Розділ 88 — Знайомство з батьками

Поїздку на Північ для перемовин призначили на грудень.

Ґу Дзюньвань разом із супровідною делегацією оселилася в готелі «Біла чапля», що розташовувався біля Центрального проспекту столиці.

88-й поверх, президентський люкс.

Стоячи перед панорамним вікном вітальні від підлоги до стелі, можна було побачити весь силует Палацу Миру.

За півтори години до офіційної зустрічі двох чинних лідерів.

У вітальні люкса, де перебувала Ґу Дзюньвань, довірена команда з кількох осіб вела нараду перед виїздом.

Сю Джао як спеціальна помічниця Її Величності, звісно ж, була серед них.

Зараз вона доповідала остаточно узгоджений список учасників зустрічі, а також посади та місця розсадки об'єктів особливої уваги.

Шень Хань та Дзян Сіньюе рівно сиділи на стільцях ліворуч і праворуч, старанно запам'ятовуючи повідомлені помічницею Сю відомості.

Двоє чоловіків середнього віку сиділи на краєчку дивана для гостей, злегка нахилившись уперед, із суворими виразами облич.

Вони були сильними й досвідченими кадрами, особисто викоханими Ґу Дзюньвань, і щодо їхньої ділової хватки та відданості не виникало жодних сумнівів.

Під час попередньої поїздки до зони стихійного лиха Шень Хань уже бачила цих двох.

Хоча їхні адміністративні ранги можуть здаватися незначними, вони є ключовими співробітниками, які справді мають реальну владу.

Проте дивлячись на те, як вони зараз сиділи, Шень Хань мимоволі ледь підняла брову.

Подумавши про себе: "Ці два жорстких «володарі пекла», виявляється, настільки обережні й шанобливі перед однокласницею Ґу, що навіть сісти на диван наважуються лише наполовину".

Якби її думки почула Сю Джао, та неодмінно з насмішкою закотила б очі.

І кинула б їй у відповідь: «Ти думаєш, інші такі ж зухвалі, як ти!».

Усі разом обговорили кілька деталей щодо майбутнього виїзду до Палацу Миру.

Після цього погляди присутніх зійшлися на Її Величності.

Ґу Дзюньвань стиха промовила: «Переговори — це лише процес, а не кінцева мета. Кожен має чітко розрізняти головне й другорядне».

Сказавши це, вона повернула голову до Дзян Сіньюе: «Під час зустрічі тобі доведеться добряче попрацювати».

Зустрівшись із величними золотавими очима Її Величності, Дзян Сіньюе мимоволі трохи занервувала.

Проте зовні вона не виявила жодного збентеження, опустила очі й відповіла: «Дякую за турботу, Ваша Величносте! Я обов'язково виконаю свій обов'язок якнайкраще!».

До часу виїзду залишалося 15 хвилин.

Завершивши обговорення справ, двоє чоловіків першими покинули апартаменти.

Двоє присутніх бійчинь гвардії також мали піти слідом, але Шень Хань, поки ніхто не бачив, крадькома підморгнула Сю Джао.

Сю Джао спочатку хотіла вдати, ніби нічого не помітила.

Але зваживши все знову, вирішила, що її володарці зараз, можливо, справді не завадить підтримка альфи для заспокоєння нервів.

Зрештою, коли вирішальний бій на носі, хіба хтось здатний зберігати цілковиту безтурботність?

«Дзян Сіньюе, будь ласка, пройдіть зі мною. Є кілька робочих питань, які потрібно обговорити наодинці».

Почувши слова Сю Джао, Дзян Сіньюе не сміла баритися й негайно рушила за нею до іншого кабінету.

Коли вони вийшли, Шень Хань підійшла до головного дивана й сіла поруч із Ґу Дзюньвань.

Вона ніжно погладила дівчину по тонкій спині й лагідно заговорила: «Не хвилюйся, будь-яка буря рано чи пізно вщухне».

Ґу Дзюньвань легенько притулилася головою до плеча своєї альфи, із жадібною насолодою вдихаючи тонкий кедровий аромат.

Чи то феромони альфи подіяли як заспокійливе, чи просто від того, що кохана була поруч.

Ґу Дзюньвань дійсно відчула, як тягар на серці суттєво полегшав.

О пів на десяту ранку.

Делегація Ґу Дзюньвань увійшла до Палацу Миру.

Оскільки Північна командувачка захопила владу шляхом військового заколоту, ця зустріч двох лідерів мала винятковий характер, і процедура, природно, відрізнялася від стандартного саміту голів держав.

Не було ні виступу почесної варти, ні військового параду.

Після короткого прийому делегації обох сторін відразу пройшли до зали засідань.

Учасників було небагато — загалом трохи більше тридцяти осіб.

Шень Хань та Дзян Сіньюе були в суворих чорних ділових костюмах, а в ґудзиках біля комірів їхніх сорочок ховалися найновітніші засоби зв'язку.

У їхніх слухових проходах були закріплені крихітні навушники кісткової провідності для оперативного зв'язку в реальному часі.

Суть цих перемовин для Ґу Дзюньвань насправді полягала зовсім в іншому.

Зрештою, представники Північного округу теж були не промах: пункти, що зачіпали їхні інтереси, вони просто не допустили б до порядку денного.

Цим візитом Ґу Дзюньвань прагнула з'ясувати, чи з'явиться на місці переговорів пробуджений.

Якщо так, вони без вагань візьмуть цю людину в розробку для прискіпливого розслідування.

Пробуджений не обов'язково означав ворога.

Проте перевірка в цьому напрямку була ключовим кроком.

По-перше, кількість пробуджених була мізерною, а деякі магічні здібності мали високий рівень прихованості.

Якщо пробуджений не хотів виказувати себе, оточення могло все життя ні про що не здогадуватися.

По-друге, команда Її Величності вже знала, що на боці могутнього ворога за лаштунками є пробуджений зі здібністю до ментального контролю.

Якщо вдасться вирахувати цю людину, спецоперація зробить колосальний ривок уперед.

Щоб створити зручну нагоду для Дзян Сіньюе, Ґу Дзюньвань навмисне підняла дві вкрай суперечливі теми, змусивши атмосферу в залі кілька разів напружитися до краю.

Утім, на розчарування, Дзян Сіньюе так і не виявила в залі присутності інших пробуджених.

Точніше кажучи, вона не почула нічиїх думок, крім думок Шень Хань.

Звісно, цієї таємниці вона нізащо б не розкрила.

Завдяки старанним тренуванням Дзян Сіньюе вже довела тривалість використання магічної сили до восьми хвилин.

Шість хвилин вона вже витратила раніше.

Побачивши, що оголошено перерву в засіданні, вона вимкнула свою магію.

У коридорі за межами зали засідань було облаштовано дві чайні зони — окремо для представників Півдня та Півночі.

Після 45 хвилин напруженої розмови посадовцям різних відомств був украй необхідний перепочинок.

Невдовзі в коридорі зібралося чимало людей.

Військові чиновники, секретарі, підлеглі та персонал обслуговування перемішалися між собою; звідусіль долинали стишені розмови.

Помітивши, що Дзян Сіньюе зблідла, Шень Хань хутко відвела її до чайної зони.

«На, випий теплої води. Нічого страшного, що сьогодні не пощастило, знайдемо пізніше. Хіба кожен лотерейний білет виграє?».

Дзян Сіньюе взяла склянку з водою, але пити не стала.

Вона хвилювалася й уперше відчула, що її здібність досить марна, бо вона нічим не може зарадити Її Величності.

Коли вона щойно прийшла до цієї команди, її цікавили лише гроші.

Але з часом її погляди докорінно змінилися.

Вона бачила, як Ґу Дзюньвань віддає всі сили заради Федерації.

Її рішучі реформи дозволили слабким жити з гідністю та власною працею змінювати долю.

Дзян Сіньюе, яка виросла на цій землі, також відчула це на собі.

І вона розмірковувала: чи може вона зробити бодай скромний внесок у спільну справу Її Величності?

Шень Хань, дивлячись на натовп, що дедалі густішав у коридорі, раптом схопила ідею й шепнула Дзян Сіньюе: «Ти ще можеш використати силу сьогодні? Може, спробуєш просто тут?».

«Тут багато людей, а секретарі та довірені особи — фігури особливі. Можемо трохи розширити коло пошуку».

Почувши слова своєї капітанки, Дзян Сіньюе визнала їх дуже слушними й знову активувала силу.

Півтори хвилини минули як одна мить — без жодного результату.

На лобі Дзян Сіньюе вже виступив холодний піт, і саме коли вона збиралася повністю завершити сьогоднішнє підслуховування, у її голові раптом пролунав чоловічий голос:

"Не дивно, що вчитель сприймає Ґу Дзюньвань як серйозну суперницю. Ґу Ювей порівняно зі своєю сестрою безнадійно пасе задніх".

Ця думка не видала особи пробудженого.

Але закладена в ній інформація приголомшила Дзян Сіньюе.

Вона рвучко підхопилася зі стільця й, озираючись навсібіч, важко задихала:

«Я... я знайшла його!».

Стиха промовивши це, вона швидким кроком попрямувала до найближчої чайної зони.

Зворотний відлік: 15 секунд.

Той пробуджений більше ні про що не думав. Губи Дзян Сіньюе почали біліти, а у скронях загуло.

Шень Хань ішла поруч, тримаючи руки напоготові, щоб підхопити її.

Вона не наважувалася перебивати її й не квапила вимкнути магію.

Дивну поведінку двох дівчат невдовзі помітили люди навколо.

Дивлячись на знесилену, хитку постать, перехожі сахалися вбік.

Зворотний відлік: 5 секунд.

В очах Дзян Сіньюе потемніло, і вона повалилася назад.

Шень Хань блискавично підхопила її й хутко перенесла до крісел поруч.

Однією рукою вона натискала точку над губою дівчини, а іншою кликала: «Будь ласка, допоможіть викликати медиків!».

Люди навколо не стали збігатися роззявами, а навпаки, трималися подалі від місця події.

"Це з північної делегації. Зомліла чи здохла? Яка квола".

Перед тим як остаточно втратити свідомість, Дзян Сіньюе крізь туман знову почула думку того пробудженого в натовпі.

Але знайти джерело звуку сил уже не залишилося.

Медики з'явилися швидко й забрали Дзян Сіньюе на ношах до медпункту.

Шень Хань підкликала двох працівниць зі свого боку, звелівши їм супроводжувати її й негайно дати знати, щойно Дзян Сіньюе прокинеться.

Роздавши вказівки, вона повернулася до зали, знайшла куток поза зоною огляду камер і надіслала повідомлення Ґу Дзюньвань:

[Дзян Сіньюе відчула в коридорі присутність іншого пробудженого, але, схоже, не встигла вирахувати конкретну ціль. Вона зомліла, її відправили до медпункту.]

Ґу Дзюньвань прочитала повідомлення, але відповідати не стала.

Вона крадькома передала наказ Сю Джао, аби та непомітно зафіксувала всіх присутніх у коридорі, щоб пізніше провести ретельну перевірку.

Ранкова частина переговорів завершилася близько 12:00.

Дзян Сіньюе вже опритомніла: хоч вона й не схопила пробудженого за руку, певні зачіпки все ж з'явилися.

Насправді вона з'ясувала навіть більше, ніж доповіла.

Це був чоловік віком до 40 років.

……

Щойно закінчився обід, Ґу Ювей охопила сильна тривога.

Бо невдовзі Ґу Дзюньвань мала поїхати до заміської вілли на зустріч із двома матерями.

Це була особиста воля матері, перечити якій вона не сміла.

Протягнувши час до другої години дня, вона нарешті розпорядилася відправити їхній кортеж до вілли.

Людей із Ґу Дзюньвань було небагато: окрім Сю Джао та Шень Хань, поїхали ще вісім гвардійців, серед яких була й Нін Сі.

Усі вони без винятку знали про романтичні стосунки між своєю капітанкою та Її Величністю.

Тому дорогою до котеджного містечка в повітрі висіло потайне шалене збудження!

Шень Хань до останнього не знала про ці раптові оглядини в батьків і хвилювалася так, що місця собі не знаходила.

Сидячи в машині, вона відчувала, як долоні стають мокрими від поту.

Ґу Дзюньвань, помітивши напруження своєї альфи, швиденько набрала повідомлення в телефоні, аби її підбадьорити:

[Це раптове прохання матінки, вона просто хоче передати мені важливу інформацію. Не переживай, ти їм сподобаєшся.]

Шень Хань відписала за секунду: [А мені не треба перевдягнутися? І подарунків я не взяла, що робити? Перша зустріч — і я з порожніми руками, мами не подумають, що я геть не знаю пристойності?].

Ґу Дзюньвань читала ці рядки, де тривога та паніка мало не вихлюпувалися крізь скло екрана.

Вона ледь помітно всміхнулася й продовжила заспокоювати свою перелякану альфу повідомленнями.

Вони їхали в машині, наданій Ґу Ювей, і водій не належав до їхнього кола.

Тому спілкуватися доводилося виключно в листуванні.

А от у двох інших машинах супроводу гвардійці просто шаленіли від захвату.

Вони навіть створили окремий спільний чат.

Назва чату була промовистою: «Поговорили й видалили».

Щоб не видати секретів, вони називали свою капітанку та Її Величність просто як «А» та «О»:

[Зараз піде знайомитися з тещею! Цікаво, що зараз відчуває А? Мабуть, адреналін зашкалює?]

[На її місці я б уже від страху померла — це ж сама матір О! Вона хоч і давно відійшла від справ, але легенди про неї досі ходять!]

[Співчуваю А на одну секунду: що більше щастя відхопила, то більший тиск.]

[Підтримую попереднього коментатора!]

[Підтримую +1!]

------(Перекладач має що сказати)------

Підтримую +1!