Розділ 113 — Великий і Могутній (1)

[«Кейле!»]

Кейл чув голос Раона у своїй голові.

Йому було боляче.

Він ніколи не відчував такого сильного болю з того часу, як потрапив у цей світ.

«Ух»

Чорна кров продовжувала капати крізь його пальці на стіну. Він не міг стояти прямо, продовжуючи плюватися кров'ю.

«Кха»

«К- Кейл-нім!»

Рука швидко схопила згорбленого Кейла. Це був Чхве Хан. Чхве Хан підсвідомо спробував підняти Кейла на ноги, побачивши, що той, здавалося, ось-ось впаде зі стіни. Однак хтось заважав йому це зробити.

«Припини»

«…Що таке?»

Чхве Хан і Рон обмінялися поглядами. Рон продовжував говорити з холодним виразом обличчя. Однак куточки його губ були блідими.

«Що ти будеш робити, якщо кров потрапить не туди?»

Чхве Хан відпустив Кейла. У ту мить Чхве Хан побачив, як закривавлена рука схопила його за руку. Це був Кейл.

Кейл подивився на Чхве Хана та Рона з болем на обличчі.

«Ш-швидше, швидко… угх»

"Ця клята кров!"

Кров продовжувала наповнювати його рот, заважаючи йому нормально говорити.

"Чому кров не зупиняється?"

Після удару вогняної блискавки він відчував сильний біль. Однак приблизно через хвилину біль минув, оскільки Життєздатність Серця почала його зцілювати.

Проте залишалися дві проблеми. По-перше, він все ще кашляв кров'ю, а по-друге…

"Голодний"

Він був голодний і відчував, ніби вичерпав усю енергію свого тіла. Йому здавалося, ніби він голодував вже кілька днів. Це було схоже на біль, який відчував Кім Рок Су, перш ніж звик до тривалих періодів без їжі.

«Чхве Хане… швидше йди…!»

«Що ви кажете, Кейле-нім?! Спочатку треба подбати про вас!»

"Принеси мені хліба. Я такий голодний"

Саме це Кейл і намагався сказати, але лютий погляд Чхве Хана змусив його сказати щось інше.

«Іди розберись з приборкувачем. Поспішай»

У ту мить Кейл почув чийсь крик.

«Ааааааа! Моя, моя шкіра!»

Це був голос старого чоловіка. Він був упевнений, що це саме приборкувач. Однак Кейл не міг бачити, що відбувається, бо згорбився й кашляв кров'ю.

Але він все ще чув крики, а також відчував запах спаленого тіла.

Натомість Чхве Хан бачив, що відбувається.

Місце, куди влучила червона блискавка, було обвуглене, а велике полум'я й далі ревіло. Над вогнем він не бачив жодних живих істот.

Діапазон дії блискавки був дуже широким. Члени таємної організації, які перебували в тилу, зникли без сліду.

«Аах, моя ніжна дитяча шкіра! Аааааа!»

Погляд Чхве Хана став холодним. Приборкувач і магічний списоносець, мабуть, успішно скористалися перенесенням, оскільки з'явилися поза зоною дії блискавки.

Але, здавалося, вона все ж вплинула на них, адже каштанове волосся списоносця було повністю обпалене, а його спис зник. Крім того, він, схоже, отримав опік на правій руці.

«Вбийте, вбийте їх усіх! Боляче, чорт забирай, боляче!»

Однак магічний списоносець постраждав не так сильно, як приборкувач. Мабуть, перенесення не вчасно спрацювало, бо приборкувач мав глибоку рану на руці, а обличчя було обпечене. Чхве Хан згадав, що сказав Кейл перед тим, як вони вирушили до Ельфійського селища.

« Я здобув Стародавню Силу і хочу її випробувати. Тож, коли дістанемося до стіни, усі відступайте »

Це була дивовижна сила. Навіть він не зміг би завдати такої шкоди одним ударом. Ось чому Чхве Хан зрозумів, чому ельфи стояли там з порожнім виразом обличчя.

«Що ти робиш? Поспішай, йди»

Чхве Хан повернув погляд, відчувши, як його потягнули за руку. Він бачив, що погляд Кейла залишався спокійним, хоча той не міг перестати кашляти кров'ю. Його очі здавалися розсудливими.

Він казав Чхве Хану йти, кашляючи кров'ю.

«Швидше йди. Ти що, дозволиш тваринам і далі так страждати?»

Кейл стискав руку Чхве Хана з такою силою, що, судячи з вен на тильній стороні його долоні, здавалося, ніби він докладає величезних зусиль, але в цьому стисканні не було сили. Це зробило вираз обличчя Чхве Хана ще напруженішим.

"У столиці він теж був таким"

Чхве Хан думав про те, як Кейл завжди наражав себе на небезпеку, аби врятувати інших. Кейл завжди намагався сам виконувати найважчі завдання, навіть якщо це коштувало йому таких страждань.

Яка різниця, наскільки могутня сила, якщо вона завдає стільки болю?

Однак Чхве Хан розумів почуття Кейла. У ту мить Чхве Хан почув голос Кейла у своєму вусі.

«Тільки ти можеш це зробити»

Кейл бачив, як Чхве Хан зняв руку з його плеча.

Чхве Хан дійсно був єдиним, хто міг це зробити.

Кейл думав доручити це Раону, але Раон зараз поводився трохи дивно.

Голос Раона безперервно лунав у голові Кейла.

[«Ц– це! К-кров!»]

"Що він намагається сказати?"

Раон не міг нормально говорити, натомість він просто продовжував повторювати це знову й знову. У цей момент Кейл почув голос Чхве Хана.

«Я скоро повернуся»

Чхве Хан не дочекався відповіді Кейла і зник.

Аааа! Ух!

Незабаром Кейл почув ще багато криків. Швидше за все, це була робота Чхве Хана.

Кейл витер кров з рук і напружив ноги. Потім він швидко віддав наказ.

«Рон, мертва мана»

«…Так, пане»

Ліва рука Рона, створена некроманткою Мері, могла збирати мертву ману, оскільки не була живою. Кейл планував продати цю цінну мертву ману темним ельфам і кронпринцу.

"Я не можу відмовитися від цих легких грошей"

Кейл ненавидів працювати безкоштовно.

Кейл доклав чималих зусиль, щоб повернути голову. Він був настільки голодний, що навіть це зараз давалося йому важко. Він побачив Лока та кошенят.

«Вперед»

Хоча було б цілком природно, якби вони здригнулися, почувши байдужий голос Кейла, Лок одразу ж зістрибнув зі стіни й почав бігти за Чхве Ханом. Он і Хон, які були на руках у Лока, попрямували до Кейла.

Мя-а-а-а-а-ау.

Мяу.

Вони намагалися потертися об ноги Кейла. Однак Кейл ухилився від них. Він не хотів, щоб чорна фарба змилася з їхніх тіл. Кейл легенько поплескав їх своєю тепер уже чистою рукою, щоб підганяти. Он і Хон ще кілька разів нявкнули, а потім, оголивши ікла, побігли слідом за Локом.

Кейл дивився, як вони йдуть, а потім повільно підвівся. Нарешті він зміг побачити низ стіни.

"Хм?"

Кейл здригнувся, і на мить його зір затуманився. Чи то через те, що він витратив усю свою енергію, чи то через те, що видовище перед ним було шокуючим, Кейл похитнувся вбік.

"Невже Вогонь Руйнування був таким потужним?"

Він бачив вогонь на тлі випаленої землі.

Результати використання Вогню Руйнування на повну потужність перевершили всі очікування Кейла.

Кейл почав міркувати, хитаючись.

"Це досить непогано"

Це було варте двохсот тисяч срібних монет. Однак, попри своє задоволення, Кейл не міг вкласти жодної сили у своє тіло. У нього навіть не вистачило сил, щоб утриматися від падіння назад.

«Молодий пане-нім!»

«Чорт!»

Пендрік і Бікрос простягнули руки, щоб підхопити його. Однак Кейл не впав, хоча їм і не вдалося дотягнутися до нього.

[«Ні! Кейле! Ти не можеш впасти!»]

Кейл відчув, як чиясь голова підтримує його спину. Це був Чорний Дракон, Раон.

Він відчував круглу голову Раона на спині, а його спина почала намокати. Схоже, Раон плакав.

Кейл почав хмуритися.

"Це погано"

Дракон спустився. Кейл поглянув на ельфів, що стояли за Пендріком. Усі вони й досі бездумно дивилися вниз, під стіну. Однак двоє ельфів – Лицар-Охоронець і Лідерка, які підійшли набагато ближче – повільно повернулися до Кейла.

Тоді ж елементалі поруч із цими двома ельфами – напівпрозорий Блакитний елементаль і Білий елементаль – обидва почали тремтіти від страху.

«Кейле-нім, з вами все гаразд?»

Рука Пендріка була оповита білим світлом. Це була його цілюща сила. Рука Пендріка одразу ж потягнулася до спини Кейла, але натрапила на щось невидиме.

«Що за…?» – пробурмотів Пендрік у шоці.

"Це просто дракон"

Кейл почав розмовляти з Пендріком, щоб відвернути його увагу. В Кейла вже не йшла кров, як раніше, але з куточка його рота все ще сочилася невелика кількість крові.

«Як тільки ми позбудемося приборкувача, думаю, ельфам буде краще подбати про тварин. Вони вже давно живуть разом із вами»

Пендрік завмер. Він поглянув на Кейла й, побачивши його спокійну поведінку, втратив дар мови. Нарешті він зрозумів, чому Кейл не застосував до тварин ту червону блискавку – силу, для використання якої йому довелося б пожертвувати власною силою.

Йому було шкода тварин.

Він пішов на цей складний і болісний крок, щоб ельфи, які довгий час жили в гармонії з тваринами, могли мирно попрощатися з ними.

Кейл проігнорував погляд Пендріка й почав думати про те, як йому довелося робити все це, хоча він сам помирає з голоду. Кейл знову опустив погляд на підніжжя стіни.

«Хаааа»

Пендрік бачив, як Кейл, дивлячись на поле бою, випустив зітхання, схоже на сміх.

«Я обрав складний шлях»

Чхве Хан та решта билися дуже добре. Кейл бачив, як чорна аура Чхве Хана розрізала живіт приборкувача.

«К- кров! Браун! Прийди, захисти мене!»

«Чорт!»

Бум!

Чхве Хан спритно ухилився від меча магічного списоносця. Магічний списоносець взяв меч в одного зі своїх підлеглих, щоб мати змогу атакувати, оскільки його спис був знищений громовим ударом Кейла.

«Я й так уже зайнятий через тих блондинів близнюків! Чому ці виродки завжди стають мені на заваді?!»

Магічний списоносець розмахував мечем так, ніби хотів виплеснути своє розчарування, проте його атаки не влучали в Чхве Хана. Кейл відвернув погляд від байдужого Чхве Хана й подивився на інших, які також билися. Без нього Лок, кошенята і навіть Рон почувалися як риба у воді.

Власне, "жорстоко" – це, мабуть, кращий термін для опису того, що відбувалося.

Усі вони билися, не стримуючи себе. Поле бою було залите кров'ю.

Побачивши це, Кейл злякався й почав каятися.

"Я втрутився даремно"

Так, йому не було потреби цього робити. Він безпричинно обрав складний шлях.

Дивлячись на своє теперішнє становище після того, як вирішив випробувати силу "Вогню Руйнування", Кейл пошкодував про свої дії. Все, що йому треба було зробити – це скористатися цими експертами, які перебували під його командуванням.

Кейлу було важко навіть просто стояти там, позбавленому сил. Він хотів заснути. Хоча він не відчував болю, йому дуже хотілося їсти.

Це був перший раз, коли він відчув, що ось-ось знепритомніє, отримавши Життєздатність Серця.

Пендрік, який неправильно розтлумачив гірку посмішку Кейла, кілька разів вагався зі складним виразом обличчя, перш ніж нарешті почав говорити.

«…Ми ніколи не забудемо вашу та всіх інших доброту, молодий пане-нім»

Однак Кейл не зміг відповісти на слова Пендріка.

«Ви, божевільні виродки!»

Бікрос, який підійшов до Кейла, голосно викрикнув, розмахуючи довгим мечем. Кейл, швидко обернувшись, побачив перед собою білу пов'язку.

Це був вбивця, Номер 1.

Схоже, він кинувся вперед, не озираючись, поки вдаряла червона блискавка. Він був настільки непомітним, що зумів прослизнути повз Бікроса, не привернувши до себе уваги.

Кейл зустрів погляд, що проглядався з-під бинта. У ту мить він почув у голові розлючений голос. Здавалося, що цей голос щойно плакав.

[«Я вб'ю його»]

З цими словами біла пов'язка відлетіла назад. Кейл безтямно дивився на постать, яку відкинуло назад, навіть не торкнувшись її.

Бікросу не довелося змахувати довгим мечем. Раон використав свою силу. Біла пов'язка, що зависла в повітрі, намагалася відсунутися від страху, але нічого не могла вдіяти.

«Щ- що це таке? Маг?»

Кейл обдумав відповідь, але не вимовив її вголос.

"Ні, дракон"

У його голові продовжував лунати жорстокий голос.

[«Я нікому з них ніколи не пробачу»]

Кейл замислився, про кого саме Раон мав на увазі, кажучи "них".

[«Людино, я не з'являтимуся, як ти й просив. Однак натомість не дивись. Такому слабаку, як ти, буде важко на це дивитися»]

Кейл із радістю виконав прохання Раона. Він не забув щось сказати, на випадок, якщо Раон зійде з розуму.

«Гаразд, а я поки… подрімаю»

Кейл заплющив очі.

У нього вже не залишилося сил навіть тримати очі відкритими. Засинаючи, Кейл відчував, як кругла голова рептилії та її лапи підтримують його тіло.

« Ааааааа! »

У долині пролунав жалісливий крик.

Бах!

Звучало так, ніби щось вибухнуло. Насправді звучало так, ніби вибухнуло людське тіло. Кейл вагався, чи варто йому розплющити очі й подивитися. Однак він віддав їм накази ще до того, як вони прибули до Ельфійського Селища. З огляду на те, що перемога була вже в їхніх руках, він знав, що ці люди, кожен з яких був сильніший за нього, про все подбають.

«Захист великої та могутньої істоти……!»

Почувши цей новий голос, Кейл втратив свідомість. Він відчував, ніби його тіло повільно кладуть на землю, поки він молився.

Він молився, щоб, прокинувшись, він міг з'їсти хоча б одну скибку хліба…

* * *

Однак, коли Кейл прокинувся, він лежав у надзвичайно красивому, майже до запаморочення, квітковому саду. На його голові навіть була дивна корона з листя.

Це була корона, зроблена з листя Світового Дерева.

Кейл нервував, не знаючи, що ж може відбуватися.

[Не забувайте підтримувати донатом Сили Оборони]