинку ні на мить".

"А тепер вона сама шукає опори в цій альфі — і це так зворушливо".

"На щастя, і сама собака виправдовує довіру: у вирішальні моменти ніколи не підводить".

Несподівані світлини від Шень Хань спантеличили не лише Сю Джао, а й перервали думки самої Ґу Дзюньвань.

Щойно їй здавалося, що в цьому інциденті в торговому центрі криється щось глибше — між подіями відчувалися прогалини, яких бракувало для повної картини.

Проте збагнути, яка саме ланка випала, вона зараз не могла.

Після витівки Шень Хань із фотографіями Ґу Дзюньвань вирішила поки що не зациклюватися на цих підозрах.

Головне, що фінал виявився щасливим, а якщо в ланцюжку подій і бракує логічних пояснень — із цим можна розібратися пізніше.

……

Надвечір.

Люксові апартаменти готелю «Ґусидзе».

Вислухавши доповідь, Джоелс спохмурнів, наче грозова хмара.

«Церква Франга стає дедалі нахабнішою! Якщо вони першими наважилися оголити мечі, нехай не ображаються, коли ми влаштуємо велику чистку в усьому їхньому кварталі!».

Роздавши вказівки підлеглим, Джоелс підсів до Квентіни, погладив сестру по голові й лагідним голосом запитав: «Ти сьогодні сильно злякалася?».

Маленька принцеса міцно обхопила брата за руку: «Спочатку трохи було, але Пол та інші чудово мене захистили, тому потім я вже не боялася».

Тут вона раптом щось згадала, підвела личко й з цілковитою серйозністю запитала: «А якщо бідний принц позичить у Попелюшки тисячу монет, він справді поверне їй сто мільйонів, коли дістанеться палацу?».

Джоелс остаточно остовпів від такого запитання.

Але, не бажаючи показувати сестрі своє невігластво, поважно відповів: «Сто мільйонів — це величезна сума. Принци не дають обіцянок, яких не здатні виконати».

Квентіна кивнула й знову смикнула його за рукав: «А та сьогоднішня альфа така неймовірна! Андре перетворився на перевертня, але так і не зміг її здолати».

«Братику, ти можеш розшукати її для мене? Я хочу зробити їй подарунок».

Коли Джоелс дістався кав'ярні, Шень Хань там уже не було; він знав лише те, що вона служить в особистій гвардії Ґу Дзюньвань.

Щоб його рідна сестра дарувала подарунки якійсь альфі-гвардійці — це виглядало неприпустимо.

«Тобі не варто готувати подарунки. Охорона правопорядку — це її прямий обов'язок як охоронця».

«Вона виконувала свій обов'язок, а я роблю подарунок від себе — одне іншому не заважає! Вона ж врятувала твою найулюбленішу сестричку!».

Джоелс зовсім не вмів протистояти дівочим благанням, тому зрештою здався.

Згадавши про Ґу Дзюньвань, він пригадав її денні слова.

Тож він тихо запитав у сестри: «Сьогодні в кав'ярні двоє альф випустили феромони — це якось вплинуло на тебе?».

Квентіна чесно похитала головою: «Ні, я все ще нічого не відчуваю».

Джоелс із ніжністю поправив неслухняне пасмо на чолі сестри: «Сьогодні Її Величність Вільної Федерації принесла добру звістку. Їхня медицина досягла чималих успіхів у лікуванні залоз. Можливо, зовсім скоро твою проблему нарешті вдасться розв'язати».

Маленька принцеса особливого захвату не відчула, але щоб заспокоїти брата, слухняно склала долоні на грудях і щиро мовила: «Слава Її Величності».

------(Перекладач має що сказати)------

Маленька принцеса — ще дитина, тож суперницею бути не може…