Розділ 128 — Справді хороша людина (3)

«Маг, що божеволіє від крові? Хто це?»

Королева Літана першою відреагувала на слова Кейла. Святий також додав свій коментар слідом за нею.

«Яке жорстоке ім'я. Маг, що божеволіє від крові? До речі, Ханно, хочеш ще одне зілля? Ти виглядаєш дуже блідою»

Майстриня меча Ханна повністю зблідла. Вона мовчала, але куточки її рота тремтіли.

Кейл недбало простягнув Святому нову хустинку.

«Схоже, тобі доведеться витерти трохи поту з обличчя пані Ханни. Поглянь, скільки поту на її чолі»

Кейл тепло промовив, а потім поглянув Літані в очі. Ханна сховала руки за спину, щоб приховати те, що вони тремтіли, і вдала, ніби нічого не знає.

«Був такий хлопець, якого називали магом, що божеволіє від крові. Я чув про нього лише з розповідей, але, у будь-якому разі, зараз він мертвий»

«Була така людина?»

«Так. Я чув, що він загинув надзвичайно жорстокою смертю»

Тіло Кейла почало тремтіти, ніби він навіть не хотів про це думати, перш ніж продовжити.

«Він загинув від рук одного зі своїх товаришів»

«…Мм, як жахливо»

Кейл кивнув у відповідь на слова підлеглої Літани. Обличчя Ханни стало ще блідішим, через що контраст між її блідим обличчям і чорними плямами від мертвої мани став надзвичайно помітним.

Кейл продовжив:

«Від самого лише слухання такої історії у мене серце підскакує. Я не люблю дивитися, як гинуть люди»

«Звісно. Я знаю про ваш характер, молодий пане Кейле. Я впевнена, що вам важко дивитися, як гинуть люди»

Літана погодилася з Кейлом, а потім запитала те, що її цікавило.

«Але що ви маєте на увазі, кажучи, що допоможете їй помститися?»

Літана вважала, що допомагати комусь у помсті не відповідає характеру Кейла. Хоча вона розуміла обурення в серцях близнюків, характер Кейла не дуже поєднувався з такою жорстокістю.

Літана побачила, як Кейл почав посміхатися.

«Пані Ліно, ви знаєте, що таке найбільша помста?»

«…Найбільша помста?»

Кейл відвернувся від Літани, хоча її обличчя й досі було сповнене здивування. Потім він поглянув на бліду Ханну.

«Пані Ханно»

Кейл заговорив шанобливим, але суворим голосом.

«Не знаю, чи варто мені так втручатися, але скажу лише одне»

"Що він зараз скаже?"

Хаос і невпевненість заполонили розум Ханни, поки Кейл продовжував говорити.

«Пані Ханно, справжня помста – це прожити довге й щасливе життя. Тобі потрібно прожити щасливе життя разом зі своїм старшим братом»

"Чи повірить вона у цю маячню?"

Справжні почуття Кейла полягали в тому, що справжня помста – це повернути той біль, який ти зазнав, тому, хто за це відповідальний. Це був єдиний спосіб жити щасливо. Однак те, що він говорив, було повністю протилежним його справжнім почуттям.

Літана була вражена.

«А, ось що ви мали на увазі. Молодий пане Кейле, у вас справді велике серце, на відміну від мене»

У Святого повільно почали йти сльози.

Мяааау.

Он вистрибнула з обіймів Кейла й приземлилася на землю, почавши нявкати. Літана почала гладити милу Он по голівці.

«Схоже, Он з вами згодна, молодий пане Кейле»

Насправді ж Он відсунулася від Кейла, щоб зітхнути з недовірою. Щодо Чхве Хана, то він уникав розмови й просто дивився назовні з печери.

«Так, молодий пане. Це справді найкраща форма помсти»

Але Рон був усередині й підігравав Кейлу.

Кейл не зважав на незгоду Чхве Хана й Он.

«Вже пізно. Може, трохи подрімаємо, раз у нас є пацієнт?»

«Чи варто?»

Літана подивилася з печери, питаючи. Дійсно, вже було дуже пізно.

«О, і ці брат і сестра, мабуть, дуже втомилися, тож як щодо того, щоб моя група та ваша по черзі патрулювали територію, пані Ліна?»

«А, на випадок, якщо з'явиться ворог?»

Обличчя Літани застигло, коли вона згадала про ворога.

«Так, на всяк випадок»

«Чудово. Давайте так і зробимо»

Почувши, що Літана погодилася з ним, Кейл поглянув на близнюків, а саме на Ханну.

«Ви двоє можете трохи відпочити»

«Дуже дякую. Ви навіть не уявляєте, скільки часу минуло з того моменту, як я востаннє міг спокійно спати. Таке відчуття, що сьогодні вночі я нарешті зможу розслабитися»

Святий говорив з радістю, а Ханна почала хмуритися.

«Ханно, в тебе знову буде кашель?»

«…Оппа, ти– ха-а-а-а, неважливо»

Здавалося, у Ханни в голові панував складний хаос. Кейл не звернув на це уваги й невимушено почав розмовляти з Літаною.

«Ми підемо патрулювати першими»

Довга розмова нарешті завершилася, і всі почали розслаблятися.

Група Кейла пішла патрулювати першою, а коли вони повернулися, Святий та Свята Діва вже міцно спали. Вони, мабуть, були дуже втомлені. Потім вони змінилися, і група Літани приготувалася до патрулювання разом з Он, яка керувала туманом.

«Молодий пане Кейле, ви патрулювали досить довго»

«Ми дійшли аж до входу в ліс»

«Нам слід зробити те саме. Це займе приблизно дві години»

«Будьте обережні»

Літана посміхнулася Кейлу, який, здавалося, готувався заснути, після чого вирушила разом з Он та своїми підлеглими. Звісно, вона обмінялася поглядами з Чхве Ханом, який і досі стояв на варті біля входу.

Вшухшш–

У печері панувала тиша, яку порушували лише шум дощу та потріскування вогню.

Однак тиша порушилася, щойно група Літани віддалилася.

«Хто ви?»

Голос Ханни відлунював у печері.

«Це я б хотів запитати»

Кейл розплющив очі й повернув голову. Майстриня меча Ханна підвелася й, спираючись на стіну печери, пильно дивилася на групу Кейла.

Кейл сів і зустрівся з нею поглядом. Вони обоє дивилися один на одного протягом миті, перш ніж Ханна заговорила.

«…Ви, можливо, ті люди?»

Ханна поглянула на Кейла, наполовину впевнена в їхній ідентичності.

«Хто такі "ті люди"?»

Вона відповіла на запитання Кейла з сумнівами на обличчі.

«…Таємна організація»

Її вираз обличчя був досить дивним, коли вона це говорила. Це було цілком природно, адже вона говорила про іншу організацію як про таємну, хоча сама була частиною справжньої таємної організації.

Кейл відповів на запитання Ханни.

«Якщо ти це знаєш, тобі слід тікати. Чому ти не втекла?»

Кейл почав посміхатися, але ця посмішка не була доброзичливою. Насправді, від неї Ханні стало моторошно.

Погляд Ханни швидко ковзнув у бік Святого, а потім повернувся до Кейла.

Кейл запитав, щойно їхні погляди знову зустрілися.

«Ти, здається, хвилюєшся за свого старшого брата?»

«…Ти мені погрожуєш?»

Її очі почали світитися, а чорні плями на тілі стали світлішати. Золота аура почала огортати її тіло.

Саме в цю мить–

Зінь.

Чхве Хан почав витягувати меч із піхов, а Рон підвівся й став за спиною Кейла.

Ханна прикусила губи й схопила брата за руку. Він і далі мирно спав.

"Що мені робити?"

Її думки були настільки заплутані, що здавалося, ніби голова ось-ось вибухне.

Церква використала їх обох, а папа ставився до них як до собак. Таємна організація звернулася до неї, коли вона шукала вихід. Ця організація ставилася до неї як до рідної.

Їй здавалося, що вони вдвох зможуть втекти з церкви й піти до організації, де вона почувалася в безпеці. Однак і вони її зрадили.

А тепер, у заблокованому коридорі, вона опинилася віч-на-віч зі ще одним ворогом.

Вона сходила з розуму.

Що їй робити?

Саме в цю мить–

Вона побачила, як Кейл Хенітус знову почав говорити.

«Я не погрожую»

«…Що?»

Ханна зітхнула. Її тіло сильно боліло через мертву ману, але вона підняла свою ауру до максимально можливого рівня.

«Ти хочеш сказати, що те, що ти зараз робиш, не є погрозою для мене?»

Ханна виглядала так, ніби ось-ось вибухне.

У цей момент до її вух долинув байдужий голос.

«Мені здалося, що це було правильним вчинком, щоб виявити тобі повагу»

«…Що?»

"Про що, в біса, він говорить?"

Ханна не могла зрозуміти Кейла. Однак той лише знизав плечима й недбало зауважив:

«Судячи з усього, тебе зрадила і Рука?»

Цей чоловік знав назву Руки. Ханна здивувалася його інформаційним зв'язкам, а потім почала хвилюватися.

«Здається, той магічний списоносець шукав тебе та твого брата»

Подальші слова Кейла змусили її нахмуритися. Імперія, церква і навіть таємна організація – всі вони її переслідували. Вона почала гнівно дивитися на Кейла, все ще нахмурившись.

«Чому ти мені все це розповідаєш?»

Вона почала глузливо посміхатися, продовжуючи говорити.

«Ти хочеш, щоб я підкорилася й віддала тобі всю інформацію, що маю, тільки тому, що я в безвиході? Хіба ти не та добра людина, яку в королівстві шанують як героя?»

Він вдавав із себе справедливого молодого пана, але їй здавалося, що він більше схожий на підступного лиходія. Його дволикість викликала в неї мурашки по спині.

Рука була такою самою. Вони планували встромити їй ніж у спину, прикидаючись, ніби ставляться до неї як до рідної.

«Інші люди не знають, що ти такий жахливий покидьок, правда? Королева, здається, теж не знала»

Вона гнівно поглянула на Кейла й продовжила глузувати.

На це їй відповів спокійний голос.

«Але ти знаєш»

«…Що?»

«Ти знаєш мою справжню суть. Я показав тобі обидві сторони свого характеру. Хіба цього не достатньо, щоб відповісти на твоє запитання?»

Кейл виглядав розслабленим, продовжуючи говорити.

«Для такої людини, як ти, яку зрадили, я вважав, що це мінімальний рівень поваги, який я повинен тобі виявити»

Ханна раптом втратила дар мови.

« Мені здалося, що це було правильним вчинком, щоб виявити тобі повагу »

Ханна нарешті зрозуміла, чому Кейл сказав, що не погрожує їй.

Кейл мовчки спостерігав, як розум Ханни опрацьовує цю інформацію. Він не мав жодного інтересу погрожувати людям. Він волів домовлятися з людьми.

Ханна нарешті знову заговорила.

«…Ти хочеш поговорити зі мною?»

«Так. Я хочу поговорити з тобою й укласти угоду»

Ханна побачила, як Кейл посміхається їй після того, як вона послабила свою ауру.

«Схоже, ти тепер готова поговорити»

Моторошна посмішка, що була раніше, зникла, а на її місце прийшла набагато тепліша. Ханна несвідомо розтиснула кулаки.

Саме в цю мить.

«Я не відправлю тебе та твого брата на Східний Континент»

«Чому ні?»

Ханна знову нахмурилася. Вона думала, що настрій був хорошим, але він все-таки збирався втрутитися в їхні плани.

У цей момент Кейл продовжив – «Я справді не розумію, що взагалі тобі в голову прийшло»

«Що?»

«Хіба ти не знаєш, що Рука контролює підпільний світ Східного Континенту?»

Тіло Ханни застигло. Вона не могла нічого сказати, дивлячись на Кейла з шокованим виразом обличчя. Зрештою, через довгий час їй вдалося тихо промовити:

«…Я не знала. Схоже, ти маєш більше інформації про них»

Ханна вкотре була вражена інформаційною мережею Кейла. Потім вона почала сердитися через те, що нічого не знала.

«Мені просто сказали, що це невелика організація, яка співпрацює з Північчю»

"Хм?"

Кейл раптом здригнувся.

"Що вона сказала?"

Ханна опустила голову. Вона вдавала, ніби багато знає про світ, проте насправді не мала реального досвіду життя. Хоча вона й сварила свого брата за це, сама теж була досить наївною.

«Вони сказали, що відправлять мене та мого брата на Північ. Сказали, що співпрацюють з одним із Північних Королівств. Оскільки вони мене зрадили, я подумала, що нам буде безпечніше, якщо ми відправимося на Східний Континент»

Кейл непомітно повернув голову вбік і зустрівся поглядом із Роном.

"Чи я правильно її почув?"

Рон кивнув з серйозним виразом обличчя.

"Схоже, що так, молодий пане"

Кейл знову поглянув на Ханну, яка повільно підняла голову. Хоча вона й була майстринею меча, це була просто ще одна бідна душа, загнана в кут, якій нікуди було втекти.

Кейл подивився їй в обличчя й замислився.

Вона точно сказала "Північ".

Вона сказала, що таємна організація пов'язана з Північчю.

Кейл відчував, що все заплуталося, але вдавав спокій, дивлячись Ханні в очі.

«Цікаво, правда? Північне Королівство Паерун і Рука співпрацюють»

Кейл чекав на відповідь Ханни. Його серце билося як божевільне.

Ханна нарешті відповіла.

«Так. Ось чому на Західному Континенті нікуди втекти»

"Оу. Та щоб все, бляха, всралося. То Північ є партнером таємної організації? Вони співпрацюють?"

«Кхм, гхм!»

Здавалося, ніби в Чхве Хана щось застрягло в горлі, і він кілька разів кашлянув.

Кейл проігнорував його.

У цей момент Ханна продовжила говорити. Здавалося, вона стримувала багато емоцій, продовжуючи свою розповідь.

«…Але щоб Північ ще й співпрацювала з Імперією…»

"Ого"

Кейл відчув, ніби ось-ось вилається.

У романі згадувалося, що Імперія знала про Бригаду Вівернових Лицарів Північного Альянсу. Він припускав, що в них просто хороша мережа розвідки, але це було не так.

"Це мене доводить до сказу"

Однак він спокійно відповів Ханні, яка дивилася на нього.

«Я знаю, правда?»

Ханна кивнула у відповідь на слова Кейла.

«Ти справді про все це знаєш. А я… я не знала нічого»

Вона розчаровано прикрила обличчя обома руками. Кейл відповів їй.

«Я теж не знаю всього. Мої знання теж обмежуються цим»

Звісно, це була повна нісенітниця. Більшу частину цієї інформації він дізнався лише зараз.

"Північний Альянс співпрацює з Рукою та Імперією. Скоро все піде шкереберть"

"Що нам робити?"

Погляд Чхве Хана ніби запитував його про це.

"Що нам робити? Все легко. Зробити ще більший безлад, ніж є зараз"