Розділ 129 — Справді хороша людина (4)

«То що ж нам тепер робити?»

Ханна розгублено поглянула на Кейла. Її тремтячі зіниці ніби просили Кейла дати якісь відповіді. На жаль, вона обрала не того співрозмовника.

«Ще мить тому ти підозрювала мене, а тепер питаєш, що тобі робити?»

Кейл сказав перше, що спало йому на думку.

У його голові зараз не було місця, щоб думати про близнюків.

«А-але ж ти борешся проти Руки–…»

"Борюсь? Ні в якому разі"

Кейл похитав головою, вимовивши перше, що спало йому на думку.

«Вам двом слід негайно звернутися по допомогу до пані Ліни. Джунглі великі, і там є багато місць, де можна сховатися. Пані Ліна, мабуть, зможе вам допомогти»

Ханна трохи заспокоїлася, почувши, як спокійно говорив Кейл. Те, що Кейл сказав далі, відгукнулося в її думках.

«І спочатку вилікуй себе. Тільки ти сама можеш себе захистити. Але ти це й так знаєш, правда?»

«…Знаю. Ця ситуація допомогла мені ще краще це усвідомити»

Її брат народився з цілющими здібностями Бога Сонця, але, можливо, саме через це він зовсім не був спортивним. У порівнянні з ним вона мала великий талант до фізичних вправ та фехтування.

Захищати їх обох було її обов'язком.

Однак вона чула, як Кейл продовжував говорити.

«Так, нікому не довіряй»

Вона озирнулася на Кейла.

«Не довіряй пані Ліні, і мені теж не довіряй. Покладайся лише один на одного»

Чоловік з байдужим виразом обличчя сказав їй не довіряти йому. Ханна згадала про магічного списоносця.

« Вважай мене своїм братом. Довіряй нам. Ми подаруємо вам обом свободу »

Потім вона згадала про папу.

« Саме я взяв двох таких нікчемних дітей, як ви, і перетворив вас на суперзірок. Довіряй мені. Я допоможу вам засяяти у світлі нашого Бога Сонця »

Усі інші казали їм двом довіряти їм.

Вона кивнула Кейлу, який дивився на неї.

«Гаразд. Я не буду тобі довіряти»

Ця відповідь змусила Кейла також кивнути головою.

Це було правильне рішення, яке мала прийняти Ханна.

Усе, що мала ця жінка перед ним – це її вмираюче тіло та її брат, який мав лише здібності до зцілення.

Їй не було куди втекти, і їй просто потрібно було десь сховатися.

Після того як її зрадили Імперія, таємна організація та церква, їй не було куди йти.

Ось чому Кейл сказав наступне.

«І приведу до тебе декого, хто зможе врятувати тебе, тож просто чекай на мене»

«…Я справді зможу вижити?»

«Так»

Очі блондинки-майстрині меча знову почали наповнюватися життям. Вона доторкнулася до місця на руці, пофарбованого в чорний колір, а потім подивилася на Кейла зосередженим поглядом.

«Що ти хочеш від мене натомість?»

Кейл посміхнувся.

«Пані Ханно, ти досить розумна»

Ханна пригадала все, що сказав Кейл.

«Ти сказав мені, що збираєшся укласти зі мною угоду»

На відміну від інших організацій, з якими вона працювала раніше, Кейл сказав, що хоче укласти угоду. Кейл не заперечував слів Ханни.

«Так, нам треба укласти угоду. Звісно, угода буде закріплена Обітницею Смерті, коли я приведу людину, яка зможе тебе врятувати. Обговоримо деталі тоді»

"Я зможу одужати. Я зможу жити далі"

Почувши слова Кейла, Ханна повірила, що це можливо. Вона несвідомо поглянула на свого брата, який спав із невинним виразом обличчя.

Її брат був надто невинним, аж до дурості, але він ставив її понад усе. Ханна прикусила губи, щоб не розплакатися.

У ту мить Кейл сказав ще щось, від чого її серце підскочило.

«І я дам тобі можливість як слід помститися, щойно ти одужаєш, тож добре сховайся й чекай на мене»

"Помста?"

Ханна з подивом поглянула на Кейла.

«… Чи справді можна помститися?»

Кейл кивнув.

"Безумовно, можна"

Кейл подумав про майбутню битву між племенами Тигрів, Китів та Руки, про яку йому розповіла Вітіра.

Йшлося про напад на Першу Бойову Групу Руки.

Вона згадувала, що це станеться взимку.

"Наразі три Північні Королівства об'єдналися з Рукою та уклали окрему угоду з Імперією"

Або це, або всі троє діяли спільно. Кейл не міг бути впевнений, що саме так.

Ось чому він мав знищити їх усіх, коли випаде нагода.

Північний Альянс поклав око на Королівство Роан, де знаходився дім Кейла. Для Кейла було цілком природно позбутися всіх, хто міг би допомогти Півночі захопити його батьківщину.

Кейл вирішив зіпсувати їм плани.

Потім він озирнувся на близнюків.

Однією з них була майстриня меча, а інший – святим Церкви Бога Сонця, хоч і мав лише половину сили святого. Хоча їх і підставили, усі віряни Церкви Бога Сонця об'єдналися б під його проводом, якби його невинність була доведена.

Кейл сказав щось, що привернуло увагу Ханни.

«Я дам тобі нагоду просякнути кров'ю твоїх ворогів»

Ханна обожнювала бачити кров. Кейл згадав, як вона колись зауважила, яким прекрасним був би океан крові.

Кейл подивився в очі Ханни, що іскрилися, і замислився.

"Вона теж незвичайна"

Кейл відкинув своє руде волосся назад і подивився на Ханну. Ханна, здавалося, придушувала хвилююче бачення, що з'явилося в її уяві, коли вона почала говорити.

«Кейле Хенітус, ти слабкий, але досить приємний»

«Мабуть, це правда, якщо ти так вважаєш»

Кейл не став виправляти Ханну.

Ханна тихо посміхнулася. Хоча її отруєне тіло все ще боліло, вона тепер була сповнена життєвої енергії. Кейл лагідно запитав Ханну, яка, здавалося, уявляла собі нагоду помститися.

«Тоді, може, перестанемо розмовляти й трохи поспимо?»

«Звісно»

Ханна нарешті лягла, з розслабленим виразом обличчя. Вона один раз поглянула на Чхве Хана, але, побачивши, що той дивиться на Кейла, просто тихо заплющила очі.

Кейл спостерігав, як вона заплющила очі, а потім знову підвів погляд на стелю печери.

Цієї ночі він не засне.

"Чому всі хочуть битися?"

Кейл, якому хотілося плакати, не міг заснути.

Наступного ранку дощ припинився рано.

Кейл подивився на затуманений ліс і сів на круглий валун. Прохолодне ранкове повітря обвіяло його, коли він вийшов із печери.

«Хаааа»

«Чому ви зітхаєте так рано вранці?»

Кейл обернувся, щоб подивитися на людину, що стояла за його спиною.

«Пані Ліна»

Королева Літана підійшла до Кейла. Вона сіла на валун поруч із ним і подивилася на нього із занепокоєним виразом обличчя.

«Молодий пане Кейле, схоже, ви не спали»

«…У мене було багато чого на думці»

Безтурботне життя знову віддалилося від нього.

Цей факт засмучував Кейла.

«Ах»

Літана тихо зітхнула. Потім вона подивилася на Кейла з поєднанням жалю та поваги.

«Звісно. Знаючи ваш характер, така ситуація та отримана інформація, мабуть, важко сприймаються»

«Так, це все занадто для мене»

Літані було прикро бачити, як добрий і справедливий Кейл звучить так слабко. Однак саме тому, що він був такою людиною, вона мала йому щось сказати.

«Молодий пане Кейле, ви вчора ввечері згадували, що ігнорувати ворогів і жити щасливим та здоровим життям – це найкраща помста, чи не так?»

Кейл подивився на Літану й замислився.

"Настав час влаштувати хаос?"

Він досить добре уявляв, чому вона до нього звернулася. Саме тому він швидко відповів.

«Так, я вважаю, що це найвища форма помсти»

Звісно, насправді він так не думав.

«Розумію. Але я дивлюся на це інакше»

Кейл бачив лють в очах Літани. Вона не забула про пожежу, яка спалила Джунглі минулого року.

На щастя, у пожежі ніхто не загинув, але люди – не єдині піддані, якими вона керувала в Джунглях.

Мешканці Джунглів вірили в принцип "око за око".

Вона спокійно почала говорити, наче це була тиша перед бурею.

«У тій пожежі загинуло безліч дерев, рослинності та тварин. Нам також довелося витратити багато часу й зусиль, щоб відновити Першу Секцію Джунглів. Люди, які раніше там жили, змушені й надалі чекати, доки відновлення не завершиться»

Літана не дарма стала Королевою Джунглів. Лідер повинен вміти піклуватися про свій народ, але, що ще важливіше, він повинен захищати його від небезпеки, борючись із ворогами.

«Як мешканка Джунглів, я мушу помститися за них»

Вона замислилася, який вираз обличчя матиме Кейл, почувши її точку зору.

Однак те, що сказав Кейл, перш ніж вона встигла поглянути йому в обличчя, змусило Літану посміхнутися.

«Гадаю, є лише одна причина, чому ви раптом згадали те, про що ми говорили вчора ввечері»

Було очевидно, чому Літана так рано вранці шукала саме Кейла. Кейл почав говорити.

«Я зв'яжуся з Його Високістю від вашого імені»

«…Молодий пане Кейле, ви справді такий же мудрий, як і добрий»

Літана відрізнялася від Тунки. Вона хотіла щось зробити як щодо пожежі, так і щодо нерозірваних мана-бомб. Однак вона розуміла, що самотужки їй буде важко щось вдіяти.

«Я впевнений, що кронпринц Альберу з радістю зустрінеться з вами, пані Ліно»

«Дякую за ці слова, молодий пане Кейле. Гадаю, нам не вдасться впоратися самотужки, адже до справи причетна Імперія. Нам доведеться підготуватися до того, щоб незабаром оприлюднити інформацію про нерозірвані мана-бомби»

Літана не виглядала поспішною. Кейл запитав невимушеним тоном:

«Ви маєте на увазі той час, коли Імперія завершить війну проти Королівства Віппер?»

«Так»

Кейл побачив, як Літана доторкнулася до кінчика списа, що висів у неї на боці, а її очі почали блищати. Потім вона тихо додала:

«Нам теж треба готуватися до війни»

Вона була безжальною.

У ту мить, коли Кейл спробував відвернутися, бо його вкрили мурашки по шкірі, вона знову заговорила.

«А, молодий пане Кейле. Ось ваша винагорода»

"Хм?"

Кейл поглянув на папірець, який вона поклала перед ним, а потім знову на неї.

"Це і є винагорода?"

Літана лише посміхнулася, зустрічаючи погляд Кейла, і підсунула папірець ближче до нього. Кейл підняв папірець і розгорнув його, щоб подивитися, що там усередині.

"Ох"

Кейл внутрішньо ахнув від подиву.

Літана почала говорити.

«Ділянка землі, яку ви обрали для будівництва своєї вілли, була замала. Тому я подумала, що було б непогано подарувати вам пагорб, а також частину берега, що прилягає до обраної вами ділянки»

Узбережжя Першої Секції Джунглів.

Це був документ, який свідчив, що вона передає йому право власності на весь пагорб, де він знайшов Магічні Камені, а також приблизно на половину берегової лінії. Серце Кейла почало битися швидше від хвилювання.

Кейл побачив, як Літана посміхнулася, перш ніж почати говорити.

«Ми ще не закінчили відновлення, але, на щастя, ця земля перебувала під юрисдикцією Вождя. Плем'я також погоджується з моїм рішенням»

«…Половина берегової лінії – це забагато…»

Він сказав це лише для того, щоб здатися скромним.

Літана похитала головою.

«Ні, зовсім ні. Ви подорожуєте на кораблі, тож ми даруємо вам цю землю, щоб вам було зручніше подорожувати»

«Мм, але все одно–»

«Будь ласка, прийміть це як знак вдячності від мешканців Першої Секції»

Кейл зітхнув, а потім поклав папірець у кишеню.

«Якщо так, то я прийму це»

«Так, велике спасибі»

Літана подивилася на Кейла, який без жодних заперечень прийняв велику ділянку землі, з задоволеною посмішкою на обличчі. Однак вона швидко прибрала посмішку, щойно їхні погляди зустрілися.

Потім Кейл заговорив, ніби все склалося якнайкраще.

«Гадаю, ви зможете зустрітися з Його Високістю саме там. Я зможу провести його таємно на свій корабель»

«Ах!»

Літана була вражена Кейлом, який придумав цей план. Як йому вдається завжди думати про майбутнє, а також про інших людей і своє королівство?

Побачивши реакцію Літани, Кейл обережно додав:

«О, і пані Ліно, так сумно через те, що сталося з тими близнюками. Будь ласка, подбайте про них, доки я не повернуся з деким, хто зможе її вилікувати»

«…Ваша турботливість завжди наповнює мене захопленням, молодий пане Кейле»

Кейл сором'язливо посміхнувся Літані, замислившись.

"Його Високість знову скаже мені, що я його доводив до сказу"

Було очевидно, як відреагує Альберу.

Група Кейла йшла разом із Літаною та близнюками аж до входу в Шлях без Вороття, що знаходився на узліссі джунглів. Звісно, Кейл непомітно передав Ханні пристрій для відеозв'язку.

Мяу.

Кейл кивнув у відповідь на нявкання Он.

«Так, ходімо»

Кейл почав повертатися до лігва Золотого Дракона Ерухабена на горі Єллія.

Кейл здригнувся, щойно дістався вершини гори Єллія.

«Людино! Людино!»

Він побачив чорну пляму, що мчала на нього.

Це був, як і очікувалося, Раон.

Няв.

Хон і Лок вийшли з лігва слідом за Раоном.

"Звідки вони дізналися, що ми йдемо?"

Кейл повільно зробив крок убік. Йому здавалося, що він помре, якщо Раон вріжеться в нього. Настільки жваво Раон мчав до нього.

«Людино!»

«Що?»

Побачивши байдужу реакцію Кейла, обличчя Раона проясніло.

«Людино, ти не змінився!»

Раон почав кружляти навколо Кейла.

«Ти поранений?»

«Ти за мною сумував?»

«Ти знаєш, чого я навчився?»

Раон почав ставити одне питання за іншим. Кейлу здавалося, що Раон ніколи не перестане ставити питання, тож він просто погладив Раона по голові й відповів.

«Я впевнений, що у тебе все добре, адже ти – великий і могутній Дракон»

Раон почав хихикати.

«Ти правий! Золотий Дракон сказав, що я геній!»

«Так, так, ти – великий і могутній геній»

«Людино, ти знаєш, чого я навчився вчора? Щось на зразок вулкана…»

Кейл перервав Раона, бо подумав, що той ніколи не зупиниться.

«Пристрій для відеозв'язку»

«Хм?»

«З'єднай мене з кронпринцом»

«Зрозумів!»

Раон вигукнув, що зрозумів, і швидко з'єднав Кейла з наслідним принцом. Альберу вперше за довгий час подивився на Кейла з сердитим виразом обличчя.

[У чому справа? Це стосується того, про що мені вчора розповіла пані Розалін?]

«Ні. Я хочу розповісти вам про інше»

Вираз обличчя Альберу став дивним, коли він дивився на Кейла.

Це був перший раз, коли Кейл перейшов одразу до суті, оминувши зайві балачки про те, що він – зірка королівства й усіляке таке.

[У чому справа? І де ти? Чому тут усе таке блискуче?]

Кімната, яку Ерухабен надав у користування Кейлу, була розкішною, оздобленою золотом. Це було частиною прохання Раона – забезпечити Кейлу найкращі умови. Альберу дивився на кімнату, яка здавалася розкішнішою навіть за королівську, і гадав, де, в біса, може бути Кейл. Однак Кейл не відповів на це запитання, а замість цього сказав щось інше.

«Організація, відповідальна за терористичний інцидент, судячи з усього, співпрацює з Північним Альянсом»

[Що?]

Кейл пояснив те, що дізнався, шокованому Альберу.

Відносини між Церквою Бога Сонця та Імперією.

Дії Імперії.

Його зустріч із близнюками.

Відносини між Джунглями та Імперією.

Крім того, Кейл також згадав, що у них стався інцидент із племенем Китів і що це плем'я планує битися проти Першої Бойової Групи таємної організації.

Альберу кілька разів блимнув, запитуючи:

[То ти хочеш сказати, що Королева Джунглів хоче зустрітися зі мною? І що все це зробила Імперія? Вони ще й співпрацюють із Північним Альянсом?]

Відповідь Кейла була простою.

«Так, Ваша Високосте»

Альберу продовжив:

[Хто ти такий?]

«Кейл Хенітус»

[Хааа. Ти мене доводиш до сказу]

Альберу відповів саме так, як Кейл і очікував. Кейл поставив Альберу запитання.

«Хіба зараз не ось-ось все піде шкереберть?»

[Який безлад і над нашим королівством, і під ним]

«Ось чому нам теж треба влаштувати переполох»

Альберу перестав хмуритися й подивився на Кейла.

«Ваша Високосте, хіба ми зараз не в союзі з Королівством Брек? До того ж, подумайте, хто ще на нашому боці»

Альберу почав посміхатися.

[Джунглі, Кити та Королівство Віппер]

«У нас ще є підставлені близнюки. Не забувайте про Темних Ельфів, які вміють поводитися з бомбами мертвої мани»

Кейл не згадав про наступну частину, але й на цей випадок він заздалегідь підготував певні заходи. У них також був Дракон, який допоможе їм у всьому, а також ще один Дракон, якого, можливо, вдасться залучити на допомогу.

На обличчях Кейла Хенітуса й Альберу Кроссмана з'явилися схожі посмішки.

Раон, який стояв поза межами видимості пристрою для відеозв'язку, веселим голосом заговорив у думках до Кейла.

[«Людино, я вже давно не бачив твоєї посмішки! Що ти збираєшся робити?! Я теж хочу похвилюватися!»]

"Що я збираюся робити? Я готуюся дати прочухана Імперії, Північному Альянсу та таємній організації"

Альберу заговорив.

[Можливо, варто спробувати]

«Правда?»