Розділ 107 — Забудь про це (4)

Кейл, безперечно, сидів у поважній позі й, їдячи печиво, виглядав як справжній аристократ.

Хрум. Хрум.

Він їв печиво якомога тихіше, дотримуючись правил етикету, але хрусткі звуки все одно було чутно по всій кімнаті.

[«Людино, печиво смачне?»]

Кейл чув, як Раон ковтає слину за його спиною.

«Ваша Високосте, вам щось потрібно?»

«Н-ні, нічого»

Плакса-четвертий принц Пен швидко відвернувся від Кейла.

Кронпринц Королівства Роан, Альберу Кросман, сказав йому, що Кейл – "талановита й поважна людина".

« Я вірю, що Кейл Хенітус зрештою стане скарбом Королівства »

Однак Пен вважав, що цього недостатньо, аби служити його старшій сестрі, яка колись була зіркою Королівства Брек.

Коли Пен вперше зустрів Кейла, той здавався йому бідним аристократом, що ледве зводить кінці з кінцями. Територія Хенітусів зараз також виглядала жахливо, головним чином через те, що вони саме укріплювали замок і його стіни.

"Але що це таке?"

Пен одразу помітив, що стосунки між Розалін і Кейлом відрізнялися від того, чого він очікував. Розалін і Кейл, здавалося, були на одному рівні.

«Оооо, нуна»

Цей факт змусив Пена розплакатися.

«Нуна, чому ти страждаєш у такому місці, хлип»

«Пене, тут немає ніякої нуни, яка б тебе втішила, бо ти плачеш»

Розалін говорила лагідно, з посмішкою на обличчі, але інтонація її голосу була жорстокою.

«Пен, чому ти прийшов сюди?»

«Бо хотів тебе побачити. Ти була гордістю нашого королівства, нуно»

Вона була вродливою, розумною та стильною. Для королівської родини Брек, яка не мала нічого особливого, Розалін була сяючим маяком. Нинішній наслідний принц, старший брат Пена, був працьовитим, але крім своєї старанності він не мав нічого особливого.

Пену це не подобалося. На його думку, єдиною людиною, гідною тієї золотої корони, була ця рудоволоса жінка з червоними зіницями, що стояла перед ним. Його сестра була єдиною.

«Але ти раптом з'явилася з якимись дивними людьми й усе зруйнувала! Як ти можеш просто зникнути після цього?»

Розалін здригнулася й поглянула на Кейла, почувши, як Пен сказав, що вона все зруйнувала. Кейл, який здавався ще більш недоступним, ніж зазвичай, дивився на неї з дивною посмішкою на обличчі.

Вона не розповідала про це Кейлу, але Розалін і Чхве Хан під час своєї подорожі підірвали один із палаців Королівства Брек.

«Хлип, нуна, я хотів бачити тебе щодня. Але навіщо тобі залишатися в такій вбогій глушині, де немає нічого, крім каменів?!»

Для довідки: Пен і Кейл однолітки.

Цьому плаксі також було 18 років. Кейл вважав це шокуючим. Тим більше, що член королівської родини, якому мали б прищепити почуття відповідальності та гідності, насправді був просто незрілим бешкетником.

"Чому ж тоді кронпринц сказав, що цей ідіот – щирий і порядний хлопець?"

Кейл засумнівався в здатності Альберу Кроссмана розбиратися в людях. Тим часом Пен продовжував безперервно базікати.

«Нуна, я подбав про палац, який ти зруйнувала. Його прибрали, і я навіть відновив твій палац. Не хвилюйся щодо витрат. Я використав гроші, виділені на мій палац, щоб про це подбати»

"О. Мабуть, він все-таки трохи талановитий"

Пен виглядав нормально, коли нарешті перестав плакати.

«Нуна, на твоє повернення все ще чекає багато людей»

Це була правда. Багато хто чекав на повернення своєї сяючої зірки.

«Ти кажеш мені повернути собі статус спадкоємниці, якого я навіть не хочу? Ти намагаєшся розтоптати мрії свого старшого брата?»

Вираз обличчя Розалін став абсолютно холодним.

Її молодший брат, нинішній кронпринц, не хотів цієї посади. Поки вона ще була наслідною принцесою, він завжди казав їй, що хоче допомогти їй зробити Королівство Брек "хорошим королівством".

Саме ця щира вдача була причиною, через яку вона вважала, що він більше підходить на роль майбутнього короля. Саме тому її батько й мати поважали їхні рішення.

«…Ні, я не це маю на увазі. Але…!»

Пен не зміг договорити. Кейл спостерігав за ним і замислився.

"Він ще дитина"

Він остаточно переконався у своїй думці, вислухавши те, що Пен сказав далі. Четвертий принц, наймолодший із шести дітей, поглянув на Розалін і знову підняв голос.

«То що ти робиш у цьому селі, нуно? Я думав, твоя мрія – стати магом? Тоді хіба ти не мала б принаймні прагнути стати архімагом? Немає сенсу, щоб колишня принцеса жила на такій крихітній території як її маг. Ти ж не володарка Магічної Вежі чи щось таке. Ти задоволена тим, що є магом цієї території?

Спочатку його сестра пішла, сказавши, що збирається відвідати Магічну Вежу Королівства Віппер. Пен не міг змиритися з тим, що людина з такими великими амбіціями опинилася в такій ситуації.

Він вдивлявся прямо в червоні зіниці своєї сестри і бачив, що вона замислилася.

У цю мить брат і сестра почули байдужий голос.

«Хто знає, чи стане вона зрештою володаркою Магічної Вежі?»

Розалін повільно повернула голову. Її погляд, що досі був прикутий до Пена, перейшов на чоловіка, який спокійно сидів поруч.

Кейл додав, ніби просто ділився своїми думками.

«Я вважаю, що це цілком можливо. Не знаю, чи станеться це з принцесою Розалін, але та пані Розалін, яку я знаю, точно буде здатна на це»

Як маг, Розалін згодом стане володаркою Магічної Вежі. Незабаром вона досягне рівня мага найвищого рангу. Хоча це була лише думка Кейла, він вважав, що саме вона – єдина, хто зможе очолити магів, коли Королівство Брек і Королівство Роан укладуть союз.

"Звісно, наша безпека – понад усе"

Кейл був принаймні впевнений у силі та здібностях своєї команди. Потім він додав:

«Пані Розалін продовжуватиме розвиватися в будь-якому середовищі»

Кейл поглянув на четвертого принца Пена. Їхні погляди зустрілися, і плечі Пена злегка здригнулися. Пен відчув те саме, що й тоді, коли зустрів імператорського принца.

Пен відчув, ніби він стає меншим.

«Ви не вірите в пані Розалін?»

Очі Кейла, коли він це говорив, здавалися сповненими довіри.

У ту мить Пен не знав, що відповісти. Кейл мовчки спостерігав за цим плаксивим принцом-скаржником.

«Ви ж вірите у неї, правда?»

На його обличчі була лагідна посмішка, коли він спокійно поставив це запитання.

«…Звісно, звісно, я вірю у свою сестру»

Це була єдина відповідь, яку міг дати Пен, адже саме він вірив у свою сестру більше за будь-кого іншого.

Кейл почав посміхатися. Кейл, безперечно, ставився до нього з повагою, але Пен все одно відчував, ніби він нижчий за Кейла. Пен почав хмуритися, підсвідомо стиснув кулаки й почав кричати, щоб позбутися цього гнітючого страху.

«Такий нікчемний син дворянина, як ти, насмілюється ставити мені запитання про мою сестру?! Гек!»

Плесь.

Пен був залитий водою зверху. Водяна куля, що була в руці Розалін, вибухнула прямо над головою Пена. Розалін лагідно звернулася до свого молодшого брата, який, здавалося, розгубився від раптової атаки.

«Схоже, нам доведеться вперше за довгий час поговорити по-доброму. Пен, вставай»

«Нуна, що я зробив не так, що ти раптом, угх!»

Пле-е-есь!

Ще сильніший потік води звалився на Пена в ту мить, коли він спробував обернутися, щоб подивитися на Розалін. Пен почав кашляти, ніби вода потрапила не в те горло. Порівняно з крихітною Водною кулею, що була в руці Розалін, Пен був повністю промоклий, наче на нього кинулася хвиля.

[«Він мені не подобається. Цей плакса навіть не уявляє, яка чудова наша магиня Розалін, і ще наважується глузувати з нашого дому. Він також зневажає тебе, слабка людино!»]

Кейл вимушено посміхнувся, почувши голос Раона у своїй голові.

[«Я використав дуже холодну воду, щоб він схаменувся! Я впорався на славу!»]

Розалін поглянула на Кейла, який знизав плечима. Ця друга водяна бомба значно відрізнялася від її маленької "Водяної кульки".

Пен подумав, що це теж зробила його сестра, і, кашляючи, поглянув на Розалін.

«Кха, ух, нуна. Навіщо ти це зробила!»

«Пене, стулись»

Пен замовк, побачивши її холодний погляд. Розалін перевела погляд на Кейла. Пен, який обернувся, слідуючи за її поглядом, швидко опустив очі, відчувши невідомий тиск з боку Кейла.

«Молодий пане Кейле, чи можу я скористатися тренувальним майданчиком?»

«Що ви плануєте робити, що обличчя вашого брата блідне при згадці слів "тренувальний майданчик"?»

«Я планую вперше за довгий час поспарингувати та поговорити зі своїм молодшим братом»

Кейл, звісно, підіграв Розалін, яка лагідно посміхалася.

«Я подбаю, щоб там було абсолютно порожньо для вашої братсько-сестринської розмови. Бажаю вам чудової розмови»

Розалін легенько посміхнулася. Вона знала, що Кейл за своєю вдачею зараз не дивитиметься на її брата з прихильністю.

"Я відчуваю те саме"

Розалін підвелася, на обличчі все ще зберігаючи холодний вираз. Однак вона почула щось, що змусило її зупинитися.

Тук-тук-тук.

Ганс почав говорити після того, як постукав.

«Молодий пане, до нас завітав маг, відповідальний за наш відеозв'язок. Він каже, що з вами зв'язався Його Високість, кронпринц»

Кейл і Розалін обмінялися поглядами. Розалін поглянула на Пена, а потім кивнула.

«Заходьте»

Двері незабаром відчинилися, і маг увійшов з обладнанням для відеозв'язку. За ним увійшов Ганс. Обоє були шоковані, побачивши, що тут відбувається, адже Пен виглядав просто жахливо.

«Е-е-е, мм, мені вас з'єднати?»

«Так. Будь ласка» – відповіла Розалін і махнула рукою.

Пен миттєво висох завдяки її магії висушування та більше не виглядав як мокрий щур. Маг території здригнувся, побачивши її магічні здібності, а потім швидко під'єднав обладнання. Невдовзі на екрані з'явилося обличчя Альберу.

«Дякую, кронпринц Альберу. Завдяки вам я зміг зустрітися зі своєю сестрою»

[Я радий»]

Кейл визнав, що зараз Пен виглядав вихованим і пристойним.

«Я планую залишитися тут на кілька днів, перш ніж вирушити далі»

[Невже?]

Альберу, який продовжував розмовляти з Пеном, помітив Кейла, що стояв за спиною Пена. Кейл дивився на Пена з байдужим виразом обличчя, але, як дві краплі води, Альберу розумів, що насправді Кейл ставився до Пена зовсім інакше.

Кейл і Альберу зустрілися поглядами.

"Хіба ти не казав, що він – вихований принц?"

Саме це, здавалося, говорив йому погляд Кейла. Він ніби запитував, де Альберу знайшов такого нікчемного ідіота. Альберу швидко відвернувся від Кейла.

"Мабуть, він справді жахливий"

Альберу швидко зрозумів, що Пен – не та людина, з якою варто обговорювати їхній союз. Він довіряв судженням Кейла.

[Сподіваюся, ви чудово проведете час у нашому Королівстві Роан]

«Дуже дякую»

Відеозв'язок завершився, і Розалін одразу звернулася до Пена.

«Переодягнися в тренувальний одяг і йди на тренувальний майданчик»

«Хааааа……»

Пен почав хмуритися, але все ж послухався Розалін.

«З нетерпінням чекаю на нову зустріч, Ваша Високосте»

У ту мить Пен здригнувся від лагідних слів Кейла. Пен усвідомлював, що поводився нечемно. Він відчув, як по спині пробіг холодок, дивлячись на Кейла, який посміхався йому.

«Оскільки на нашій території лише каміння, підлога тренувального майданчика теж зроблена з каменю. Нам це подобається, бо вона дуже міцна. Ха-ха»

Пен ухилився від погляду Кейла, який радісно посміхався. Обернувшись убік, він побачив свою сестру, на обличчі якої грала холодна посмішка. Лише тоді Пен все зрозумів.

"Вони схожі!"

Вони подорожували разом, бо були схожими. Пен нарешті це зрозумів, побачивши, як Кейл і Розалін посміхаються йому. Він хотів якнайшвидше втекти від Кейла, який тиснув на нього навіть сильніше, ніж імператорський принц.

Пен проігнорував усе, що говорив Кейл, і швидко вийшов із кімнати.

Лише тоді до Кейла підійшла Розалін.

«Чесно кажучи, гадаю, ця розмова більше підходить моєму старшому братові, ніж Пену»

Здавалося, вона багато розмірковувала про альянс. Їй особисто доведеться зробити крок, щоб зустрітися з наслідним принцом Королівства Брек. Однак вона покинула рідний дім, заявивши, що титул принцеси їй більше не потрібен.

Розалін не могла не хвилюватися. Чи буде для неї безпечно повернутися до королівства?

«Пані Розалін»

Кейл швидко зрозумів, що відбувається в її голові. Він хотів, щоб Розалін особисто зробила крок. Це збільшило б шанси на те, що все залишиться в таємниці й пройде успішно.

«Чи вважаєте ви, що для досягнення своєї мрії необхідно відмовитися від інших речей, які для вас дорогі?»

Розалін поглянула на Кейла. Він, як завжди, виглядав упевненим, але іноді ця впевненість робила його важким у спілкуванні. Сьогодні їй було важко впоратися з Кейлом.

Однак саме зараз, як і багато разів раніше, вона відчувала тепло глибоко в його серці.

«Ви можете поїхати до своєї родини як маг»

Не як принцеса, а як маг. Розалін відчула полегшення, почувши слова Кейла. У ту мить Раон став видимим і з'явився перед нею.

«Він правий! Ти просто неймовірна як маг! Усі скажуть, що ти неймовірна!»

Розалін почала посміхатися.

«Я поїду і повернуся»

«Звісно. Ти мусиш повернутися додому!»

Розалін ледь посміхнулася, почувши слова Раона, а потім поглянула на Кейла. Той байдуже додав:

«Буде ще краще, якщо ти привезеш із собою сувеніри»

Почувши слова "привезеш із собою сувеніри", Розалін не змогла стримати гучного сміху. Вона згадала, що колись їй казав Чхве Хан.

« У мене є дім, але я більше не можу туди повернутися. Однак тепер у мене є новий дім. Важко пояснити це відчуття, що я більше не буду назавжди самотнім »

Розалін відчула, що тепер розуміє це відчуття. Дім із людьми, які вірять у її здібності.

«Звісно. Я мушу повернутися до нашого дому з безліччю сувенірів»

Кейл не знав, що вона вперше вжила слово "дім". Проте він відчув полегшення, розуміючи, що союз, ймовірно, буде укладено без жодних ускладнень.

* * *

Через тиждень Розалін вирушила разом із зовсім блідим Пеном до Королівства Брек. Кейл заговорив, щойно вони вирушили.

«Повертаймося»

Вони мали залишитися в селі Гарріс у Лісі Темряви до наступної весни.

Кейл без особливого ентузіазму відповідав на запитання Раона.

«Людино, тут взимку сніжить?»

«Мабуть?»

«Тоді навесні буде багато квітів?»

«Напевно?»

* * *

Як і відповів Кейл, Раон згодом побачив сніг взимку та квіти, що розквітають навесні.

Час минав, і Кейлу виповнилося 19 років.

«Молодий пане, час прокидатися»

Рон намагався розбудити Кейла. Кейл згорнувся під ковдрою, прикривши навіть голову. Он і Хон, які значно підросли, тиснули на нього лапами.

«Людино, ти спав 13 годин! Ти що, впадаєш у зимову сплячку? Ти ж не ведмідь! Весна вже минула, тож можеш перестати спати!»

Раон, який, здавалося, виріс приблизно на 10 см, закликав Кейла встати. Кейл, що перекочувався по ліжку, відповів, не розплющуючи очей.

«Хаааа, час летить так швидко»

Вже настала пізня весна.

Настав час вирушати до Гори Десяти Пальців, де знаходилася остання Стародавня Сила.

[Примітка перекладача на англійську: Схоже, тут використовується корейська традиція, згідно з якою люди стають на рік старшими 1 січня. Хоча корейці святкують дні народження, 1 січня всі стають на рік старшими одночасно]